ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 345/4297/17
адміністративне провадження № К/9901/68734/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.08.2018 (суддя Кардаш О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 (колегія у складі суддів Онишкевича Т.В., Іщук Л.П., Обрізка І.М.)
у справі № 345/4297/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
третя особа Публічне акціонерне товариство «Калуське автотранспортне підприємство»
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Калуське автотранспортне підприємство», в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача та зобов`язати відповідача зарахувати йому стаж роботи з 27.06.1984 по 29.10.1986 до пільгового стажу роботи водієм міського пасажирського транспорту,
- призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 30.10.2017 та провести виплату нарахованої пенсії з 30.10.2017.
2. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2019 відкрито касаційне провадження.
5. Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2022 Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області замінено на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27.06.1984 по 29.10.1986 працював водієм 2-го класу у Калуському АТП-08022 (ПАТ «Калуське АТП»).
7. Позивач звернувся до Калуського ОУ ПФ України Івано-Франківської області із заявою про призначення йому пільгової пенсії на підставі пункту «з» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
8. Листом від 28.11.2017 № 12145/03-К відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії, так як поданими довідками підтверджено лише 11 років 1 місяць 10 днів стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах, як водія пасажирського міського транспорту. Період роботи позивача з 27.06.1984 по 29.10.1986 за професією водія міського пасажирського транспорту в Калуському АТП не зараховано до вислуги років, оскільки актом звірки документів не підтверджено пільговий стаж роботи.
9. Вважаючи дії відповідача щодо не зарахування періоду з 27.06.1984 по 29.10.1986 протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що в період з 27.06.1984 по 29.10.1986 працював повний робочий день тільки на міських перевезеннях і будь-яких інших перевезень не здійснював, так як автоколона №1, в якій він працював, здійснювала тільки міські пасажирські перевезення. Інші види перевезень здійснювали автоколона №2 та №3. Позивач вважає, що має трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. У трудовій книжці позивача за період з 27.06.1984 по 28.10.1986 відсутні записи про стаж роботи водієм міського пасажирського транспорту, який давав би йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Посилання позивача на те, що він працював в автоколоні №1 і вона здійснювала міські перевезення є безпідставними, оскільки дана автоколона виконувала різні види перевезень - погодинні, вахтові, приміські та міжміські. Автоколони формувались не за видами перевезень, а по марках автотранспорту.
12. Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що ОСОБА_1 працював в автоколоні №1, що виконувала різні види перевезень: погодинні, вахтові, приміські та міжміські. Тому робота в АТП позивача у період з 27.06.1984 до 10.02.1987 не дає права на пенсію на пільгових умовах, оскільки останній виконував різні види перевезень.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у позивача немає необхідного пільгового стажу роботи. Тому відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі п. «з» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
14. Суд першої інстанції виходив з того, що письмовими доказами спростовуються покликання позивача, що він, працюючи водієм в Калуському АТП, в спірний період з 27.06.1984 по 29.10.1986 здійснював виключно міські перевезення.
15. Також суд не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підтвердження факту виконання позивачем виключно міських пасажирських перевезень, оскільки їхні покази також спростовуються актом та рапортом, які складені Контрольно-ревізійним відділенням Івано-Франківського автоуправління. В силу ст. 76 КАС України, з огляду на наявність письмових доказів, покази свідків, в даному випадку, не можна вважати достатніми доказами, які б давали підстави для висновку про наявність у позивача пільгового стажу.
16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
17. Скаржник зазначає, що предметом дослідження під час розгляду справи було те, який вид пасажирських перевезень здійснювали водії автобусів колони №1 Калуського АТП в період з 1984 по 1986 роки.
Рішеннями Калуського міськрайонного суду від 16.07.2010 (справа № 2-1295/2010), від 26.04.2013 (справа № 345/823/13-ц) та постановою від 15.09.2016 (справа № 3452975/16-а) було встановлено, що водії автоколони № 1 Калуського АТП здійснювали виключно міські перевезення.
Те, що він працював водієм міського транспорту в першій автоколоні у спірний період, підтверджується також показами свідків, які працювали з ним на одному підприємстві, що є належним доказом.
18. 01.02.2019 відповідач подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
20. Відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
21. За змістом наведеної норми обов?язковою умовою для призначення пенсії на пільгових умовах є робота водієм саме міського пасажирського транспорту.
22. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
23. На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі - Порядок № 637).
24. Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
25. Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, записи трудової книжки позивача не містять відомостей про пільговий характер роботи ОСОБА_1 в період з 27.06.1984 по 29.10.1986. В ній не зазначено, що він працював водієм саме міського пасажирського транспорту. Також такого не вбачається із даних особової картки позивача.
27. Разом з тим, як вбачається з наказу Калуського АПТ-08022 від 27.06.1984 № 137-к, ОСОБА_1 було прийнято на роботу в автотранспортне підприємство водієм другого класу для роботи на всіх марках автомобілів.
28. Позивач у касаційній скарзі, як на підтвердження того, що водії автоколони № 1 Калуського АТП здійснювали виключно міські перевезення, покликається на рішення Калуського міськрайонного суду від 16.07.2010 (справа № 2-1295/2010), від 26.04.2013 (справа № 345/823/13-ц) та постанову від 15.09.2016 (справа № 3452975/16-а).
29. Однак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У вказаних справах позивач не був стороною і обставини, які встановлені цими рішеннями судів, не звільняють позивача від доказування факту наявності у нього пільгового стажу.
30. Щодо посилань позивача на покази свідків, як на належність доказу підтвердження того, що він працював водієм міського транспорту в першій автоколоні, то колегія суддів зазначає наступне.
31. Відповідно до п. 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
32. Згідно з п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
33. Враховуючи зазначені положення законодавства, підтвердження пільгового трудового стажу позивача показами свідків може бути здійснено у випадку, коли за місцем роботи заявника або в архівних установах відсутні документи про пільговий трудовий стаж позивача.
34. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, підприємство, на якому працював позивач, не ліквідовано та ним надано пояснення, що ОСОБА_1 працював в автоколоні №1, що виконувала різні види перевезень: погодинні, вахтові, приміські та міжміські. Автоколони формувались не за видами перевезень, а по марках машин.
35. Отже, в ході розгляду справи встановлено лише факт роботи позивача у спірні періоди водієм пасажирського транспорту, в т.ч. в складі пасажирської колони, однак доказів роботи безпосередньо на міському транспорті суду надано не було.
36. За таких обставин суди обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.
37. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі № 345/4297/17 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб