Постанова

Іменем України

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 345/3027/18

провадження № 61-12543св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Девляшевського В. А., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») та просила стягнути матеріальні збитки в сумі 33 470 302,00 грн.

Позов обґрунтовувала тим, що 15 листопада 2006 року між нею та банком укладено кредитний договір. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договір іпотеки, за умовами якого вона передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно - готель «Прикарпатський» загальною площею 2 697,2 кв.м.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 1 202 084,52 доларів США звернено стягнення на предмет іпотеки - готель «Прикарпатський» шляхом надання права продажу АТ КБ «ПриватБанк» предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.

19 червня 2017 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Цесія» було укладено договір купівлі-продажу готелю «Прикарпатський» за ціною 5 272 507,00 грн.

Вважала, що відповідач порушив її переважне право викупу предмета іпотеки, оскільки вона своєчасно заявила банку про намір викупити готель за ціною та в порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Також зазначала, що банк не погоджував з нею ціну продажу предмета іпотеки, здійснив його продаж за ціною 5 272 507,00 грн, яка не відповідає звичайним цінам на цей вид майна.

За фактом вчинення працівниками банку кримінального правопорушення органами поліції здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні, у межах якого 27 листопада 2017 року було проведено судову оціночно-будівельну експертизу, згідно з якою вартість предмета іпотеки станом на 19 червня 2017 року становила 38 742 809,00 грн.

Внаслідок продажу предмету іпотеки за заниженою ціною та з порушенням законодавства, АТ КБ «ПриватБанк» завдало їй значної матеріальної шкоди, у зв'язку з чим просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушень вимог законодавства під час здійснення реалізації предмета іпотеки АТ КБ «ПриватБанк» не допустило, звіт незалежної оцінки вартості нерухомого майна, яким визначено ринкову вартість предмета іпотеки, позивач не оскаржувала, тому підстави для відшкодування збитків відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2020 року скасовано й ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 29 935 927,00 грн завданих збитків.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звіт суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна від 23 травня 2017 року, на підставі якого була визначена ціна продажу предмета іпотеки, містить недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. Визначена у цьому звіті ціна предмета іпотеки не відповідає його реальній ринковій вартості на момент продажу, яка згідно з висновком експерта від 02 листопада 2022 року, зробленим на виконання ухвали апеляційного суду, становила 35 208 434,00 грн.

Внаслідок неналежного визначення ціни продажу предмета іпотеки позивачу завдані матеріальні збитки в сумі 29 935 927,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

14 грудня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк»надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Протягом строку касаційного оскарження, 18 січня 2023 року, АТ КБ «ПриватБанк» надіслало зміни до касаційної скарги, які Верховний Суд враховує під час розгляду справи.

Підставами касаційного оскарження банк зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2019 року в справі № 333/5246/14-ц, від 24 травня 2018 року в справі № 922/2391/16, від 17 січня 2020 року в справі № 753/4448/16-ц, від 01 грудня 2021 року в справі № 635/4708/19, від 11 листопада 2020 року в справі № 760/16979/15-ц, від 04 жовтня 2021 року в справі № 760/2574/16-ц, від 26 листопада 2020 року в справі № 910/2318/16, від 15 лютого 2021 року в справі № 127/9751/15-ц, від 25 червня 2021 року в справі № 2-5427/10, від 26 травня 2021 року в справі № 202/2543/16, від 30 листопада 2021 року в справі № 910/21182/15, від 20 грудня 2021 року в справі № 640/12959/19, від 21 липня 2021 року в справі № 638/257/18, від 27 січня 2021 року в справі № 351/2883/18, від 28 квітня 2021 року в справі № 640/10705/19; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга зі змінами мотивована тим, що апеляційний суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, зокрема не надав оцінки договорам кредиту та іпотеки в частині визначення вартості предмета іпотеки, не врахував, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що вартість предмета іпотеки на момент його продажу була більшою, ніж встановлена у звіті про оцінку майна від 23 травня 2017 року, оскільки висновки експертів, яким суд безпідставно надав перевагу, є помилковими, зроблені з численними порушеннями і відповідно ці обставини не підтверджують.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

06 лютого 2023 року справа № 345/3027/18 надійшла до Верховного Суду.

Представник позивача ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року зупинено виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що 15 листопада 2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LOK-KC-036, згідно з яким банк надав їй кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 250 000,00 доларів США на поповнення обігових коштів, який додатковою угодою від 23 березня 2007 року було збільшено до 500 000,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань 15 листопада 2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до якого позивач передала в іпотеку належне їй нерухоме майно - готель «Прикарпатський» загальною площею 2 697,2 кв.м.

27 березня 2007 року сторони уклали додатковий договір до договору іпотеки, яким внесли зміни до пункту 12 договору, а саме узгодили, що вартість предмета іпотеки складає 4 910 320,03 грн.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LOK-KC-036 від 15 листопада 2006 року в розмірі 1 202 084,52 доларів США звернено стягнення на предмет іпотеки - готель «Прикарпатський» шляхом надання права продажу АТ КБ «ПриватБанк» предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу із застосуванням процедури продажу із встановленням початкової ціни предмету іпотеки - 4 910 320,03 грн за ціною продажу, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

15 листопада 2016 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про те, що протягом 30 днів з дня отримання повідомлення вона вправі повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки.

У відповіді на повідомлення банку, 20 грудня 2016 року, ОСОБА_1 повідомила про свій намір купити готель «Прикарпатський».

18 січня 2017 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслало позивачу повідомлення, що у разі наміру викупити нерухоме майно, їй необхідно в 30-денний строк внести кошти в розмірі 34 345 530,00 грн та повідомлено про наявну заборгованість перед банком в розмірі 1 690 403,00 доларів США.

23 травня 2017 року на замовлення АТ КБ «ПриватБанк» суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Фірма «Сінекс» складено звіт про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, згідно з яким ринкова вартість готелю «Прикарпатський» загальною площею 2 697,2 кв.м становить 5 272 507,00 грн.

19 червня 2017 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Целестія» укладено договір купівлі-продажу приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 697,2 кв.м, за ціною 5 272 507 грн.

Відповідно до висновку Експертної ради Українського товариства оцінювачів від 11 травня 2018 року, викладеному в рецензії на звіт про незалежну оцінку готелю «Прикарпатський», виконаного ТОВ Фірма «Сінекс», недоліки, виявленні в дохідному методичному підході вплинули на достовірність оцінки, а проведення оцінки камеральним способом і наявні у звіті помилки при виконанні оціночних процедур дають переконливі підстави вважати ці показники недостовірними, а сам звіт неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

За заявою ОСОБА_1 від 27 червня 2017 року слідчим відділенням Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017090170000940 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 382, частиною другою статті 364 та частиною третьою статті 365-2 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні на підставі постанови від 30 січня 2017 року проведено оціночно-будівельну експертизу.

Згідно з висновком судового експерта № 0039/11-17 від 27 листопада 2017 року, ринкова вартість готелю «Прикарпатський» станом на 19 червня 2017 року становила 38 742 809,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 червня 2021 року за клопотанням представника позивача у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу щодо вирішення питання про ринкову вартість готелю «Прикарпатський».

На виконання ухвали суду Івано-Франківським відділенням КНДІСІ направлено до суду висновок експерта № 1524/21-28 від 30 листопада 2021 року, згідно з яким ймовірна ринкова вартість готелю «Прикарпатський» станом на 19 червня 2017 року могла становити 35 137 331,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2022 року в справі призначено додаткову судову оціночно-будівельну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 2078/20-28/2279/22-28 від 02 листопада 2022 року ймовірна ринкова вартість станом на 19 червня 2017 року готелю «Прикарпатський», загальна площа приміщень 2 697,2 кв.м, визначена шляхом проведеного перерахунку - висновку експерта від 30 листопада 2021 року, могла становити 35 208 434,00 грн без ПДВ.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом (стаття 1 Закону України «Про іпотеку»).

Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки передбачено статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

За змістом частини шостої цієї статті, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Тобто, у разі якщо продаж предмета іпотеки здійснено іпотекодержателем за ціною, яка не була погоджена з іпотекодавцем і яка не відповідала його реальній вартості, іпотекодацець має право на відшкодування збитків у вигляді різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Установлено, що ціна продажу предмета іпотеки не погоджувалася між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» та була визначена в сумі 5 272 507,00 грн на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, про що свідчить звіт про оцінку майна від 23 травня 2017 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності обов`язковим для застосування є Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року (далі - Стандарт).

Згідно з пунктами 35, 36, 38 Стандарту оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Пунктом 50 Стандарту передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Перевіривши звіт суб`єкта оціночної діяльності від 23 травня 2017 року, апеляційний суд встановив, що оцінка предмета іпотеки здійснена суб`єктом оціночної діяльності без виходу на місце і без огляду самого об`єкта оцінки, шляхом використання порівняльного та дохідного підходів.

У звіті наявні помилки при застосуванні дохідного підходу, недостатньо обґрунтовані окремі коригування при застосуванні порівняльного підходу, є обґрунтовані сумніви у правильності виконаного оцінювачем вибору об`єктів порівняння.

Крім того, оцінювач базувався лише на даних, наданих замовником, вважаючи їх достовірними та обумовив у звіті зняття з себе відповідальності за достовірність цих даних. Такі обставини підтверджуються висновкомЕкспертної ради Українського товариства оцінювачів від 11 травня 2018 року, викладеному в рецензії на звіт про оцінку майна від 23 травня 2017 року.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що вказаний звіт суб`єкта оціночної діяльності не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, містить недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, тому не є належним доказом на підтвердження реальної вартості предмета іпотеки.

До того ж на невідповідність визначеної суб`єктом оціночної діяльності реальної вартості предмета іпотеки вказує й та обставина, що перед продажем предмета іпотеки (в листі від 18 січня 2017 року) банк пропонував позивачу придбати його за ціною 34 345 530,00 грн, а не за ціною 5 272 507 грн.

Водночас, звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначала, що реальна вартість предмета іпотеки на момент відчуження становила 38 742 809,00 грн, на підтвердження чого надала висновок експертавід 27 листопада 2017 року.

Згідно зі статтями 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України).

Частинами першою та другою статті 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

З метою з`ясування реальної вартості предмета іпотеки на момент його відчуження у справі було призначено експертизу та додаткову експертизу.

За результатами додаткової експертизи надано висновок експерта № 2078/20-28/2279/22-28 від 02 листопада 2022 року, згідно з яким ймовірна ринкова вартість готелю «Прикарпатський» станом на 19 червня 2017 року складає 35 208 434,00 грн.

Дослідивши цей висновок експерта в сукупності з іншими доказами, врахувавши, що експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку, суд апеляційної інстанції вважав, що такий висновок відповідає вимогам закону і є належним доказом на підтвердження ринкової вартості готелю «Прикарпатський» станом на момент його продажу.

Належних та допустимих доказів на спростування цих обставин відповідач не надав.

Таким чином, установивши, що продаж предмета іпотеки здійснено АТ КБ «ПриватБанк» за ціною, яка не відповідала його реальній вартості, суд апеляційної інстанції обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_1 29 935 927,00 грнна відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками суду та стосуються переоцінки доказів, щов силу вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Щодо поновлення виконання судового рішення

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року зупинено виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд поновлює виконання постанови.

Керуючись статтями 400 401 409 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко