Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 344/9401/16-ц
провадження № 61-3833св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», на постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду
з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»
(далі - ПАТ «Банк Форум»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»), про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів і договору поруки.
Позовна заява мотивована тим, що 19 червня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), назву якого змінено на ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 65 000 дол. США зі сплатою 12 % річних з кінцевим терміном повернення до 18 червня 2027 року.
Кредитні зобов`язання були забезпечені договором іпотеки, укладеним
19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 , предметом якого є домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 поручився за належне виконання
ОСОБА_2 кредитних зобов`язань перед АКБ «Форум», про що між ними 19 червня 2007 року укладено договір поруки.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 16 липня 2014 року в справі № 344/16820/13-ц достроково стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 204,18 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом
на 28 квітня 2014 року складало 434 885,86 грн.
Постановами старшого державного виконавця від 15 березня 2016 року виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 434 885,86 грн закінчені на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням судового рішення
в повному обсязі.
Вказували, що повна сплата боргу відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 липня
2014 року в справі № 344/16820/13-ц згідно зі статтею 599 ЦК України є підставою для припинення зазначеного вище кредитного договору виконанням, проведеним належним чином.
Забезпечувальні правочини (іпотечний договір та договір поруки) є також припиненими з вищевикладених підстав.
На підставі викладеного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили визнати припиненими кредитний договір, іпотечний договір та договір поруки.
У квітні 2017 року ПАТ «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. звернувся до суду із зустрічним позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що внаслідок виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 липня
2014 року в справі № 344/16820/13-ц на рахунок кредитора зараховано 434 885,86 грн, хоча станом на день сплати вказаних коштів борг з урахуванням курсової різниці становив 888 889 грн. Отже позичальник та поручитель зобов`язані сплатити на користь кредитора курсову різницю, яка є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки пов`язана зі збільшенням вартості іноземної валюти, в якій був наданий кредит.
Відповідно до розрахунку заборгованості боржника, який здійснено банком, станом на 13 лютого 2017 року заборгованість за кредитним договором, враховуючи збитки, завдані курсовою різницею, становить 26 058,96 дол. США, з яких: 18 447,69 дол. США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів; 6 428,21 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 4 679,74 дол. США - пеня за простроченим кредитом та процентами; 1 183,06 дол. США - 3 % річних, а також штраф - 5 000 грн.
На підставі викладеного ПАТ «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. просило стягнути солідарно з ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 26 058,96 дол. США заборгованості за кредитним договором та 5 000 грн штрафу.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 22 серпня 2017 року вказані позови об`єднано в одне провадження.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 30 жовтня 2017 року залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третю особу за зустрічними позовними вимогами.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 24 жовтня 2018 року зустрічну позовну заяву ПАТ «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення збитків залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції постановлена керуючись пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 24 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перерахування поручителем ОСОБА_1 на рахунок стягувача - ПАТ «Банк Форум», грошових коштів у розмірі 434 885,86 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23 грудня 2015 року, на погашення боргу за виконавчим листом, виданим на суму 38 204,18 дол. США, не може вважатись належним виконанням рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 липня 2014 року в справі № 344/16820/13-ц щодо дострокового стягнення боргу за кредитним договором від 19 червня 2007 року.
Таким чином, правові підстави для визнання кредитного договору припиненим у зв`язку з його виконанням, проведеним належним чином, відсутні. Також відсутні й підстави для визнання припиненими іпотечного договору та договору поруки.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_3 , від апеляційної скарги на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2018 року та закрито апеляційне провадження за цією скаргою.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у судовому засіданні ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , подали до суду заяву про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2018 року, яка підлягає задоволенню відповідно до статті 364 ЦПК України.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову частково.
Визнано припиненим іпотечний договір від 19 червня 2007 року, укладений між АКБ «Форум» і ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. М. за реєстровим № 922, та договір поруки від 19 червня
2007 року, укладений між АКБ «Форум», ОСОБА_2 і
ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПАТ «Банк Форум» 3 520 судового збору на користь держави.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2
і ОСОБА_1 , перерахувавши на рахунок ПАТ «Банк Форум»
434 885,86 грн, виконали у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором від 19 червня 2007 року, яке відповідно статті 599 ЦК України є припиненим у зв`язку з виконанням, проведеним належним чином.
Разом з тим, в силу закону, а саме частини першої статті 598 ЦК України, статті 599 ЦК України кредитний договір є припиненим у зв`язку з його виконанням, тому відсутні підстави для визнання його таким у судовому порядку.
Оскільки між сторонами припинено основне зобов`язання (кредитний договір), то визнанню припиненими підлягають й іпотечний договір та договір поруки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», яке є правонаступником ПАТ «Банк Форум», просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 31 січня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» і ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено договір відступлення, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 19 червня 2007 року, укладеним між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 . Отже, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» стало новим кредитором за вищевказаним кредитним договором, тому має право на оскарження постанови апеляційного суду у цій справі.
Порушення умов кредитного договору, відсутність добровільного та своєчасного виконання умов зазначеного правочину вказує на те, що зобов`язання ОСОБА_2 щодо виконання своїх обов`язків перед кредитором не можуть вважатися належним чином виконаними, тому апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин
Правовий режим іноземної валюти на території України хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Разом з тим, у рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 липня 2014 року в справі № 344/16820/13-ц стягнуто заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті, а стягнення суми боргу державним виконавцем в еквіваленті до національної валюти, який визначений станом на час ухвалення вищевказаного рішення, не може вважатися належним виконанням спірного зобов`язання.
Оскільки основне зобов`язання не є припиненим, то й висновки Івано-Франківського апеляційного суду щодо припинення дії договорів іпотеки та поруки у зв`язку з припиненням дії основного зобов`язання є помилковими.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не довело порушення його прав оскаржуваною постановою апеляційного суду, а також не довело переходу до нього права вимоги за спірними правочинами. ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не повідомило належним чином позичальника, поручителя та іпотекодавця про заміну кредитора у зобов`язанні, про вказані обставини вони дізналися лише з касаційної скарги. Доводи заявника про те, що йому не було відомо про оскаржуване рішення суду першої інстанції не підтверджені належними та допустимими доказами. Кредитні зобов`язання виконані належним чином та у повному обсязі, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку по суті заявлених вимог та правильно застосував статтю 599 ЦК України. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням судового рішення про стягнення кредитної заборгованості є чинною, тому доводи касаційної скарги є безпідставними та не спростовуються висновками апеляційного суду.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що у ПАТ «Банк Форум» 14 березня 2014 року введено тимчасову адміністрацію, 16 червня 2014 року відкликано банківську ліцензію та призначено уповноважену особу Фонду. Касаційна скарга
ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», яке набуло право вимоги за кредитним договором відповідно до договору відступлення від 31 січня 2019 року,
є обґрунтованою та підлягає задоволенню. На підставі судового рішення не змінюється грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, отже, сума, що підлягає стягненню на підставі виконавчого листа, обчислюється
в іноземній валюті, яка конвертується в національну валюту на день здійснення платежу. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту та вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
16 травня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 червня 2007 року між АКБ «Форум», назву якого змінено на ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі
65 000 дол. США зі сплатою 12 % річних з кінцевим терміном повернення до 18 червня 2027 року.
Кредитні зобов`язання були забезпечені договором іпотеки, укладеним
19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 , предметом якого є домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 поручився за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов`язань перед АКБ «Форум», про що між ними 19 червня
2007 року укладено договір поруки.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 16 липня 2014 року в справі № 344/16820/13-ц, яке набрало законної сили, cтягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2007 року в розмірі 38 204,18 дол. США, що за курсом НБУ станом
на 28 квітня 2014 року складає 434 885,86 грн.
Постановами Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (далі - ВДВС Івано-Франківського МУЮ)
від 01 жовтня 2015 року відкриті виконавчі провадження щодо виконання виконавчого листа № 344/16820/13, виданого Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором від 19 червня 2007 року в розмірі 38 204,18 дол. США, що за курсом НБУ станом на 28 квітня 2014 року складає 434 885,86 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 23 грудня 2015 року на рахунок
ПАТ «Банк Форум» перераховано грошові кошти у розмірі 434 885,86 грн
у рахунок погашення боргу поручителем ОСОБА_1 за виконавчим листом № 344/16820/2013 від 09 грудня 2014 року.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮвід 15 березня 2016 року виконавче провадження № 48892198 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» 434 885,86 грн закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі сплатою коштів
у повному обсязі.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 15 березня 2016 року виконавче провадження № 48892026 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 434 885,86 грн закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі сплатою коштів у повному обсязі.
Відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 30 січня
2019 року ПАТ «Банк Форум» відступило на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» право вимоги за вищевказаними правочинами, а саме: кредитним договором, укладеним 19 червня 2007 року між АКБ «Форум»та ОСОБА_2 ; договором іпотеки, укладеним 19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 ; договором поруки, укладеним
19 червня 2007 року між АКБ «Форум», ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, при вирішенні питання про залучення правонаступника відповідача
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 30 січня
2019 року ПАТ «Банк Форум» відступило на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» право вимоги за правочинами, зокрема, кредитним договором, укладеним 19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 ; договором іпотеки, укладеним 19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 ; договором поруки, укладеним 19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Позов про визнання припиненими кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки допускає правонаступництво.
З огляду на зазначене, слід залучити до участі у справі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» як правонаступника ПАТ «Банк Форум».
Доводи ОСОБА_2 про те, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не повідомило належним чином позичальника, поручителя та іпотекодавця про заміну кредитора у зобов`язанні, не заслуговують на увагу, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
04 липня 2019 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ПАТ «Банк Форум».
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні касаційної скарги, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
За змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судами, 19 червня 2007 року між АКБ «Форум», назву якого змінено на ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі
65 000 дол. США зі сплатою 12 % річних з кінцевим терміном повернення
до 18 червня 2027 року.
Кредитні зобов`язання були забезпечені договором іпотеки, укладеним
19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 , та договором поруки, укладеним 19 червня 2007 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АКБ «Форум».
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.
Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (частина перша статті 559 ЦК України).
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що вони належним чином та у повному обсязі виконали зобов`язання за кредитним договором, тому цей правочин, а відповідно і договори іпотеки та поруки, є припиненими.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач вказував, що основне зобов`язання, а відповідно і забезпечувальні зобов`язання, не виконані належним чином, заборгованість за кредитним договором не сплачена у повному розмірі, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Як встановлено вище, ПАТ «Банк Форум» реалізувало своє право на дострокове стягнення заборгованості та звернулося з відповідним позовом до суду.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 16 липня 2014 року в справі № 344/16820/13-ц, яке набрало законної сили, cтягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2007 року в розмірі 38 204,18 дол. США, що за курсом НБУ станом
на 28 квітня 2014 року складає 434 885,86 грн.
Постановою ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 01 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження.
Відповідно до платіжного доручення від 23 грудня 2015 року на рахунок
ПАТ «Банк Форум» поручителем ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 434 885,86 грн у рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 344/16820/2013 від 09 грудня 2014 року.
Постановами старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 15 березня 2016 року виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 434 885,86 грн закінчені на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі сплатою коштів у повному обсязі.
Вказана постанова державного виконавця є чинною, а в матеріалах справи відсутні докази її оскарження, зокрема у судовому порядку.
Постанови про закінчення виконавчих проваджень від 15 березня
2016 року свідчать про те, що рішення суду виконано. Обсяг зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 19 червня 2007 року визначений рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 липня 2014 року в справі № 344/16820/13-ц.
За таких обставин, правильними є висновки апеляційного суду про те,
що зобов`язання за кредитним договором та забезпечувальними правочинами є припиненим.
При цьому, безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 18 травня
2016 року у справі № 6-237цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження
№ 14-79цс18), оскільки фактичні обставини та предмет спору в зазначених справах є відмінними від тих, які у цій справі.
Так, у справі № 6-237цс16 предметом спору є стягнення упущеної вигоди внаслідок недоотриманого позивачем щомісячного довічного грошового утримання, а предметом спору у справі № 750/8676/15-ц є стягнення збитків за кредитним договором, які визначені у національній валюті. Разом з тим, з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 cтягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 204,18 дол. США, що еквівалентно 434 885,86 грн.
Проте, вказана обставина не впливає на результат вирішеного спору по суті заявлених вимог.
Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку по суті заявлених вимог та правильно погодився з доводами позивачів про припинення зобов`язання за кредитним договором та забезпечувальними правочинами, враховуючи, що ще 15 березня 2016 року постановами старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ закінчені виконавчі провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 як поручителя та ОСОБА_2 як боржника у зв`язку зі сплатою коштів
у повному обсязі.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду
від 13 квітня 2020 року у справі № 161/9711/18 (провадження
№ 61-9074св19).
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що державним виконавцем помилково стягнуто заборгованість за кредитним договором в еквіваленті до національної валюти, який визначений станом на час ухвалення судового рішення, оскільки постанови старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 15 березня 2016 року, якими виконавчі провадження закінчені на підставі пункту 8 частини першої
статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі сплатою коштів у повному обсязі, є чинними та не скасовані у визначеному законом порядку.
Отже, у Верховного Суду під час розгляду цієї справи відсутні правові підстави для оцінки правомірності дій державного виконавця під час виконання судового рішення у справі № 344/16820/13-ц.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди
з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлених обставин справи та до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені
у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства,
і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 55 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Залучити до участі у справі правонаступника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська
С. П. Штелик