ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 344/9526/23
провадження № 61-1523св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: акціонерне товариство «МегаБанк», державний реєстратор Єзупільської селищної ради Івано-Франківської області Федорин Мирослав Михайлович, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жиляка Михайла Дмитровича,на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2023 року у складі судді
Пастернак І. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2024 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Баркова В. М.,
Мальцевої Є. Є.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до акціонерного товариства «МегаБанк» (далі - АТ «МегаБанк»), державного реєстратора Єзупільської селищної ради Івано-Франківської області Федорина М. М., про визнання прав на об`єкти нерухомого майна порушеними, скасування запису та рішення державного реєстратора, припинення права грошової вимоги, відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки.
2. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про збільшення позовних вимог, в якій, крім первісних позовних вимог, просила суд також визнати припиненими зобов`язання за договорами застави та іпотеки, визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, витребувати у власність з чужого незаконного володіння нерухоме майно, а також скасувати відомості про право власності та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2023 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог. Судовий розгляд вирішено продовжити
в межах первинних позовних вимог.
4. Відмовляючи у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 , міський суд вказав, що зі змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що крім часткової зміни предмету позову, позивач посилається на нові обставини та заявляє нові вимоги.
5. Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що правові підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог відсутні, у зв`язку з чим вважав за необхідне відмовити у прийнятті заяви, оскільки за такою заявою заявляються вимоги, які є новими, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням статті 49 ЦПК України.
6. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2023 року залишено без змін.
7. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, Івано-Франківський апеляційний суд виснував, що подана позивачем заява про збільшення позовних вимог, незважаючи на таку її назву, фактично такою не є, оскільки у заяві не порушується питання про збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою майнового характеру, яку було заявлено в позовній заяві.
8. Позивач у цій заяві просила також визнати припиненими зобов`язання за договором іпотеки та застави, недійсними правочини, а також витребувати майно з чужого незаконного володіння.
9. Враховуючи те, що у заяві ОСОБА_1 зазначені самостійні матеріально-правові вимоги та одночасно на їх обґрунтування наведені інші обставини, які не були визначені позивачем первісною підставою позову, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.
10. При цьому апеляційний суд звернув увагу позивача на те, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із окремим позовом, в якому пред`явити нові позовні вимоги у спосіб і порядку, передбаченими ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката
Жиляка М. Д.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2024 року справу № 344/9526/23 призначено судді-доповідачеві Русинчуку М. М., судді, які входять до складу колегії: Гудима Д. А., Краснощоков Є. В.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року справу № 344/9526/23 призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю., судді, які входять до складу колегії:
Білоконь О. В., Осіян О. М.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Жиляк М. Д., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог разом із вимогами первісного позову.
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.
17. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що вимоги, заявлені ОСОБА_1 ,
є зміною предмета та підстав позову, а тому мають бути подані шляхом звернення з новою позовною заявою.
18. Заявник вказує, що у заяві про збільшення позовних вимог залишилися ті самі підстави, що у первинній позовній заяві. Так само не змінився і предмет позову, а лише доповнився, оскільки предметом спору у справі є визнання майнових прав позивача порушеними та повернення до попереднього стану,
а вимоги, викладені у змісті заяви про збільшення позовних вимог, фактично, є похідними від первісних та формують механізм повернення до попереднього стану, тобто такими вимогами забезпечується процес повернення до моменту, який існував перед порушенням майнових прав позивача.
19. Також заявник вказує, що судом першої інстанції прийнято рішення, яке не передбачено процесуальним законом, а саме ухвалу про відмову у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.
20. На переконання заявника касаційної скарги, у випадку отримання судом заяви, яка не є заявою по суті справи, суд застосовує до неї, за достатніх підстав, положення частини дев`ятої статті 185 ЦПК України або частини четвертої
статті 183 ЦПК України, а саме ухвалює судове рішення про залишення заяви, клопотання без руху та/або повернення заяви без розгляду.
21. Відтак, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, не передбачене процесуальним законом, у вигляді відмови
у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
22. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «МегаБанк» на касаційну скаргу, у якому заявником порушується питання про продовження строку на подачу відзиву на касаційну скаргу.
23. В обґрунтування підстав пропуску строку заявник вказує, що останній було пропущено лише на один день, оскільки копія ухвали про відкриття касаційного провадження у справі отримана АТ «МегаБанк» 08 березня
2024 року, тому останнім днем для подачі відзиву є 18 березня 2024 року, натомість відзив подано до Верховного Суду шляхом формування документа
у системі «Електронний суд» 19 березня 2024 року.
24. Разом з тим колегія суддів не вбачає підстав для продовження строку на подачу відзиву, оскільки копія ухвали про відкриття провадження у справі була отримана АТ «МегаБанк» у електронному кабінеті користувача системи «Електронний суд» 02 березня 2024 року об 05:59:35 год, тому строк для подання відзиву закінчився 13 березня 2024 року, а не 18 березня 2024 року, як стверджує заявник.
25. Причини, які можуть бути визнані поважними, АТ «МегаБанк» не наведені й судом не встановлені, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити відзив без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила:
- визнати порушеними її права на об`єкти нерухомого майна (нежитлового приміщення громадського призначення 44 загальною площею 266,40 кв. м. та сходової клітки І загальною площею 11,30 кв. м. за адресою:
АДРЕСА_1 ; гаражу XII загальною площею
24,80 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 );
- скасувати запис та рішення Державного реєстратора Єзупілької селищної ради Федорина М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірний гараж;
- припинити право грошової вимоги АТ «МегаБанк» до ОСОБА_1 , яке виникло за кредитним договором від 05 травня 2017 року №6-08/2017- МК-UAН внаслідок набуття 30 червня 2021 року у власність предмета іпотеки 3 (нежитлового приміщення громадського призначення 44 загальною площею 266,40 кв. м. та сходової клітки І загальною площею 11,30 кв. м. за адресою:
АДРЕСА_1 ) за іпотечним договором
№ 6-08/2017- МК-UАН-3 в рахунок виконання основного зобов`язання;
- відшкодувати перевищення вартості предмета іпотеки 3 над розміром забезпечених іпотекою вимог АТ «МегаБанк» з різницею 10 відсотків вартості предмета іпотеки шляхом стягнення грошових коштів із АТ «МегаБанк».
27. В обґрунтування первісних позовних вимог зазначала, що 05 травня
2017 року між ОСОБА_1 та АТ «МегаБанк» укладено кредитний договір
№ 6-08/2017- МК-UАН, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала 2 800 000,00 грн під 25,00% річних на строк до 04 травня 2022 року.
28. В забезпечення умов кредитного договору між сторонами укладено іпотечний договір № 6-08/2017- МК-UАН-3, предметом якого були: квартира АДРЕСА_3 ; гараж XII загальною площею 24,80 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення громадського призначення 44 загальною площею 266,40 кв. м. та сходова клітка І загальною площею 11,30 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
29. В порядку позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки державним реєстратором за АТ «МегаБанк» у жовтні 2021 року зареєстроване право власності на гараж та нежитлове приміщення громадського призначення. При цьому банк зарахував ОСОБА_1 в рахунок погашення зобов`язання за кредитним договором тільки 2 926 363,00 грн.
30. Вказувала, що вартість згаданих нежитлових приміщень на момент реалізації становила 5 046 400,00 грн, а саме вартість гаражу - 531 200,00 грн, нежитлового приміщення - 4 515 200,00 грн.
31. Отже, АТ «МегаБанк» та державний реєстратор, здійснивши реєстрацію права власності об`єктів нерухомості в порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку», за вартістю нижче ринкової порушили майнові права ОСОБА_1 .
32. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 травня 2023 року відкрито провадження у справі.
33. Ухвалою Івано-Франківського міського судуІвано-Франківської області від 19 жовтня 2023 року до участі в справі залучено співвідповідача -
ОСОБА_2 .
34. 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського судуІвано-Франківської області із заявою про збільшення позовних вимог, в якій, окрім заявлених в первісній позовній заяві вимог, просила:
- визнати припиненим правовідношення (зобов`язання) ОСОБА_1 за договором застави майна від 05 травня 2017 року № 6-08/2017- МК-UАН-3-1 внаслідок виконання основного зобов`язання за кредитним договором
№ 6-08/2017- МК-UАН від 05 травня 2017 року;
- визнати припиненим правовідношення (зобов`язання) ОСОБА_1 за іпотечним договором від 05 травня 2017 року № 6-08/2017- МК-UАН-3 внаслідок виконання основного зобов`язання за кредитним договором № 6-08/2017- МК-UАН від 05 травня 2017 року та скасувати запис 20267984 від 05 травня
2017 року та рішення про іпотечне обмеження заборону на відчуження на нерухоме майно Державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Пітеляк Світлани Василівни, індексний номер 35058869 від 05 травня 2017 року;
- визнати недійсними: договір про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № G5N024926 від 12 жовтня 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., зареєстрований
в реєстрі за № 1582, договір купівлі-продажу (нерухоме майно) № G5N024926/2
вiд 12 жовтня 2023 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., зареєстрований в реєстрі за № 1580, договір купівлі-продажу (нерухоме майно) G5N024926/1 від 12 жовтня 2023 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., зареєстрований в реєстрі за № 1581, які укладено за результатами проведених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом GFE001-UA-20230918-76225 від 03 жовтня 2023 року;
- витребувати у власність ОСОБА_1 із чужого незаконного володіння об`єкт нерухомого майна № 16582226101 - гараж XII, загальною площею 24,80 кв. м., розташований за адресою:
АДРЕСА_2 ;
- скасувати відомості про речове право № 52091386 (право власності)
від 12 жовтня 2023 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 69709581 вiд 12 жовтня 2023 року Державного реєстратора Малого О. С., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ про (право власності) власника - ОСОБА_2 .
35. Обґрунтовувала заяву тим, що станом на 30 вересня 2023 року
АТ «МегаБанк» мав виплатити ОСОБА_1 247 328,30 грн перевищення вартості переданого в іпотеку нежитлового приміщення, закрити кредитний договір, припинити договір іпотеки та зняти іпотечне обмеження із квартири та гаражу, а також припинити договір застави майна.
Натомість внаслідок заниження вартості іпотечного майна АТ «МегаБанк» неправомірно продовжував нараховувати заборгованість.
36. Крім того, підставою для задоволення позовних вимог в новій редакції позивач визначила нові обставини, зокрема те, що 03 жовтня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів електронний аукціон з продажу активів банку, до яких також ввійшло спірне нежитлове приміщення та гараж,
а також право вимоги за кредитним договором № 6-08/2017- МК-UАН.
37. Переможцем електронного аукціону визнано ОСОБА_2 , за яким приватним нотаріусом, всупереч ухвалі про забезпечення позову у цій справі, було зареєстроване право власності на згадані об`єкти нерухомості.
38. ОСОБА_1 вважала, що рішення та дії державного реєстратора щодо реєстрації прав власності на вказані нежитлові приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 вчинено в порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
39. При цьому перехід прав вимоги до нового кредитора за іпотечним договором № 6-08/2017- МК-UАН-3 та договором застави транспортного засобу № 6-08/2017- МК-UАН-3-1 також порушують її права. Відтак, вважала, що вона вправі оскаржити процедуру продажу, проведену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Позиція Верховного Суду
40. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
41. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
42. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
43. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
44. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише
в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
45. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
46. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
47. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
48. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
49. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
50. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 49 ЦПК України під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанова Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19).
51. Як вбачається із матеріалів справи, 14 листопада 2023 року представник
ОСОБА_1 - адвокат Жиляк М. Д., подав до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 93-100, том 2), в якій просив суд визнати припиненими зобов`язання за договором іпотеки та застави, визнати недійсними правочини, а також витребувати майно з чужого незаконного володіння.
52. Зміст вказаної заяви свідчить про те, що позивачем було збільшено не розмір позовних вимог, а їх кількісний склад, тобто до вимог, які зазначені
у позовній заяві і щодо яких було відкрито провадження, додавалися нові вимоги та їх правове обґрунтування.
53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року
в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) дійшла до висновку, що
в разі надходження до суду такої заяви, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Водночас під час подання такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.
Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
54. Заява ж про збільшення позовних вимог, незважаючи на таку її назву, фактично такою не є, оскільки у ній не порушується питання про збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою майнового характеру, яку було заявлено безпосередньо у позовній заяві, а доповнено новими вимогами, їх обґрунтуванням із посиланням на нові обставини.
55. Відтак, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем подана не заява про збільшення розміру позовних вимог, а заява, в якій містилися нові вимоги, що були відсутні в позові, пред`явленому до суду. При цьому порядок, встановлений статтею 188 ЦПК України не було дотримано, а відтак суд правильно відмовив у прийнятті такої заяви.
56. В той же час колегія суддів погоджується з тим, що в ухвалі суд помилково вказав на неможливість оскарження вказаної ухвали.
57. Разом з тим відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
58. Таким чином, посилання заявника касаційної скарги на помилкове формулювання резолютивної частини ухвали суду першої інстанції не заслуговують на увагу.
59. Крім того, як судом апеляційної інстанції, так і Верховним Судом здійснено перегляд судових рішень як в апеляційному, так і в касаційному порядку, що додатково спростовує доводи касаційної скарги.
60. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
61. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
62. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жиляка Михайла Дмитровича, залишити без задоволення.
2. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 04 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 12 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян