Постанова

Іменем України

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 344/6665/16-ц

провадження № 61-5214св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 , об`єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 , Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району,

за об'єднаним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2021 року в складі судді Пастернак І. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2022 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 , об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району та з урахуванням уточнених позовних вимог просив: скасувати рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14 січня 2005 року про зняття його та членів сім`ї з житлової черги; зобов`язати відповідачів відновити йому чергу на житло відповідно до протоколу № 73 від 05 січня 1993 року житлової комісії (про зарахування на квартирну чергу) та відповідно до наказу начальника Військової служби правопорядку Збройних Сил України №16-ПМ від 09 листопада 2004 року (про звільнення із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства Оборони України) з подальшим отриманням житла.

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_6, Івано-Франківської квартирно- експлуатаційної частини району та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив відновити його обліково-житлову справу у відповідності до протоколу № 73 від 05 січня 1993 року житлової комісії (про зарахування на квартирну загальну чергу) згідно з Наказом начальника Військової служби правопорядку у ЗСУ - начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ № 16-ПМ від 09 листопада 2004 року та згідно наданої ним копії обліково-житлової справи у зв`язку з неналежними умовами зберігання облікової житлової справи, неправильною процедурою знищення та халатним ставленням до зберігання облікової житлової справи військовослужбовця ОСОБА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2022 року, позов задоволено частково.

Скасовано рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14 січня 2005 року в частині зняття старшого прапорщика Івано-Франківського зонального відділення ВСП ОСОБА_1 , який перебуває на квартирному обліку в загальній черзі з 03 лютого 1995 року, на пільговій (позачерговій) на підставі «Положення про забезпечення жилою площею в ЗСУ» від 03 лютого 1995 року складом сім`ї чотири особи.

Зобов`язано об`єднану житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити ОСОБА_1 у складі сім`ї чотири особи на черзі обліку військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку з 03 лютого 1995 року (загальна черга), пільгова (позачергова) на підставі «Положення про забезпечення жилою площею в ЗСУ» від 03 лютого 1995 року.

Зобов`язано об`єднану житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити особову житлову справу військовослужбовця ОСОБА_1 .

В решті вимог позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з порушення прав та інтересів позивача на забезпечення житлом. ОСОБА_1 не знав про наявність рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14 січня 2005 року про зняття його з членами сім`ї з квартирного обліку, оскільки жодних повідомлень-викликів на засідання комісії ні йому, ні членам його сім`ї не направлялось та жодних рішень, прийнятих житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , він не отримував.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі № 803/1541/16 та від 08 жовтня 2021 року в справі № 240/19318/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Cуди при ухваленні оскаржуваних рішень керувалися нормативно-правовими актами, які втратили чинність на момент виникнення спірних правовідносин або взагалі не регулювали такі правовідносини.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

04 жовтня 2022 року матеріали справи № 344/6665/16-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся з позовом для захисту своїх житлових прав.

Однак при цьому суди залишили поза увагою, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на порушення його прав та гарантій військовослужбовця, а саме невиконання відповідачем обов`язку забезпечення належним жилим приміщенням (зняття з черги на покращення житлових умов), який є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписів Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Отже, у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року в справі № 362/643/21 дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на викладене, оскільки право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби, тобтоспір у цій справі виник з приводу можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця, такий спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Проте наведене залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, які належним чином не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та він має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2022 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 , Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про відновлення облікової житлової справи військовослужбовця та за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_7, Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про скасування рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14 січня 2005 року про зняття з житлової черги, зобов`язання відновити чергу на житло та забезпечення житловим приміщенням з урахуванням членів сім`ї закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Ю. ТітовСудді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун