ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 340/2874/19
адміністративне провадження № К/9901/14866/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 (головуючий суддя - Я.М. Василенко, судді - В.В. Кузьменко, О.І. Шурко)
у справі № 340/2874/19
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградського окружного адміністративного суду
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просив:
- визнати протиправними дії Кіровоградського окружного адміністративного суду стосовно нарахування судді ОСОБА_1 винагороди з 01.01.2017 по 06.03.2019 відповідно до приписів пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016);
- зобов`язати Кіровоградський окружний адміністративний суд перерахувати судді ОСОБА_1 винагороду з 01.01.2017 по 06.03.2019 відповідно до приписів статті 135 та пункту 24 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016) і виплатити кошти з урахуванням раніше отриманих.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідач допустив порушення в питанні оплати його праці за період з 01.01.2017 по 06.03.2019, застосувавши дискримінаційний закон. З 01.01.2017 суддівська винагорода, яку він отримував, обчислювалась на підставі припису пункту 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016). Судді першої інстанції інших судів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання до 01.01.2017, з цієї дати отримували винагороду на підставі приписів статті 135 та пункту 24 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016). Позивач зазначає, що отримувана ним суддівська винагорода і суддівська винагорода згаданих суддів суттєво відрізняється. Вказує, що станом на 03.08.2010 пройшов успішно три кваліфікаційні оцінювання (2005, 2006 та 2009 роки). У 2011 році під час переходу на роботу до адміністративного суду складав кваліфікаційний іспит відповідно до приписів частин другої та третьої статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010). На переконання позивача, він, кваліфікація якого не спростована державою, отримував у період з 01.01.2017 по 06.03.2019 меншу винагороду за виконання одного і того ж обсягу робіт, ніж суддя першої інстанції, котрий підтвердив належний кваліфікаційний рівень, що встановлений на час призначення на посаду. Вказує, що 06.03.2019 Вища кваліфікаційна комісія суддів України вп`яте підтвердила здатність здійснювати правосуддя. Підсумовуючи, позивач робить висновок про протиправність дій відповідача у період з 01.01.2017 по 06.03.2019 стосовно нарахування винагороди судді на підставі приписів пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016), який відсилає до застосування припису частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Кіровоградського окружного адміністративного суду стосовно нарахування судді ОСОБА_1 винагороди з 01.01.2017 по 06.03.2019 відповідно до приписів пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016). Зобов`язано Кіровоградський окружний адміністративний суд перерахувати судді ОСОБА_1 винагороду з 01.01.2017 по 06.03.2019 відповідно до приписів статті 135 та пункту 24 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016) і виплатити кошти з урахуванням раніше отриманих.
4. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач застосував стосовно позивача дискримінаційну норму права в частині оплати праці, а тому діяв всупереч такому конституційному принципу як верховенство права.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 апеляційну скаргу Кіровоградського окружного адміністративного суду задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.
6. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу, який визначений в пункті 24 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не передбачені, тому правові підстави для перерахунку та виплати позивачу з січня 2017 року суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету на його оплату праці відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення (неправильне застосування) судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції або направити справу на новий апеляційний розгляд. Підставою касаційного оскарження судового рішення позивач вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог вказує, що ознайомившись зі змістом постанови суду апеляційної інстанції позивач зробив висновок, що суд апеляційної інстанції по суті вирішив іншу апеляційну скаргу, як і позов, помилково використавши правовий висновок Верховного Суду щодо питань застосування норми права не у подібних правовідносинах. Крім того, в обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: приписів частини третьої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. Указом Президента України від 23.12.2005 № 1824/2005 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області. До виконання службових обов`язків судді позивач приступив з 06.01.2006.
12. Постановою Верховної Ради України від 12.05.2011 № 3336-VІ ОСОБА_1 обрано безстроково на посаду судді Кіровоградського окружного адміністративного суду.
13. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.03.2019 № 274/вс-19 ОСОБА_1 визнано таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя.
14. З 01.01.2017 суддівська винагорода, яку отримував позивач, обчислювалась на підставі приписів пункту 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016).
15. З 07.03.2019 суддівська винагорода, яку отримує позивач, обчислюється на підставі приписів статті 135 та пункту 24 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 02.06.2016).
16. Вважаючи, що відповідач допустив порушення в питанні оплати його праці за період з 01.01.2017 по 06.03.2019, застосувавши дискримінаційний закон, позивач звернувся з позовом до суду.
Позиція Верховного Суду
17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
18. Позивач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, серед іншого, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки він не був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
19. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є прийнятні, з огляду на таке.
23. Відповідно до пункту першого частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
24. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
25. За змістом частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
26. Згідно із частинами першою та другою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
27. Відповідно до частини першої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
28. Частиною третьою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
29. Відповідно до матеріалів справи ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кіровоградського окружного адміністративного суду на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі № 340/2874/19.
30. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.05.2020 о 11 год 20 хв.
31. Повісткою-повідомленням від 07.05.2020 повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги, який відбудеться 19.05.2020 о 11 год 20 хв.
32. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повістку-повідомлення, надіслану позивачу, отримано 15.05.2020 Сословською.
33. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
34. Частинами першою та четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
35. Так, в обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що повістку отримав за місцем праці 18.05.2020, на підтвердження чого надає копію повістки від 07.05.2020, яка одержана та зареєстрована Кіровоградським окружним адміністративним судом 15.05.2020 та передана ОСОБА_1 до ознайомлення 18.05.2020, тобто за день до судового засідання в суді апеляційної інстанції.
36. Наведене дає суду підстави вважати, що судом апеляційної інстанції не було повідомлено належним чином учасників справи, зокрема позивача, про час та місце розгляду справи.
37. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було допущено порушення норм процесуального права в частині обов`язку повідомити належним чином осіб, які беруть участь у справі про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
38. Європейський?суд?з?прав?людини у рішенні від 27.06.2017 у справі «Лазаренко та інші проти України» постановив, що національними судами було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції, де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
39. Також Європейський?суд?з?прав?людини у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
40. За змістом пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
41. Інші доводи та вимоги касаційної скарги суд касаційної інстанції не розглядає, оскільки під час розгляду справи виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, які відповідно до статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
42. За таких обставин, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що відповідно до приписів статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 340/2874/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк