ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа №340/1191/22
адміністративне провадження № К/990/28749/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Білак М.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №340/1191/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач. скаржник) 10 лютого 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (надалі також ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, відповідач), в якому просив зобов`язати Головне управлінню Держпродспоживслужби у Кіровоградській області розглянути його звернення від 23 грудня 2021 року (зареєстроване за вхідним №К-747) та на виконання статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" (надалі - Закон 1023-XII) надати відповідний обсяг знань згідно викладених ним питань правового характеру.
2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року позов повернуто заявнику на підставі частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 , надано останньому термін 10 днів для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: уточнення апеляційної скарги.
5. Від позивача на виконання ухвали суду надійшла уточнена апеляційна скарга.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року уточнену апеляційну скаргу було залишено без руху з причин несплати судового збору. Судом зазначено, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу у даній справі.
7. Від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового зору, в якому позивач наполягає, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону 1023-XII. Позивач зазначає, що він як споживач звільняється від сплати судового збору за подання як позову так і будь-яких інших скарг протягом всього судового процесу на будь-якій стадії розгляду справи, в усіх судових інстанціях.
8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто.
9. Так суд апеляційні інстанції з аналізу доводів апеляційної скарги в сукупності з позовними вимогами прийшов до висновку, про відсутність підстав вважати, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону 1023-XII при оскарженні в апеляційному порядку ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року, адже позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправними дій Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області щодо розгляду заяв позивача про отримання інформації, а не з позовом про захист його прав як споживача.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
8. Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 340/1191/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про зобов`язання вчинити певні дії.
9. Також Верховний Суд відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 340/1191/22 до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.
10. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №340/1191/22 слугувало оскарження судового рішення зазначених у частині 3 статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
11. Оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скаржник посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 22 ЗУ "Про захист прав споживачів"
12. Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
14. Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
15. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
16. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не додано документа про сплату судового збору, як було зазначено в наведеній ухвалі.
17. Позивач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин статті 22 Закону 1023-XII, вважає, що звільнений від сплати судового збору оскільки, звернувся до суду, в якому просив зобов`язати Головне управлінню Держпродспоживслужби у Кіровоградській області розглянути його звернення від 23 грудня 2021 року (зареєстроване за вхідним №К-747) та на виконання статті 5 Закону 1023-XII надати відповідний обсяг знань згідно викладених ним питань правового характеру.
18. Так, Закон 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
19. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 вказаного Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;
20. За змістом статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
21. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
22. Так, у постанові від 08 грудня 2021 року у справі №640/13582/20 Верховний Суд з посиланням на постанову від 18 жовтня 2018 року у справі №826/10597/17 сформував правовий висновок, що для застосування положень статті 22 Закону 1023-XII заявники мають довести, що відповідач є суб`єктом господарювання та у спірних правовідносинах виступає як виробник чи продавець товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, а позивач - споживачем його товарів, робіт чи послуг, що дало б можливість суду віднести спір до категорії спорів, що стосуються захисту прав споживачів і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вищенаведених висновків.
23. В той же час, скаржником не обґрунтовано, що відповідачем, який не є суб`єктом господарювання (надавачем послуг) порушеного його право як споживача.
24. Крім того, повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області визначено Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року №155.
25. В своїй заяві від 23 грудня 2021 року позивачем ставилися питання пов`язані з наданням суб`єктом господарювання послуг стосовно водопостачання.
26. З доводів касаційної скарги вбачається, що позивач звернувся до відповідача та просив надати відповідь щодо поставлених семи питань, які на його думку, стосуються захисту прав споживачів, однак, як вказує скаржник, відповіді не отримав.
27. Беручи до уваги правову позицію Верховного Суду висловлену у справі №640/13582/20 щодо критерій, за якими можна віднести спір до категорії спорів щодо захисту прав споживачів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що з матеріалів справи не вбачається, що спір стосується саме захисту прав споживачів.
28. З огляду на вищенаведене, Суд вважає, що в даному конкретному випадку, віднести спір до категорії спорів, що стосуються захисту прав споживачів неможливо.
29. Суд апеляційної інстанції правильно врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, згідно з якою системний і комплексний аналіз статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».
30. Разом з тим, у вищенаведеній постанові зазначено, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 «Про захист прав споживачів», стаття 1 ЦПК України у редакції на час постановлення оскарженої ухвали, стаття 2 ЦПК України у редакції на час розгляду справи Верховним Судом).
31. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що аналіз доводів апеляційної та касаційної скарги в сукупності з позовними вимогами не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", адже позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправними дій ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області щодо розгляду заяв позивача про отримання інформації, а не з позовом про захист його прав як споживача.
32. Щодо клопотання позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з тим, що справа містить ряд виключних правових проблем, Верховний Суд зазначає наступне.
33. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
34. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
35. За змістом наведеної норми права вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням змісту спірних правовідносин та їх предмету правового регулювання оцінює наявність виключної правової проблеми та необхідність передачі справи для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
36. Проаналізувавши зазначені відповідачем підстави, якими обґрунтовується необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд дійшов висновку про відсутність у спірних відносинах виключної правової проблеми, такі правовідносини врегульовані нормами права, та в повній мірі дозволяють вирішити спір.
37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
39. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
40. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року - 2481,00 грн.
41. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2481,00 грн.
42. Верховний Суд, з огляду на відсутність об`єктивних підстав вимагати від скаржника сплати судового збору та звільняти його від сплати цього платежу, беручи до уваги вимоги закону про обов`язок сплати судового збору за подання касаційної скарги, в ухвалі від 14 листопада 2022 року вирішив, що у цій правовій ситуації правильним і прийнятним буде рішення відстрочити скаржнику сплату судового збору за подання касаційної скарги до дати розгляду касаційної скарги і вирішення питання про порушення прав позивача.
43. Тож, Верховний Суд в ухвалі від 14 листопада 2022 року відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 340/1191/22 до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.
44. З огляду на висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнути із ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про передачу справи №340/1191/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року по справі №340/1191/22 - залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2481 гривень 00 копійки.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова О.А. Губська М.В. Білак