Постанова

Іменем України

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 346/6034/13-ц

провадження № 61-3094св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія»;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову

Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Василишин Л. В., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2005 року між ними та

ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку

та господарських споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , який належав їм на праві спільної часткової власності ( ОСОБА_1 - 61/100 частин, ОСОБА_2 - 39/100 частин).

Вказували, що з часу укладення зазначеного договору та по час звернення з цим позовом до суду ОСОБА_3 не провела оплату за придбаний житловий будинок, незважаючи на видану її чоловіком - ОСОБА_4 боргової розписки від 01 серпня 2005 року на суму 60 тис. доларів США та боргової розписки від 01 вересня 2010 року на суму 124 тис. доларів США.

При цьому ОСОБА_3 оформила право власності на земельну ділянку

за вищевказаною адресою, площею 0,0983 га, для будівництва

та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,

на яку останній видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 26 листопада 2012 року серії ЯМ № 640142.

Позивачі вважали, що таким чином відповідачі мають намір незаконно, шляхом обману та зловживаючи довірою, заволодіти належним їм нерухомим майном без оплати коштів за нього.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати укладений між ними та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку від 12 травня 2005 року, а також виданий на її ім`я державний акт на право власності на земельну ділянку від 26 листопада 2012 року серії ЯМ № 640142 від 26 листопада 2012 року недійсними.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської

області від 14 листопада 2013 року у складі судді Потятинника Ю. Р. визнано мирову угоду сторін у справі, за умовами якої визнано договір купівлі-продажу житлового будинку

АДРЕСА_1 , укладений 12 травня 2005 року між

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Трачук Л. В., зареєстрований у реєстрі за № Д-399, недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0983 га, серії ЯМ № 640142, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської областівід 25 жовтня

2005 року № 1976, недійсним.

У порядку реституції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернуто у власність вказане будинковолодіння та земельну ділянку, площею 0,0983 га, розташовані по АДРЕСА_1 ,

а саме: ОСОБА_2 - 39/100 частин, ОСОБА_1 - 61/100 частин.

За дітьми відповідачів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 ; та внуком - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зберігається право проживання у будинку по

АДРЕСА_1 , протягом трьох років з дня підписання цієї мирової угоди.

Позивачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відмовилися від будь-яких

вимог майнового та немайнового характеру до відповідачів: ОСОБА_3

та ОСОБА_4 , і не мають до останніх жодних претензій матеріального

та морального характеру. Позивачі передають відповідачці - ОСОБА_3 оригінали всіх існуючих боргових розписок, що підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Сторони не відшкодовують одна одній судові витрати.

Провадження у справі закрито.

Скасовано арешт житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтями 175 205 206 ЦПК України,

у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, сторонам відомі та зрозумілі. Сторони просили суд розглянути та визнати мирову угоду без їх присутності. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги, що укладення мирової угоди є правом сторін, які просили її визнати, сторонам зрозумілі наслідки закриття справи, зазначив, що мирова угода не суперечить вимогам закону і не порушує права та законні інтереси інших громадян та держави, а тому підлягає визнанню судом із закриттям справи.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 липня 2021 рокуапеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» (далі - ТОВ «Галицька торгова компанія») на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської областівід 14 листопада 2013 року закрито.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової

палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Галицька торгова компанія» задоволено частково. Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-15610св21).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Галицька торгова компанія» задоволено.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 14 листопада 2013 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу міськрайонного суду та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, апеляційний суд виходив із того, що умовами мирової угоди порушено майнові інтереси ТОВ «Галицька торгова компанія», яке не брало участі у справі, оскільки згідно з рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2011 року

у справі № 5010/1550/2011-27/71, що набрало законної сили, ОСОБА_9 є боржником товариства. Тобто ухвала суду, якою визнано мирову угоду сторін у справі, стосується майнових інтересів кредитора - ТОВ «Галицька торгова компанія».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення прав та інтересів ТОВ «Галицька торгова компанія», оскільки не врахував, що надані товариством докази щодо можливого порушення його прав як кредитора постановленням оскаржуваної ухвали суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях. Разом з тим, продовження вирішення спору після скасування мирової угоди, затвердженої у 2013 році, може порушити права та інтереси осіб, які на цей час є власниками спірного майна. Позивачі, звертаючись до суду з цим позовом, мали на меті захистити свої порушені права у зв`язку із невиконанням зобов`язань саме перед ними, а не завдати шкоди, чи порушити права третіх осіб. На час укладення мирової угоди їм не було відомо про існування ТОВ «Галицька торгова компанія» та наявності боргових зобов`язань ОСОБА_9 перед ним. При цьому розмір заборгованості відповідача перед товариством є неспівмірний, ніж розмір його заборгованості перед позивачами. Після визнання мирової угоди вона оформила право власності на спірний будинок, де проживає на цей час з неповнолітньою дитиною. Задоволення апеляційної скарги ТОВ «Галицька торгова компанія» призведе до переходу права власності на житловий будинок до відповідача, який взагалі не сплатив за нього кошти, а його боргові розписки після укладення мирової угоди були знищені. Зазначене призведе до позбавлення її права власності на майно та права на житло, що гарантоване положеннями Конституції України.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом установлено, що у вересні 2013 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просили визнати недійсними укладений 12 травня 2005 року між ними договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд

по АДРЕСА_1 та державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0983 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 26 листопада 2012 року серії ЯМ № 640142, виданий на ім`я ОСОБА_3 , з тих підстав, що відповідачі шляхом обману та зловживаючи довірою заволодіти належним їм житловим будинком без сплати коштів за нього.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю

і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину

є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тлумачення положень статей 3 13 15 16 203 215 216 ЦК України дає підстави для висновку, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних

прав та інтересів або ж їх відновлювати. Учасники цивільних відносин не можуть на рівні того чи іншого договору (у тому числі, й мирової угоди) здійснювати кваліфікацію певного договору як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), визначати правові наслідки нікчемності правочину, домовлятися про застосування реституції. За домовленістю сторін можуть змінюватися тільки правові наслідки оспорюваного правочину. По своїй суті застосування конструкції недійсність акту та/або реституції не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Статтею 175 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено

в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії,

у повноваженнях на їх вчинення.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України, у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали апеляційного суду).

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦК України, у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали апеляційного суду).

З огляду на викладене, апеляційний суд, виконавши положення статті 417 ЦПК України про те, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, дійшов правильного висновку, щоТОВ «Галицька торгова компанія», яке не брало участі у справі, має право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 14 листопада 2013 року, оскільки визнання судом мирової угоди між сторонами відбулося без урахування майнових інтересів товариства, як кредитора ОСОБА_4 .

Зазначене підтверджується рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2011 року у справі № 5010/1550/2011-27/71, що набрало законної сили, згідно з яким ОСОБА_4 є боржником ТОВ «Галицька торгова компанія», а також інформацією виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь товариства

103 879,36 грн (т. 1, а. с. 121-122, 133-135).

Отже, на час визнання судом мирової угоди, відповідач - ОСОБА_4 вже був боржником ТОВ «Галицька торгова компанія», а тому мирова угода, за якою сторони дійшли згоди про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та застосування реституції, є фактично інструментарієм не для захисту цивільних прав та інтересів сторін, а для уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу з ОСОБА_4 .

Таким чином, ухвала суду, якою визнано мирову угоду сторін у справі, стосується майнових інтересів кредитора - ТОВ «Галицька торгова компанія».

Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги у відповідній частині.

Посилання касаційної скарги ОСОБА_1 на те, що задоволення апеляційної скарги ТОВ «Галицька торгова компанія» призведе до порушення її права власності на майно та права на житло, що гарантоване нормами Конституції України, оскільки зі скасуванням ухвали суду першої інстанції про визнання мирової угоди право власності на житловий будинок перейде до відповідача, який взагалі не сплатив за нього кошти, є передчасними, так як справу про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, де сторони у справі матимуть можливість довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу свої вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

Інші доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник