ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 340/1827/23

адміністративне провадження № К/990/6202/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи як суд касаційної інстанції справу № 340/1827/23

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Головко О.В., суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮ України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якій просить стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, починаючи з 29.10.2021 по 07.04.2023 включно в розмірі 980912,28 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 340/221/20 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про звільнення" № 4169/к від 23.12.2019, позивача поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26.12.2019 та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.12.2019 по 02.09.2020 в сумі 169071,58 грн. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 № 340/221/20 змінено рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 340/221/20, у частині дати поновлення ОСОБА_1 на посаді, зокрема, позивача поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 27.12.2019.

2.1. Рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.12.2019 по 02.09.2020 включно виконано, однак обов`язок щодо поновлення позивача на вищевказаній посаді відповідачем не виконано.

2.2. ОСОБА_1 07.04.2021 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за період з 03.09.2020 по 07.04.2021 у зв`язку з невиконанням рішення суду про поновлення на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, справа № 340/1747/21.

2.3. Також, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.03.2022, у справі № 340/10802/21, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції, ухвалено стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, починаючи з 08.04.2021 по 28.10.2021 включно, у розмірі 349434,40 грн з подальшим вирахуванням обов`язкових податків та зборів.

2.4. Позивач зазначає, що обов`язок щодо поновлення на посаді відповідачем не виконано, у зв`язку із чим просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2021 по 07.04.2023 у зв`язку з невиконанням рішення суду про поновлення на посаді.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відмовлено повністю.

4. Не погоджуючись з цим судовим рішенням, позивач 07.09.2023 звернувся з апеляційною скаргою.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу повернуто на підставі частини другої статті 298 КАС України та статті 169 КАС України, оскільки недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 12.09.2023, у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.

7. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі № 340/1827/23. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 виправлено описку в ухвалі Верховного Суду від 31.10.2023, зазначивши правильну дату ухвали Третього апеляційного адміністративного суду, що оскаржувалася в касаційному порядку, а саме: « 16 жовтня 2023 року» замість неправильної «17 жовтня 2023 року».

8. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 повторно відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на цю ж ухвалу суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України.

9. Через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 29.11.2023 повторно подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та додав до неї платіжну інструкцію про сплату судового збору.

9.1. В апеляційній скарзі апелянт одночасно просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв`язку з невиконанням ухвали суду в частині сплати судового збору. Вичерпавши право на оскарження цієї ухвали, що не мало успіху, в найкоротший термін з моменту ознайомлення з ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 про відмову у відкритті касаційного оскарження за повторною касаційною скаргою звернувся вдруге з апеляційною скаргою. При цьому наголошував, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.

10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та зазначено в мотивувальній частині, що право особи на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою після її повернення не є безумовним і має реалізовуватися особою добросовісно. Суд указав, що повторне звернення до суду з касаційною скаргою не може бути прийнято апеляційним судом, як поважність пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, адже висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 31.10.2023 були обов`язковими для позивача та виключали, згідно з процесуальним законом право на повторне подання касаційної скарги. А відтак, після постановлення Верховним Судом ухвали від 31.10.2023 позивач мав реалізувати процесуальне право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, але не скористався ним. Цією ж ухвалою апелянту надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.

11. На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, у якій просив суд урахувати його волонтерську діяльність на допомогу Збройним Силам України, якою він активно займався в період з листопада по грудень 2023 року весь вільний від виконання трудових обов`язків час (як після роботи, так і у вихідні дні) у складі громадської організації «Наш простір дій», де координував питання гуманітарних вантажів до прифронтових територій. Зауважував, що ця обставина та обставини, пов`язані з частими оголошеннями повітряних тривог, а також постійні віялові відключення електроенергії, пов`язані із знищенням агресором енергетичної енергоструктури, суттєво вплинули як на строк вчасної підготовки апеляційної скарги, так і на строк її подачі. На підставі наведеного позивач просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження з метою забезпечення реального доступу до правосуддя.

12. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 в адміністративній справі № 340/1827/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

12.1. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що здійснення позивачем волонтерської діяльності не є поважними причинами пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, адже процесуальний закон в частині встановлення строків звернення до суду є чітким та передбачуваним, а тому кожен суб`єкт публічних правовідносин повинен організовувати власну діяльність у спосіб, який забезпечить суворе дотримання чинного законодавства. Такі висновки, як зазначив цей суд, також стосуються доводів апелянта щодо частого оголошення повітряних тривог, адже Дніпропетровський регіон не відноситься до території, де ведуться активні бойові дії. Щодо доводів апелянта про віялові відключення електроенергії, суд апеляційної інстанції також не вважав такі доводи підтвердженими, адже загальновідомо, що із серпня 2023 року такі відключення не здійснювалися.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

13. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 340/1827/23, в якій позивач просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

13.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

13.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою заявляв клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому просив суд апеляційної інстанції визнати причини пропуску строку поважними з таких підстав: первинна апеляційна скарга подана у межах встановленого строку; при подані цієї апеляційної скарги апелянт врахував висновки Верховного Суду щодо відмови у відкритті касаційних проваджень та необхідності сплати судового збору, викладених в ухвалах від 31.10.2023 та 22.11.2023; після отримання та ознайомлення 27.11.2023 засобами електронної пошти ухвали Верховного Суду від 22.11.2023 про відмову у відкритті касаційного провадження, позивач 28.11.2023 звернувся з новою апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду в найкоротший термін - один день. Отже, позивач уважає, що дії у вказаній справі з подання апеляційної скарги були оперативними та невідкладними, з урахуванням того, що з ухвалою Верховного Суду він ознайомився 27.11.2023. Водночас також звертав увагу суду апеляційної інстанції на сплату судового збору у вказаній справі.

13.3. Наголошує, що на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення його повторної апеляційної скарги без руху надав заяву, де указав інші поважні причини, які вплинули на пропуск ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, однак суд апеляційної інстанції, на переконання скаржника, не надав належної оцінки його доводам, викладеним в заяві від 09.01.2024.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

15. Від МЮ України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у яких відповідач та третя особа проти вимог касаційної скарги заперечують з огляду на необґрунтованість доводів останньої, просять відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити в силі.

16. Від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про розгляд судом касаційної інстанції питання щодо виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги в порядку частини третьої статті 341 КАС України, у якому касатор вказує, що після відкриття касаційного провадження Верховний Суд, сформував висновки, які стосуються правовідносин у цій справі, а саме у постанові від 01.02.2024 № 580/4249/20 надано оцінку природі середнього заробітку у разі затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України), який є заробітною платою.

16.1. З огляду на наведене, позивач наполягає, що позиція апеляційної інстанції в ухвалі від 16.10.2023 у справі № 340/1827/23, якою повернуто первинну апеляційну скаргу ОСОБА_1 про неможливість застосування частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як спеціальної норми, при вирішенні питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подачу вказаного позову суперечить висновкам Верховного Суду у справі № 580/4249/20. Вказані порушення Третього апеляційного адміністративного суду норм процесуального права потягли за собою ухвалення неправомірної та необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

17. Міністерство юстиції України подало заперечення на вищевказане клопотання ОСОБА_1 , у яких просить відмовити скаржнику у цьому клопотанні, оскільки висновки Верховного Суду у від 01.02.2024 № 580/4249/20 не мають значення для вирішення цієї касаційної скарги, оскільки у цьому касаційному провадженні предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 16.05.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

21. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства гарантоване право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

22. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

23. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

24. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

25. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

26. Статтею 295 КАС України визначено таке:

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

27. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

28. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

29. Імперативні приписи частина третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.

30. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

31. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

32. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

33. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

34. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

35. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

36. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

37. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

38. Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

39. При цьому, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та встановити спосіб і строк їх усунення.

40. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

41. Мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині з метою уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання.

42. Зі змісту мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції від 08.01.2024 про залишення апеляційної скарги без руху слідує, що вказані у клопотанні апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави, на думку суду, не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

43. Водночас у резолютивній частині вказаної ухвали наведені апелянтом у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції неповажними не визнавалися, у задоволенні цього клопотання апелянту не відмовлено. Однак судом було встановлено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.

44. Зі змісту частини третьої статті 298 КАС України слідує, що у разі визнання судом неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження способом усунення такого недоліку є подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

45. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу 08.01.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, належним чином не вирішив заявлене клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та не встановив належний спосіб усунення такого недоліку.

46. Зі змісту мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції від 23.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слідує, що вказані у заяві апелянта, поданій на виконання ухвали апеляційного суду від 08.01.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, у якій він доводив наявність інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, за оцінкою суду, також не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

47. Також, у резолютивній частині вказаної ухвали наведені апелянтом у цій заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції неповажними не визнавалися, у задоволенні цього клопотання апелянту не відмовлено. Водночас судом цієї інстанції відмовлено апелянту у відкритті касаційного провадження на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 в адміністративній справі № 340/1827/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

48. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

49. При цьому заявлене клопотання учасника справи, який звертається із апеляційною скаргою, про поновлення строку на апеляційне оскарження мало б бути вирішене судом.

50. Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

51. Необхідно враховувати, що відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, виключає можливість повторного звернення із апеляційною скаргою та є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

52. Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024, за встановлених обставин у цій справі, постановлена з порушенням вимог пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

53. Постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження порушує право заявника на апеляційне оскарження та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

54. Стосовно клопотання ОСОБА_1 про необхідність врахування позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.02.2024 № 580/4249/20 щодо природи середнього заробітку у разі затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України), у зв`язку із чим, за твердженнями позивача, суд апеляційної інстанції безпідставно ухвалою від 12.09.2023 залишив первинну апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору, а ухвалою від 16.10.2023 повернув її у зв`язку з невиконанням ухвали від 12.09.2023, колегія суддів зауважує, що вказані ухвали не є предметом оскарження та відповідно оцінки судом касаційної інстанції у межах цього касаційного провадження.

55. Позивач, як уже вказувалося, скористався правом на касаційне оскарження ухвали від 16.10.2023 про повернення його первинної апеляційної скарги за результатом чого ухвалою Верховного Суду від 31.10.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження. Водночас суд касаційної інстанції у вказаній ухвалі надав оцінку правомірності оскаржуваної ухвали та дійшов висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги.

56. До того ж в постанові від 01.02.2024 Верховний Суд не викладав висновків щодо застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, який було застосовано апеляційним судом в ухвалах від 12.09.2023 та 16.10.2023 при вирішенні питання відповідності первинної апеляційної скарги вимогам КАС України в частині сплати судового збору, позаяк предметом оцінки Верховного Суду було питання дотримання строку звернення до суду із позовом у цій категорії спорів.

57. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

59. Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 і направлення справи для продовження розгляду до цього ж суду.

60. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

61. З огляду на результат касаційного оскарження судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скасувати, а справу № 340/1827/23 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов