ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року
м. Київ
справа № 340/3144/21
адміністративне провадження № К/990/3242/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Єзеров А.А.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 (судді - Головко О.В., Ясенова Т.І., Суховаров А.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення йому з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років на підставі довідки №336/1 від 25.01.2021, із зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90% на 70% суми грошового забезпечення та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії з 90% до 70% суми грошового забезпечення та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов`язати відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, на підставі довідки №336/1 від 25.01.2021 виданої Кіровоградським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже проведених виплат.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 01.01.2007 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 90% грошового забезпечення (а.с.38).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №1140/2154/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії, а саме в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Вказане рішення суду набрало законної сили 09.10.2018.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 у справі №340/690/19 визнано протиправними дії Кіровоградського обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії та зобов`язано підготувати та надати таку довідку.
Це рішення набрало законної сили 10.11.2020.
Позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки та рішення суду в адміністративній справі № 340/690/19, проте отримав відмову.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №340/578/21, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 336/1 від 25.01.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 22.04.2021.
На виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача (а.с.36зв.).
Між тим, при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідачем обчислено її основний розмір, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення та застосовано обмеження максимальним розміром.
Не погодившись з таким перерахунком позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 90 % грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром (а.с.15-16).
Відповідач листом №3496-3491/Р-03/8-1100/21 від 10.06.2021 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку та вказав, що оскільки на момент набрання законної сили рішенням суду та в період з якого судовим рішенням визначено здійснити перерахунок пенсії, діючою є норма статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому при здійсненні перерахунку пенсії, вона підлягає застосуванню. Обмеження максимального розміру пенсії передбачено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ, нормами якого, зокрема, визначено, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись з діями суб`єкта владних повноважень при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2019 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зміна максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та перерахунків пенсії позивача.
Суд першої інстанції, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, дійшов висновку, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Внесення Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідного грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Щодо обмеження граничного розміру пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу призначена в січні 2007 року, що свідчить про безпідставність обґрунтування відповідача, оскільки згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 за №911-VІІІ дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 в адміністративній справі № 340/3144/21 скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що станом на 01.04.2019 редакція частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлювала: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Позивач у справі не має статусу особи, яка брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1 або 2, а тому сума пенсії має розраховуватися, виходячи з максимально встановленого законом 70% розміру.
При визначенні належного розміру пенсії не можуть одночасно застосовуватися різні редакції Закону щодо визначення складових грошового забезпечення та максимального розміру пенсії, адже це призведе до значного звуження прав та законних інтересів інших осіб, яким буде призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у чинній редакції після настання права виходу на пенсію, що прямо суперечить Конституції Україні.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на п.1 ч.4 статті 238 КАС України, а саме, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Покликається на те, що судом апеляційної інстанції під час зменшення розміру сум грошового забезпечення з 90 відсотків до 70 відсотків не враховано висновок, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.
Щодо обмеження розміру пенсії військовослужбовцям максимальним розміром позивач покликається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано позицію Верховного Суду у справі №400/2085/19 від 16.12.201, в якій зроблено висновок, що застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо зміни відсоткового значення грошового забезпечення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Такий висновок підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а.
У справі що розглядається пенсію позивачу було призначено 01.01.2007 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 90% грошового забезпечення, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при перерахунку пенсії позивача підлягає застосуванню теж відсоткове значення грошового забезпечення, що і при її призначенні.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. …».
Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправного характеру обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 349 352 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 у цій справі - скасувати.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
А.А. Єзеров