Постанова

Іменем України

05 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 336/11/22

провадження № 61-6628св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Запорізька обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2022 року у складі судді Дмитрюк О. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Дашковської А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що у середині грудня 2018 року за підписом слідчого прокуратури Запорізької області Маханькова Д. Ю. він отримав постанову від 31 жовтня 2018 року про закриття кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР за № 4201708120000126 25 жовтня 2017 року. Вказану постанову він оскаржив до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя та ухвалою слідчого судді від 07 лютого 2019 року постанову було скасована.

Внаслідок прийняття слідчим Маханьковим Д. Ю. неправомірної постанови від 31 жовтня 2018 року йому завдано майнових збитків, понесених ним для оплати юридичних послуг за підготовку та подання скарги у розмірі 1 711,59 грн та моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах через необхідність витрачання додаткових зусиль по відновленню його порушеного права, яку він оцінює в 2 000 грн.

На підставі зазначеного ОСОБА_1 просив стягнути з Державної казначейської служби України на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання 1 711,59 грн на відшкодування майнової шкоди, 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 2 307 грн компенсації судових витрат.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Судові рішення мотивовано тим, що є таке, що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували фактичні обставини справи, неповно дослідили та надали правову оцінку наявним у справі доказам, а також висновки судів не відповідають обставинам справи.

Вважає, що предмет та підстави позову у даній справі не є тотожним із предметом позовів у справах № 336/5582/18, № 336/2465/19 та № 336/2538/19.

Посилається на правові висновки Верховного Суду від 09 липня 2018 року у справі № 361/4642/16-ц (провадження № 61-8027св18), від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) та від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/15-ц (провадження № 61-26396св18), які не були враховані судами.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року Запорізька обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими, не спростовують правильність оскаржуваних судових рішень, які просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

10 серпня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тобто, підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Встановивши, що у справах № 336/2538/19, № 336/2465/19 між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав набрали законної сили рішення суду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що позови у вказаних справах не є тотожними з позовом у цій справі, є безпідставними.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що предметом спору у цій справі є стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України моральної шкоди та майнової шкоди у зв`язку зі скасуванням неправомірної, на думку скаржника, постанови слідчого СВ прокуратури Запорізької області від 31 жовтня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42017081020000126, зареєстрованого 25 жовтня 2017 року за частиною першою статті 366 КК України.

Суди правильно вказали, що з позовної заяви у цій справі, а також зі змісту судових рішень у справах № 336/2538/19, № 336/2465/19 видно, що предмети спору у цих справах є тотожними - моральна та майнова шкода у зв`язку із скасуванням постанови слідчого СВ прокуратури Запорізької області від 31 жовтня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42017081020000126.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовуються у всіх названих справах статтями 23 1167 1174 ЦК України, а також тим, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2019 року, вищевказану постанову про закриття кримінального провадження скасовано.

Суб`єктний склад учасників у цій справі № 336/11/22, є аналогічним та відповідає сторонам, які брали участь у справах № 336/2538/19, № 336/2465/19.

Процесуальне законодавство містить імперативний припис, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 256 ЦПК України).

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами й обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Отже, оскільки у справі, яка переглядається, та справах: № 336/2538/19 та № 336/2465/19 одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі.

Доводи касаційної скарги, що справа № 336/5582/18 не є тотожною зі справою, яка переглядається, а суди не надали правового аналізу - порівняння, цим справам не впливають на правильність оскаржуваних судових рішень, оскільки судами було встановлено тотожність цього спору зі спорами у справах: № 336/2538/19 та № 336/2465/19, а відповідно до положення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України достатньо набрання законної сили судовим рішенням у одній тотожній справі.

Посилання заявника на те, що деталі позовів у цій справі та названих відрізняються не вказують на помилковість оскаржуваних судових рішень, оскільки заявлення різного розміру відшкодування моральної та майнової шкоди не вказує на відмінність предмету чи підстав позову.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права, були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк