Постанова

Іменем України

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 359/10720/19

провадження № 61-3215св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи за позовом:

заявник - ОСОБА_1 ,

зацікавлена особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану

в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив:

накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176137532105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176122732105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва - будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити вчиняти будь-які дії щодо об`єкту незавершеного будівництва - будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити вчиняти будь-які дії щодо об`єкту незавершеного будівництва - будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначав, що 08 травня 2009 року між ним та ОСОБА_4 укладено шлюб, який 29 грудня 2018 року - розірвано.

За час шлюбу подружжям набуте спільне майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , автомобіль VOLKSWAGEN «TRANSPORTER», 2007 року випуску; автомобіль DAEWOO «SENS», 2009 року випуску; автомобіль HYUNDAI «SANTA FE», 2013 року випуску; меблі; побутова техніка.

Крім того, у 2017 році подружжям за спільні кошти придбано земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 та планувалось будівництво будинку. Але, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 працює моряком за контрактом та щороку тривалий час (від місяця до семи місяців) перебуває у відрядженні, тобто не може займатись підготовкою до будівництва будинку та подальшим будівництвом, на прохання дружини - ОСОБА_4 , вказану земельну ділянку зареєстрував на дочку ОСОБА_4 від попереднього шлюбу - ОСОБА_2 , яка мала разом зі своїм чоловіком займатись процесом будівництва.

В подальшому, за усною домовленістю між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й її чоловіком вирішено розділити вказану земельну ділянку на дві рівні частини та побудувати два будинки на кожній із ділянок.

Вказану земельну ділянку було розділено на дві земельні ділянки, яким присвоєно адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 відповідно, з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель

і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови» та зареєстровано на ОСОБА_2 .

В березні 2017 року подружжям ОСОБА_1 за спільні кошти на обох земельних ділянках розпочато будівництво будинків, яке станом на день подання цієї заяви не завершено. Замовником будівництва є ОСОБА_2 .

Після розірвання шлюбу, між подружжям тривали перемовини з приводу поділу спільного сумісного майна, проте не досягнуто домовленості, що призвело до неможливості вчинити договір про поділ цього майна. Тому заявник вважає необхідним звернутися до суду за захистом свого майнового права.

Крім того, на початку листопада 2019 року заявник побачив в газеті Трудова слава, № 45 (13831) від 08 листопада 2019 року оголошення про продаж будівель - об`єктів незавершеного будівництва, які є спільною сумісною власністю подружжя.

В зв`язку з викладеним вважає, що вказані будівлі можуть бути відчужені, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист інтересів заявника, який має намір звернутись до суду з позовною заявою про поділ спільного майна.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від

22 листопада 2019 року в порядку забезпечення позову до подання позовної заяви накладено арешт: на земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176137532105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; на земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176122732105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; на об`єкт незавершеного будівництва - будинок, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; на об`єкт незавершеного будівництва - будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонено вчиняти будь-які дії щодо: об`єкта незавершеного будівництва - будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0042, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкта незавершеного будівництва - будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3210500000:09:006:0043, площею 0,05 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснено заявнику, що відповідно до частини 4 статті 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обставини зазначені в заяві, які підлягають встановленню у судовому засіданні під час розгляду справи

у разі подання позовної заяви, суд вважає можливим і доцільним вжити заходи забезпечення позову до ухвалення судового рішення у справі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2019 року скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Апеляційний суд керувався тим, що районний суд допустив неповноту з`ясування обставин, оскільки не пересвідчився, статус якого учасника справи набуде особа, щодо арешту майна якої подана заява про забезпечення позову, що призвело до порушення пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України. При цьому, звертаючись до районного суду із позовом про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 не заявлено вимог щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210500000:09:006:0043 та 3210500000:09:006:0042, на яких розташовані об`єкти незавершеного будівництва, що є предметом спору та належать ОСОБА_2 . Тому відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову та накладання арешту на майно, яке належить третій особі, а також на майно, яке не є предметом спору, оскільки такі заходи забезпечення позову порушують право власності ОСОБА_2 .

Аргументи учасників справи

17 лютого 2020 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, порушив право позивача на гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, оскільки після скасування заходів забезпечення позову

ОСОБА_2 зможе розпоряджатися незавершеним будівництвом, що може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Заявник посилався на частини першу та другу статті 149 ЦПК України, де зазначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

В ухвалі зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

11 серпня 2020 року справа передана судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У частині першій та другій статті 149 ЦПК України, зазначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від

15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції не з`ясував підстав для забезпечення позову, зокремане пересвідчився, статус якого учасника справи набуде особа, щодо арешту майна якої подана заява про забезпечення позову,

а до суду поданий позов про поділ спільного майна подружжя без вимог щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210500000:09:006:0043 та 3210500000:09:006:0042 та розташованих на них об`єктів незавершеного будівництва, стосовно яких вжито заходи забезпечення позову; відповідні об`єкти власності належать ОСОБА_2 , позовних вимог до якої не пред`явлено.

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позовушляхом заборони вчиняти дії та накладання арешту на майно, яке належить третій особі та не є предметом спору, оскільки незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб не призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у такій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов