Постанова

Іменем України

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 357/6166/19

провадження № 61-2577св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»;

відповідач - ОСОБА_1 ;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2019 року у складі судді Кошель Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А, Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення розміру пені та 3 % річних.

Позовна заява мотивована тим, що 10 серпня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк»), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у сумі 27 233 доларів США зі сплатою 13 % річних строком до 11 серпня 2014 року.

08 грудня 2011 між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором.

22 жовтня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором станом на 15 травня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 1 824 010 грн 24 коп., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) у розмірі 559 817 грн 50 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги 1 184 103 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 80 088 грн 75 коп.

Оскільки відповідач не сплачує заборгованість станом на 15 травня 2019 року розраховано 3 % річних у розмірі 49 693 грн та пеня за подвійною обліковою ставкою Національного банку України у розмірі 190 752 грн 06 коп.

Ураховуючи викладене, ТОВ «Вердикт Капітал» просило суд стягнути з відповідача на його користь 3 % річних у розмірі 49 693 грн та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 190 752 грн 06 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щона момент укладення договору про відступлення прав вимоги про стягнення боргу позивач не набув прав вимоги за кредитним договором, оскільки строк кредитного договору закінчився, а у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості попередньому кредитору відмовлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Вердікт Капітал» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що рішенням суду, що набрало законної сили встановлено, що відповідач не має перед ПАТ «Дельта Банк» грошового зобов`язання, так як кредитор пропустив строк для реалізації свого права на витребування від відповідача заборгованості. Зміна кредитора не змінює суті правовідносин за кредитним договором. У даному випадку боржник не звільнений від відповідальності у зв`язку з неможливістю виконання ним грошового зобов`язання, а звільнений від виконання такого зобов`язання, оскільки кредитор у визначений законом строк не реалізував своє право на стягнення грошових коштів.

Відсутність грошового зобов`язання унеможливлює застосування до спірних правовідносин статті 625 ЦК України, оскільки дана норма діє лише у разі наявності невиконаного грошового зобов`язання, яке підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 березня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 357/6166/19 з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор набуває право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України за весь час прострочення, а тому таке прострочення є триваючим правопорушенням, при цьому, право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Вважало, що строк позовної давності товариством за заявленими вимогами не пропущено.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у сумі 27 233 доларів США зі сплатою 13 % річних строком до 11 серпня 2014 року.

06 листопада 2009 року ПАТ «УкрСиббанк» направив ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі в тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» замінив кредитора ПАТ «УкрСиббанк» у зазначених зобов`язаннях, став новим кредитором та набув право вимоги до боржника вимагати повного, належного та реального виконання зобов`язань за кредитними та забезпечувальними договорами.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2016 року у справі № 357/11080/13-ц у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено з підстав пропуску позовної давності.

22 жовтня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором, в тому числі до ОСОБА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частиною другою статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З аналізу наведеної статті вбачається, що позовна давність стосовно додаткових позовних вимог (стягнення неустойки та інші), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом позовної давності щодо основної вимоги.

Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку про те, що рішенням суду, що набрало законної сили встановлено, що відповідач не має перед ПАТ «Дельта Банк» грошового зобов`язання, так як кредитор звернувся з позовом до суду з пропуском строку позовної давності. Зміна кредитора не змінює суті правовідносин за кредитним договором. У даному випадку боржник не звільнений від відповідальності у зв`язку з неможливістю виконання ним грошового зобов`язання, а звільнений від виконання такого зобов`язання, оскільки кредитор у визначений законом строк не реалізував своє право на стягнення грошових коштів.

Наявність рішення суду про відмову у позові кредитора про стягнення кредитної заборгованості у зв`язку з пропуском строку позовної давності унеможливлює застосування до спірних правовідносин статті 625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню лише у разі грошового зобов`язання, яке підлягає виконанню.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах: від 03 квітня 2019 року у справі № 756/9094/15 (провадження № 61-47455св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 910/19565/17.

Отже, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара