Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 335/9640/18

провадження № 61-12249св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут»;

представник публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» - Рибалко Євгеній Сергійович;

представник товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут -Заєзжай Андрій Юрійович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2019 року у складі Геєць Ю. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 травня 2019 рокуу складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» (далі - ПАТ «Запоріжгаз»), товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» (далі - ТОВ «Запоріжгаз збут») про захист прав споживача.

Позовна заява мотивована тим, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якій він зареєстрований та проживає. Квартира забезпечена комунальною послугою газопостачання з режимом використання газу для приготування їжі. В квартирі зареєстровано 4 особи.

З лютого 2017 року відповідачі почали здійснювати облік спожитого газу не за передбаченими законодавствам нормами споживання, а за показниками лічильника, встановленого ПАТ «Запоріжгаз» з власної ініціативи на весь багатоквартирний будинок, про що йому стало відомо при оплаті комунальних платежів.

Вважав, що ПАТ «Запоріжгаз» усупереч рішенню Запорізької міської ради від 28 вересня 2016 року № 60 та статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не встановив індивідуальні лічильники газу в квартиру, а встановив з власної ініціативи та без погодження з мешканцями будинковий вузол обліку природного газу.

Вважав дії відповідачів щодо нарахування плати за спожитий газ за показниками загального будинкового газового лічильника такими, що порушують його права як споживача.

Зазначав, що він звертався до ПАТ «Запоріжгаз» із заявами про перерахунок плати за газопостачання в його квартиру за період з лютого 2017 року по квітень 2018 року, проте йому було відмовлено у такому перерахунку.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати дії відповідачів щодо нарахування обсягу та плати за спожитий газ у квартирі АДРЕСА_1 за показниками загальнобудинкового газового лічильника з лютого 2017 року по теперішній час незаконними; зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок плати за газ у вказаній квартирі за період з лютого 2017 року по день прийняття рішення, виходячи з діючих протягом вказаного періоду норм споживання газу для громадян для приготування їжі, в квартирах, в яких не встановлено індивідуальні газові лічильники.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

За змістом пункту 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 (зі змінами) рішення про необхідність об`єднання споживачів в єдину групу приймає оператор газорозподільної системи. Ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.

Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку. У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення зі сторони ПАТ «Запоріжгаз», як оператора ГРМ, в частині ініціативи влаштування загальнобудинкового вузла обліку газу.

Нарахування обсягу та плати за спожитий газ у квартирі позивача за показниками загальнобудинкового газового лічильника з лютого 2017 року відповідає нормам чинного законодавства України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 травня 2019 року

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що обов`язок суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, в частині забезпечення встановлення до 01 січня 2018 року для групи населення, визначеної статтею 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильниками природного газу, має виконуватись через встановлення як індивідуальних так і загальнобудинкових лічильників, що забезпечить 100 % облік спожитого природного газу населенням.

ПАТ «Запоріжгаз» було розроблено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Запоріжгаз» на 2016 - 2025 роки, який було подано до НКРЕКП на затвердження. Постановою НКРЕКП від 24 березня 2016 року № 393 (зі змінами) затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Запоріжгаз» на 2016 - 2025 роки та джерела їх фінансування.

Розділ 1 даного Плану становить Інвестиційна програма ПАТ «Запоріжгаз» на 2016 рік, якою передбачено забезпечення населення лічильниках газу до 01 січня 2021 року. З урахуванням технічних та економічних чинників визначено заходи з забезпечення лічильниками у спосіб або встановлення індивідуальних або загальнобудинкових лічильників.

Відповідно до цієї Інвестиційної програми передбачено встановлення єдиного будинкового вузла обліку (загальнобудинкового лічильника) для забезпечення споживачів категорії населення, незабезпечених лічильниками, що мешкають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 .

На виконання вищенаведеної Інвестиційної програми відповідно до приймання комерційного вузла обліку газу в експлуатацію від 18 січня 2017 року по АДРЕСА_2 було встановлено загальнобудинковий лічильник та з 01 лютого 2017 року здійснюється нарахування за спожитий природний газ за загальнобудинковим лічильником.

Ураховуючи викладене, встановлення індивідуальних лічильників газу є заходом забезпечення лічильниками газу споживачів категорії населення поряд з заходом, за яким забезпечення лічильниками здійснюється шляхом встановленням загальнобудинкових лічильників газу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 335/9640/18 із Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до норм статті 6 Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб?єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов?язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 01 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.

У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб?єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено під час розгляду справи загальнобудинковий вузол обліку природного газу встановлений за ініціативою ПАТ «Запоріжгаз» одразу на два будинки: а саме будинок АДРЕСА_3 , однак договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку не врегульовані між відповідачем та мешканцями будинку, балансоутримувачем, або особою, відповідальною за експлуатацію будинку.

Рішенням Запорізької міської ради від 28 вересня 2016 року № 60 було заборонено департаменту житлово-комунального господарства та іншим виконавчим органам Запорізької міської ради, комунальним установам і підприємствам, підпорядкованих міській раді, погоджувати оператору газорозподільних систем (ПАТ «Запоріжгаз» тощо) будь-яку документацію на реконструкцію систем газопостачання, об`єкт якої є виключно або в тому числі монтаж будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу або будь-яких конструкцій або їх елементів, призначених для встановлення будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу, без попереднього прийняття відповідного рішення з вказаного питання співвласниками багатоквартирних будинків у порядку, передбаченому статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

В акті приймання комерційного вузла обліку газу в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_3 від 18 січня 2017 року відсутні підписи споживачів будинків або представників будинків.

Договори між окремими побутовими споживачами (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема щодо встановлення загальнобудинкового вузлу обліку природного газу, та проведення оплати за показниками такого лічильника, також не укладалися.

Визначення фактичного об?єму споживання природного газу по об?єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу, а не вузлу обліку природного газу з урахуванням вимог Кодексу та договору (глава 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем).

Встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум за споживання газу, який насправді не використовується споживачем.

Якщо у побутового споживача не встановлено індивідуального лічильника, то в даному випадку відбувається математичний розрахунок спожитого газу оператором газорозподільної системи між споживачами, у яких є квартирні лічильники газу та у яких немає таких лічильників, а, отже, неможливо встановити та перевірити правильність такого розрахунку.

Зазначав, що для такої категорії споживачів як позивач, законодавством передбачено споживання природного газу населенням у разі відсутності квартирних газових лічильників, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203. Згідно з цією постановою норма споживання одного помешкання з лютого 2017 року по серпень 2017 року становила 4,4 кубометр газу на одну людину в місяць, яка користується газом лише для приготування їжі, а з вересня 2017 року по сьогодні становить 3,3 кубометри газу. При цьому послався на відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року ПАТ «Запоріжгаз» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Редакція Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», що діяла на момент встановлення загальнобудинкового лічильника газу не визначала обов`язку встановлення саме індивідуальних лічильників газу в кожній квартирі, в яких газ використовується тільки для приготування їжі.

Таким чином, вважало, що комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу може здійснюватися відповідно до загальнобудинкового вузла обліку у разі відсутності у споживача індивідуального вузла обліку.

Споживачу, як власнику квартири або будинку, надано право на встановлення індивідуального (квартирного лічильника) окремо на квартиру або будинок, але за ініціативи останнього і за його власні кошти, у випадку його незгоди розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку. Фінансування споживачем таких заходів може бути здійснено з будь-яких джерел не заборонених законом, а роботи з встановлення лічильника газу не відносяться до конкурентного ринку та можуть виконуватись будь-якими суб`єктами господарювання, які мають відповідні дозволи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем з отримання природного газу за вказаною адресою.

Відповідно до акта приймання комерційного вузла обліку газу в експлуатацію від 18 січня 2017 року за адресою: АДРЕСА_3 , було встановлено загальнобудинковий лічильник та з 01 лютого 2017 року здійснюється нарахування за спожитий природний газ за загальнобудинковим личільником.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

За змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)споживачі природного газу - це фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

За змістом статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 01 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року.

У разі не встановлення населенню лічильників газу суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 глави 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем (у редакції, чинній на момент виникнення спору) визначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

У разі наявності вузла обліку природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об`єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об`єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня

2002 року № 620.

Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 (у редакції чинній на момент виникнення спору), встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.

Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

Зміст статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» свідчить про наявність безумовного обов`язку відповідних суб`єктів господарювання - газорозподільних організацій забезпечити встановлення лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення, у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування приладів та робіт, які підлягають встановленню, або забезпечувати цими приладами відповідних суб`єктів господарювання.

Стаття 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 14-347цс18 від 07 листопада 2018 року (справа № 214/2435/17).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, у порушення статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, не встановив. Зокрема суд, встановивши, що загальнобудинковий вузол обліку природного газу встановлений за ініціативою ПАТ «Запоріжгаз», не визначився: чи врегульовані між балансоутримувачем будинку та відповідачем договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку, чи були укладені договори між окремими побутовими споживачами (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема щодо встановлення загальнобудинкового лічильника та проведення оплати за показниками такого лічильника.

Крім того, суд апеляційної інстанції не перевірив доводів позивача про те, що

встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачем та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу безпосередньо порушують його права позивача, оскільки в процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання газу кожним окремо споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник, що призводить до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався споживачем.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 17 травня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович