№ 336/4055/19 (2-а/336/101/2019) - Судова практика України

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №336/4055/19 (2-а/336/101/2019)

адміністративне провадження №К/9901/252/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Болдича Федора Богдановича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (головуючий суддя - Чабаненко С.В., судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі №336/4055/19 (2-а/336/101/2019) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Болдича Федора Богдановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Болдича Ф.Б. від 14 червня 2019 року серії ДП18 №591006 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і накладення штрафу в розмірі 510, 00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 12 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано постанову поліцейського роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Болдича Ф.Б. від 14 червня 2019 року серії ДП18 №591006 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 132-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510, 00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 132-1 КУпАП закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 04 жовтня 2019 року поліцейський роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Болдич Ф.Б. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року апеляційну скаргу поліцейського роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Болдича Ф.Б. на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 12 вересня 2019 року в адміністративній справі №336/4055/19 (2-а/336/101/2019) залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви, а також апеляційну скаргу, у якій вказати всіх учасників справи та копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року, поліцейським роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Болдичем Ф.Б. подано клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження й відкриття апеляційного провадження.

На обґрунтування заявленого клопотання скаржником зазначено, що повний текст оскарженого судового рішення від 12 вересня 2019 року було отримано засобами поштового зв`язку 24 вересня 2019 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся 04 жовтня 2019 року, тобто протягом десяти днів з дня вручення копії рішення суду, скаржник вважає, що процесуальний строк на подання апеляційної скарги у даній справі пропущений з поважних причин, та на підставі статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просив суд про поновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 27 листопада 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою поліцейського роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Болдича Ф.Б. на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 12 вересня 2019 року в адміністративній справі №336/4055/19 (2-а/336/101/2019) на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми статті 286 КАС України є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення. Так, строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з тим, що рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 12 вересня 2019 року, направлено на адресу відповідача 19 вересня 2019 року, яке скаржник отримав 24 вересня 2019 року, що підтверджується копією конверта, у якому було надіслано оскаржуване рішення. Отже, пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відбулось з підстав незалежних від волевиявлення чи дій відповідача та з поважних причин.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Білак М.В., Калашнікової О.В. від 09 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Болдича Федора Богдановича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 30 січня 2020 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Від позивача відзив на касаційну скаргу до суду не надходив, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

За приписами частин першої та другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно вимог частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що поліцейським роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Болдичем Ф.Б. подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 12 вересня 2019 року, з пропуском встановленого законом строку.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху із наданням терміну для зазначення інших підстав для поновлення цього строку та надання апеляційної скарги із зазначенням усіх учасників справи та копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Верховним Судом встановлено, що на виконання вимог вказаної ухвали відповідачем надіслано до суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в якій на обґрунтування причин пропуску строку, скаржник вказував на порушення судом першої інстанції вимог статті 271 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на те, що норми статті 286 КАС України є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а тому строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи слідує, що рішення суду першої інстанції ухвалене у відкритому судовому засіданні 12 вересня 2019 року за відсутності сторін у справі, в резолютивній частині якого вказано, що на рішення може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Статтею 271 КАС України встановлено особливості проголошення та вручення судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.

Частиною першою статті 271 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення (частина друга статті 271 КАС України).

Стаття 270 КАС України регулює особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ

Частина перша вказаної статті передбачає, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин 2 - 10 статті 120 цього Кодексу.

За змістом частини п`ятої статті 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску строку таким, як несвоєчасне направлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, та відповідно його отримання скаржником.

Зокрема, до апеляційної скарги відповідачем додано копію конверту, у якому надіслано оскаржуване рішення суду першої інстанції на адресу відповідача. Повний текст зазначеного рішення отримано відповідачем 24 вересня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції за №14181 від 24 вересня 2019 року та трек-номером 6907108650378 вказаним на копії конверту. Рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 12 вересня 2019 року ухвалено без участі сторін.

Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною 2 статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаної норми процесуального права неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18 (2-а/212/93/18), від 19 червня 2019 року у справі №175/4952/18 (2-а/175/69/18), від 25 червня 2019 року у справі №211/94/18 (2-а/211/25/19).

Відтак, покладений в основу оскаржуваного судового рішення висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Болдича Федора Богдановича задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року - скасувати, а справу №336/4055/19 (2-а/336/101/2019 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

В.М. Соколов

М.В. Білак

О.В. Калашнікова ,

Судді Верховного Суду