№ 349/487/21 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

26 січня 2023 року

м. Київ

справа № 349/487/21

провадження № 61-8156св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 липня 2022 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 січня 2021 року на автодорозі Н-09 в с. Підкамінь Рогатинського району Івано-Франківської області сталася ДТП за участю транспортного засобу марки Audi A4, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та транспортним засобом марки DAF моделі FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , яке видане 13 жовтня 2020 року ТСЦ 8048. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Яремчанського міського суду від 26 лютого 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно полісу обов`язкового страхування АО № 4232867 з терміном дії до 26 січня 2021 року; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становив 130 000 грн, франшиза - 2 600 грн.

18 січня 2021 року позивач звернувся до страховика відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності.

Згідно висновку експерта №ВЕ-18/2021 від 07 травня 2021 року вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу DAF моделі FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження та становить 696 460 грн. Вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди становить 59 878 грн. Вартість відновлювального ремонту - 1 320 038,98 грн, що перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, транспортний засіб вважається фізично знищеним. Вартість матеріального збитку становить 506 581,75 грн.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 506 581,75 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 506 581,75 грн, а також 10 000,00 грн витрат на правову допомогу, 5 065,00 грн сплаченого судового збору, 5 000,00 грн на залучення експерта. Всього на загальну суму 526 646,75 грн.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2022 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 598,73 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_2 як особа, винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Судом також вказано, що матеріалами справи підтверджено понесені позивачем витрати на залучення експерта, на професійну правничу допомогу та сплату судового збору, які у випадку задоволення позову підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання судового рішення задоволено.

Зупинено виконання рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2022 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18, провадження № 61-4879св21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження доказів, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, не дослідив та не надав оцінки доказам, долученим до апеляційної скарги.

Вказує, що такими доказами є матеріали страхової справи № 35122 відносно ДТП від 14 січня 2021 року, отримані адвокатом 03 травня 2022 року від ПрАТ «СК «Євроінс Україна», зокрема звіт № 8988 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 19 лютого 2021 року, висновок експертного дослідження № 8988/1 від 19 лютого 2021 року щодо визначення вартості транспортного засобу у пошкодженому вигляді, складені на замовлення страхової компанії.

Беручи до уваги розрахунки, наведені у звіті № 8988 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 19 лютого 2021 року, висновок експертного дослідження № 8988/1 від 19 лютого 2021 року щодо визначення вартості транспортного засобу у пошкодженому вигляді, а також те, що пошкоджений транспортний засіб вважається фізично знищеним, розмір матеріальної шкоди може становити 336 240,33 грн як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом отриманого страхового відшкодування, що майже на 170 000 грн менше тієї суми, яка стягнута судами.

Посилається на те, що на час слухання справи в суді першої інстанції в його розпорядженні не було цих доказів, тому висновок апеляційного суду, що ним не надано доказів неможливості їх подання до місцевого суду є помилковим.

При цьому також зазначає, що в основу судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій покладено висновок автотоварознавчої експертизи від 07 травня 2021 року, складений на замовлення представника позивача, проте такий висновок є недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092. Вказує, що огляд транспортного засобу експертом не проводився, акта огляду автомобіля немає, замовник експертизи надав тільки фото пошкоджень, зроблених ним самим, тому експерт не володів достатніми вихідними даними щодо характеру та обсягу пошкоджень.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1 , у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 січня 2021 року близько 14 год. 15 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Audi A4, номерний знак НОМЕР_1 , в с. Підкамінь, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом марки DAF XF, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Тим самим ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1, 13.3 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Постановою Яремчанського міського суду від 26 лютого 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Audi A4, номерний знакНОМЕР_1 , ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», про що свідчить копія поліса № АО/4232867 від 27 січня 2020 року. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 130 000 грн, розмір франшизи - 2 600 грн.

За змістом копії свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 від 13 жовтня 2020 року власником автомобіля марки DAF, модель FT XF 105.460, номерний знакНОМЕР_2 , є ОСОБА_1

18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування внаслідок події, що мала місце 14 січня 2021 року.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № ВЕ-18/2021 від 07 травня 2021 року, складеного судовим експертом Семенченком П. О. на замовлення представника позивача, розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 як власнику автомобіля DAF FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, що мала місце 14 січня 2021 року о 14.15 год. на автомобільній дорозі Н-09 в Яремчанському районі Івано-Франківської області, дорівнює ринковій вартості станом на час ДТП (в неушкодженому стані) та складає 696 460 грн. Вартість транспортного засобу DAF FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , після даної ДТП станом на момент ДТП складає 59 878 грн. 25 коп.

Відповідно до копії меморіального ордера № @2PL041703 від 01 березня 2021 року ОСОБА_1 оплачено 5 000 грн ФОП ОСОБА_3 за оцінку збитків від пошкодження автомобіля DAF FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 .

Як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру МВС № 2641 від 21 серпня 2021 року № 31/9/1/1498 на запит суду, згідно баз даних Єдиного державного реєстру МВС України транспортний засіб марки DAF FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_5 , був зареєстрований 13 жовтня 2020 року в ТСЦ 8046 вартістю 153 000 грн.

Згідно наданих 04 жовтня 2021 року на запит суду Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві на вимогу суду документів вантажний/сідловий тягач-Е - спеціалізований DAF FT XF 105.460 2013 року випуску, № шасі НОМЕР_5 , 06 жовтня 2020 року був привезений із Словенії вартістю 178 709,80 грн та на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7624/2020/824 від 12 жовтня 2020 року проданий ТОВ «ТИРБА+ВТС» ОСОБА_1 за ціною 153 000 грн.

До апеляційної скарги представником відповідача було долучено також відповідь ПрАТ «СК «Євроінс Україна» № 314-ЮР від 03 травня 2022 року на адвокатський запит від 21 квітня 2022 року, копії протоколу огляду транспортного засобу від 30 січня 2021 року, звіту № 8988 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 19 лютого 2021 року та висновку експертного дослідження № 8988/1 від 19 лютого 2021 року, складених на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна», розрахунку № 35122/21 суми страхового відшкодування від 13 березня 2021 року та страхового акту № 351 /22/21 від 07 квітня 2021 року (т. 2, а. с. 15-33).

З даних матеріалів вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу DAF FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_5 , станом на дату ДТП (14 січня 2021 року) становила 696 460 грн, вартість відновлювального ремонту - 1 984 235,55 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування та роботи), значення коефіцієнту фізичного зносу - 0,5699, вартість матеріального збитку - 696 460 грн. Вартість КТЗ у пошкодженому стані - 232 819,67 грн.

07 квітня 2021 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» перерахувало ОСОБА_1 визначену суму страхового відшкодування в розмірі 127 400 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 28 даного Закону до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судами встановлено, що ринкова вартість автомобіля позивача DAF FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП становила 696 460 грн, а вартість відновлювального ремонту внаслідок його пошкодження - 1 320 038,98 грн, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № ВЕ-18/2021 від 07 травня 2021 року, складеного судовим експертом Семенченком П. О. на замовлення представника позивача. Із вказаного висновку також вбачається, що вартість автомобіля DAF FT XF 105.460 після ДТП становить 59 878,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що оскільки витрати на відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищують його вартість на момент ДТП, його ремонт є економічно необґрунтованим, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом сплаченого страхового відшкодування.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, не дослідив та не надав оцінки доказам, долученим ним до апеляційної скарги, а саме: матеріали страхової справи № 35122 відносно ДТП від 14 січня 2021 року, отримані адвокатом 03 травня 2022 року від ПрАТ «СК «Євроінс Україна», зокрема звіт № 8988 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 19 лютого 2021 року, висновок експертного дослідження № 8988/1 від 19 лютого 2021 року щодо визначення вартості транспортного засобу у пошкодженому вигляді, складені на замовлення страхової компанії.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами третьою-четвертою статті 83 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи вказані норми процесуального права, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, користувався послугами адвоката, подавав відзив на позов, проте документів, долучених ним до апеляційної скарги, не подавав, як не скористався своїм правом заявити клопотання про їх витребування судом, з урахуванням тривалого розгляду справи місцевим судом.

Подаючи апеляційну скаргу та додаючи вказані документи до апеляційної скарги, відповідач не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. При цьому з матеріалів справи вбачається, що представник позивача зробив адвокатський запит до страхової компанії 21 квітня 2022 року, тобто після ухваленні рішення місцевим судом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє вказані доводи касаційної скарги та не вбачає порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Також у касаційній скарзі заявник посилається на те, що висновок автотоварознавчої експертизи від 07 травня 2021 року, складений на замовлення представника позивача, є недопустимим доказом.

Так, частиною першою статті 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до частини першої статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика).

За змістом пункту 5.1 Методики за рішенням особи, яка залучила експерта, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе у разі надання нею даних, необхідних для проведення дослідження.

Як вбачається з висновку експерта № ВЕ-18/2021 від 07 травня 2021 року, експерту були надані копії матеріалів даної цивільної справи на електронному носії та фотознімки пошкодженого автомобіля DAF FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_2 , у кількості 166 шт. (т. 1, а. с. 45).

Під час розгляду справи ОСОБА_2 не заявляв клопотання про призначення судової експертизи.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в силу частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надав доказів на противагу поданого позивачем висновку автотоварознавчої експертизи від 07 травня 2021 року, не спростував визначений розмір матеріального збитку та вартість транспортного засобу після ДТП, а отже не довів, що такі визначено експертним дослідженням неправильно.

Також не можуть бути прийняті посилання касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18, провадження № 61-4879св21, оскільки судові рішення у справі, яка переглядається, та у наведеній заявником ухвалено за різних фактичних обставин.

Так, у справі № 753/17190/18 суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, виходили із того, що надані позивачем висновки експертів не відповідають вимогам законодавства України, а тому не є належними доказами у справі, що підтверджують розмір майнових збитків.

Натомість у справі, яка переглядається, таких обставин не встановлено, а тому посилання заявника на висновок, який викладено у справі № 753/17190/18, є помилковими.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки виконання рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2022 року було зупинено ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, у зв`язку із залишенням без змін постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 липня 2022 року його виконання необхідно поновити.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 липня 2022 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян