Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 357/278/22

провадження № 61-7444св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Опора 2»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в складі судді Кошель Б. І. від 18 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В. від 14 липня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опора 2» про захист прав споживачів, мотивуючи його тим, що 24 листопада 2017 року з метою придбання для особистих потреб нежитлового приміщення (комори), він уклав з відповідачем договір № 78, яким передбачено, що відповідач бере на себе зобов`язання щодо організації будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати об`єкт в експлуатацію та передати позивачу приміщення (комору), між другим і третім поверхом, проектною площею 4,20 кв.м., а також всі документи, необхідні йому для реєстрації права власності.

Зі свого боку, позивач взяв на себе зобов`язання не пізніше 27 листопада 2017 року сплатити 46 200 грн, з яких: 924 - вступний внесок розміром 2%; 1 386 грн - пайовий внесок розміром 2%; 1 386 грн - пайовий внесок розміром 3%; 43 890 грн - майновий внесок (пай) за будівництво самого нежитлового приміщення комори. Він виконав свої зобов`язання вчасно та у повному обсязі.

В експлуатацію житловий будинок було введено 02 липня 2020 року, про що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради видано сертифікат серії КС № 162201842326. Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 18 серпня 2020 року № 474, житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . відповідно до пункту 4.2.1 договору, відповідач зобов`язався не пізніше 15 календарних днів з моменту введення будинку в експлуатацію, отримання документу, що підтверджує присвоєння будинку адреси та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації), передати позивачу за актом прийому-передачі приміщення. Також, відповідач зобов`язався передати позивачу довідку про внесення пайового внеску в повному обсязі та всі інші документи, необхідні для оформлення права власності на приміщення (пункт 1.1, 2.9, 3.1.7 та 8.2 договору).

Позивач зазначав, що кінцевий строк передачі приміщення сплив 10 вересня 2020 року, проте, своїх зобов`язань відповідач не виконав, приміщення і документи необхідні для реєстрації права власності йому не передав.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 просив визнати за ним майнові права на нежитлове приміщення (комору), загальною площею 4,20 кв.м., між другим і третім поверхом по АДРЕСА_1 , згідно договору про сплату внесків у обслуговуючий кооператив «ЖБК «Опера 2» № 78 від 24 листопада 2017 року, що був укладений між позивачем і відповідачем.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, набрало законної сили рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2020 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опора 2» про захист прав споживачів, постановлене, зокрема, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що висновки місцевого суду про те, що є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Малиневський П. П. звернувся через систему «Електронний суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року, у якій просив скасувати зазначені судові рішення, та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 357/278/22 з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення нор процесуального права

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід`ємних прав людини, які закріплені в Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року (статті 8, 10).

Ця норма кореспондує з нормою Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (діла - Конвенція), яка міститься в статті 6 «Право на справедливий суд».

У відповідності до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

За змістом пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Необхідність застосування вказаної норми зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову.

Нетотжність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Установлено, що ОСОБА_1 вже звертався з цивільним позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2» про захист прав споживачів та, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору № 78 від 24 листопада 2017 року, просив суд визнати за ним майнові права на нежитлове приміщення комору АДРЕСА_1 .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, по цивільній справі № 357/10097/20 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опера-2» про захист прав споживачів відмовлено.

Підставою для відмови в задоволенні позову у справі № 357/10097/20 вказано, що в пункті 8.6 договору встановлено обов`язок сторін досягти згоди по всіх спірних моментах, і лише після недосягнення згоди, вирішувати спір в судовому порядку, а тому при розгляді справи № 357/10097/20 питання про наявність чи відсутність у позивача майнових прав не вирішувалося, а прийняті рішення стосуються лише необхідності дотримання сторонами порядку узгодження тексту акту приймання-передачі.

Тобто Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, ухвалюючи 14 грудня 2020 року у справі № 357/10097/20 рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , фактично дійшов висновку про передчасність такого позову.

Після ухвалення зазначених судових рішень у справі № 357/10097/20 позивач засобами поштового зв`язку 30 листопада 2021 року та 13 грудня 2021 року направив на адресу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2» листи разом зі своїм варіантом акту прийому-передачі приміщення відповідачу. Однак, зазначений акт відповідач не підписав.

На обставини, зокрема, неможливості досягнення сторонами згоди по всіх спірних моментах і послався ОСОБА_1 у цій справі, як на підставу позову.

Таким чином зазначені вище позови не є тотожними, оскільки в них не збігаються підстави.

На вказане суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

При таких обставинах оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун