Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 335/5787/18

провадження № 61-12165св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Запорізької міської ради,

треті особи: Запорізька міська рада; Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2018 року в складі судді Крамаренко І. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2019 року в складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Бєлки В. Ю., Кримської О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Запорізької міської ради, виконавчого комітету Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про зобов`язання поліпшити умови проживання ОСОБА_1 шляхом надання їй у власність жилого приміщення, у вигляді окремої ізольованої квартири, в межах, встановлених чинним законодавством.

Позов мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району від 29 січня 2016 року №42 р внесено зміни в облікову справу ОСОБА_2 , який перебував у черзі на отримання житла та користувався правом на позачергове отримання жилого приміщення (особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 2), переоформлено облікову справу на дружину, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ; включено до складу сім`ї онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Залишено первинну дату постановки на квартирний облік для поліпшення житлових умов і дату постановки в позачергову чергу з 21 жовтня 1993 року, включено в окремий список осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, відповідно до повідомлення від 29 січня 2016 року № 07-10/014.

З часу постановки на квартирний облік - 21 жовтня 1993 року минуло 24 роки, за цей час помер чоловік позивача, а їхній родині так і не були поліпшені житлові умови.

На теперішній час, разом з позивачем в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 мешкають: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4., син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Тобто умови для проживання родини відсутні.

На звернення позивача, виконавчий комітет Запорізької міської ради листом від 13 квітня 2018 року № ІЗ-0235-П повідомив, що згідно з даними квартирної особової справи № 4330 її чоловік став первинно на квартирний облік складом родини 4 особи, мав пільгу як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (2 категорії), а також повідомили, що за інформацією, за яким номером ОСОБА_2 був поставлений на квартирний облік і включений у пільгові списки 21 жовтня 1993 року, вони не володіють.

Виконавчий комітет Запорізької міської ради також повідомив, що станом на 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 перебуває в загальній черзі за № 867 , у позачерговій черзі № 44 , в окремому списку учасників ліквідації аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії - № 5 (по Дніпровському району) за пільгою вдови постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. У міському реєстрі осіб, віднесених до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач обліковується під № 32.

Згідно з інформацією виконавчого комітету Запорізької міської ради за період з 08 грудня 2011 року по 12 квітня 2018 року в м. Запоріжжя надано 38 жилих приміщень, громадянам, які мають право на позачергове отримання житла, із них 5 учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії.

Короткий зміст судових рішення суду першої інстанції

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 25 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської рада, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду. Запорізьку міську раду та районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району залучено як третіх осіб.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є особою, яка потребує поліпшення житлових умов і перебуває на квартирному обліку з 21 жовтня 1993 року, перебуває у позачерговій черзі за № 44, у окремому списку учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії - № 5 (по Дніпровському району) за пільгою вдови постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Черга позивача для отримання житла ще не надійшла. Жодним нормативним актом не встановлено переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків і першочерговиків для громадян вказаної категорії, які потребують поліпшення житлових умов.

Надання позивачу та членам його сім`ї житла поза чергою серед такої ж категорії осіб може призвести до порушення житлового законодавства та соціальної справедливості щодо сімей громадян, які перебувають у черзі раніше, оскільки позивач не перебуває під № 1 у списках осіб, які перебувають на квартирному обліку, як особи, які потребують поліпшення житлових умов і як особи, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень.

Запорізька міська рада та її виконавчі органи не є головними розпорядниками бюджетних коштів, а тому є неналежними відповідачами у справі, оскільки забезпечення зазначеної категорії осіб житлом здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Є необґрунтованими твердження позивача про нецільове використання бюджетних коштів, виділених на будівництво житла, та невиконання державою обов`язку у наданні квартири позивача.

Твердження позивача про незаконну бездіяльність відповідача, яка полягає, на думку позивача, у штучному затягуванні процедури надання позивачу житла, порушуючи строки надання житла, передбачені статті 46 ЖК УРСР, є необґрунтованими та недоведеними, судом не встановлено дій чи бездіяльності відповідача, які б свідчили про підстави їх неправомірності.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансуються державою в межах коштів, передбачених законами України про Державний бюджет України, на відповідні роки. З урахуванням наведених норм права та відповідно до наданих законодавством повноважень Запорізька міська рада та її виконавчі органи не є особами, до повноважень яких належить вирішення питань щодо забезпечення житлом родини позивача.

Іншого порядку, ніж дата взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень законодавством не встановлено. Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів наявності у неї переважного право на отримання житла перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, або що надійшла її черга на отримання житла відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 червня 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не послалися на норми права, які надають позивачу право на позачергове отримання житла. Суд не проаналізував норми Бюджетного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суди попередніх інстанцій у порушення норм процесуального права вказали про недоведеність права позивача на позачергове отримання житла. Проте цей факт визнавався учасниками справи, тому він не підлягав доведенню.

Суди мали встановлювати дотримання норм Конституції України ЖК УРСР, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професіональних союзів від 11 грудня 1984 року № 470.

Не застосовано позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 квітня 2018 року № 212/6539/16-ц щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 203/1784/16-ц.

Позивач має право на отримання житла впродовж двох років з дня взяття на квартирний облік.

Висновки судів попередніх інстанцій про неналежність відповідача не відповідає:

- статті 47 Конституції України, що передбачає передання безоплатно органами місцевого самоврядування житла громадянам, які потребують соціального захисту;

- статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо повноважень з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і розподілу та надання житла таким громадянам;

- статті 15 ЖК УРСР щодо повноважень органів місцевого самоврядування в забезпеченні житлом громадян.

Судами не застосовано Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (підпункт 5-1, 5-2 пункту 46), що передбачають право місцевих рад надавати житло.

Не застосована стаття 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стаття 91 Бюджетного кодексу України, стаття 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідності в Україні», стаття 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Неправильно застосовано статтю 43 ЖК УРСР. Позивач відповідно до свого статусу та знаходження в черзі щодо позачергового отримання житла має право на отримання житла в передбачений статтею 46 ЖК УРСР строк - протягом двох років поза будь-якою чергою.

Судами неправильно встановлено статус «позачергової черзі», оскільки така черга передбачає отримання житла не відповідно до номера в черзі, а відповідно до спеціальних законів у встановлені строки.

Апеляційний суд не навів мотивів відхилення всіх аргументів позивача, викладених у апеляційній скарзі, чим порушив вимоги вмотивованості судового рішення.

Позиції інших учасників

У вересні 2019 року виконавчий комітет Запорізької міської ради надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що чинне законодавство передбачає, що з числа тих осіб, які перебувають на обліку для поліпшення житлових умов складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Такі особи включаються до окремого списку. Номер обліку громадян у такому списку визначається датою включення в нього.

Проте черга позивача ще не надійшла, тому відсутні підстави вважати права позивача порушеними.

Правомірність оскаржуваних судових рішень підтверджується висновками Верховного Суду, що містяться, зокрема, в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 272/194/17, від 12 квітня 2018 року у справі № 212/6539/16-ц.

Постанова Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 203/1784/16-ц, на яку посилається позивач, не стосується правовідносин, які наявні в цій справі. Крім того, відповідна позиція спростована постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 2а-3556/12/2670.

У касаційній скарзі не міститься доводів, які б підтверджували право позивача отримати житло незалежно від номеру в черги осіб, які мають першочергове право на отримання житла.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1198 затверджено Порядок, який визначає механізм використання коштів, передбачених у бюджеті за програмою «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ця постанова передбачає, що видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансуються державою в межах коштів, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідні роки. Тому виконання Закону № 796 повністю залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету. У 2014-2019 роках коштів на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, законами України про Державний бюджет України на відповідні роки не передбачалися.

Відповідач не є особою, до повноважень якої належить вирішення таких питань, нормативно-правовими актами обов`язок органів місцевого самоврядування фінансувати видатки на забезпечення житлом осіб, інвалідність яких пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, з місцевого бюджету не передбачено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є спадкоємцем свого чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії. Внаслідок робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, він отримав захворювання, яке привело до його смерті.

Відповідно до розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району від 29 січня 2016 року № 42р внесено зміни в облікову справу ОСОБА_2 , який перебував у черзі на отримання житла та користувався правом на позачергове отримання житлового приміщення (особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 2), переоформлено облікову справу на дружину ОСОБА_1 в зв`язку із смертю ОСОБА_2 , включено до складу сім`ї онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Залишено первинну дату постановки на квартирний облік для поліпшення житлових умов і дату постановки у позачергову чергу з 21 жовтня 1993 року, включено в окремий список осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1.

ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку за місцем проживання для поліпшення житлових умов з 21 жовтня 1993 року, склад родини 4 особи: ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4., син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з даними квартирної особової справи № 4330 на квартирний облік став первинно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6., складом родини 4 особи, мав пільгу - особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (2 категорії).

Станом на 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 перебуває в загальній черзі за № 867, у позачерговій черзі за № 44, в окремому списку учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії - № 5 (по Дніпровському району) за пільгою вдови постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. У міському реєстрі осіб, віднесених до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона обліковується під № 32.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги, що суди не врахували право позивача на першочергове отримання житла переважно перед іншими особами, які мають право на першочергове отримання житла та раніше поставлені на квартирний облік, з огляду на нормативно встановлені строки забезпечення позивача житлом, а також за рахунок коштів місцевого бюджету, суперечать нормам чинного законодавства.

У статті 47 Конституції України передбачено прав кожної особи на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 4 ЖК УРСР, в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

У частині першій статті 5 ЖК УРСР державний жилий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до частини першій статті 36 ЖК УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районного, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Частиною першою статті 40 ЖК УРСР передбачено, що громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Поза чергою жиле приміщення надається, зокрема, інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків (пункт 1 частини першої статті 46 ЖК УРСР).

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім`ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року № 1589 затверджений Порядок надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім`ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1.

Пунктами 3 та 4 Порядку № 1589 передбачено, що додаткова жила площа надається особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують особливого догляду, - у вигляді окремої кімнати. Придбання або спорудження житла для осіб, сімей, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Відповідно до статті 43 ЖК УРСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Суди першої та апеляційної інстанції правомірно зазначили, що у разі надання позивачу та членам його сім`ї житла поза чергою серед такої ж категорії осіб, це може призвести до порушення жилого законодавства та соціальної справедливості щодо сімей громадян, які перебувають у черзі раніше, оскільки позивач не перебуває під номером 1 у списках осіб, які перебувають на квартирному обліку, як особи, які потребують поліпшення житлових умов і як особи, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Підстав переважного права у позивача над особами, які перебувають перед позивачем у черзі громадян, які мають право позачергового отримання жилих приміщень, не встановлено.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Порядок використання цих коштів на кожний рік визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України одним з принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Отже, для того, щоб перерахувати кошти для придбання житла, необхідне відповідне бюджетне призначення.

Розподіл бюджетних коштів здійснюється з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку), згідно з поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями даними.

Згідно зі статтею 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.

Зважаючи на зазначені норми законодавства, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до наданих законодавством повноважень, відповідач у справі не є особою, до повноважень якої належить вирішення питань щодо забезпечення житлом осіб, які постраждали в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Інші доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, неправильного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлені обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов