Постанова

Іменем України

2 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 337/2451/23

Провадження № 61-493св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Коротенко Є. В., Краснощокова Є. В. - розглянув у порядку письмового провадження справу

за участю

скаржника - ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокатЛупінос Євгенія Анатоліївна,

боржниці - ОСОБА_2 (далі - боржниця), інтереси якої представляє адвокат Шубін Олег Петрович,

про перегляд за нововиявленими обставинами за заявою боржниці судового наказу Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 31 травня 2023 року, виданого за заявою скаржника про стягнення з боржниці аліментів на утримання неповнолітньої дитини

за касаційною скаргою скаржника на постанову Запорізького апеляційного суду від 6 грудня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Із 2013 до 2016 року скаржник і боржниця перебували у зареєстрованому шлюбі. У 2014 році у них народилася донька. Згідно з розпискою боржниці від 2016 року вона погодилася з тим, що донька проживатиме у батьків колишнього чоловіка. З того часу відповідачка участі у забезпечені та вихованні дитини не брала. Тому на підставі заяви скаржника про видачу судового наказу про стягнення аліментів суд у травні 2023 року видав наказ про стягнення з відповідачки аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

2. У серпні 2023 року боржниця звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, бо з листа служби у справах дітей їй стало відомо, що донька з лютого 2022 року проживає разом із батьками її колишнього чоловіка. Тому останній згідно з положеннями сімейного законодавства не мав права на отримання аліментів на дитину.

3. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви боржниці про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Вважав, що вказані боржницею обставини не є нововиявленими, а стосуються переоцінки доказів.

4. Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції й ухвалив нове рішення про задоволення заяви боржниці. Обґрунтував тим, що під час видачі судового наказу обставини щодо місця проживання дитини не були відомі боржниці; оскільки право на стягнення аліментів має виключно той із батьків, із ким фактично проживає дитина, скаржник, не надавши доказів участі у вихованні й утриманні дитини, не має права на отримання аліментів.

5. Із постановою апеляційного суду батько дитини не погодився. У касаційній скарзі стверджував, що вказана боржницею обставина не є нововиявленою; у суду були належні докази утримання та виховання дитини скаржником, а її перебування на окупованій території через повномасштабне вторгнення російської федерації не є підставою для ухилення боржниці від обов`язку сплачувати аліменти на утримання дитини.

6. Верховний Суд мав відповісти, зокрема, на питання про те, чи є нововиявленою вказана у листі служби у справах дітей обставина про перебування дитини у батьків колишнього чоловіка, проживання з якими боржниця погодила у розписці ще до видачі судового наказу? Відповідь на це питання негативна. Тому касаційну скаргу слід задовольнити.

(2) Зміст заяви про перегляд судового наказу

7. 9 серпня 2023 року боржниця звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, який 31 травня 2023 року видав Хортицький районний суд міста Запоріжжя за заявою скаржника про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - дитина, донька). Боржниця мотивувала заяву так:

7.1. У заяві про стягнення аліментів скаржник стверджував, що їхня спільна з боржницею донька перебуває на його утриманні. Проте у письмових поясненнях з приводу обстеження умов проживання зазначив, що донька з ним у АДРЕСА_1 не проживає з лютого 2022 року, а перебуває у бабусі та дідуся - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_2 . Це підтверджує лист відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 18 липня 2023 року за вих. № Т-90 за результатами розгляду заяви боржниці.

7.2. Зазначена обставина існувала на час, коли 31 травня 2023 року суд першої інстанції видав судовий наказ. Але скаржник суд про це не повідомив, хоча відповідна інформація могла зумовити ухвалення іншого за змістом судового рішення. Тому судовий наказ слід скасувати за нововиявленими обставинами та відмовити скаржникові у задоволенні заяви про видачу такого наказу.

(3) Зміст ухвали суду першої інстанції

8. 19 жовтня 2023 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні заяви боржниці про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, а цей наказ залишив у силі. Мотивував ухвалу так:

8.1. Зазначені боржницею обставини не є нововиявленими. За статтею 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ці обставини не можуть бути підставою для відмови у видачі судового наказу.

8.2. За змістом частини четвертої статті 423 ЦПК Українипереоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які суд не оцінював, стосовно вже встановлених них обставин, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

8.3. Обставини, які навела боржниця, не звільняють її від обов`язку як матері утримувати дитину. Боржниця не надала доказів того, що вона самостійно утримує доньку, і що робила це на момент видачі судового наказу.

8.4. Після розірвання шлюбу боржниці зі скаржником їхня спільна донька з вересня 2016 року перебуває на утриманні батька. Проживання дитини разом із дідусем і бабусею на тимчасово окупованій території зумовлене тим, що батько, який працює у правоохоронному органі, не може виїхати на цю територію, щоб забрати дитину до себе. Це не спростовує висновку суду про те, що саме батько займається вихованням й утриманням дитини та піклується про її навчання.

(4) Зміст постанови апеляційного суду

9. 6 грудня 2023 року Запорізький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою ухвалу суду першої інстанції скасував й ухвалив нове судове рішення - про задоволення заяви боржниці про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами: скасував судовий наказ про стягнення з боржниці аліментів на утримання дитини; відмовив скаржникові у видачі такого наказу; роз`яснив йому право звернутися до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження; стягнув зі скаржника на користь боржниці 939,40 грн судового збору. Мотивував постанову так:

9.1. Право на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має виключно той із батьків або інших законних представників, із ким фактично проживає дитина. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції скаржник не заперечував те, що дитина з ним не проживає з лютого 2022 року, а перебуває у його батьків на тимчасово окупованій території. Доказів того, що скаржник особисто бере участь у вихованні й утриманні дитини, він суду не надав. Під час звернення 10 травня 2023 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів скаржник знав про місце проживання дитини, однак надав суду недостовірну інформацію. На час видачі судового наказу обставини щодо місця проживання дитини також не були відомі боржниці.

9.2. У скаржника із боржницею є спір щодо неналежного виконання батьківських обов`язків. Це підтверджують їхні чисельні звернення до правоохоронних органів і служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

9.3. Судячи із заяви скаржника про стягнення аліментів на утримання дитини та доданих до неї документів, у нього не виникло безспірне право грошової вимоги до боржниці. Спір батьків щодо права на отримання аліментів та їхнього розміру суд має вирішувати у позовному провадженні.

(5) Зміст вимог касаційної скарги й ухвал суду касаційної інстанції

10. 5 січня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просив скасувати постанову апеляційного суду від 6 грудня 2023 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 19 жовтня 2023 року.

11. 29 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали. Скаржник (особисто або через адвоката) мав вказати поштовий індекс за адресою реєстрації місця постійного проживання та за адресою для листування, конкретизувати підстави касаційного оскарження судового рішення, навести відповідне обґрунтування та доплатити 68,80 грн судового збору.

12. 10 лютого 2024 року скаржник надіслав до Верховного Суду заяву, до якої додав уточнену касаційну скаргу, платіжну інструкцію від 10 лютого 2024 року № 0.0.3460788084.1 про сплату 68,80 грн судового збору, а також копії цих документів для боржниці.

13. 4 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника. Вказав, що підстави касаційного оскарження визначені в абзаці шостому частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права).

14. 1 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Скаржник мотивував касаційну скаргу так:

15.1. Він довів факти утримання та виховання дитини, в тому числі на час розгляду справи. Боржниця ці обставини не спростувала та не надала доказів на підтвердження того, що вона бере хоч якусь участь у житті дитини. Лише після стягнення аліментів боржниця почала цікавитися донькою і тільки для того, щоб уникнути будь-яких витрат на неї. Апеляційний суд помилково виснував, що скаржник не надав доказів, що саме він вирішує всі питання щодо дитини.

15.2. Суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що право на утримання аліментів має лише той із батьків, із ким проживає дитина. Остання залишилась у батьків скаржника лише через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та через окупацію селища, де вони проживають. Ці обставини є тимчасовими. Вони не впливають на забезпечення скаржником достатнього рівня життя дитини. З вересня 2016 року саме батько утримує доньку та піклується про її навчання.

15.3. Апеляційний суд фактично посприяв ухиленню боржниці від виконання батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Він не врахував, що аліменти є власністю дитини, а не батьків. Батьки лише отримують і використовують ці кошти від імені та в інтересах дитини.

15.4. Суд апеляційної інстанції застосував приписи статті 423 ЦПК України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2020 року у справі № 686/17159/19 (провадження № 61-4746ск20). Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вказаної норми з урахуванням повномасштабного вторгнення російської федерації та тимчасового перебування дитини на окупованій території.

15.5. Відмовляючи у задоволенні заяви боржниці про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, суд першої інстанції правильно виснував, що наведені боржницею обставини не є нововиявленими відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового наказу.

(2) Позиція боржниці

16. 18 березня 2024 року боржниця подала відзив на касаційну скаргу, в якій просить залишити постанову апеляційного суду без змін. Мотивувала так:

16.1. Їй стало відомо про обставини проживання дитини окремо від батька з листа відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 18 липня 2023 року. Згідно з цим листом дитина з лютого 2022 року проживає разом із батьками скаржника на тимчасово окупованій території Запорізької області. Така обставина є нововиявленою, бо не була відомою під час розгляду заяви про видачу судового наказу (див. висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19).

16.2. Згідно з частиною третьою статті 181, частиною п`ятою статті 183, частиною третьою статті 184 СК України обов`язковою умовою для стягнення аліментів на дитину на користь одного з батьків є факт проживання з ним дитини. Скаржник, який працює в правоохоронних органах, не може виїхати на окуповану територію, щоб забрати дитину у батьків, які займаються її вихованням та утриманням, піклуються про її навчання. Докази участі у вихованні дитини скаржник подав до суду після отримання судового наказу. Тому не має підстав вимагати стягнення аліментів на утримання дитини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

17. 4 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника на підставі останнього абзацу частини другої статті 389 ЦПК України.

18. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

19. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.

(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(2.1) Чи є нововиявленою вказана у листі служби у справах дітей обставина про перебування дитини у батьків колишнього чоловіка, проживання з якими боржниця погодила у розписці ще до видачі судового наказу?

20. Боржниця просила визнати нововиявленою обставину, вказану у листі служби у справах дітей міської ради, про те, що дитина перебуває у батьків колишнього чоловіка. Вказану обставину суд, видаючи судовий наказ про стягнення аліментів, не врахував, а згідно з вимогами сімейного законодавства їх можна присудити лише тій особі, з якою перебуває дитина. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, вважаючи, що наведена боржницею обставина не є нововиявленою, а її доводи спрямовані на переоцінку доказів і суперечать найкращим інтересам дитини. Апеляційний суд це рішення скасував та задовольнив заяву боржниці. На його думку, на час видачі судового наказу обставини щодо місця проживання дитини не були відомі боржниці. Скаржник у касаційній скарзі стверджував, зокрема, про те, що ці обставини не є нововиявленими та не можуть бути підставою для скасування судового наказу. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду із цим аргументом скаржника погоджується.

21. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного кодексу України).

22. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина п`ята статті 183 того ж кодексу).

23. Судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункти 4 і 5 частини першої статі 161 ЦПК України).

24. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).

25. Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

26. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили такі обставини:

26.1. Сторони з 3 серпня 2013 року перебували у шлюбі, який Токмацький районний суд Запорізької області розірвав згідно з рішенням від 22 серпня 2016 року (а. с. 10).

26.2. Під час перебування сторін у шлюбі 13 січня 2014 року у них народилася донька (а. с. 11).

26.3. 19 вересня 2016 року боржниця склала розписку про те, що вона передає доньку батькам свого колишнього чоловіка на постійне місце проживання (а. с. 14).

26.4. 31 травня 2023 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя, дослідивши надані заявником копії документів, видав судовий наказ про стягнення з боржниці на користь скаржника аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви (10 травня 2023 року), до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 26).

26.5. Згідно з листом відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 18 липня 2023 року за вих. № Т-90 дитина за адресою місця проживання батька ( АДРЕСА_1 ) не проживає з лютого 2022 року, а перебуває у батьків скаржника на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_2 .

27. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

28. Для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права й обов`язки заявника та боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини.

29. Аналогічний висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20. За її обставинами боржниця звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з неї аліментів на утримання дитини. Обґрунтувала тим, що на час видачі наказу син не проживав постійно з батьком, а проживав із нею та її батьками. Верховний Суд погодився з відмовою суду апеляційної інстанції у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки боржниця надала докази нових, а не нововиявлених обставин, а саме наявності у неї спору з батьком дитини з приводу визначення місця проживання останньої, встановлення порядку спілкування з нею й усунення перешкод у її вихованні.

30. Ураховуючи наведене, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28), від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (пункт 6.38), 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (пункт 36) та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 358/1501/15-ц, а також ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2020 року у справі № 686/17159/19).

31. Верховний Суд звертає увагу на те, що за обставинами іншої справи - № 645/5876/20 - батько звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання дитини. Обґрунтував тим, що на час видачі наказу син проживав із батьком, а із матір`ю почав проживати після того, як суд видав наказ. Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року погодився з відмовою у задоволенні вказаної заяви. Зазначив, що з огляду на особливості наказного провадження (видачу судового наказу без проведення судового засідання та без повідомлення заінтересованих осіб), подаючи заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, боржник мав надати переконливі докази на підтвердження проживання дитини з ним порівняно з доказами матері, які вона подала разом із заявою про видачу судового наказу.

32. У справі № 337/2451/23 суди попередніх інстанцій встановили, що боржниця склала розписку про те, що вона передає доньку батькам свого колишнього чоловіка для постійного проживання з ними. Цю розписку скаржник додав до заяви про видачу судового наказу про стягнення з боржниці аліментів. Тому цей документ був предметом дослідження під час розгляду судом зазначеної заяви. З огляду на це Верховний Суд погоджується з аргументом скаржника про те, що боржниця у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу фактично просила переоцінити докази, які були підставою для його видачі. Крім того, з огляду на зазначену розписку обставина про те, що дитина проживає з батьками скаржника, була відома боржниці. Отже, вказана у листі служби у справах дітей обставина про перебування дитини у батьків колишнього чоловіка не є нововиявленою.

33. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відхиляє доводи відзиву боржниці на касаційну скаргу про необхідність урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц і Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19:

33.1. За обставинами справи № 711/8561/16-ц батько дітей звернувся із позовом до їхньої мами про припинення стягнення на її користь аліментів на утримання дітей, які проживали з позивачем і перебували на його утриманні. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову та залишив в силі рішення суду першої інстанції про його задоволення. Мотивував тим, що мати перебувала за кордоном і не проживала разом із дітьми протягом семи місяців; їхнім вихованням та утриманням займався лише їхній батько, який разом із тим на підставі чинного рішення суду сплачував матері аліменти на утримання цих дітей. На противагу цьому за обставинами справи № 337/2451/23 боржниця не заявляла позовну вимогу про припинення стягнення з неї аліментів на утримання доньки та не доводила, що проживає із останньою й утримує її.

33.2. За обставинами справи № 188/1029/19 батько звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з нього на користь матері аліментів на утримання сина. Обґрунтував тим, що останній на час видачі зазначеного наказу на підставі чинного рішення суду проживав із батьком, який виконував обов`язки з належного утримання сина. Верховний Суд залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення вказаної заяви. Мотивував тим, що обставини, про які стверджував батько у заяві, не були відомі під час розгляду заяви матері про видачу судового наказу. На противагу цьому за обставинами справи № 337/2451/23 у заяві про перегляд такого наказу за нововиявленими обставинами боржниця не стверджувала, що дитина проживала з нею та перебувала на її утриманні; для вирішення питання про видачу судового наказу суду було відомо про розписку боржниці, в якій вона погодила проживання доньки у батьків скаржника.

33.3. З огляду на вказане викладені у постановах у справах № 711/8561/16-ц і № 188/1029/19 висновки Верховного Суду, на які звернула увагу боржниця, незастосовні у справі № 337/2451/23.

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

34. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункт 4 частини першої статті 409 ЦПК України).

35. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 413 ЦПК України).

36. Ураховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм права, касаційну скаргу слід задовольнити: постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

(3.2) Щодо судових витрат

37. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

38. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати скаржника за подання касаційної скарги слід покласти на боржницю.

Керуючись статтями 400 409 413 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 6 грудня 2023 року та залишити в силі ухвалу Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19 жовтня 2023 року.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 605,60 грн відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. КратСудді Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Коротенко Є. В. Краснощоков