ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа №360/1444/21
адміністративне провадження № К/9901/48155/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 (головуючий суддя Міронова Г.В., судді Блохін А.А., Казначеєв Е.Г.)
у справі №360/1444/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся в суду з позовом до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - Ліквідкомісія), в якому, з урахуванням уточнених вимог від 03.06.2021, просив:
1.1. визнати протиправними дії Ліквідкомісії щодо повернення на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду II групи та неподання МВС України висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без - установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;
1.2. зобов`язати Ліквідкомісію подати МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 уточнені позовні вимоги задоволено.
2.1. Визнано протиправними дії Ліквідкомісії щодо повернення на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду II групи та неподання МВС України висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без - установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
2.2. Зобов`язано Ліквідкомісію подати МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 05.02.2020.
4.2. У період з 01.01.1984 по 22.12.1999 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та наказом по особовому складу від 22.12.1999 № 429 о/с звільнений у запас Збройних Сил (через хворобу).
4.3. Під час проходження служби при виконанні службових обов`язків старший дільничний майор міліції ОСОБА_1 отримав травму голови, струс головного мозку, що підтверджується висновком службового розслідування від 05.01.1999.
4.4. Відповідно до довідки від 07.12.1999 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги Позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності на 18.11.1999 у зв`язку із травмою голови, пов`язаною з виконанням службових обов`язків.
4.5. Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК та довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 142794 від 04.02.2020 позивачу при первинному огляді встановлено II групу інвалідності з 26.12.2019 безстроково з причин травми голови, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
4.6. Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 005816 від 04.02.2020 позивачу встановлено 70 % втрати професійної працездатності по свідоцтву про хворобу № 248 від 18.11.1999, згідно ПКМУ № 850 від 21.10.2015, у зв`язку із травмою голови, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
4.7. 11.02.2020 позивач звернувся із заявою (рапортом) до голови Ліквідкомісії про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням II групи інвалідності з 26.12.2019 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. До заяви додані такі документи: довідку МСЕК серії 12 ААА № 005816 від 04.02.2020; копію виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 142794 від 04.02.2020; копію свідоцтва про хворобу від 18.11.1999 № 248 ув; копію довідки від 07.12.1999; копію акта від 22.10.1999 огляду стану здоров`я; копію паспорту та ідентифікаційного номеру; копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.02.2020.
4.8. Зазначений пакет документів був надісланий супровідним листом Ліквідкомісію від 06.03.2020 № 9/77 до МВС України.
4.9. Також листом Ліквідкомісії від 06.03.2020 № 9/76 повідомлено позивача про надіслання пакету документів на розгляд до ДФОП МВС України.
4.10. Листом Департамент фінансово-облікової політики МВС України № 9/77 від 06.03.2020 за результатами розгляду матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання матеріали у зв`язку з недотриманням вимог п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення, інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850), а саме: не додано актів розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС.
4.11. Листом від 27.04.2020 № 9/124 Ліквідкомісія повідомила позивача про повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги із вищезазначених підстав.
4.12. Ліквідкомісія листом від 26.06.2020 № 9/173 повідомила позивача про те, що на момент події складання актів про нещасні випадки, що сталися з працівниками органів внутрішніх справ, нормативно - правовими актами України, наказами та вказівками МВС України не передбачалось. Обов`язкове складання актів про нещасні випадки за формою Н-1 було встановлено лише вказівкою МВС України від 17.10.2001 № 7589/36 «Щодо порядку розслідування випадків травмування працівників, осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів системи МВС України» та, в подальшому, наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України». Визначити, чи трапився 29.11.1998 з позивачем нещасний випадок у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, не виявляється можливим, оскільки службова документація підрозділів ОВС за 1999 рік або знищена за строками зберігання, або інформація відсутня, також адміністративна будівля ГУ МВС України в Луганській області захоплена незаконними озброєними формуваннями разом з усією наявною в ній службовою документацією.
4.13. 22.09.2020 позивач заявою повідомив Ліквідкомісію про те, що пакет документів був повернутий листом від 27.04.2020 № 9/124 на доопрацювання. Проте, там були відсутні заява позивача від 12.02.2020, супровідний лист в ДФОП МВС України та їх рішення про результати розгляду наданого пакету документів для призначення одноразової грошової допомоги. Позивач просив надати оригінали або засвідчені копії вказаних документів.
4.14. Листом від 19.10.2020 № 9/284 Ліквідкомісія надала позивачу запитувані документи.
4.15. 24.12.2020 позивач звернувся до Ліквідкомісії із листом про направлення заяви (рапорту) від 24.12.2020 для призначення йому одноразової грошової допомоги. До листа надані такі копії документів: заяву (рапорт) від 24.12.2020; довідку МСЕК серії 12 ААА № 005816 від 04.02.2020; копію виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 142794 від 04.02.2020; копію свідоцтва про хворобу від 18.11.1999 № 248 ув; копію акта огляду стану здоров`я від 20.10.1999; копію довідки від 07.12.1999; копію висновку від 05.01.1999; копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.02.2020; копію картки реквізитів від 24.12.2020; копію паспорту та ідентифікаційного номеру; лист ПАТ «HACK «Оранта» №-03.05-21-14/1837 від 17.02.2020.
4.16. Листом від 16.01.2021 № ВДЗ/20 Ліквідкомісія повернула позивачу на доопрацювання матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги з підстав не відповідності п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015, а саме ненадання акта розслідування нещасного випадку та акта про причини та обставини поранення. Зазначено про те, що вказані обставини унеможливлюють надсилання пакету документів до ДФОП МВС України для розгляду та прийняття рішення.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Ліквідкомісія діяла не у спосіб, встановлений законом. Свою позицію обґрунтовано тим, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у цьому випадку жодного рішення за документами позивача прийнято не було, що свідчить про порушення прав позивача протиправними діями відповідача щодо недотримання встановленого законодавством порядку вирішення цього питання, оскільки повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачено.
6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вважав, що суд першої інстанції протиправно залишив без розгляду позовні вимоги до МВС України, оскільки останній є належним відповідачем у справі. З огляду на відсутність процесуальної можливості здійснити залучення його у якості відповідача у справі суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що на теперішній час у відповідача відсутній зазначений пакет документів для призначення одноразової грошової допомоги, що унеможливлює скерування висновку щодо виплати грошової допомоги.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7.1. Позивач вказує на неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції та порушення норм процесуального права. В якості підстави касаційного оскарження позивачем вказано пункт 4 частини 4 статті 328 та пункт 4 частини 2 статті 353 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично розглянув справу, виходячи із первісних позовних вимог та дослідив докази, які не підтверджують обставин справи за уточненими позовними вимогами, після залишення без розгляду частини позовних вимог. На думку позивача, суд апеляційної інстанції не надав оцінку мотивам повернення відповідачем пакету документів на доопрацювання.
7.2. Позивач вказує на те, що спірним питанням у межах розгляду цієї справи є ненаправлення Ліквідкомісією висновку про призначення одноразової грошової допомоги разом із документами до МВС України для прийняття відповідного рішення в межах повторно поданої заяви. Наполягає на помилковості висновку суду апеляційної інстанції про можливість врахування висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги при розгляді заяви (рапорту) від 11.02.2020.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 - без змін.
8.1. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що, звертаючись вдруге із заявою (рапортом), позивачем не було надано акта, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно з пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, який набрав чинності 07.11.2015, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
12. Відповідно до пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
13. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850).
14. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога.
15. На виконання вказаної норми затверджено Порядок №850.
16. Пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
17. Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного. ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
18. Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому, проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
19. У свою чергу, МВС, відповідно до пункту 9 Порядку № 850, в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у-випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
20. Згідно з пунктом 14 Порядку №850 призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
21. Зі змісту наведеної норми вбачається, що керівник органу внутрішніх справ після реєстрації зазначених у пункті 8 Порядку документів готує та подає до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги, а МВС після надходження документів приймає одне з двох альтернативних рішень: призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, відмова в призначенні грошової допомоги.
22. Отже, компетенція керівника органу внутрішніх справ обмежується реєстрацією поданих заявником документів та підготовкою висновку щодо виплати грошової допомоги, а МВС України в питанні призначення одноразової грошової допомоги обмежується - прийняттям одного з двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні такої допомоги (за наявності підстав визначених пунктом 14 Порядку № 850).
23. Інших повноважень у керівника органу внутрішніх справ при підготовці відповідного висновку Порядком №850 не передбачено. Це стосується і випадків, коли або керівника органу внутрішніх справ, або МВС повертає документи на доопрацювання. При цьому, визначати наявність права на отримання одноразової грошової допомоги та відповідність особи вимогам статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850 є прерогативою саме МВС.
24. Оцінюючи мотиви рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів звертає увагу, що предметом оскарження у цій справі після залишення без розгляду частини позовних вимог судом першої інстанції є дії Ліквідкомісії щодо повернення на доопрацювання документів та неподання МВС України висновку щодо виплати грошової допомоги.
25. Одночасно з цим, зі встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій вбачається, що спірні правовідносини у цій справі склались у зв`язку із повторним зверненням позивача за призначенням грошової допомоги, за наслідками якого документи до МВС не надсилались і жодного рішення не приймалось.
26. На цій підставі Суд погоджується із твердженням позивача, що врахування висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги при розгляді заяви (рапорту) від 11.02.2020 (вперше) є неможливим під час повторного звернення із заявою (рапортом) 24.12.2020.
27. Відтак, жодні дії або рішення МВС не могли бути предметом розгляду у межах цієї справи. Натомість перешкодою у процедурі отримання грошової допомоги відповідно до Порядку №850 стало повернення Ліквідкомісією матеріалів позивача на доопрацювання. Зазначене свідчить про передчасність вказівки суду апеляційної інстанції з приводу залучення до розгляду цієї справи належного відповідача - МВС.
28. За такого правового регулювання та обставин справи, суд касаційної інстанції не може погодитись із такими висновками суду апеляційної інстанції.
29. На переконання колегії суддів суд першої інстанції дійшов правильного висновку з приводу протиправності дій Ліквідкомісії щодо повернення позивачу матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, однак з деякими його мотивами погодитись не може. Зокрема в частині того, що розгляд заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, однак у цьому випадку жодного рішення за документами позивача прийнято не було, у зв`язку з цим дії Ліквідкомісії про повернення документів позивача є протиправними.
30. Колегія суддів звертає увагу, що рішення про призначення або відмову у призначенні грошової допомоги приймається лише МВС, а Ліквідкомісія уповноважена на підготовку висновку щодо призначення грошової допомоги, що є проміжним етапом у процедурі призначення грошової допомоги.
31. У розрізі такого висновку варто зазначити, що суди попередніх інстанцій встановили, а суд апеляційної інстанції підкреслив, що листом від 16.01.2021 № ВДЗ/20 Ліквідкомісія повернула позивачу на доопрацювання матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги. Це свідчить про відсутність у відповідача пакета документів, з яким він звертався, а відтак зобов`язати Ліквідкомісію подати до МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 є неможливим. На цій підставі суд першої інстанції передчасно зобов`язав відповідача подати МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги.
32. Таким чином, у спірній ситуації єдиним правильним способом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву із пакетом документів, поданих позивачем 24.12.2020, та підготувати висновок щодо призначення або відмову у призначенні грошової допомоги, як-то передбачено Порядком №850. В протилежному випадку, може скластись ситуація, за якої відповідач не зможе виконати судове рішення у цій справі, що, у свою чергу, означатиме про неефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .
33. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 23.12.2021, 08.02.2022 (справи №№ 480/4737/19, 160/6762/21, відповідно) сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
34. Узагальнюючи наведені доводи, Верховним Судом у постанові від 25.10.2022 у справі № 200/13288/21 сформовані такі правові висновки: «виходячи з аналізу частини другої статті 2 КАС України, для отримання захисту прав (свобод, інтересів) особи у порядку адміністративного судочинства необхідно встановити факт порушення суб`єктом владних повноважень певних прав у сфері публічно-правових відносин;
виходячи з аналізу частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто, особа яка звертається до суду з адміністративним позовом самостійно визначає предмет спору, підстави позову та способи захисту порушених прав;
виходячи з аналізу частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Тобто, адміністративний суд розглядає спір в межах предмету спору та визначеного позивачем способу захисту. Водночас, якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, то для повного, належного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд може вийти за межі заявлених позовних вимог та обрати інший спосіб захисту порушеного права.
виходячи з аналізу частин першої, четвертої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково, у тому числі, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас, якщо під час розгляду справи суд не встановить факту порушення суб`єктом владних повноважень прав (свобод чи інтересів) позивача, то приймає рішення про відмову у задоволенні позову;
оскільки суд, виходячи з положень частини першої статті 124 Конституції України, виконує виключно функцію правосуддя і є органом судової гілки влади, то не має право перебирати на себе повноваження, виконання яких покладено на органи виконавчої влади, до якої відноситься і відповідач у цій справі.»
35. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
36. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про порушення норм матеріального судами обох інстанцій, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити частково. При цьому, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі вимог, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухваливши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись статтями 341 345 346 347 349 351 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо повернення на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду II групи та неподання МВС України висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без - установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Зобов`язати Головне управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії повторно розглянути заяву із пакетом документів, поданих ОСОБА_1 24.12.2020, та підготувати висновок щодо виплати або відмови у виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко