ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2021 року
Київ
справа №340/300/19
адміністративне провадження №К/9901/25898/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №340/300/19
за позовом заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Філія державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області - про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області Рудницького Андрія Миколайовича на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, прийняте в складі головуючого судді Петренко О.С., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року, прийняту у складі головуючого судді: Панченко О.М., суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2019 року заступник прокурора Кіровоградської області Рудницький А.М. звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Новомиргородської міської ради щодо невчинення дій до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду, за направленням Новомиргородського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та не передбачення в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів;
- зобов`язати Новомиргородську міську раду вжити заходів до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду, за направленням Новомиргородського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та передбачення в бюджеті видатків для фінансування суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості.
2. Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказував на те, що невиконання Новомиргородською міською радою Кіровоградської області чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання на життя. Позивач зазначав, що відповідачем не вирішено питання про внесення змін до бюджету в частині фінансування оплати праці за виконання суспільно корисних робіт. Така бездіяльність відповідача призводить до невиконання порушниками накладених судами адміністративних стягнень у вигляді суспільно корисних робіт. З цих підстав прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави у суді, посилаючись на відсутність у суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави у цій сфері, повноважень на звернення до суду з таким позов, звернувся до суду з позовом як самостійний позивач.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем були прийняті рішення, які позивачем не оскаржені, якими не були передбачені в міському бюджеті фінансування суспільно корисних робіт. Суди зазначали, що набрання чинності Законом України від 07.12.2017 № 2234-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", яким запроваджено новий вид адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи, вимагає внесення змін до інших нормативних актів, які повинні опосередковувати виконання вимог цього Закону. Наразі такі зміни не внесені, механізм його реалізації, що стосується фінансування таких робіт, відсутній.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заступником прокурора Кіровоградської області Рудницьким А.М. подано в інтересах держави касаційну скаргу, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на меті погашення батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини. Проте, відповідач не виконує постанови Новомиргородського районного суду про накладення на осіб адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посилаючись на те, що в затвердженому бюджеті міської ради на 2018 рік не передбачено видатків на фінансування суспільно корисних робіт (лист Новомиргородської міської ради від 14.11.2018 за № 1927). Своїми діями орган місцевого самоврядування порушує вимоги ст. 129-1 Конституції України, якою визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відмова органу місцевого самоврядування у прийнятті боржників до виконання суспільно корисних робіт має наслідком подальше ухилення одного з батьків від обов`язку щодо належного матеріального забезпечення дитини та суттєво погіршує її становище, що може ставити під сумнів належне виконання державою вимог статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини». Зазначає, що у даній справі судом неправильно розтлумачено принцип дискреції (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування. Вказує на те, що у цьому спорі питання полягає не в обмеженні органу місцевого самоврядування самостійності у прийнятті рішень соціально-економічного характеру, а у забезпеченні законних прав та інтересів громадян і держави та дотримання нормативних актів. Водночас прокуратурою акцентується увага саме на додатковому виділенні коштів, у тому числі шляхом їх передбачення у бюджеті на вказані роботи, шляхом внесенням змін до бюджету, а не оскарження повністю рішення про місцевий бюджет.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Міський голова Новомиргородської міської ради Кіровоградської області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою заступника прокурора Кіровоградської області Рудницького Андрія Миколайовича на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року.
9. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на 11 лютого 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, до Новомиргородського відділу Знам`янської місцевої прокуратури 20.11.2018 надійшов лист начальника Новомиргородського районного сектору філії державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області.
11. Відповідно до змісту вказаного листа встановлено, що 05.11.2018 до Новомиргородського районного сектору філії державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області на виконання надійшла постанова Новомиргородського районного суду від 19.10.2018 щодо жителя м.Новомиргород ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк у 120 годин.
12. 13.11.2018 ОСОБА_1 видано направлення до Новомиргородської міської ради для відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
13. Відповідач листом від 14.11.2018 відмовив у прийнятті ОСОБА_1 до виконання суспільно корисних робіт, мотивуючи тим, що в затвердженому бюджеті міської ради на 2018 рік не передбачено видатків на фінансування суспільно корисних робіт.
14. Подібна ситуація склалась стосовно виконання постанов Новомиргородського районного суду відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на яких накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді суспільно корисних робіт на строк у 120 годин.
15. Також судами встановлено, що відповідно до рішення 25 сесії 7 скликання Новомиргородської міської ради від 06 вересня 2018 року №110 "Про визначення об`єктів та видів суспільно корисних робіт для примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів на території Новомиргородської міської ради" визначено об`єкти та види суспільно корисних робіт для примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів на території Новомиргородської міської ради.
16. Відповідно до витягу з Протоколу засідання постійної комісії №6 від 13.12.2018, міська рада вирішила не передбачати видатки у проекті міського бюджету на 2019 рік щодо організації оплачуваних суспільно корисних робіт для осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, пов`язане з ухиленням від сплати аліментів, у зв`язку з необхідністю першочергового фінансування захищених статей бюджету, склалася ситуація з недостатністю коштів у міському бюджеті для вирішення та реалізації місцевих програм, направлених на покрашення інфраструктури міста та програми соціально-економічного розвитку Новомиргородської міської ради. Отже, враховуючи вищевикладене, не рекомендовано міському голові передбачення видатків у проекті міського бюджету на 2019 рік щодо організації оплачуваних суспільно корисних робіт для осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, пов`язане з ухиленням від сплати аліментів, та не виносити дане питання на розгляд даної сесії.
17. Відповідно до витягу з протоколу двадцять сьомої сесії сього скликання від 14.12.2018 року, вирішено не передбачати видатки у проекті міського бюджету на 2019 рік щодо організації оплачуваних суспільно корисних робіт для осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, пов`язане з ухиленням від сплати аліментів, у зв`язку з необхідністю першочергового фінансування захищених статей бюджету, склалася ситуація з недостатністю коштів у міському бюджеті для вирішення та реалізації місцевих програм, направлених на покрашення інфраструктури міста та програми соціально-економічного розвитку Новомиргородської міської ради. Отже, враховуючи вищевикладене, не рекомендовано міському голові передбачення видатків у проекті міського бюджету на 2019 рік щодо організації оплачуваних суспільно корисних робіт для осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, пов`язане з ухиленням від сплати аліментів, та не виносити дане питання на розгляд даної сесії.
VIІ. Джерела права й акти їхнього застосування
18. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Законом України від 07 грудня 2017 року №2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (далі - Закон №2234-VIII) запроваджено новий вид адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи.
21. Відповідно до статті 31-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.
Згідно статті 325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
11.1. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
11.2. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі, не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Статтею 325-3 КУпАП установлено, зокрема, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
22. Наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року №474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 березня 2013 року за №457/22989, затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт (далі - Порядок).
Пунктами 11.1, 11.2, 11.5 Порядку передбачено, що виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити (додаток 1) до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
При виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються зокрема погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт (пункт 12.1 Порядку).
Пунктом 13.15 Порядку визначено, що відповідно до визначеного переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення (додаток 21) на один з цих об`єктів.
23. Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Пунктом 1 частини четвертої статті 40 Закону №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міськийголова, зокрема, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.
24. Відповідно до пункту 1 розділу І Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2017 №2649/5 (далі - Типове положення), уповноважений орган з питань пробації є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації.
Згідно абзаців 15, 17 розділу ІІ Типового положення до основних завдань та функцій органу пробації належать: виконання адміністративних стягнень у вигляді виправних робіт, громадських робіт та суспільно корисних робіт; визначення спільно з органами місцевого самоврядування видів громадських робіт, суспільно корисних робіт та переліку об`єктів, на яких вони виконуються.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
25. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
26. Суспільно корисні роботи - це новий вид адміністративного стягнення, що полягає у виконанні правопорушником оплачуваних робіт. Такі роботи є одним з методів впливу на несумлінних батьків, які може бути призначено виключно у випадку прострочення боржником сплати аліментів на дитину.
27. Тож зміни, що відбулись у законодавстві в частині посилення прав захисту дітей, мають на меті підвищення відповідальності платників аліментів і недопущення виникнення заборгованості.
28. На відміну від громадських робіт, суспільно корисні роботи мають на меті оплатний вид адміністративного стягнення. Адже відповідно до статті 325-1 КУпАП кошти, отримані боржником за виконання таких робіт, будуть спрямовуватись саме на погашення боргу за аліментами.
29. Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.
30. Чинним законодавством не встановлені види робіт, які можна віднести до суспільно корисних, але визначено, що їх вид встановлює орган місцевого самоврядування.
31. Суд звертає увагу, що вимогами чинного законодавства на орган місцевого самоврядування покладений лише обов`язок із визначення переліку об`єктів, на яких порушники будуть відбувати покарання, та видів суспільно корисних робіт.
32. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець не передбачає вимоги про те, що саме орган місцевого самоврядування має брати на себе функції об`єкта, на якому порушники будуть виконувати суспільно корисні роботи.
33. Однак якщо на території, підпорядкованій органу місцевого самоврядування, немає жодного підприємства, на якому порушники могли б відбувати покарання, то ним може стати саме рада як бюджетна установа, у зв`язку з чим остання має передбачити в місцевому бюджеті кошти на оплату праці особам, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
34. Згідно з підпунктом 2 пункту «а» частини першої статті 38 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.
35. При цьому орган місцевого самоврядування як представницький орган територіальної громади має брати участь у вирішені пріоритетних завдань державної політики, зокрема, у сфері забезпечення захисту прав дитини на належне утримання шляхом сприяння примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів з порушників.
36. Статтею 4 Закону №280/97-ВР, серед основних принципів місцевого самоврядування визначено принцип поєднання місцевих і державних інтересів.
37. Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 29 квітня 2020 року (справа №620/2001/19), від 06 серпня 2020 року (справа №520/5706/19), і колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від них.
38. При цьому, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, безпідставно послалися на рішення, прийняті міською радою, якими не були передбачені в міському бюджеті фінансування суспільно корисних робіт, оскільки Закон №2234-VIII не визначає умови його виконання в залежності від наявності чи відсутності фінансування.
39. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що не вчинення відповідачем дій щодо вирішення питання по влаштуванню порушників для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду, за направленням Новомиргородського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та не передбачення в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів, є протиправною бездіяльністю, яка може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання.
40. За такого правового регулювання, при постановленні оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
41. На підставі пункту 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
42. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
43. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
44. Оскільки судові рішення у цій справі ухвалені з порушенням норм матеріального права, колегія суддів Верховного Суду вбачає наявність підстав для їх скасування із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
IХ. Судові витрати
45. Відповідно до частин другої, п`ятої, шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
46. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
47. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
48. Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області Рудницького Андрія Миколайовича задовольнити.
2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року в справі №340/300/19 скасувати.
3. Прийняти нову постанову. Адміністративний позов заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Філія державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області - про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
4. Визнати протиправною бездіяльність Новомиргородської міської ради щодо невчинення дій по влаштуванню порушників для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду, за направленням Новомиргородського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та не передбачення в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
5. Зобов`язати Новомиргородську міську раду вжити заходів по влаштуванню порушників для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду, за направленням Новомиргородського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та передбачення в бюджеті видатків для фінансування суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості.
6. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко