ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

справа №358/1264/22

адміністративне провадження № К/990/29039/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №358/1264/22

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху,

третя особа: Богуславського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві)

про скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року (головуючий суддя: Єгорова Н.М., судді: Федотов І.В., Чаку Є.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху, за участю третьої особи: Богуславського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №02992203 від 16 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Миронівський районного суду Київської області від 14 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху, третя особа: Богуславський районний відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), про скасування постанови серії 1АВ №02992203 від 16 жовтня 2021 року відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року у справі №358/1264/22 залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач і третя особа своїх відзивів на касаційну скаргу не подали. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримали 1 вересня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги ОСОБА_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Водночас за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Ця справа є справою щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

14 червня 2023 року суд першої інстанції розглянув справу й ухвалив рішення у відкритому судовому засіданні за участю сторін (а.с. 176).

Як вбачається з матеріалів справи у судовому засіданні від 14 червня 2023 року був присутній позивач ОСОБА_1 (а.с. 173-175, 176, 177-183).

Відповідно до змісту рішення окружного суду, його повний текст було складено 16 червня 2023 року, а у судовому засіданні від 14 червня 2023 року судом була проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду (а.с. 173-175, 176).

Згідно власноручно написаної розписки, ОСОБА_1 отримав копію рішення суду 16 червня 2023 року (а.с. 186). Цей факт позивач підтвердив також і у апеляційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, надіславши її засобами поштового зв`язку, 1 липня 2023 року (а.с. 215).

З її змісту вбачається, що апелянт просив апеляційний суд поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення окружного суду у цій справі, а також звільнити від сплати судового збору.

В заяві про поновлення строку на звернення до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду першої інстанції він отримав 16 червня 2023 року, проте у період з 21 червня 2023 року до 27 червня 2023 року перебував на амбулаторному лікуванні в Миронівській ЦРЛ Київської області, що підтверджується довідкою від 27 червня 2023 року, а тому просив суд поновити йому строк на апеляційне оскарження цього судового рішення (а.с. 211-212).

Залишаючи скаргу без руху, Шостий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 4 липня 2023 року виходив з того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Апеляційний суд зауважив, що оскільки позивач отримав рішення суду першої інстанції 16 червня 2023 року, останнім днем на подання апеляційної скарги на нього є 26 червня 2023 року. Одночасно, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу лише 1 липня 2023 року, тобто пропустив встановлений законодавством строк.

Суд апеляційної інстанції надав також оцінку обставині перебування позивача на амбулаторному лікуванні у період з 21 червня 2023 року до 27 червня 2023 року, і дійшов висновку, що таке лікування не передбачає госпіталізації, а тому ця обставина не є поважною причиною пропуску процесуального строку. До того ж, апеляційний суд зауважив, що позивач не надав докази неможливості подання апеляційної скарги у період з 27 червня 2023 року до 30 червня 2023 року.

Примірник ухвали суду про залишення скарги без руху позивач отримав через Електронний кабінет в підсистемі Електронний Суд 18 липня 2023 року о 16:24, що встановлено на підставі відповідної довідки відповідального працівника Шостого апеляційного адміністративного суду Олешко М.Ю. (а.с. 228).

На виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт жодних заяв чи документів не подавав. Тож суд апеляційної інстанції констатував факт неусунення встановлених судом недоліків апеляційної скарги, з огляду на це відмовив у відкритті апеляційного провадження ухвалою від 7 серпня 2023 року (а.с. 229-230).

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що до суду не подавав заяв про направлення йому поштової кореспонденції на електронну адресу, а тому переконаний, що суд апеляційної інстанції мав би надіслати ухвалу суду про залишення скарги без руху від 4 липня 2023 року йому в паперовому вигляді з рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Верховний Суд на основі наведеного зауважує про таке.

Так, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний відносно до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 цього Кодексу. Також на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 цього Кодексу строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

У справах цієї категорії, які є терміновими, у розумінні КАС України, надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Аналогічний висновок щодо застосування означеної норми процесуального права неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду, зокрема від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18, від 19 червня 2019 року у справі №175/4952/18, від 2 жовтня 2019 року у справі №404/7875/18, від 4 березня 2021 року у справі №199/7454/17(6а/199/13/18), від 15 червня 2021 року у справі №160/13864/20, від 24 червня 2021 року у справі №380/7669/20, від 8 вересня 2021 року у справі №640/18091/20, від 29 жовтня 2021 року у справі №280/5014/20, від 23 грудня 2021 року у справі №640/26945/20.

Подібний висновок щодо порядку обчислення строку на апеляційне оскарження також викладений у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №461/5908/18.

Колегія суддів зауважує, що у цій справі позивач не заперечує факт пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції, адже просить його поновити у апеляційній скарзі, зазначаючи, що рішення місцевого суду він отримав не у день його проголошення (14 червня 2023 року), а 16 червня 2023 року - у день проголошення судом повного тексту рішення суду.

Між тим, із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду лише 1 липня 2023 року, попри те, що останнім днем на подання апеляційної скарги є 26 червня 2023 року (десятиденний строк обраховано з дня отримання позивачем копії рішення суду, тобто з 16 червня 2023 року).

Суд апеляційної інстанції, встановивши пропуск апелянтом процесуального строку на звернення до суду із апеляційною скаргою, а також надавши оцінку підставам пропуску скаржником строку, відмовив у задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення цього строку. Суд ухвалою від 4 липня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху, надаючи можливість скаржнику повторно поставити перед судом питання про пропуск строку звернення із апеляційною скаргою з поважних причин та надати цьому докази.

Між тим, на виконання вимог ухвали суду від 4 липня 2023 року ОСОБА_1 не подав жодних документів. Така обставина виникла у зв`язку із тим, що як стверджує позивач, він не отримав копії ухвали суду про залишення скарги без руху.

Проте, це твердження позивача, яке одночасно є і доводом касаційної скарги, суперечить матеріалам справи, згідно яких копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав через Електронний кабінет в підсистемі Електронний Суд 18 липня 2023 року о 16:24, що встановлено на підставі відповідної довідки відповідального працівника Шостого апеляційного адміністративного суду Олешко М.Ю. (а.с. 228).

Покликання ОСОБА_1 на те, що він не подавав до суду заяву про направлення поштової кореспонденції суду на свою електронну адресу, Суд відхиляє.

Так, варто зауважити, що з 5 жовтня 2021 року функціонують окремі підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок).

Це дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням зазначених підсистем, зокрема, у відповідності до правил частин п`ятої, сьомої статті 18, частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України (у редакції до 18 жовтня 2023 року), підпункту 5.8 пункту 5, пунктів 17, 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (у редакції до 12 жовтня 2023 року) вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише у разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою - у паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тож за наявності у особи Електронного кабінету ЄСІТС суд надсилає їй документи у справі в електронній формі шляхом їх автоматичного направлення до вказаного Електронного кабінету і не дублює вручення судового рішення у паперовій формі (лише за заявою особи, яка прагне отримати саме паперовий примірник процесуального документа).

З огляду на це, направлення судової кореспонденції на електронну адресу (за заявою учасника справи) і направлення такої кореспонденції до Електронного кабінету підсистеми Електронний Суд не є тотожними процесуальними діями. У першому випадку йдеться про можливість особи, за відсутності у неї Електронного кабінету підсистеми Електронний Суд й небажання отримувати поштову кореспонденцію, одержати процесуальний документ на електронну адресу. У другому ж випадку, мова йде про учасника процесу, зареєстрованого у підсистемі Електронний Суд, і якому вся поштова кореспонденція надсилається виключно до його Електронного кабінету, й лише за його окремою заявою суд йому видає копію процесуального документа у паперовому вигляді.

ОСОБА_1 , як особа, яка зареєстрована у підсистемі Електронний Суд і має відповідний Електронний кабінет всю поштову кореспонденцію від судів, у тому числі й процесуальні документи, отримує саме через неї у електронному виді. І лише за окремою заявою, яку має ініціювати позивач, йому суд має направити паперовий примірник відповідного документа.

Тож, ненадаючи оцінку правильності відхилення судом апеляційної інстанції клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного ним процесуального строку, а також ненадаючи оцінки поважності чи неповажності причин, що слугували підставами пропуску апелянтом цього строку, Верховний Суд констатує невиконання скаржником вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 4 липня 2023 року, за умови отримання копії цієї ухвали у підсистемі «Електронний Суд» 18 липня 2023 року о 16:24.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність достатніх підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Верховний Суд вбачає правильним, а тому правових підстав вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, не встановлено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законне й обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року у справі №358/1264/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду