Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 348/1724/15-ц

провадження № 61-1292св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2017 року у складі судді Василишин Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області як пенсіонер, якому виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1.

ОСОБА_1 також перебуває на обліку в управлінні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Надвірнянському районі як одержувач страхових виплат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який розроблено відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Індексація пенсій провадиться органами Пенсійного фонду України на підставі довідок відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в яких зазначається сума призначеної страхової виплати, її проіндексована сума і сума індексації.

Загальний дохід, який підлягає індексації, для зазначених в цьому пункті осіб (крім дітей) не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, для дітей - прожиткового мінімуму встановленого для дітей залежно від віку.

За пенсійною справою ОСОБА_1 , за період з 01 травня 2014 року до 30 червня 2015 року виникла переплата пенсії на загальну суму 1 504,65 грн, що підлягає обов`язковому поверненню до бюджету Пенсійного фонду України. Таким чином, ОСОБА_1 отримав кошти в розмірі 1 504,65 грн без достатньої правової підстави.

Ураховуючи викладене, Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області просило суд стягнути з ОСОБА_1 переплату пенсії за період з 01 травня 2014 року до 30 червня 2015 року у розмірі 1 504,65 грн, що підлягає обов`язковому поверненню до бюджету Пенсійного фонду України.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2015 року у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області відмовлено.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, реорганізоване з Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2015 року з підстав, передбачених частиною третьою статті 297 ЦПК України 2004 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2015 року з підстав, передбачених частиною третьою статті 297 ЦПК України 2004 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені Надвірнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, у зв`язку з чим особі, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, необхідно навести інші причини у строк, встановлений ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року - протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з поштовим повідомленням, копія ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана Надвірнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області 17 жовтня 2017 року. Однак, у встановлений ухвалою строк та станом на 28 листопада 2017 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області неодноразово зверталося до суду з апеляційною скаргою на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2015 року, однак через відсутність фінансування не могло сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. У подальшому Закон України «Про судовий збір» було доповнено положеннями, відповідно до яких органи Пенсійного фонду України були звільнені від сплати судового збору, однак апеляційний суд вважав, що заявником не дотримано строк звернення до суду з апеляційною скаргою. Апеляційний суд проігнорував доводи Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про те, що відсутність пільги щодо сплати судового збору є поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до суду не подав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2017 року і витребувано із Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 348/1724/15-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Стаття 129 Конституції України та частина друга статті 3 ЦПК України визначають серед основних засад (принципів) цивільного судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, право на ефективний судовий захист передбачає, що сторони цивільного судочинства повинні мати змогу реалізувати право подати апеляцію з того моменту, коли вони фактично поінформовані про самі судові рішення, що можуть порушувати їх законні права чи інтереси (рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Ryazantsev v. Russia», № 21774/06, пункт 53). «Право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя (Рішення ЄСПЛ у справі «Kreuz v. Poland» від 19 червня 2001 року, пункт 53).

Відповідно до статті 72 ЦПК України 2004 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За правилами частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У частині третій статті 297 ЦПК України 2004 року зазначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В оцінці наведених обставин Верховний Суд врахував, що заявник обґрунтовував поважність причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції лише неможливістю сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 121 ЦПК України 2004 року суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В абзаці другому пункту 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення до суду з апеляційною скаргою) визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Пільги щодо сплати судового збору визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України (пункт 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір»).

Пунктом 8 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

На момент звернення до суду з цим позовом, а також на момент подання вперше апеляційної скарги на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2015 року Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не було звільнене від сплати судового збору відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (провадження № К/9901/60991/18) суд касаційної інстанції зробив висновок, що неможливість своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення.

При вирішенні питання про поновлення строку суд дає оцінку обставинам, які були перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, і відповідний процесуальний строк може бути поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду у цій справі про те, що визначені заявником у апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими, неповажними, їх обґрунтованість спростовується матеріалами справи.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги спрямовані на зміну оцінки обставин справи і висновків суду не спростовують.

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк