Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 359/2456/22

провадження № 61-10896св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року у складі судді Семенюти О. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту, усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що протягом 2012-2013 років її син перебував у близьких відносинах із відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилась дочка, ОСОБА_4 , її батьком був записаний ОСОБА_5 . Відомості про батька дитини були записані в порядку, передбаченому частиною першою статті 135 СК України. Зі змісту аналізу ДНК на спорідненість «Бабуся-Онука» вона дізналася, що ймовірність родинного зв`язку між нею та дитиною становить 99,99999 %. Оскільки відповідачка категорично заперечує проти безперешкодного спілкування з онукою до юридичного оформлення родинних відносин, позивачка просила встановити факт, що вона є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати їй спілкуватись з онукою ОСОБА_4 та брати участь у її вихованні.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, позов задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 спілкуватись з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та брати участь у її вихованні.

Суд першої інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги.

Апеляційний суд зазначив, що третя особа ОСОБА_3 не надав жодних доказів наявності підстав для відводу чи самовідводу головуючого судді у справі. Факт перебування відповідачки у трудових відносинах із Бориспільським міськрайонним судом Київської області не може бути самостійною підставою для відводу судді такого суду. Крім того, ОСОБА_3 ставить під сумнів аналіз ДНК на спорідненість «Бабуся-Онука» № 32875 від 08 жовтня 2021 року, проте, будучи залученим до участі у справі як третя особа, ОСОБА_3 не заявляв клопотань про призначення у справі судової експертизи. Не скористався таким правом ОСОБА_3 , подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У листопаді 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що справа у суді першої інстанції розглянута суддею, яка підлягала самовідводу. З матеріалів справи та ЄДРСР установлено, що відповідачка працює секретарем у судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюти О. Ю., що є підставою для самовідводу (пункт 5 частини першої статті 37 ЦПК України). У справі відсутні належні докази, які підтверджують спорідненість позивачки та дитини відповідачки. Суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, у зв`язку з чим він був позбавлений права брати безпосередню участь у судових засіданнях. Фактично між сторонами відсутній спір, оскільки відповідачки визнала позовні вимоги. По суті та за змістом позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною не може підміняти чи заміняти собою інший позов про встановлення батьківства, коли ініціатором позову виступає саме мати дитини, а відповідачем - потенційний батько дитини. З таким позовом відповідач до ОСОБА_3 не зверталася. Залучивши третьою особою, суд першої інстанції безпідставно звузив права

ОСОБА_3 , які за умови позову до ОСОБА_3 як до відповідача, мали б значно більший обсяг.

Короткий зміст відзиву

У листопаді 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому вона зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову. ОСОБА_3 не надав жодного доказу на підтвердження наявності підстав для відводу чи самовідводу судді у суді першої інстанції. Вважає, що ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі

№ 591/6441/14-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц, судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 5, 8 частини першої, пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2016 року.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17 жовтня 2013 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилась дочка ОСОБА_4 , її батьком був записаний ОСОБА_5 .

Відомості про батька дитини були записані в порядку, передбаченому частиною першою статті 135 СК України, що підтверджується витягом про народження з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00020989831 від 14 вересня 2018 року.

У суді першої інстанції позивач як свідок повідомила, що на Новий рік 2013 року її син ОСОБА_3 привів свою дівчину ОСОБА_2 познайомитись із позивачем. У подальшому, позивачу стало відомо, що у відповідача народилась донька. Для підтвердження родинних відносин з ОСОБА_4 була проведена ДНК експертиза. На момент звернення до суду із цим позовом відповідач не дає позивачу можливості вільно спілкуватись та брати участь у вихованні онуки.

У суді першої інстанції відповідач повідомила, що мала близькі відносини з сином позивача. Батька у свідоцтві про народженні доньки ОСОБА_4 записано з її слів. Дійсно, до юридичного оформлення родинних відносин, ОСОБА_2 не давала спілкуватись позивачу з онукою, однак зазначила, що у разі задоволення позову не буде вчиняти перешкоди позивачу у спілкуванні з онукою. Проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечувала.

Судами встановлено, що зі змісту аналізу ДНК на спорідненість «Бабуся-Онука» № 32875 від 08 жовтня 2021 року вбачається, що ймовірність родинного зв`язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 становить 99,99999 %.

Позиція Верховного Суду

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (частина третя статті 128 СК України).

Згідно з частинами першою-другою статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

У справі, що переглядається, при зверненні із позовом ОСОБА_1 просила встановити факт, що вона є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати їй спілкуватись з онукою ОСОБА_4 та брати участь у її вихованні. Позивачка посилалася на те, що протягом 2012-2013 років її син ( ОСОБА_3 ) перебував у близьких відносинах із відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилась дочка ОСОБА_4 , її батьком у порядку частини першої статті 135 СК України був записаний ОСОБА_5 .

Суди не врахували, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Заявивши вимогу про встановлення факту того, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка фактично просила вирішити питання батьківства ОСОБА_3 . За таких обставин очевидним є те, що ОСОБА_1 використовує цивільне судочинство не для захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів.

Оскільки ОСОБА_1 заявила вимогу про встановлення факту того, що вона є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим фактично просила вирішити питання батьківства ОСОБА_3 , ОСОБА_3 мав бути співвідповідачем за цією вимогою, оскільки встановлення цього фату безпосередньо стосується його прав та обов`язків. Натомість ОСОБА_3 залучений до участі у справі третьою особою, клопотань про залучення ОСОБА_3 співвідповідачем позивачка не заявляла.

У зв`язку з наведеним суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для встановлення факту того, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки вимоги про усунення перешкод є похідними, то в їх задоволення також належить відмовити.

Оскільки судом встановлені підстави для скасування оскаржених рішень, то інші підстави відкриття касаційного провадження судом не аналізуються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без дотримання норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_3 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 435,80 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 3 969,60 грн. Тому сплачений судовий збір належить стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 141 409 400 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту, усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 435,80 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 3 969,60 грн.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук