Постанова

Іменем України

23 червня 2021 року

м. Київ

справа № 345/3838/14

провадження № 61-6312св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - Голинська сільська рада Івано-Франківської області, правонаступником якої є Калуська міська рада Івано-Франківської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Калуської міської ради Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Девляшевського В. А., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 лютого 2014 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна автозаправної станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що він повністю розрахувався за придбаний об`єкт нерухомості, а відповідачка передала йому це майно у володіння та користування. За умовами зазначеного договору сторони дійшли згоди про його нотаріальне посвідчення протягом одного місяця з дня підписання, однак відповідачка не виконує договірних зобов`язань та відмовляється від нотаріального посвідчення договору. Враховуючи викладене, просив: визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна

від 10 лютого 2014 року, укладений між ним та ОСОБА_2 ; визнати за ним право власності в цілому на нерухоме майно автозаправної станції, що розташоване в селі Голинь Калуського району Івано-Франківської області.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності в цілому на нерухоме майно автозаправної станції, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: нежитлове приміщення операторної будки, позначеної в технічному паспорті літерою «А», загальною площею 4,2 кв. м; незавершену будівництвом будівлю, позначену в технічному паспорті літерою «Б», площею забудови 5,00 кв. м, готовністю 10 %; незавершену будівництвом будівлю, позначену в технічному паспорті літерою «В», площею забудови 5 кв. м, готовністю 10 %.

Суд першої інстанції виходив з того, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10 лютого 2014 року ОСОБА_1 прийняв нерухоме майно та провів оплату за нього в повному обсязі, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, представник особи, яка не брала участі у справі, Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області - адвокат Іванів О. Б. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 липня 2020 року відмовлено представнику Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області - адвокату Іваніву О. Б. у відкритті апеляційного провадження. Представнику заявника роз`яснено, що заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за його письмовою заявою відповідно до статей 284 285 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), і лише у разі залишення судом такої заяви без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку згідно з частиною четвертою статті 287 ЦПК України.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що цивільно-процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку заочного рішення відповідачем без попереднього розгляду його заяви про перегляд заочного рішення судом, який ухвалив рішення. Тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року касаційну скаргу представника Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області - адвоката Іваніва О. Б. задоволено. Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 08 липня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, щооскільки адвокат Іванів О. Б. подав апеляційну скаргу як представник Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, яка не брала участі у справі, то перегляд заочного рішення має проводитися апеляційним судом в загальному порядку. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України, апеляційний суд не врахував, що Голинська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області не була залучена до участі у справі як відповідач, тому не могла оскаржити заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 грудня

2014 року в порядку, передбаченому частиною першою статті 284 ЦПК України. Неможливість перегляду заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2014 року за заявою Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області підтверджена також місцевим судом, який ухвалою від 14 вересня 2020 року відмовив у задоволенні заяви представника Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області - Іваніва О. Б. про перегляд вказаного заочного рішення у зв`язку з тим, що заявник не є відповідачем в цій справі.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Голинської сільської ради Калуського району, правонаступником якої є Калуська міська рада Івано-Франківської області, на рішення Калуського міськрайонного суду від 10 грудня 2014 року у даній справі закрито.

Суд апеляційної інстанції вказав, що станом на час ухвалення оскаржуваного рішення суду земельна ділянка, на якій розташований придбаний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна АЗС згідно з договором купівлі-продажу

від 10 лютого 2014 року, відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 15 липня 1994 року перебувала у користуванні Долинського підприємства по забезпеченню нафтопродуктами. Право користування вказаною земельною ділянкою у встановленому законом порядку не припинено. При цьому, рішенням суду не вирішувалося питання щодо земельної ділянки, натомість ОСОБА_1 з 2015 року у встановленому законом порядку звертався до Голинської сільської ради із заявами про надання йому дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га на АДРЕСА_2 та його затвердження. Оскільки судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та обов`язки Голинської сільської ради не вирішувалося, апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України підлягає закриттю.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У квітні 2021 року до Верховного Суду від Калуської міської ради Івано-Франківської області надійшла касаційна скарга, у якій міський голова, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.

У касаційній скарзі міський голова зазначає, що при закритті апеляційного провадження апеляційний суд не врахував, що Голинська сільська рада, правонаступником якої є Калуська міська рада, не надавала жодних дозволів на будівництво будь-яких об`єктів нерухомості на АДРЕСА_2 . У матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо будівництва таких об`єктів на території громади. Фактично рішенням суду узаконено самовільне будівництво об`єктів нерухомості. Поштова адреса « АДРЕСА_1 » жодному об`єкту не присвоювалася. За позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстровано, належним відповідачем є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована. У даній справі право власності на об`єкти нерухомості ні за ким не зареєстровано, тому саме Голинська сільська рада мала бути відповідачем у справі. У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження переходу прав на земельну ділянку від Долинського підприємства по забезпеченню нафтопродуктами (якому видано державний акт про право постійного користування землею) до ПАТ «Концерн Галнафтогаз». Фактично єдиним суб`єктом, який має права щодо земельної ділянки, на якій нібито розміщені спірні об`єкти нерухомості є Голинська сільська рада, правонаступником якої є Калуська міська рада. Тільки за її участю даний спір міг розглядатися.

Рух справи в суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права та обов`язки Голинської сільської ради, правонаступником якої є Калуська міська рада, а тому наявні підстави для застосування положень пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду з таких підстав.

У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків».

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

10 грудня 2014 року суд першої інстанції ухвалив рішення, яким визнав дійсним договір дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10 лютого

2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано за

ОСОБА_1 право власності в цілому на нерухоме майно автозаправної станції, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції представник Голинської сільської ради Івано-Франківської області зазначав, що суд вирішив питання про її права та обов`язки. Вказував, що позивач надав суду копію договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом об`єкту нерухомості від 10 лютого

2014 року, укладеного між сторонами, у пунктах 1.1 і 1.2 якого зазначено, що відповідачка є власником нерухомого майна АЗС на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19 грудня 2012 року, укладеного між нею та ПАТ «Концерн Галнафтогаз». Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що спірне нерухоме майно належало ПАТ «Концерн Галнафтогаз», а також того, що такий договір був нотаріально посвідчений. Тобто ОСОБА_2 ніколи не була та не могла бути власником будь-яких об`єктів нерухомості, які є предметом спору, а тому вона не могла ним розпоряджатися. Державний акт про право користування земельною ділянкою, наданий позивачем, видавався на Долинське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами, однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності у ПАТ «Концерн Галнафтогаз» прав на цю земельну ділянку. Позивач шляхом перекручування фактичних обставин справи та подання завідомо неправдивих відомостей ввів суд в оману, що призвело до узаконення об`єкта нерухомості, внаслідок чого відповідно до статті 120 ЗК України до нього повинно перейти і право власності на землю. Після ухвалення рішення суду першої інстанції позивач звернувся до сільської ради з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,15 га для обслуговування будівель за вказаною адресою. За таких обставин Голинська сільська рада позбувається права на частину земельної ділянки, оскільки право на неї у позивача фактично виникло на підставі оскарженого рішення.

У порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції не врахував вищевказаних доводів апеляційної скарги, не звернув увагу, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки Голинської сільської ради Івано-Франківської області, правонаступником якої є Калуська міська рада, оскільки визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно (приміщення АЗС) тягне за собою виникнення у набувача цього майна відповідно до положень статті 120 ЗК України права на земельну ділянку, на якій вони розміщені, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційну скаргу належить задовольнити, ухвалу апеляційного суду - скасувати з переданням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Калуської міської ради Івано-Франківської області задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов