№ 344/8665/20 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 344/8665/20

провадження № 61-9881св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша Оселя-33»,

відповідач - ОСОБА_1 , державний реєстратор Цінівської сільської ради Шлапак Ганна Михайлівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Палюги Івана Васильовича, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Баркова В. М., Луганської В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша Оселя-33» (далі - ОСББ «Наша Оселя-33») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Цінівської сільської ради Шлапак Г. М. про скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

Позовна заява ОСББ «Наша Оселя-33» мотивована тим, що воно здійснює утримання та використання спільного майна 10-поверхового багатоквартирного житлового будинку з мансардою у АДРЕСА_1 , який належить до об`єкта із середнім класом наслідків СС2. На праві постійного користування у ОСББ «Наша Оселя-33» також перебуває земельна ділянка площею 0,1784 га для обслуговування цього будинку.

Внаслідок виконаних ремонтно-будівельних робіт з перепланування та реконструкції приміщення, зокрема квартири АДРЕСА_2 було змінено її на нежитлове приміщення.

У результаті проведених ремонтно-будівельних робіт з перепланування і реконструкції було змінено фасад житлового будинку АДРЕСА_1 , а загальна площа реконструйованої квартири збільшилася на 3,5 кв. м. Перебудову квартири було здійснено всупереч чинного законодавства України, без отримання погодження ОСББ «Наша Оселя-33», як управителя житлового будинку, та дозволу Івано-Франківської міської ради на виконання робіт з перепланування та встановлення малої архітектурної форми (сходового майданчика та сходів), без повідомлення у встановленому порядку управління Державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт, а також без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта після його реконструкції.

Отже, ОСББ «Наша Оселя-33» вважало, що проведені без відповідного дозволу виконкому Івано-Франківської міської ради роботи із перепланування зазначеної квартири слід вважати самовільними.

Здійснення власником квартири самовільного перепланування житлових приміщень у житловому будинку зі зміною функціонального призначення та самовільної реконструкції фасаду будинку, встановлення малої архітектурної форми (сходів) погіршило зовнішній вигляд фасаду будинку, перешкоджає використанню відповідної частини прибудинкової території за її призначенням як зону озеленення, а щоденний рух відвідувачів приміщення призводить до руйнування зелених насаджень.

Таким чином, державним реєстратором Цінівської сільської ради 23 серпня 2019 року було проведено державну реєстрацію прав на нежитлове приміщення щодо зміни типу об`єкта без достатніх правових підстав та без зазначення відповідного класу житлового приміщення згідно з Державного класифікатора будівель та споруд. Самовільна без відома і погодження управителя зміна типу приміщення, зокрема спірної квартири із житлового на нежитлове змінило також основні техніко-економічні показання усього будинку.

Ураховуючи викладене, ОСББ «Наша Оселя-33» просило суд:

- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 48383594 державного реєстратора Цінівської сільської ради Шлапак Г. М. щодо реєстрації 23 серпня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зміни типу об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 27031126101 з житлового на нежитлове;

- зобов`язати ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСББ «Наша Оселя-33», шляхом приведення фасаду будинку АДРЕСА_1 в стан, який існував до перепланування (реконструкції) квартири АДРЕСА_3 шляхом відновлення балкону, демонтажу сходів і відновлення зелених насаджень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2023 року, ухваленим у складі судді Татарінової О. А., у задоволені позову ОСББ «Наша Оселя-33» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимога про скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є неналежним способом захисту прав, оскільки не відповідає вимогам частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, позов про скасування запису про реєстрацію права власності пред`явлений до неналежного відповідача державного реєстратора Цінівської сільської ради Шлапак Г. М.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення прав, то позивач не довів обставин порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку АДРЕСА_1 , погіршення цілісності фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту внаслідок проведених ремонтно-будівельних робіт нежитлового приміщення АДРЕСА_2 .

Крім того, 19 березня 2020 року власнику малої архітектурної форми (сходів) складено припис № 156 про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою, шляхом усунення порушення до 24 березня 2020 року, а саме пред`явлення дозвільних документів або їх демонтажу. Неправомірність переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень без одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів встановлюється судом за позовом відповідного юрисдикційного органу - виконавчого органу сільських, селищних, міських рад, а не співвласника багатоквартирного будинку, який не має дозвільних повноважень у галузі будівництва й, відповідно, не володіє засобами контролю за дотриманням дозвільного законодавства.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Наша Оселя-33» задоволено частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення прав на користування прибудинковою земельною ділянкою шляхом демонтажу МАФ-сходів у приміщенні АДРЕСА_2 скасовано, ухвалено нове рішення. Позов ОСББ «Наша Оселя-33» до ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення прав на користування прибудинковою земельною ділянкою, задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСББ «Наша Оселя-33» на користування прибудинковою земельною ділянкою шляхом демонтажу залізних МАФ-сходів у приміщенні АДРЕСА_2 .

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що прибудинкова земельна ділянка з 19 лютого 2020 року перебуває на праві постійного користування в ОСББ «Наша Оселя-33». ОСОБА_1 самовільно, за відсутності згоди співвласників та без отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на встановлення малої архітектурної форми, встановив до входу в нежитлове приміщення сходи на земельній ділянці, виділеній для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку. В подальшому за вчинення вказаних дій притягався до адміністративної відповідальності, проте вимоги припису про усунення порушень ОСОБА_1 не виконав.

Належних і допустимих доказів наявності правових підстав для розміщення металевих сходів на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ОСББ «Наша Оселя-33», стороною відповідача надано не було, як і не спростовано того факту, що саме він встановлював ці сходи. Саме по собі відображення в технічному паспорті попереднього власника ОСОБА_2 до входу в нежитлові приміщення сходів зазначених вище обставин не спростовують. Також 22 січня 2021 року відповідно до договору дарування ОСОБА_1 подарував зазначене нежитлове приміщення своїй дочці ОСОБА_2 .

Подання позову про демонтаж сходів, самовільно встановлених на земельній ділянці законним володільцем якої є ОСББ «Наша Оселя-33», відповідає вимогам статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Оскільки доведеним є той факт, що саме відповідач самовільно встановив залізні сходи в приміщення, на нього відповідно до статті 376 ЦК України покладається обов`язок їх демонтувати.

Отже, доведеність ОСББ «Наша Оселя-33» порушення його прав на користування прибудинковою земельною ділянкою та обґрунтованість позову в частині зобов`язання відповідача здійснити демонтаж залізних МАФ-сходів приміщенні № 2 на АДРЕСА_1 .

Разом з тим суд дійшов висновку, що позовна вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення прав ОСББ «Наша Оселя-33» шляхом приведення фасаду будинку АДРЕСА_1 в стан, який існував до перепланування (реконструкції) квартири АДРЕСА_3 , шляхом відновлення балкону, задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У липні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Палюга І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог і залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Палюги І. В. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що на час здійснення ремонтних робіт, пов`язаних зі зміною типу приміщення з житлового на нежитлове, що здійснювалися попередніми власниками приміщення, земельна ділянка, на якій розташовано будинок, не перебувала в користуванні ОСББ «Наша Оселя-33». Право користування земельною ділянкою у ОСББ «Наша Оселя-33» виникло лише з 19 лютого 2020 року, тобто вже після проведення ремонтних робіт, влаштування сходів та реєстрації речових прав на нежитлове приміщення 23 серпня 2019 року, отже права ОСББ «Наша Оселя-33» не можуть бути порушені лише самим фактом існування сходів.

Також суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема статті 5, 21, 39-41 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статтю 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 31, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 376 386 391 ЦК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що єдина позовна вимога, яка є предметом судового розгляду, на даний час це зобов`язання ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушення прав заявника шляхом вчинення певних дій, однак вона сама по собі є нелогічною, оскільки може бути лише похідною та вимагає відновлення порушених прав, факт порушення яких попередньо має бути встановлено за основною вимогою.

Підставою касаційного оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14, від 23 грудня 2015 року у справі № 6-327цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 914/1092/18 (провадження № 12-31гс19), та у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 910/21160/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 127/27333/16-ц (провадження № 61-663св18), від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 (провадження № 61-32739св18), від 24 липня 2019 року у справі № 685/1537/17-ц (провадження № 61-13076св19), від 08 серпня 2019 року у справі № 450/1686/17 (провадження № 61-6103св19), від 10 червня 2020 року у справі № 127/11492/16-ц (провадження № 61-40353св18), від 27 січня 2021 року у справі № 308/8116/13-ц (провадження № 61-22753св19), від 15 липня 2021 року у справі № 725/5051/17 (провадження № 61-5469св19), від 12 березня 2020 року у справі № 923/652/19, від 30 травня 2022 року у справі № 725/5490/19 (провадження № 61-9665св20), та посилався на порушення норм процесуального права, зокрема суд апеляційної інстанції встановив обставини на підставі недопустимих доказів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2023 року ОСББ «Наша Оселя-33» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 03 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_3., судді, які входять до складу колегії: Ступак О. В., Яремко В. В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду ОСОБА_3. від 19 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.

У серпні 2023 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_3. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В. від 20 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_2 процесуальний строк для подачі касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 06 червня 2008 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухомість, на квартиру АДРЕСА_2 , площа квартири становила 87,1 кв. м та складалась з двох коридорів, комори, кухні, трьох житлових кімнат, туалету, ванної та лоджії.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим 27 грудня 2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , площа приміщення становить 90,6 кв. м та складається з коридора, трьох нежитлових приміщень, комори, кухні, двох санвузлів та веранди.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10 березня 2020 року № 203433035, державним реєстратором Цінівської сільської ради Шлапак Г. М. 23 серпня 2019 року прийнято рішення індексний номер 48383594 про проведення державної реєстрації зміни типу об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 з житлового на нежитлове та внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Змінено також відомості про площу, яка була 87,1 кв. м, житлова 45,3 кв. м на загальну площу 90,6 кв. м, адресу з квартири АДРЕСА_4 .

20 листопада 2019 року право власності на приміщення АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна.

Попередніми власниками цього майна були: в період з 14 серпня 2019 року до 27 серпня 2019 року ОСОБА_2 ; з 27 серпня 2019 року до 08 листопада 2019 року ОСОБА_5 ; з 08 листопада 2019 року до 20 листопада 2019 року Приватне підприємство «ПВФ-ІФ»;

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Наша Оселя-33».

Згідно з статутом ОСББ «Наша Оселя-33», затвердженого 21 січня 2016 року зборами співвласників ОСББ «Наша Оселя-33», органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (пункт 1, Розділу ІІІ Статуту).

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (пункт 2, Розділу ІІІ Статуту). До компетенції загальних зборів належать зокрема: визначення обмежень на користування спільним майном.

Відповідно до пункту 8 рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників (підпункт 9 пункту 3 Розділу ІІІ Статуту).

З листа Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 25 березня 2020 року № 7063 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 лютого 2020 року № 201562032, вбачається, що земельна ділянка площею 0,1784 га, кадастровий номер 2610190501:09:006:0051, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, перебуває на праві постійного користування у ОСББ «Наша Оселя-33» з 19 лютого 2020 року на підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 18 грудня 2019 року № 404-34.

Відповідно до протоколу № 1 зборів ОСББ «Наша Оселя-33» від 28 листопада 2019 року на порядку денному розглядалась заява ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо облаштування входу та прибудинкової території біля квартири АДРЕСА_3 , де шляхом голосування більшість співвласників проголосували - проти, та вирішено: в наданні дозволу на облаштування окремого фасадного входу та прибудинкової території біля квартири АДРЕСА_3 відмовити. Також згідно з письмовим опитуванням щодо вказаного питання ще 5 власників квартир у будинку висловили заперечення в наданні дозволу.

Згідно з листом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20 березня 2020 року № С/500501 за наявною в Управлінні з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради інформацією та даних єдиного реєстру документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не видавались та не реєструвались будь-які документи дозвільного характеру за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до припису № 156 про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою від 19 березня 2020 року, винесений Комунальним підприємством «Муніципальна інспекція «Добродій» Івано-Франківської міської ради, власнику малої архітектурної форми (сходів) за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно усунути порушення до 24 березня 2020 року, шляхом пред`явлення дозвільних документів або їх демонтажу.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/649/20 від 02 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСББ «Наша Оселя-33», про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою від 19 березня 2020 року № 156, відмовлено.

У цьому рішенні встановлено, що ОСОБА_1 здійснено розміщення малої архітектурної форми сходів без дозвільних документів. ОСОБА_1 не доведено наявності рішення власника об`єкта благоустрою щодо розміщення малої архітектурної форми (сходи) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком суду технічний паспорт не є рішенням власника об`єкта благоустрою щодо розміщення малої архітектурної форми, а є документом, який фіксує технічний стан об`єкта. Судом з`ясовано, що металева конструкція встановлена без згоди співвласників будинку саме ОСОБА_1 05 березня 2020 року.

Відповідно до дозволу (ордеру) на порушення об`єктів благоустрою, пов`язаних з виконанням земельних та/або ремонтних робіт на території м. Івано-Франківськ від 27 лютого 2020 року, виданого Департаментом житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_1 надано дозвіл на влаштування пішохідної доріжки на прибудинковій території (зелена зона) на АДРЕСА_1 .

За результатами проведення перевірки по факту можливих неправомірних дій із проведення незаконного будівництва Івано-Франківським відділом поліції складено довідку від 27 березня 2020 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 повідомив, що 05 березня 2020 року ним на підставі відповідних дозвільних документів було здійснено монтаж тимчасових сходів до належного йому на праві власності нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком судового експерта по результатам проведення судової будівельно-технічної експертизи від 22 березня 2021 року № 63/з проведені ремонтно-будівельні роботи у приміщенні веранди (літ. І) нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , а саме: демонтаж віконного блоку, закладання частини отвору цегляною кладкою, розбирання перегородки під віконним блоком, влаштування суцільного металопластикового блоку, відповідно до нормативних документів діючих у галузі будівництва, відносяться до робіт з капітального ремонту. Ремонтно-будівельні роботи, які були проведені в частині приміщення веранди (літ. І) нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , а саме: демонтаж віконного блоку, закладання частини отвору цегляною кладкою, розбирання перегородки під віконним блоком, влаштування суцільного метало-пластикового блоку не передбачають зміни геометричних розмірів та основних техніко-економічних показників даного приміщення, тому не відносяться до реконструкції.

Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 08 червня 2022 року № СЕ-19/109-21/13746-БТ на об`єкті - нежитлове приміщення № 2 (колишня квартира АДРЕСА_2 , ймовірно було виконано вид будівництва з капітального ремонту.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Палюги І. В. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в іншій частині не переглядається в касаційному порядку.

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статей 316 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Право власності особи може бути захищено у випадку його існування та у разі його порушення, оспорювання чи невизнання.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Підставою для звернення позивача із позовом про зобов`язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача на користування прибудинковою земельною ділянкою, шляхом демонтажу залізних МАФ-сходів приміщення АДРЕСА_2 , оскільки ці сходи облаштовані без будь-якої дозвільної документації у зв`язку з чим суттєво обмежують права власників квартир на користування прибудинковою територією.

Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об`єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Порядок використання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків регулюється статтею 42 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Таким чином, як це випливає зі змісту статті 42 ЗК України, єдиним суб`єктом права власності на прибудинкову територію багатоквартирного будинку є об`єднання власників такого будинку.

У справі, яка переглядається в касаційному порядку, судом апеляційної інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідно до листа Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 25 березня 2020 року № 7063 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 лютого 2020 року № 201562032, земельна ділянка площею 0,1784 га, кадастровий номер 2610190501:09:006:0051, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, перебуває на праві постійного користування в ОСББ «Наша Оселя-33» з 19 лютого 2020 року на підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 18 грудня 2019 року № 404-34.

Відповідно до припису № 156 про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою від 19 березня 2020 року, винесеного Комунальним підприємством «Муніципальна інспекція «Добродій» Івано-Франківської міської ради, власнику малої архітектурної форми (сходів) за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно усунути порушення до 24 березня 2020 року, шляхом пред`явлення дозвільних документів або їх демонтажу.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_1 самовільно, за відсутності згоди співвласників та отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на встановлення малої архітектурної форми, встановив до входу в нежитлове приміщення сходи на земельній ділянці, виділеній для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що доведеним є той факт, що саме відповідач самовільно встановив залізні сходи в приміщення, а тому саме на нього відповідно до статті 376 ЦК України покладається обов`язок їх демонтувати. Отже, подання позову про демонтаж сходів, самовільно встановлених на земельній ділянці законним володільцем якої є ОСББ «Наша Оселя-33», відповідає вимогам статті 391 ЦК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про задоволення оскаржуваної частини позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Палюги Івана Васильовича залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник