Постанова

Іменем України

03серпня 2023 року

м. Київ

справа № 345/499/23

провадження № 61-8912 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Оріана»,

третя особа - Фонд державного майна України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у складі судді Кулаєць Б. О.

від 21 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду

у складі колегії суддів: Максюти І. О., Пнівчук О. В., Фединяка В. Д. від 16 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерне товариство (далі- АТ) «Оріана», третя особа - Фонд державного майна України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29 грудня 2022 року згідно з протоколом № 19/2022 на засіданні Наглядової ради АТ «Оріана» від 27 грудня 2022 року було прийнято рішення про припинення його повноважень, як виконуючого обов`язків генерального директора та члена дирекції АТ «Оріана» й розірвано укладений з ним контракт від 04 вересня 2018 року № 755 на підставі

підпункту 7.3.3. пункту 7.3. Контракту без виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного заробітку відповідно до статті 38 КЗпП України. При цьому, було видано наказ від 29 грудня 2022 року № 87-к, підписаного генеральним директором АТ «Оріана» Бойцовим Ю. О., про його звільнення з посади виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Оріана» з 29 грудня

2022 року на підставі підпункту 7.3.3. пункту 7.3. Контракту від 04 вересня

2018 року № 755 згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України,

тобто з підстав, передбачених контрактом.

Позивач вважав, що його звільнили з посади виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Оріана» незаконно, рішення Наглядової ради

АТ «Оріана» прийнято безпідставно, усупереч Статуту АТ «Оріана» та трудового законодавства.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати та скасувати наказ

від 29 грудня 2022 року № 87-к «Про припинення повноважень» виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Оріана» та звільнення його з роботи

29 грудня 2022 року; поновити його на роботі на посаді виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Оріана»; стягнути з АТ «Оріана» на його корить середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2022 року до дня поновлення на роботі у розмірі 110 330,76 грн включно з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України; відшкодувати з АТ «Оріана» на його користь моральну шкоду в розмірі 50 тис грн, завдану незаконним звільненням з роботи.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 02 лютого 2023 року відкрито провадження в зазначеній справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 21 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2023 року,клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження у справі задоволено.

Закрито провадження у справі № 345/499/23.

Роз`яснено ОСОБА_1 його право на пред`явлення відповідного позову

в порядку господарського судочинства до Господарського суду

Івано-Франківської області.

Судові рішення мотивовані тим, що повноваження позивача як виконуючого обов`язки генерального директора були фактично припинені рішенням Наглядової ради АТ «Оріана» від 27 грудня 2022 року, а виданий на підставі цього рішення наказ від 29 грудня 2022 року № 87-к є наслідком вказаного рішення, а не окремою самостійною підставою для розірвання контракту. Враховуючи, що у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/195/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оріана» про визнання недійсним рішення Наглядової ради та скасування реєстраційного запису, в якій відкрито провадження, для забезпечення дієвості судового способу захисту порушеного права, з метою уникнення порушення принципу повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи у випадку дослідження одного і того самого рішення Наглядової ради АТ «Оріана» здійснюватиметься одночасно судами різних юрисдикцій, враховуючи, що суд загальної юрисдикції не в компетенції визнавати таке рішення недійсним,

а наказ виданий виключно на підставі вказаного рішення, є похідним від нього та не є самостійною підставою звільнення позивача, тому цей спір є корпоративним спором, пов`язаний з діяльністю юридичної особи приватного права й управління ним, який належить до юрисдикції господарських судів.

Суди послалися на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо питання юрисдикційності спору у подібних правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду ізкасаційною скаргою на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 345/499/23

з Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди порушили норми процесуального права, помилково визначили підсудність цієї справи до юрисдикції господарського суду, чим позбавили його права на судовий захист, доступу до правосуддя та права на справедливий суд.

Вказує, що він оскаржує його звільнення з посади виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Оріана» за пунктом 8 частини першої

статті 36 КЗпП України, а не за пунктом 5 частини першої статті 41 цього Кодексу, тому вважає, що спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства. При цьому, зазначає, що він не оскаржує рішення Наглядової ради АТ «Оріана», порядок її скликання та затвердження рішень, кворум, не оскаржує недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів АТ «Оріана», що є порушенням прав учасника на управління товариством, тобто справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками, а він звернувся до суду за захистом свої трудових прав та права на працю, предметом оскарження серед іншого є наказ про його звільнення,

що підлягає розгляду виключно в порядку цивільного судочинства, так як він як і будь-яка інша особа може бути звільнення з роботи виключно та в порядку, визначеному законом, тобто у випадку порушення процедури звільнення особа вважається звільненою незаконно та в такому випадку її права підлягають захисту в судовому порядку.

Також вказує, що суди невірно застосували правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо питання визначення підсудності справ щодо аналогічних трудових спорів.

Крім того, 21 липня 2023 року ОСОБА_1 було направлено до Верховного Суду письмові пояснення, які по суті є доповнення до його касаційної скарги,

в яких він просить долучити їх до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Оскільки, ОСОБА_1 направив до Верховного Суду письмові пояснення, які по суті є доповнення до його касаційної скарги, з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутні докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, тому вказані письмові пояснення, які по суті є доповнення до касаційної скарги, суд залишає без розгляду.

Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою

для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів ухвалені з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що 04 вересня 2019 року між ВАТ «Оріана» (роботодавець) в особі наглядової ради ОСОБА_2 , який діє відповідно до повноважень, наданих йому статутом, відповідно до рішення Наглядової ради (протокол № 1 від 16 липня 2018 року) з однієї сторони, та ОСОБА_1 , який є виконуючим обов`язки Голови управління згідно з рішенням Наглядової ради (керівник), укладено Контракт № 755 (а. с. 15-20, т.1).

28 грудня 2018 року Додатковою угодою № 1 до даного контракту внесено зміни, відповідно до яких назва посади керівника ВАТ «Оріана», яку займав

ОСОБА_1 , з «виконуючого обов`язки голови правління» змінена на «виконуючого обов`язки генерального директора» (а. с. 21, т. 1).

Згідно з протоколом № 19/2022 на засіданні Наглядової ради АТ «Оріана»

від 27 грудня 2022 прийнято рішення про припинення 27 грудня

2022 року повноважень виконуючого обов`язків генерального директора та члена дирекції АТ «Оріана» ОСОБА_1 , розірвання укладеного з ним контракту від 04 вересня 2018 року № 755 на підставі підпункту 7.3.3.

пункту 7.3. контракту без виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного заробітку відповідно до статті 38 КЗпП України (а. с. 14, т.1).

Відповідно до наказу від 29 грудня 2022 року № 87-к, підписаного генеральним директором АТ «Оріана» ОСОБА_3 , виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Оріана» ОСОБА_1 звільнено з роботи з 29 грудня 2022 року на підставі підпункту 7.3.3. пункту 7.3. Контракту від 04 вересня 2018 року

№ 755 згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, з підстав, передбачених контрактом. Підстава: протокол засідання Наглядової ради

АТ «Оріана» № 19/2022 від 27 грудня 2022 року (а. с. 26, т. 1).

Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

За змістом статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

АТ «Оріана» є юридичною особою та діє на підставі статуту АТ «Оріана», затвердженого Позачерговими загальними зборами ВАТ «Оріана» (протокол позачергових загальних зборів ВАТ «Оріана» від 08 листопада 2018 року №11).

Згідно з пунктом 1.3 Статуту Товариство є юридичною особою приватного права.

Відповідно пункту 1.5 Тип Товариства-приватне акціонерне товариство.

Відповідно до пункту 17.1 Статуту АТ «Оріана» Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та Законом України «Про акціонерні товариства», здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність дирекції.

До виключної компетенції Наглядової ради належить обрання та припинення повноважень Генерального директора, обрання членів Дирекції (директорів) за поданням Генерального директора та припинення їх повноважень

(пункт 17.3 (12)).

У пункті 18.2 Статуту зазначено, що очолює та керує діяльністю Дирекції - Генеральний директор, який обирається та повноваження якого припиняються Наглядовою радою.

Наглядова рада має право у будь-який момент прийняти рішення про припинення повноважень Генерального директора та/або директора та розірвання з ним трудових відносин, а також трудового контракту. Таке рішення Наглядова рада має право прийняти незалежно від строку перебування обраної особи на посаді Генерального директора та/або директора

(пункт 18.15 Статуту).

Пунктом 18.16 Статуту передбачено, що повноваження особи, яка була обрана на посаду Генерального директора та/або директора, припиняються в момент прийняття Наглядовою радою рішення про припинення повноважень Генерального директора та/або директора, якщо інше не встановлено в рішенні Наглядової ради. Наслідком прийняття Наглядовою радою рішення про припинення повноважень Генерального директора є розірвання з ним трудового договору (контракту) та припинення трудових відносин із товариством (а. с. 40-49, т. 1).

Зі змісту Контракту вбачається, що зі ОСОБА_1 було укладено контракт як з посадовою особою та він зобов`язаний був виконувати лише обов`язки керівника ВАТ «Оріана», зазначені в Контракті (пункти 1.3, 1.4, ст. 2 контракту).

Положеннями пункту 7.3.3. Контракту від 04 вересня 2018 року № 755, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що дія контракту припиняється у випадках, передбачених пунктами 7.4 та 7.5 цього контракту.

Пунктом 7.4 передбачено, що керівник може бути звільнений з посади,

а контракт розірваний у будь-який час до закінчення строку його дії за рішенням Наглядової ради.

Пункт 7.5 передбачає, що керівник може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення строку його дії у перелічених в підпунктах випадках

(а. с. 15-20).

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України

від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та робила правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах

від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19),

від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18),

від 16 жовтня 2019 року у справі № 752/10984/14-ц (провадження

№ 14-351цс19), від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16 (провадження № 14-562цс19), від 04 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (провадження

№ 12-100гс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 361/17/15-ц (провадження

№ 14-423цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження

№ 14-524цс19), від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19 (провадження № 14-163цс20),від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження

№ 14-113цс22).

Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що спір є корпоративним спором, пов`язаний з діяльністю юридичної особи приватного права й управління ним, який належить до юрисдикції господарських судів, так як наказ про звільнення позивача з роботи не має самостійного значення, а видано на виконання рішення Наглядової ради товариства.

Посилання касаційної скарги на порушення права позивача на доступ до суду, на справедливий суд є безпідставними, так як розгляд справи по суті не розпочався, а визначення юрисдикції суду якраз і є гарантією того, що рішення у справі ухвалить належний суд (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 640/1029/18, провадження № 14-443 цс 19, від 18 грудня

2019 року).

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваних судових рішеннях, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судами, а переоцінювати докази Верховний Суд не може в силу закону.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 21 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць