ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 340/7210/21

адміністративне провадження № К/990/14670/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Тацій Л.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 340/7210/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 11.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо проведення йому з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, на підставі довідки від 06.05.2021 №2135/1, із зменшенням відсоткового розміру пенсії з 89 % на 70 % суми грошового забезпечення та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії;

зобов`язати ГУ ПФУ провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, на підставі довідки від 06.05.2021 №2135/1, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі оновленої довідки від 06.05.2021 №2135/1, у яку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які були враховані при призначенні пенсії, при проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідачем протиправно зменшено відсоткове значення розміру пенсії з 89% на 70% та застосовано обмеження максимальним розміром, оскільки положення Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) щодо обмеження пенсії максимальним розміром не можуть застосовуватися до нього, оскільки пенсію йому призначено у 2011 році.

2. Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 закрито провадження у справі № 340/7210/21 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо перерахунку пенсії із зменшенням відсоткового розміру пенсії з 89% на 70% суми грошового забезпечення та зобов`язання ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з 89% грошового забезпечення.

4. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 12.01.2022 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.05.2021 №2135/1;

зобов`язав ГУ ПФУ здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.05.2021 №2135/1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;

в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

5. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 05.05.2022 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. 08.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить поновити строк на подання касаційної скарги; скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 - залишити в силі.

7. Верховний Суд ухвалою від 02.08.2022 поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 у справі №340/7210/21; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 у справі №340/2479/18 визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 та зобов`язано ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи з 89 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення суду у справі №340/2479/18 ГУ ПФУ у листопаді 2018 року здійснено перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, перераховано основний розмір пенсії виходячи з 89% грошового забезпечення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №340/235/21 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704).

На виконання вказаного рішення суду у справі №340/235/21 ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовлено на направлено до ГУ ПФУ довідку від 06.05.2021 №2135/1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 05.03.2019.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №340/2735/21 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.05.2021 №2135/1 та зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.05.2021 №2135/1 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення.

На виконання рішення суду від 19.07.2021 у справі №340/2735/21 ГУ ПФУ у серпні 2021 року здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на підставі довідки від 06.05.2021 №2135/1 виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.04.2019 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії. При цьому, відсоткове значення пенсії у розмірі 89 % сум грошового забезпечення територіальним органом Пенсійного фонду України повернуто до пенсії позивача у жовтні 2021 року.

17.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії з 01.04.2019 на підставі цієї вище вказаної довідки та рішення суду, в розмірі 89 % суми грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.

ГУ ПФУ листом від 10.09.2021 №6766-6860/М-03/8-1100/21 відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсія обрахована та виплачується відповідно до Закону № 2262-ХІІ та Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ) у розмірі, що не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1 вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із протиправності дій відповідача щодо застосування обмеження до пенсії позивача при проведенні її перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.05.2021 №2135/1, оскільки у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оспорювана позивачем відмова відповідача у нарахуванні і виплаті пенсії позивачу без обмеження граничного розміру пенсії є законною і обґрунтованою, оскільки при призначенні пенсії позивача її розмір перевищив максимальний. Відтак, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку у період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, яка не визнавалась неконституційною, є чинною, а тому обов`язкова для застосування.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, а обмеження відповідачем пенсії максимальним розміром є протиправним та порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

13. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.

15. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

16. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

17. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

18. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

19. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

20. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

21. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

22. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

23. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

24. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

25. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

26. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

27. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

28. Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

29. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

30. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

31. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, однак його не було враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення у цій справі, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

32. Відтак дії ГУ ПФУ щодо виплати з 01.04.2019 пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, з обмеженням максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність), є протиправним, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у зв`язку із чим висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

33. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

34. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції у цій справі - скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №340/7210/21 - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Л.В. Тацій Л.Л. Мороз