Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 359/7274/17
провадження № 61-6624св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона № 2»,
треті особи: Бориспільська міська рада Київської області, Комунальне підприємство «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона № 2» (далі - ПрАТ «КПМК № 2») за участю третіх осіб: Бориспільської міської ради Київської області, Комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» про зобов`язання виконати роботи, спрямовані на усунення недоліків у будівництві багатоквартирного будинку, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивував тим, що 09 вересня 2005 року ОСОБА_1 та Акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона № 2» (далі - АТ «КПМК № 2») уклали інвестиційний договір № Б-09/09/05/01, згідно з умовами якого відповідач зобов`язався побудувати багатоквартирний будинок на АДРЕСА_1 з дотриманням Державних будівельних норм України, передати у володіння позивача квартиру АДРЕСА_2 та документи, необхідні для оформлення права власності на цей об`єкт нерухомого майна.
20 вересня 2007 року АТ «КПМК-2» передало вказану квартиру у його володіння, а 31 жовтня 2007 року позивач отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Після фактичної передачі квартири забудовником почали проявлятись істотні недоліки у конструкції будинку.
У стіні багатоквартирного будинку, зокрема, утворилася тріщина завширшки 4 см, яка проходить через увесь 9 поверховий будинок у перекритті між інженерним поверхом та покрівлею, з останніх поверхів неодноразово обвалювались стіни балконів, це свідчить про те, що в процесі будівництва багатоквартирного будинку АТ «КПМК-2» не дотрималося Державних будівельних норм України.
Також зазначав, що у належній йому квартирі з`явилася тріщина між загальним сходинковим майданчиком і коридором квартири.
У ванній кімнаті, дві стіни якої також є несучими, відвалилися кахлі та деформувався вентиляційний отвір.
АТ «КПМК-2» не дотримався Державних будівельних норм України, тобто відповідач неналежним чином виконав зобов`язання, що виникли на підставі інвестиційного договору.
Зазначив, що у 2017 році Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» (далі - ДП «УНДІБМВ») провело будівельний аналіз з обстеження бетонних, залізобетонних і кам`яних конструкцій багатоповерхового житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та оформило висновки у науково-технічному звіті, з визначенням причин утворення тріщин, описом виявлених дефектів, що в подальшому можуть впливати на несучу спроможність будівлі.
Інвестиційний договір, укладений між сторонами, є за своїм змістом договором підряду й відповідно до статті 884 ЦК України підрядник (відповідач) гарантує, зокрема, досягнення об`єктом будівництва визначених у проєктно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, який становить 10 років. Відповідач відповідає за дефекти, які виявлені в межах гарантійного строку.
Окрім того, позивач зазначав, що у ванній кімнаті його квартири відпала плитка, а вартість відновлювального ремонту становить 19 073,00 грн.
Вважав, що наведене порушило його спокій, заподіяло йому душевні переживання, що, в свою чергу, завдало моральної шкоди, розмір якої він оцінював в 150 000,00 грн.
Позивач, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від здійснення заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію багатоквартирного житлового будинку, а також відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, просив:
стягнути з відповідача на його користь 19 073,00 грн у відшкодування матеріальної та 150 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди;
зобов'язати ПрАТ «КПМК-2»:
провести гідрогеологічні розвідувальні роботи (дослідження стану ґрунтів ділянки буріння з проведенням лабораторних досліджень ґрунтів і повним аналізом води) на території розміщення житлового комплексу з залученням спеціалізованої організації;
виготовити проєкт з укріплення фундаментів будинків комплексу, орієнтовно, з розміщенням зовні біля плит аварійних секцій фундаментів декількох розрахункових груп свердловин;
тимчасово заморозити пливуни навколо свердловини і встановити у кожній свердловині пали на розрахункову глибину, після чого провести арматурне обв`язування електрозваркою верхніх кінців палів у вигляді оголовка і з`єднати оголовки між собою у залізобетонний моноліт, який з`єднаний з існуючим фундаментом;
виготовити проєкт та виконати роботи з проведення підземного обвідного каналу у вигляді бетонної труби розрахункового діаметру для обведення водозливу річки Альта поза територією розміщення комплексу будівель (при необхідності зі спорудженням відкритого водозбірного басейну);
провести підземну бетонну трубу для обведення навколо житлового комплексу водостоку річки Альта (з вливанням стічних вод у русло річки у безпечному місці нижче за течією);
провести гідроізоляційні роботи у підвальних приміщеннях за новітніми технологіями і сучасними матеріалами;
провести демонтажні роботи з вимощення та улаштування з гідроізоляцією зовнішньої сторони фундаменту і вимощення за нормативами;
провести ремонт сходин у підвальні приміщення;
провести роботи з теплоізоляції зовнішніх стін житлового будинку у відповідності із теплотехнічними показниками конструкцій теплоізоляційної оболонки будівель та з енергетичними характеристиками будівель, що визначені на підставі економічно обґрунтованого рівня енергетичної ефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»;
забезпечити та проводити постійне спостереження за тріщинами і розвитком деформацій за допомогою контрольних маяків, нівелювання обрізів фундаментів по периметру будівлі для встановлення динаміки їх розкриття і визначення спрямованості крену будівлі.
Ухвалою від 22 березня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області залучив до участі у справі Бориспільську міську раду Київської області, Комунальне підприємство «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» (далі - КП «ЖРЕУ») як третіх осіб.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням від 16 листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області позов задовольнив частково.
Зобов`язав ПрАТ «КПМК № 2» виконати роботи, спрямовані на усунення недоліків у будівництві багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 :
1. провести гідрогеологічні розвідувальні роботи (дослідження стану ґрунтів ділянки буріння з проведенням лабораторних досліджень ґрунтів і повним аналізом води) на території розміщення житлового комплексу з залученням спеціалізованої організації;
2. виготовити проєкт з укріплення фундаментів будинків комплексу, орієнтовно, з розміщенням зовні біля плит аварійних секцій фундаментів декількох розрахункових груп свердловин;
3. тимчасово заморозити пливуни навколо свердловини і встановити у кожній свердловині пали на розрахункову глибину, після чого провести арматурне обв`язування електрозваркою верхніх кінців палів у вигляді оголовка і з`єднати оголовки між собою у залізобетонний моноліт, який з`єднаний з існуючим фундаментом;
4. виготовити проєкт та виконати роботи з проведення підземного обвідного каналу у вигляді бетонної труби розрахункового діаметру для обведення водозливу річки Альта поза територією розміщення комплексу будівель (при необхідності - зі спорудженням відкритого водозбірного басейну);
5. провести підземну бетонну трубу для обведення навколо житлового комплексу водостоку річки Альта (з вливанням стічних вод у русло річки у безпечному місці нижче за течією);
6. провести гідроізоляційні роботи у підвальних приміщеннях за новітніми технологіями і сучасними матеріалами;
7. провести демонтажні роботи із вимощення та улаштування з гідроізоляцією зовнішньої сторони фундаменту і вимощення за нормативами;
8. провести ремонт сходин у підвальні приміщення;
9. провести роботи з теплоізоляції зовнішніх стін житлового будинку у відповідності із теплотехнічними показниками конструкцій теплоізоляційної оболонки будівель та з енергетичними характеристиками будівель, що визначені на підставі економічно обґрунтованого рівня енергетичної ефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»;
10. забезпечити та проводити постійне спостереження за тріщинами і розвитком деформацій за допомогою контрольних маяків, нівелювання обрізів фундаментів по периметру будівлі для встановлення динаміки їх розкриття і визначення спрямованості крену будівлі.
У решті позову в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що, виходячи з наданих позивачем доказів, в стіні багатоквартирного будинку утворилася тріщина, а з останніх поверхів неодноразово обвалювались стіни балконів. Ці обставини переконливо свідчать про те, що в процесі будівництва багатоквартирного будинку АТ «КПМК-2» не дотримався Державних будівельних норм України. Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання, що виникли на підставі інвестиційного договору. АТ «КПМК-2» ухиляється від добровільного виконання зобов`язань і така бездіяльність позивача істотно порушує право ОСОБА_1 на безпечне користування багатоквартирним будинком, в якому розташовується його квартира.
Вважав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем будь-яких неправомірних дій/бездіяльності, пов`язаних із пошкодженням плитки у ванній кімнаті позивача, не подав жодного доказу на підтвердження вартості ремонту, а також немає доказів на підтвердження того, що позивач зазнав душевні переживання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 11 березня 2020 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ПрАТ «КПМК № 2» задовольнив частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасував та ухвалив у вказаній частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
У решті рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року залишив без змін.
Компенсував ПрАТ «КПМК № 2» за рахунок держави сплачений судовий збір у розмірі 2 316,00 грн.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував недоведеністю позивачем наявності у його квартирі, яка була предметом (об`єктом) інвестування, будь-яких недоліків чи пошкоджень, пов`язаних із будівництвом, та суперечливості висновку місцевого суду про покладення на відповідача обов`язку щодо проведення будівельних та інших геолого-розвідувальних робіт, пов`язаних із укріплення фундаменту житлового будинку, в якому знаходиться квартира позивача.
Вважав, що відповідач, заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , подав до суду пояснення у справі та надав відповідні докази, проте суд першої інстанції належної оцінки цим доказам в рішенні суду не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою від 01 жовтня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою від 31 січня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 883 884 ЦК України у подібних правовідносинах, а також те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що саме на відповідача покладено обов`язок довести, що недоліки і дефекти, на які посилається позивач, виникли не внаслідок порушення норм будівництва або зовсім відсутні; суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що у житловому будинку існують істотні недоліки конструкцій, у зв`язку з порушенням державних стандартів у сфері будівництва, які підтверджуються науково-технічним звітом з обстеження бетонних, залізобетонних і кам`яних конструкцій багатоповерхового житлового будинку.
У грудні 2020 року до суду надійшов відзив КП «ЖРЕУ» на касаційну скаргу, який не підписаний представником.
У грудні 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Бориспільська міська рада Київської області касаційну скаргу підтримала, просить її задовольнити.
У поясненнях на касаційну скаргу, які надійшли до суду у березні 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона № 2» (далі - ТОВ «КПМК № 2»), правонаступник ПрАТ «КПМК № 2», просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 09 вересня 2005 року АТ «КПМК № 2» (правонаступником якого є ТОВ «КПМК № 2») та ОСОБА_1 уклали інвестиційний договір № Б-09/09/05/01, предметом якого є об`єкт інвестування - квартира в АДРЕСА_4 , кількість кімнат - 2, загальна площа - 53,94 кв. м (пункт 1.2 договору, а. с. 7 т. 1).
Відповідач взяв на себе зобов`язання збудувати об`єкт інвестування у встановлені договором строки згідно із затвердженою у встановленому порядку проєктно-кошторисною документацією відповідно до ДБН України (пункт 3.1 договору інвестування).
Позивач, як інвестор, взяв на себе зобов`язання провести оплату зазначеного об`єкта інвестування у порядку, визначеному розділом 4 договору.
20 вересня 2007 року АТ «КПМК-2» передало зазначену квартиру у володіння ОСОБА_1 (акт прийому-передачі від 20 вересня 2007 року № 276, а. с. 10 зворот). Будь-яких недоліків у квартирі позивача, як об`єкті інвестування, при передачі сторонами не виявлено та в акті не зазначено.
31 жовтня 2007 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 12).
З актів обстеження багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 (а. с. 117, 120, 236), акта розслідування причин аварії ІІ категорії (а. с. 131-134) та акта про результати комісійної перевірки (а. с. 147-148) вбачається, що в стіні багатоквартирного будинку утворилася тріщина, а з останніх поверхів неодноразово обвалювались стіни балконів.
З науково-технічного звіту (будівельного аналізу) ДП «УНДІБМВ» від 14 липня 2017 року вбачається, що для того, щоб забезпечити безпечну експлуатацію багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , необхідно провести гідрогеологічні розвідувальні роботи (дослідження стану ґрунтів ділянки буріння з проведенням лабораторних досліджень ґрунтів і повним аналізом води) на території розміщення житлового комплексу з залученням спеціалізованої організації; виготовити проєкт з укріплення фундаментів будинків комплексу, орієнтовно, з розміщенням зовні біля плит аварійних секцій фундаментів декількох розрахункових груп свердловин; тимчасово заморозити пливуни навколо свердловини і встановити у кожній свердловині пали на розрахункову глибину, після чого провести арматурне обв`язування електрозваркою верхніх кінців палів у вигляді оголовка і з`єднати оголовки між собою у залізобетонний моноліт, який з`єднаний з існуючим фундаментом; виготовити проєкт та виконати роботи з проведення підземного обвідного каналу у вигляді бетонної труби розрахункового діаметру для обведення водозливу річки Альта поза територією розміщення комплексу будівель (при необхідності - зі спорудженням відкритого водозбірного басейну); провести підземну бетонну трубу для обведення навколо житлового комплексу водостоку річки Альта (з вливанням стічних вод у русло річки у безпечному місці нижче за течією); провести гідроізоляційні роботи у підвальних приміщеннях за новітніми технологіями і сучасними матеріалами; провести демонтажні роботи з вимощення та улаштування з гідроізоляцією зовнішньої сторони фундаменту і вимощення за нормативами; провести ремонт сходин у підвальні приміщення; провести роботи з теплоізоляції зовнішніх стін житлового будинку у відповідності з теплотехнічними показниками конструкцій теплоізоляційної оболонки будівель та з енергетичними характеристиками будівель, що визначені на підставі економічно обґрунтованого рівня енергетичної ефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»; забезпечити та проводити постійне спостереження за тріщинами і розвитком деформацій за допомогою контрольних маяків, нівелювання обрізів фундаментів по периметру будівлі для встановлення динаміки їх розкриття і визначення спрямованості крену будівлі(а. с. 16-76)
Відповідач, заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , подав до суду пояснення у справі та надав власні докази на підтвердження дотримання відповідачем ДБН України під час будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 та відсутності недоліків на час його введення в експлуатацію: дозвіл на виконання будівельних робіт від 18 січня 2005 року № 3; дозвіл на виконання будівельних робіт від 04 грудня 2006 року № 91; повторний висновок комплексної державної інвестиційної експертизи від 17 січня 2005 року № 112/2004/05; архітектурно-планувальне завдання № 143/04, яке погоджено начальником управління містобудування та архітектури Бориспільського міськвиконкому, від 05 травня 2004 року; акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 14 червня 2007 року; висновок інженерно-геологічних умов площадки будівництва житлових будинків на АДРЕСА_5 (а. с. 174-225 т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є:
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), а саме: відсутній висновок щодо застосування статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 883 884 ЦК України у подібних правовідносинах;
пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Щодо відсутності висновку про застосування норм матеріального права у подібних відносинах
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 883 884 ЦК України у подібних правовідносинах, а також те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Аналіз відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень не виявив правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 883 884 ЦК України у правовідносинах інвестування житлового будівництва.
Отже, зазначений довід касаційної скарги знайшов своє підтвердження у справі.
Проте сама природа інвестиційного договору перебувала предметом перегляду Верховного Суду.
Переглядаючи справу № 916/4644/15 у постанові від 29 січня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).
Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів, може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Отже, зазначений договір передбачає як грошові, так майнові права (обов`язки) сторін договору.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Передбачене договором зобов`язання суб`єкта підприємницької діяльності про будівництво об`єкта інвестування (квартири) у встановлені договором терміни відповідно до проєктно кошторисної документації та Державних будівельних норм за відповідну оплату дають підстави для висновку про наявність у договорі ознак, притаманних договору підряду, а правовідносини між сторонами регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу.
За змістом дослідженого у справі договору одна сторона - суб`єкт господарської діяльності надає іншій стороні - фізичній особі послугу з будівництва двокімнатної квартири за відповідну оплату для задоволення особистих потреб замовника, тому на спірні правовідносини поширюється також Закон України «Про захист прав споживачів».
Частиною шостою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення інвестиційного договору у справі, що переглядається, визначено, що виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Норма аналогічного змісту міститься й у частині шостій статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у чинній редакції, на яку посилається особа, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з статтею 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
З огляду на статтю 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проєктно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.
Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.
Зазначене правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.
З огляду на частину шосту статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення інвестиційного договору у справі (10 Закону України «Про захист прав споживачів»у чинній редакції), та частину другу статті 884 ЦК України тягар доведення відсутності своєї вини у справах цієї категорії покладено законодавцем на підрядника - виконавця.
Щодо не дослідження судом зібраних у справі доказів, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначив також те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 зазначав, що в стіні багатоквартирного будинку, зокрема, утворилася тріщина завширшки 4 см, яка проходить через увесь 9 поверховий будинок у перекритті між інженерним поверхом та покрівлею, з останніх поверхів неодноразово обвалювались стіни балконів, що свідчить про те, що в процесі будівництва багатоквартирного будинку АТ «КПМК-2» не дотримався Державних будівельних норм України, тобто відповідач неналежним чином виконав зобов`язання, що виникли на підставі інвестиційного договору. Для забезпечення безпечної експлуатації багатоквартирного будинку слід провести ряд робіт.
Також зазначив, що у належній йому квартирі також з`явилася тріщина між загальним сходинковим майданчиком і коридором квартири.
У ванній кімнаті, дві стіни якої також є несучими, відвалилися кахлі та деформувався вентиляційний отвір.
Проте АТ «КПМК-2» ухиляється від добровільного здійснення вказаних в науково-технічному звіті (будівельному аналізі) заходів, що істотно порушує право позивача на безпечне користування багатоквартирним будинком, в якому розташовується його квартира.
На підтвердження своїх вимог позивач надав фото пошкоджень у квартирі та науково-технічний звіт, яким виявлені порушення Державних будівельних норм і правил у проєктуванні, будівництві будинку АДРЕСА_1 та їх причинно-наслідковий зв`язок із виниклими тріщинами у залізобетонних та кам`яних конструкціях, виготовлений державною спеціалізованою установою Державним підприємством «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів» (т. 1 а. с. 16-76).
На спростування цих обставин відповідач надав пакет документів щодо проєктування і закінчення будівництва станом на 2005-2007 роки, який не містить пояснень нинішнього незадовільного технічного стану побудованого об`єкта інвестування, причин такого стану та відсутність вини підрядника у цьому.
Отже, предметом доказування у справі є дотримання підрядником - надавачем послуг Державних будівельних норм і правил на стадії проектування і будівництва об`єкту інвестування, наявність ушкоджень та причини руйнації предмета інвестування, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями підрядника та шкідливими наслідками та можливі заходи їх усунення.
З огляду на частину першу статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Отже, основним і належним доказом у справі, що переглядається, має бути висновок судово - технічної експертизи.
Частина п`ята статті 12 ЦПК України зобов`язує суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема керувати ходом судового процесу, роз`яснювати у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на частину шосту статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення інвестиційного договору у справі (статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у чинній редакції) та частину другу статті 884 ЦК України, тягар доведення відсутності своєї вини у справах цієї категорії покладено законодавцем на підрядника - виконавця.
Проте у справі немає відомостей про роз`яснення відповідачу саме його процесуального обов`язку довести відсутність своєї вини у руйнації будинку, права просити призначити судово - технічну експертизу у справі та можливі наслідки не заявлення такого клопотання.
Колегія суддів звертає увагу на підтвердження матеріалами справи її виключного значення для позивача, оскільки спір стосується його права на безпечне користування багатоквартирним будинком, у якому розташована квартира, як об`єкт інвестування.
Справа має також значний суспільний інтерес, оскільки випадки руйнації балконів та падіння цегли із наступним ушкодженням майна мешканців неодноразово були предметом обстеження, за повідомленням КП «Житлове ремонтно експлуатаційне управління» жодного з приписів, чи пунктів актів обстеження та гарантійних зобов`язань відповідач не виконав.
Справа також містить акт розслідування причин аварії ІІ категорії, численні звернення як до Бориспільського міського голови, так і до прокурора (т. 1 а. с. 117-148).
З приводу незадовільного технічного стану будинку проводилася комісійна перевірка Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Київської області (т. 1 а. с. 149).
Незадовільний технічний стан будинку, у якому розташована квартира позивача, був предметом обговорення круглого столу за участю міського голови, секретаря міської ради, начальника відділу моделювання надзвичайних ситуацій НДІЦЗ ДСНС, президента Академії енергетики України та інших профільних фахівців (т. 1 а. с. 49-54).
Необґрунтована відмова у позові може потягнути за собою надмірний тягар як для позивача, так і для місцевого бюджету Бориспільської міської ради, як представника місцевої територіальної громади, що вимушена буде займатися ліквідацією шкідливих наслідків.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення в справі, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, а тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Верховним Судом взято до уваги тривалий час розгляду судами вказаної справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, судові рішення скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час розгляду справи суду належить урахувати викладене у цій постанові Верховного Суду, роз`яснити учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, (зокрема відповідачеві - його процесуальний обов`язок довести відсутність своєї вини та право заявити клопотання про призначення судово - технічної експертизи), наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними інших прав, передбачених цим Кодексом, надати відповідну правову оцінку доказам та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська Судді: С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук