Постанова

Іменем України

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 359/9739/18

провадження № 61-1797 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - адвокат Чемерис Іван Вікторович,;

відповідач - комунальне некомерційне підприємство Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування»;

представник відповідача - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Чемериса Івана Вікторовича - на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року у складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бориспільської центральної районної лікарні (далі -Бориспільська ЦРЛ), правонаступником якої є комунальне некомерційне підприємство Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (далі - КНП «ББЛІЛ»), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 26 лютого 2018 року вона звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 з інформаційним запитом, у якому просила надати обґрунтовану, змістовну, деталізовану інформацію щодо наявних у неї психіатричних симптомів у період часу з 2009 по 2018 років.

У відповідь на запит 05 березня 2018 року її було повідомлено про можливість пройти обстеження в стаціонарному відділенні КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» смт Глеваха для одержання детальної відповіді на питання щодо психічного стану її здоров`я. Також було повідомлено, що вона, ОСОБА_1 , відмовилася від будь-якої медичної допомоги лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ.

Вважаючи, що нею не отримана інформація на поданий запит, вона звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 з аналогічним інформаційним запитом, уточнивши параметри запитуваної інформації, на що одержала відповідь Бориспільської ЦРЛ від 05 квітня 2018 року та копії документів. Разом з тим, відповідач не в повному обсязі надав відповіді на питання її запиту, тому вона в черговий раз звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 з інформаційним запитом, у якому просила уточнити, який саме наданий Бориспільською ЦРЛ документ підтверджує той чи інший симптом психіатричного захворювання, відповідь на який вона не отримала.

Стверджувала, що ненадання вичерпної інформації про стан її здоров`я порушує її права на інформацію, а тому такі дії Бориспільської ЦРЛ є протиправними.

Ураховуючи викладене, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправними дії КНП «ББДІЛ», що полягають у ненаданні їй вичерпної інформації з підтверджуючими документами щодо початку (гострий або хронічний) та тривалості (у днях або у місяцях) симптомів у неї (думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності; соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість, щодо станів, які можна виключити у неї (органічне захворювання головного мозку; шизоїдний розлад особистості; субнормальний (недостатній) рівень інтелекту) та щодо станів ОСОБА_1 , які можуть бути пов`язані із синдромом (маніакальні симптоми або депресивні симптоми); зобов`язати КНП «ББДІЛ» надати ОСОБА_1 вказану інформацію;

- визнати протиправними дії КНП «ББДІЛ», що полягають у ненаданні їй вичерпної інформації про те, який саме з наданих лікарнею документ або документи (лист начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області Козьякова Р. С. № 5/19533 від 01 листопада 2013 року, звернення Українського державного центру позашкільної освіти № 10-26 від 14 жовтня 2013 року, відповідь КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» № 6643 від 25 грудня 2013 року, виписка з індивідуальної карти вагітної та породіллі № 18 від 02 квітня 2014 року, доповідна акушера-гінеколога ОСОБА_5 та акушерки ОСОБА_10 від 27 березня 2014 року, доповідна діловода ОСОБА_6 за вих. № 298 від 27 березня 2014 року, лист начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області Козьякова Р. С. № 5/16351 від 03 серпня 2015 року, консультативний висновок КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» № 396 від 14 листопада 2013 року, консультативний висновок КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» № б/н від 02 квітня 2014 року, консультативний висновок КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» № 131 від 19 травня 2015 року, епікриз Херсонської обласної психіатричної лікарні № 3243/2006 від 15 серпня 2006 року, епікриз Херсонської обласної психіатричної лікарні № 770/09 від 20 лютого 2009 року, заява ОСОБА_7 за вх. № 946 від 30 жовтня 2013 року, заява ОСОБА_8 за вх. № 987 від 13 листопада 2013 року, заява ОСОБА_9 за вх. № 988 від 13 листопада 2013 року) підтверджує кожний наявний у ОСОБА_1 симптом у період часу з 2009 року до 2018 року (психологічні скарги, соматичні скарги, не підтверджені обстеженням, поведінка з відхиленням від культурально прийнятих норм, інші причини (пояснити); кататонічна поведінка, марення і галюцинації, підвищений, дратівливий або підозрілий настрій, понижений або пригнічений настрій, соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування; думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість) та які симптоми у ОСОБА_1 відсутні за період часу з 2009 року до 2018 року; зобов`язати КНП «ББДІЛ» надати ОСОБА_1 вказану інформацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до консультативних висновків КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 14 листопада 2013 року, 02 квітня 2014 року, 19 травня 2015 року, ОСОБА_1 , 1986 року народження, постановлено діагноз: шизоїдний розлад, від проходження лікування ОСОБА_1 відмовилась. Копії цих консультативних висновків, а також інших документів, які знаходились у розпорядженні відповідача щодо ОСОБА_1 , були надані позивачу разом з листом-відповіддю № 605 від 05 квітня 2018 року на її інформаційний запит вх. № 356 від 21 березня 2019 року.

Встановивши, що психіатричні огляди ОСОБА_1 відповідачем КНП «ББДІЛ» не проводились, консультативний нагляд не здійснювався, амбулаторна допомога позивачу не надавалась та відповідні звернення для проведення таких дій від позивача на адресу відповідача не надходили, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов`язання надати інформацію про певні симптоми психіатричного захворювання медичним закладом або лікарем цього медичного закладу, які діагноз позивачу не встановлювали та допомоги не надавали, є необґрунтованими та безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив, що доказів про те, що ОСОБА_1 або інші особи, які діють в її інтересах, звертались до КНП «ББДІЛ» для психіатричного обстеження амбулаторно або в умовах стаціонару, встановлення їй діагнозу або симптомів, які вказані у її запитах, суду не надано. Тому є правильними висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зобов`язання КНП «ББДІЛ» надати інформацію щодо симптомів психіатричного захворювання позивача та діагнозу, які відповідачем не встановлювались.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року представник ОСОБА_1 - Чемерис І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 359/9739/18 із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано Закон України «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків. Отже відповідач, як розпорядник запитуваної позивачем інформації, мав надати у повному обсязі відповідь на запит позивача відповідно до своїх повноважень.

Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки посадовій інструкції лікаря-психіатра дільничного від 15 січня 2016 року, яка, на думку заявника, свідчить про обґрунтованість позову ОСОБА_1 .

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до нонсультативних висновків КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 14 листопада 2013 року, 02 квітня 2014 року, 19 травня 2015 року, ОСОБА_1 , 1986 року народження, постановлено діагноз: шизоїдний розлад. Від проходження лікування ОСОБА_1 відмовилась (а. с. 27, 28, 29).

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на консультативному обліку у Бориспільській ЦРЛ, правонаступником якої є КНП «ББЛІЛ», з 24 лютого 2014 року та була знята з консультативного обліку у вересні 2018 року на підставі пункту 5.6. Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при надання амбулаторної психіатричної допомоги, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 20 від 22 січня 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2007 року за № 314/13581, - у зв`язку з відсутністю повторних звернень за психіатричною допомогою протягом трьох років.

26 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 із запитом у зв`язку із розглядом цивільних справ у Бориспільському міськрайонному суді Київської області та просила надати інформацію (за період з 2009 року по 2018 року) такого змісту: 1) чи притаманні ОСОБА_1 наступні симптоми (на підтвердження відповіді надати докази): психологічні скарги; соматичні скарги, не підтверджені обстеженням; поведінка з відхиленням від культурально прийнятих норм; інші причини (пояснити); 2) чи притаманні ОСОБА_1 наступні симптоми (на підтвердження відповіді надати докази): катонічна поведінка; марення і галюцинації; підвищений, дратівливий або підозрілий настрій; понижений або пригнічений настрій; соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування; 3) чи притаманні ОСОБА_1 наступні симптоми (на підтвердження відповіді надати докази): думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; розгубленість; підвищена або понижена рухливість; 4) який початок симптомів, вказаних у пункті 3 (на підтвердження відповіді надати докази): гострий; хронічний; 5) яка тривалість симптомів, вказаних у пункті 3 (на підтвердження відповіді надати докази), у днях; у місяцях; 6) які з нижчезазначених станів ОСОБА_1 можна виключити (на підтвердження відповіді надати докази): органічне захворювання головного мозку; шизоїдний розлад особистості; субнормальний (недостатній) рівень інтелекту; які з нижчезазначених станів ОСОБА_1 можуть бути пов`язані із синдромом (на підтвердження відповіді надати докази): маніакальні симптоми; депресивні симптоми (а. с. 8-9).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 відповідачем направлено лист № 412 від 05 березня 2018 року за підписом головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 , згідно якого запитаних документів та інформації позивачу надано не було та одночасно зазначено про те, що для детальної відповіді на питання щодо психічного стану здоров`я ОСОБА_1 вона має можливість пройти обстеження в стаціонарному відділенні КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» смт Глеваха. У відповіді також зазначено, що ОСОБА_1 офіційно відмовилась від будь-якої медичної допомоги лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ (а. с. 10).

