№ 352/2181/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 352/2181/23

провадження № 61-8840св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Луганської В. М., Мальцевої Є. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд визнати за нею право особистої приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0,1201 га, кадастровий номер 2625885801:01:001:0035, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/2 частини житлового будинку, збудованого під час шлюбу, але не прийнятого в експлуатацію, що знаходиться на цій земельній ділянці. Також просила провести реальний розподіл земельної ділянки та житлового будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи та судової земельно-технічної експертизи, про призначення яких подала заяву.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року, клопотання про призначення експертиз задоволено.

Призначено у об`єднаній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно такі експертизи: будівельно-технічну експертизу, земельно-технічну експертизу.

Провадження у справі на час проведення судової експертизи зупинено.

25 березня 2024 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшло клопотання від експерта про надання додаткових матеріалів.

30 квітня 2024 року на адресу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів, необхідних для проведення експертиз.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2024 року поновлено провадження у справі № 352/2181/23 та призначено судове засідання.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року, постановленою у складі судді Олійника М. Ю., клопотання про витребування доказів задоволено.

Витребувано з ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області оригінал або відповідно завірену, якісну, придатну для дослідження копію документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 2625885801:01:001:0035.

Витребувано через Центр надання адміністративних послуг Тисменицької міської ради оригінал або відповідно завірену, якісну, придатну для дослідження копію поземельної книги з каталогами координат поворотних точок меж в СК63 (або УСК2000) на земельну ділянку з кадастровим номером 2625885801:01:001:0035.

Провадження у справі на час проведення судової експертизи зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківській області від 05 червня 2024 року повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, апеляційний суд виходив із того, щоухвала суду першої інстанції про витребування доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У червні 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справунаправити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що він оскаржував ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківській області від 05 червня 2024 року в частині зупинення провадження у справі, а не в частині витребування доказів, а тому помилково повернув його апеляційну скаргуна підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У липні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року справу призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Дія 97» проти України» (заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року) Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява 15123/03).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківській області від 05 червня 2024 року, виходив із того, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У справі, яка переглядається, ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року клопотання про витребування доказів задоволено.

Провадження у справі на час проведення судової експертизи зупинено.

У частині п`ятій статті 357 ЦПК України визначено підстави повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року відомо, що заявник просив скасувати зазначену ухвалу повністю і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тобто предметом апеляційного оскарження була як ухвала місцевого суду як в частині витребування доказів, так і в частині зупинення провадження у справі.

Таким чином, апеляційну скаргу було подано як і на ухвалу суду, що визначена пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України, яка підлягає самостійному оскарженню, так і на ухвалу, яка не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Враховуючи те, що згідно з пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала місцевого суду в частині зупинення провадження підлягала оскарженню окремо від рішення суду, апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду в цій частині.

Наведене свідчить, що постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд порушив норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2024 року скасувати, справу передати для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець