ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 357/1293/21

провадження № 51-3046 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021110030000125, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили ухвалено не застосовувати.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року вказаний вирок суду першої інстанції змінено, призначено ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу покарання у виді штрафу в розмірі

2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

У решті вирок суду залишено без змін.

За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватою у тому, що вона 18 січня 2021 року, приблизно об 11 годині 40 хвилин, перебуваючи біля автомобіля «Citroen Jumpy», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився біля стадіону «Трудові резерви» по вул. Ярмарковій, 2 в м. Біла Церква Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій та їх очевидність для ОСОБА_8 , незважаючи на зауваження останньої, ігноруючи її вимогу припинити протиправні дії, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, заштовхала в салон вказаного автомобіля та умисно нанесла потерпілій один удар долонею правої руки в область обличчя, розтиснула її кулак, після чого відкрито, шляхом ривку, з безіменного пальця лівої руки зняла золоту каблучку вагою 1,3 грамів вартістю

1 635 грн.

Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на вказану суму.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженої через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На переконання сторони обвинувачення, суд апеляційної інстанції невірно застосував положення ст. 69 КК України, оскільки не встановив наявності обставин, які би істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та давали підстави для застосування положень вказаної правової норми. Крім цього, апеляційним судом не в повній мірі враховано конкретні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_7 свою провину не визнала, вела себе зухвало по відношенню до потерпілої у вказаному кримінальному проваджені, щиро не розкаялась, не висловила жалю і осуду своїх незаконних дій.

В запереченнях захисник ОСОБА_6 , посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги прокурора, просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги.

Захисник ОСОБА_6 просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни.

Від засудженої ОСОБА_7 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за її відсутності.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 186 КК України, у касаційній скарзі не заперечуються.

Відповідно до вимог ст. 370 КПКУкраїни судове рішенняповинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно положень ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Доводи прокурора стосовно неправильного застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність та м`якості призначеного

ОСОБА_7 із застосуванням ст. 69 КК України покарання, колегія суддів вважає не обґрунтованими з огляду на таке.

Так, предметом розгляду суду апеляційної інстанції була апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який зазначав, що призначене судом першої інстанції

ОСОБА_7 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, через суворість, оскільки судом неналежним чином враховано дані про її особу та обставини, що пом`якшують покарання. На думку сторони захисту, із додержанням співмірності та індивідуалізації покарання, для досягнення мети заходу примусу обвинуваченій необхідно призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що приписи ст. 69 КК України про призначення винній особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом`якшуючих обставин, а й того факту, що вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Тобто для застосування судом при призначенні покарання вказаної норми матеріального права повинні бути встановлені пом`якшуючі покарання обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте, у будь-якому разі, встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.

Приймаючи рішення про задоволення апеляційної скарги сторони захисту та призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу, апеляційний суд взяв до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в лікаря-онколога, пенсіонерка, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, зокрема, малолітню дитину на утриманні.

Крім того встановлено, що з урахуванням військового стану, введеного в Україні Указом Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, з метою забезпечення безпечного середовища для своєї малолітньої дитини, обвинувачена була змушена виїхати за межі території України й на даний час проживає в Республіці Польща, де працевлаштована та зарекомендувала себе під час роботи з позитивної сторони, що підтверджується відповідною характеристикою.

Також, судом апеляційної інстанції зазначено про належну процесуальну поведінку

ОСОБА_7 , яка прибула в судове засідання з іншої країни, та в ході апеляційного розгляду висловила щире каяття та негативне ставлення до вчиненого.

Із урахуванням наведеного, апеляційним судом обґрунтовано визнано обставинами, які пом`якшують покарання, - щире каяття обвинуваченої, її стан здоров`я та перебування на утриманні малолітньої дитини.

Під час перевірки матеріалів даного кримінального провадження Судом встановлено, що апеляційний суд, врахувавши відомості про особу обвинуваченої, її відношення до скоєного, взявши до уваги наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обґрунтовано призначив ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 186 КК України - у виді штрафу.

На переконання колегії суддів, призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам статей 50 65 КК України, є пропорційним характеру вчинених дій, їх небезпечності, та є необхідним і достатнім для виправлення засудженої і попередження вчинення нею нових злочинів.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що призначене покарання є явно несправедливим через м`якість, про що зазначає прокурор у своїй касаційній скарзі.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої, тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а судове рішення - без зміни.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3