21 березня 2018 року ОСОБА_1 вдруге звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 із запитом про надання інформації, володільцем і розпорядником якої є лікар-психіатр Бориспільської ЦРЛ та Бориспільська ЦРЛ, наступного змісту: 1) чи надавалася ОСОБА_1 амбулаторна психіатрична допомога лікарем-психіатром Бориспільської ЦРЛ у період з 2009 року до 2018 року, якщо така допомога надавалася, надати документи на підтвердження цього; 2) повідомити, чи наявні у лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ та адміністрації Бориспільської ЦРЛ документи, які вказують на те, що ОСОБА_1 притаманні наступні симптоми за період часу з 2009 року по 2018 року: катонічна поведінка; марення і галюцинації; підвищений, дратівливий або підозрілий настрій; понижений або пригнічений настрій; соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування та у випадку їх наявності надати документи, які підтверджують вищевказані симптоми; 3) повідомити, чи наявні у лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ та адміністрації Бориспільської ЦРЛ документи, які вказують на те, що ОСОБА_1 притаманні наступні симптоми за період часу з 2009 року по 2018 року: катонічна поведінка; марення і галюцинації; підвищений, дратівливий або підозрілий настрій; понижений або пригнічений настрій; соціальна ізоляція або пониження соціального функціонування та у випадку їх наявності надати відповідні документи, які підтверджують вищезазначені симптоми; 4) повідомити, чи наявні у лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ та адміністрації Бориспільської ЦРЛ документи, які вказують на те, що ОСОБА_1 притаманні наступні симптоми за період часу з 2009 року по 2018 року: думки, що звучать (вкладання чи відбирання), або трансляція думок; марення або маячне сприйняття; галюцинаторні голоси або інші постійні будь-які галюцинації; розірваність, безладна мова або неологізми; кататонічна поведінка; «негативні симптоми» (апатія, збідніння мови, сплощення або неадекватність емоційних реакцій); безцільна або непослідовна поведінка; збіднена невербальна комунікація; помітне пониження у соціальній або професіональній діяльності, соціальна ізоляція; дивна, ексцентрична або своєрідна манера одягатися, неохайність; переживання деперсоналізації або дереалізації; емоціональна хаотичність; емоційна хаотичність; підвищена або понижена рухливість та у випадку наявності вказаних документів надати їх; 5) який початок симптомів, вказаних у 4 питанні (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): гострий; хронічний; 6) яка тривалість симптомів, вказаних у 4 питанні (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): у днях; у місяцях; 7) які з нижчезазначених станів ОСОБА_1 можна виключити (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): органічне захворювання головного мозку; шизоїдний розлад особистості; субнормальний (недостатній) рівень інтелекту; 8) які з вищезазначених станів ОСОБА_1 можуть бути пов`язані із синдромом (на підтвердження відповіді надати відповідні документи): маніакальні симптоми; депресивні симптоми (а. с. 11-12).

У відповіді № 605 від 05 квітня 2018 року за підписом головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 на звернення позивача зазначено, що ОСОБА_1 амбулаторна психіатрична допомога лікарем-психіатром не надавалась у зв`язку з відсутністю її звернень. На 2, 3, 4 питання запиту надано копії документів: лист начальника Бориспільського MB ГУМВС України в Київській області Коз`якова P. C. № 5/19533 від 01 листопада 2013 року; звернення Українського державного центру позашкільної освіти № 10-26 від 14 жовтня 2013 року; лист головного лікаря комунального закладу «Херсонська обласна психіатрична лікарня» № 6643 від 25 грудня 2013 року; виписка з індивідуальної карти вагітної та породіллі ОСОБА_1 № 18; доповідні лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_5 та акушерки ОСОБА_10 від 27 березня 2014 року; доповідна діловода ОСОБА_6 від 27 березня 2014 року; лист начальника Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області Коз`якова P. C. № 5/16351 від 03 серпня 2015 року; консультативний висновок КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 14 листопада 2013 року; консультативний висновок КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 02 квітня 2014 року; консультативний висновок спеціаліста від 19 травня 2015 року; епікриз Херсонської обласної психіатричної лікарні від 15 серпня 2006 року; епікриз Херсонської обласної психіатричної лікарні від 20 лютого 2009 року; заяви, подані на ім`я голови Бориспільскої ЦРЛ ОСОБА_4 : ОСОБА_11 від 30 жовтня 2013 року, ОСОБА_8 від 12 листопада 2013 року, ОСОБА_9 від 07 листопада 2013 року. Також зазначено, що відповідь на 5, 6, 7 та 8 питання може надати СПЕК або КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» (а. с. 13, 14, 15-19, 20, 21-23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33,-34).

11 квітня 2018 року ОСОБА_1 втретє звернулась до відповідача із запитом, у якому вказала, що у відповіді Бориспільської ЦРЛ № 605 від 05 квітня 2018 року на її запит від 21 березня 2018 року відповідачем надано документи на 2, 3, 4 питання запиту, але не зазначено, який саме документ підтверджує той чи інший симптом ОСОБА_1 , тому просила надати їй інформацію про те, який з наданих документів підтверджує кожний наявний у неї симптом: психологічні скарги; соматичні скарги, не підтверджені обстеженням; поведінка з відхиленням від кільтурально прийнятих норм; інші причини (пояснити) (а. с. 35-36).

У відповіді № 669 від 16 квітня 2018 року за підписом головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 зазначено, що в кожному документі, які були надані ОСОБА_1 , вказані різні симптоми, в тому числі, заключення, які робила не Бориспільська ЦРЛ. Для з`ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги на прохання або за усвідомленою згодою особи, проводиться психіатричний огляд. Лікар-психіатр не має повноважень заочно на підставі надісланих на їх адресу документів, зазначити про наявність або відсутність психіатричних розладів здоров`я у особи. Для відповіді на запитання ОСОБА_12 запропоновано звернутися на ЛКК КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» смт Глеваха (а. с. 37).

31 серпня 2018 року ОСОБА_1 вчетверте звернулась до головного лікаря Бориспільської ЦРЛ Щура О. П. із запитом щодо отримання копії рішення лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ Бокей Л. П. про припинення консультативного нагляду лікарем-психіатром над нею, ОСОБА_1 , та зняття її з «К» обліку у лікаря-психіатра, та надання інформації щодо передачі медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) ОСОБА_1 з психіатричного кабінету Бориспільської ЦРЛ до архіву (а. с. 48).

У відповіді № 1566 від 20 вересня 2018 року за підписом головного лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_4 зазначено, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 20 від 22 січня 2007 року «Про затвердження інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги» (пункт 5.6) ОСОБА_1 була знята з консультативного огляду у зв`язку з відсутністю повторних звернень за психіатричною допомогою протягом трьох років, про що зроблено запис в амбулаторній карті. Медична карта передана до архіву (а. с. 50).

В суді першої інстанцій лікар-психіатр Бориспільської ЦРЛ Бокей Л. П. також пояснила, що позивач перебувала на консультативному обліку у КНП «ББЛІЛ» з 2014 року у зв`язку з надходженням консультативного висновку КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» щодо рекомендованого нагляду. Самостійно позивач до неї за медичною допомогою та скаргами на стан здоров`я не зверталась, була знята з обліку у зв`язку з відсутністю таких звернень.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Чемериса І. В. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заявою є звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організації, незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Частиною першою статті 284 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.

За правилами частин першої, третьої статті 285 ЦК України повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров`я. Якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров`я або погіршити стан здоров`я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров`я фізичної особи, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.

За змістом статті 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» лікар-психіатр зобов`язаний пояснити особі, якій надається психіатрична допомога, з урахуванням її психічного стану, у доступній формі інформацію про стан її психічного здоров`я, прогноз можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання психіатричної допомоги, її права та передбачені цим Законом можливі обмеження цих прав при наданні психіатричної допомоги. Право на одержання зазначеної інформації щодо неповнолітнього віком до 14 років та особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, мають їх законні представники.

Статтею 39 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» визначено, що медичний працівник зобов`язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров`я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я. Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров`я або погіршити стан здоров`я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров`я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.

Вказані положення кореспондуються із приписами частини третьої статті 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» відповідно до якої, особа при наданні їй психіатричної допомоги або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби та іншими документами, а також на отримання в письмовому вигляді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги. У випадках, коли повна інформація про стан психічного здоров`я особи може завдати шкоди її здоров`ю або призвести до безпосередньої небезпеки для інших осіб, лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів можуть таку інформацію обмежити.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації», цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 7 Закону України «Про захист персональних даних» забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних здійснюється за умови надання суб`єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних (пункт 1 частини другої статті 7 Закону України «Про захист персональних даних»).

Відповідно до вимог частин першої-третьої статті 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв`язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов`язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі, а також інші відомості про стан психічного здоров`я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті. Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник. За усвідомленою письмовою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров`я цієї особи та надання їй психіатричної допомоги можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, яка страждає на психічний розлад, для проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі.

Посилаючись на вказані норми, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що запитувана позивачем інформація щодо стану її психічного здоров`я є конфіденційною. Така інформація знаходиться у розпорядженні закладу охорони здоров`я, яким у даному випадку є КНП «ББЛІЛ».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до консультативних висновків КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 14 листопада 2013 року, 02 квітня 2014 року, 19 травня 2015 року, ОСОБА_1 , 1986 року народження, постановлено діагноз: шизоїдний розлад, від проходження лікування ОСОБА_1 відмовилась (а. с. 27, 28, 29). Копії цих консультативних висновків, а також інших документів, які знаходились у розпорядженні відповідача щодо ОСОБА_1 , були надані позивачу разом з листом-відповіддю № 605 від 05 квітня 2018 року на її інформаційний запит вх. № 356 від 21 березня 2019 року (а. с.11-12, 13).

Відповідно до пунктів 3.3., 3.5. Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при надання амбулаторної психіатричної допомоги, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 20 від 22 січня 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2007 року за № 314/13581 (далі -Інструкція) (була чинна на момент звернень ОСОБА_1 до відповідача), консультативний нагляд - надання амбулаторної психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, шляхом спостереження лікарем-психіатром (іншими фахівцями психіатричного закладу) за перебігом психічного розладу, проведення відповідних діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та медико-соціальних заходів на прохання або за усвідомленою згодою особи чи її законного представника, якщо форма та характер перебігу психічного розладу не потребують установлення за особою диспансерного нагляду, або відсутня усвідомлена згода особи чи її законного представника на проведення диспансерного нагляду, а підстави для надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відсутні.

Інформація про перебування особи на диспансерному чи консультативному нагляді є конфіденційною відповідно до статті 6 Закону.

Відповідно до пунктів 5.5., 5.6., 5.7. Інструкції термін перебування особи в групі консультативного нагляду визначається лікарем-психіатром (комісією лікарів-психіатрів) залежно від форми та характеру перебігу психічного розладу, динаміки психічного стану та рівня соціальної адаптації. Припинення консультативного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з передачею її медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) до архіву психіатричного закладу відбувається на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) у разі видужання особи, відсутності повторних звернень за амбулаторною або стаціонарною психіатричною допомогою впродовж 3 років, окрім осіб, які є інвалідами у зв`язку з наявним психічним розладом, а також при зміні місця постійного проживання (реєстрації) особи чи смерті. Після проведення психіатричного огляду особи лікарем-психіатром на її прохання або за її усвідомленою згодою у будь-якому лікувально-профілактичному закладі чи вдома та в разі встановлення діагнозу психічного розладу лікар-психіатр може зробити висновок про відсутність потреби в наданні особі амбулаторної психіатричної допомоги. Дані такого огляду фіксуються в медичній карті амбулаторного хворого (форма № 025/о), а особа зараховується до групи консультативного нагляду. За відсутності повторних звернень особи за психіатричною допомогою впродовж року медична карта (форма № 025/о) передається до архіву.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на консультативному обліку у Бориспільській ЦРЛ, правонаступником якої є КНП «ББЛІЛ», з 24 лютого 2014 року та була знята з консультативного обліку у вересні 2018 року на підставі пункту 5.6. Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при надання амбулаторної психіатричної допомоги, - у зв`язку з відсутністю повторних звернень за психіатричною допомогою протягом трьох років. Медична карта передана до архіву.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром: особи, яка досягла 14 років, на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутись родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь яку медичну спеціальність, інші особи.

Статтею 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачені підстави діагностики психічного розладу та лікування особи, яка страждає на психічний розлад, у частині третій якої вказано, що забороняється визначати стан психічного здоров`я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово психіатричної експертизи посмертно.

Встановивши, що ОСОБА_1 або інші особи, які діють в її інтересах, для психіатричного обстеження позивача амбулаторно або в умовах стаціонару, встановлення їй діагнозу або симптомів, які вказані у її запитах, до КНП «ББЛІЛ» не звертались, психіатричні огляди ОСОБА_1 відповідачем не проводились, консультативний нагляд позивача не здійснювався, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позову та відсутність правових підстав для зобов`язання КНП «ББДІЛ» надати інформацію щодо симптомів психіатричного захворювання позивача та діагнозу, які відповідачем не встановлювались.

Судами враховано, що ОСОБА_1 , діючи на власний розсуд, відмовилась від запропонованого КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» стаціонарного лікування (а. с. 27).

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору. Судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Чемериса Івана Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович