№ 356/759/18 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 356/759/18

провадження № 61-3891св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного часткового майна в натурі.

На обґрунтування своїх вимог зазначала, що вони з ОСОБА_2 є спадкоємцями по Ѕ частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Пояснила, що під час спільного користування будинком у неї з відповідачкою виникають постійні суперечки. Добровільної згоди щодо розподілу вказаного будинку сторони дійти не можуть. Крім того, у спільному користуванні сторін за вказаною адресою знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,1844 га, з яких 0,1 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,0844 га - для ведення особистого селянського господарства. Вказані земельні ділянки не приватизовані.

Просила виділити їй Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 в натурі та закріпити у власність: житлову кімнату 1-2, площею 24, 3 кв.м та частину веранди 1-1, загальною площею 14,7 кв.м, а саме площею - 2,52 кв.м Х4,09 кв.м Х 2,52 кв.м Х 4,09 кв.м, а також виділити їй в користування Ѕ частини земельної ділянки для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0, 1000 га, Ѕ частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0, 0844 га, та Ѕ частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,0844 га, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначено, що частка ОСОБА_1 в спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 складає 39/100 частини.

Визначено, що частка ОСОБА_2 , в спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 складає 61/100 частини.

Виділено у власність ОСОБА_1 в натурі 39/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 5/7 веранди (1-1) площею 10,53 кв.м; житлову кімнату (1-2) площею 24,34 кв.м; гараж (Е); погріб (Ж); огорожу (№ 2).

Виділено у власність ОСОБА_2 в натурі 61/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2/7 веранди (1-1) площею 4,21 кв.м; кухню (1-6) площею 9,13 кв.м; санвузол (1-5) площею 2,91 кв.м; житлову кімнату (1-3) площею 7,04 кв.м; житлову кімнату (1-4) площею 14,64 кв.м; сарай (Б); літню кухню (В); погріб (Г); сарай-прибудову (Д); погріб (З); вбиральню (І); ворота з хвірткою (№ 1); огорожу (№ 3).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 52 483,50 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки співвласників в спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 : влаштувати дверний проріз між приміщеннями - житловою кімнатою (1-2) площею 24,30 кв.м та 5/7 веранди (1-1) площею 10,50 кв.м; демонтувати віконний проріз та влаштувати дверний проріз в приміщенні 5/7 веранди (1-1) площею 10,50 кв.м; в приміщенні 5/7 веранда (1-1) площею 10,50 кв.м влаштувати кухню.

Зобов`язано ОСОБА_2 : влаштувати перегородку в приміщенні веранди (1-1) площею 14,7 кв.м, розділивши на дві частини: приміщення 5/7 веранди (1-1) площею 10,5 кв.м та приміщення 2/7 веранди (1-1) площею 4,2 кв.м; демонтувати дверний проріз між приміщеннями - житловою кімнатою (1-4) площею 14,60 кв.м та житловою кімнатою (1-2) площею 24,30 кв.м; демонтувати дверний проріз між приміщеннями 2/7 веранди (1-1) площею 4,20 кв.м та житлова кімната (1-4) площею 14,60 кв.м.

Встановлено ОСОБА_1 наступний порядок користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 : з точки 46, що знаходиться на передній межі ділянки/червоній лінії на відстані 13,60 м від лівого кута /точки 4/ прямо на відстань 18,41 м до точки 47; з точки 47 вліво під кутом 45 градусів 1,19 м до точки 48; з точки 48 по лінії поділу житлового будинку, від А до точки 49; з точки 49 прямо на 1,0 м до точки 50; з точки 50 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від лівого фасаду будинку, літ. А на 4,88 м до точки 21; з точки 21 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А на 4,21 м до точки 22; з точки 22 перпендикулярно вліво на 1,97 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 23; з точки 23 перпендикулярно вправо на 3,85 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 24; з точки 24 перпендикулярно вліво на 21,60 м до точки 42, що знаходиться на лінії розмежування ділянок: 1000 кв.м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв.м для ведення ОСГ; з точки 42 вліво на 9,97 м по лінії розмежування ділянок: 1000 кв.м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв.м для ведення ОСГ по задній, лівій та передній межах через точки 11, 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4 до вихідної точки 46.

Встановлено ОСОБА_2 наступний порядок користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 : з точки 46, що знаходиться на передній межі ділянки/червоній лінії на відстані 13,60 м від лівого кута /точки 4/ прямо на відстань 18,41 м до точки 47; з точки 47 вліво під кутом 45 градусів 1,19 м до точки 48; з точки 48 по лінії поділу житлового будинку, від А до точки 49; з точки 49 прямо на 1,0 м до точки 50; з точки 50 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від лівого фасаду будинку, літ. А на 4,88 м до точки 21; з точки 21 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А на 4,21 м до точки 22; з точки 22 перпендикулярно вліво на 1,97 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 23; з точки 23 перпендикулярно вправо на 3,85 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 24; з точки 24 перпендикулярно вліво на 21,60 м до точки 42, що знаходиться на лінії розмежування ділянок: 1000 кв.м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв.м для ведення ОСГ; з точки 42 вправо на 9,97 м по лінії розмежування ділянок: 1000 кв.м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв.м для ведення ОСГ по задній, правій та передній межах через точки 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 1, 2, 3 до вихідної точки 46.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав за можливе, застосувавши варіант № 1 судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлення порядку поділу/виділення в натурі Ѕ спірного житлового будинку, господарських будівель і споруд та порядку користування спірною земельною ділянкою, змінити ідеальні частки у праві спільної часткової власності із виділом в натурі частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування пред`явлених позивачем вимог надано не було.

Відмовляючи у задоволенні решти позову, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості.

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила апеляційний суд ухвалити нове рішення, частково задовольнивши позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , встановити порядок поділу будинку в натурі та порядку користування спірною земельною ділянкою, застосувавши варіант № 1 судової будівельно-технічної експертизи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року скасовано, ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного часткового майна в натурі відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції під час прийняття судового рішення, в порушення вимог частини першої статті 13 ЦПК України щодо принципу диспозитивності цивільного судочинства, вийшов за межі наведених позовних вимог, оскільки змінив ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, визначив, що частки сторін в спільній частковій власності на спірне майно складає: ОСОБА_1 - 39/100 частини; ОСОБА_2 - 61/100 частини, виділив у власність сторонам в натурі відповідні частини спірної нерухомості, стягнув з ОСОБА_2 без її згоди на користь ОСОБА_1 52 483, 50 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки співвласника в спільній частковій власності на нерухоме майно та поклав на сторони обов`язок, відповідно до поділу, провести конструктивні зміни спірного будинку, а також, у відповідності до наведеного поділу, встановив сторонам порядок користування спірними земельним ділянками.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у вищевказаній справі.

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 07 квітня 2020 року заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

При цьому ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявила, що заради судового вирішення наявного спору вона згодна на застосування варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлення порядку поділу спірного будинку в натурі та порядку користування спірною земельною ділянкою, на чому наполягала в апеляційній скарзі відповідачка.

Доводи інших учасників справи

07 травня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач просить суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

05 травня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в рівних частинах, є ОСОБА_1 - на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 03 лютого 2006 року № 342 та від 22 листопада 2016 року № 2259, посвідчених державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Н. В., виданих на ј частину спірного майна кожне, та ОСОБА_2 - на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від лютого 2006 року № 338 та від 22 листопада 2016 року № 2262, посвідчених державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Н. В., виданих на ј частину спірного майна кожне.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до правовстановлюючих документів вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами має наступні характеристики: загальна площа 72,8 кв.м, житлова площа 45,7 кв.м; господарські будівлі та споруди: сарай - Б, літня кухня -В, погріб - Г, сарай-прибудова - Д, гараж - Е, погріб під гаражем - Ж, погрібник - З, вбиральня - І, колодязь - К, огорожа - 1, 2, 3.

Згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленим ФОП ОСОБА_3 станом на 31 жовтня 2018 року, інвентаризаційна справа № 983, житловий будинок позначений на плані літерою А ,1958 року побудови, має прибудови, позначені літерами а - 1980 року побудови, а1 - 1987 року побудови та а2 - 2014 року побудови, має загальну площу 74,8 кв.м, житлову площу 45,9 кв.м; господарські будівлі та споруди: сарай - Б - 1963 року побудови, літня кухня -В - 1972 року побудови, погріб - Г - 1960 року побудови, сарай-прибудова - Д - 1980 року побудови, гараж - Е - 1986 року побудови, погріб під гаражем - Ж - 1986 року побудови, погрібник - З - 1986 року побудови, вбиральня - І - 1986 року побудови, ворота з хвірткою № 1, огорожа - № 2, № 3.

За висновком ФОП ОСОБА_3 від 28 грудня 2018 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату оцінки 28 грудня 2018 року становить 379 000,00 грн.

Згідно довідки відділу землекористування та агропромислового розвитку виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 31 жовтня 2018 року № 591 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,25 га призначена: 0,10 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,15 га для ведення особистого селянського господарства; рішень про передачу земельної ділянки за вказаною вище адресою у власність Березанською міською радою не приймалось.

При цьому, згідно з довідкою управління землекористування та агропромислового розвитку виконавчого комітету Березанської міської ради від 02 травня 2019 року № 205 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1844 га, з яких 0,10 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,0844 га для ведення особистого селянського господарства, обліковується за громадянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; рішень про передачу земельної ділянки за вказаною вище адресою у власність Березанською міською радою не приймалось.

Висновком експерта з урахуванням уточнень, наведених у додатку до висновку експерта від 28 червня 2019 року № 2-19/д, встановлено наступне:

- ринкова вартість нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без врахування вартості земельної компоненти, на час проведення експертизи становить 470 725,00 грн;

- технічна можливість виділу в натурі Ѕ частини житлового будинку разом з господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , існує з окремими відступами від вимог державних будівельних норм щодо площі та складу приміщень ізольованих квартир будинку. Суду надається два можливі варіанти поділу/виділення в натурі Ѕ частини спірного житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- технічна можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 існує. Суду надається два можливі варіанти встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. При цьому ураховується технічна можливість переобладнання будинку у відокремлені частини із самостійним виходом (ізольовані квартири), які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Таким чином, виділ може мати місце виключно при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

При виділі у власність позивача частини спірного домоволодіння, суд повинен зазначити в рішенні яка частка виділяється відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

При цьому, загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати також інтереси обох сторін та встановлювати, зокрема: чи дійсно є можливим виділ частки в натурі; чи допускається такий виділ згідно із законодавством тощо.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , з врахуванням уточнень від 03 січня 2019 року, позивачка просила суд виділити їй Ѕ частину спірного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд в натурі та закріпити у власність: житлову кімнату 1-2, площею 24, 3 кв.м та частину веранди 1-1, загальною площею 14,7 кв.м, а саме площею - 2,52 кв.м х4,09 кв.м х 2,52 кв.м х 4,09 кв.м, а також виділити їй в користування Ѕ частину спірних земельних ділянок.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. При цьому, змінюючи ідеальні частки сторін у праві спільної часткової власності і встановлюючи порядок поділу спірного домоволодіння та порядку користування спірною земельною ділянкою, місцевий суд застосував варіант № 1 судової будівельно-технічної експертизи від 28 червня 2019 року № 2-19/д щодо визначення такого порядку.

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на нього, в якій просила апеляційний суд ухвалити нове рішення, частково задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 , встановити порядок поділу будинку в натурі та порядку користування спірною земельною ділянкою, застосувавши варіант № 1 судової будівельно-технічної експертизи від 28 червня 2019 року № 2-19/д щодо визначення такого порядку.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, всупереч принципу диспозитивності цивільного судочинства й вимогам статті 367 ЦПК України апеляційний суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, апеляційний суд належним чином не обґрунтував вихід за межі доводів і вимог апеляційної скарги та не зазначив, чи було ним встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

При таких обставинах апеляційний суд фактично не переглянув справу в контексті доводів і вимог апеляційної скарги щодо застосування варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи від 28 червня 2019 року № 2-19/д визначення порядку поділу та користування спірним нерухомим майном.

Вказане свідчить про те, що судом не повно встановлені фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Із матеріалів справи убачається, що сторони не заперечували можливості вирішення судового спору шляхом застосування апеляційним судом при ухваленні судового рішення варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи від 28 червня 2019 року № 2-19/д щодо встановлення порядку поділу спірного домоволодіння та порядку користування спірною земельною ділянкою.

Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін (частина п`ята статті 211 ЦПК України).

Разом із тим, апеляційний суд всупереч вимогам вказаної процесуальної норми, а також пункту 3 частини п`ятої статті 12, статей 49 207 373 ЦПК України не з`ясував, чи бажають сторони укласти мирову угоду, не роз`яснив учасникам судового процесу таке їх процесуальне право.

Враховуючи, що апеляційним судом не повно встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на зазначені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ухвалене ним рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому в силу вимог статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

При цьому слід приймати до уваги, що на стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Під час нового розгляду суду належить врахувати вищенаведене, дослідити та належним чином оцінити зібрані у справі докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун