ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року

м. Київ

справа № 360/15/25

адміністративне провадження № К/990/17063/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (суддя Кисіль С. В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року (судді: Гайдар А. В., Казначеєв Е. Г., Сіваченко І. В.) у справі № 360/15/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині, відповідно до якого знято з усіх видів забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 , номер обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , та згідно якого ОСОБА_1 знято з грошового забезпечення з 01 грудня 2022 року та знято з продовольчого забезпечення з 02 грудня 2022 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Постанови № 168 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року: залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: вул. Будівельників, 28, м. Дніпро, 49089, абонентська скринька 4585: заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

3. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернув позивачу.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , Луганський окружний адміністративний суд указав, що основною позовною вимогою у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині, відповідно до якого знято з усіх видів забезпечення в зв`язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 та згідно з яким його знято з грошового забезпечення з 01 грудня 2022 року та знято з продовольчого забезпечення з 02 грудня 2022 року. Ця позовна вимога пов`язана з проходженням позивачем публічної (військової) служби, а отже, строк звернення до суду з позовом щодо захисту порушеного права в спірних правовідносинах установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України та складає один місяць. Вивченням змісту позовної заяви судом встановлено, що про існування оскаржуваного наказу представник позивача, а отже, й позивач дізналися 03 вересня 2024 року, отримавши відзив на позовну заяву у справі № 360/670/24 та копію оскаржуваного наказу. Отже, строк для оскарження такого наказу у позивача розпочався 04 вересня 2024 року та закінчився 04 жовтня 2024 року.

Суд першої інстанції також зазначив, що до суду з цим позовом позивач через свого представника звернувся лише 26 грудня 2024 року (первинно у справі № 360/1558/24 30 листопада 2024 року), що підтверджується відбитком календарного штемпеля на поштових конвертах, в яких надійшли позовні заяви, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду в частині основної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині.

До того ж Луганський окружний адміністративний суд указав, що позовна вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити відповідно до пункту 1 Постанови № 168 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум у цьому випадку є похідною від першої вимоги про скасування наказу, строк звернення до суду з якою складає один місяць.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню через неподання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.

Залишаючи без змін ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що в позовній заяві представником позивача заявлені вимоги щодо нарахування та виплатити позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року. Отже, строк звернення до суду з даними позовними вимогами обмежений трьома місяцями з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Додаткова винагорода, передбачена пунктом 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній).

Водночас Перший апеляційний адміністративний суд указав, що основною позовною вимогою у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині, відповідно до якого знято з усіх видів забезпечення в зв`язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 та згідно з яким його знято з грошового забезпечення з 01 грудня 2022 року та знято з продовольчого забезпечення з 02 грудня 2022 року. Ця позовна вимога пов`язана з проходженням позивачем публічної (військової) служби, а отже, строк звернення до суду з позовом щодо захисту порушеного права в спірних правовідносинах установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України та складає один місяць.

Вивченням змісту позовної заяви судом апеляційної інстанції встановлено, що про існування оскаржуваного наказу представник позивача, а отже, й позивач дізналися 03 вересня 2024 року, отримавши відзив на позовну заяву у справі № 360/670/24 та копію оскаржуваного наказу. Отже, строк для оскарження такого наказу у позивача розпочався 04 вересня 2024 року та закінчився 04 жовтня 2024 року. До суду з цим позовом позивач через свого представника звернувся лише 26 грудня 2024 року (первинно у справі № 360/1558/24 30 листопада 2024 року), що підтверджується відбитком календарного штемпеля на поштових конвертах, в яких надійшли позовні заяви, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду в частині основної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині.

Разом з цим, Перший апеляційний адміністративний суд зазначив, що позовна вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити відповідно до пункту 1 Постанови № 168 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум у цьому випадку є похідною від першої вимоги про скасування наказу, строк звернення до суду з якою складає один місяць. Звернення до суду з позовом у справі № 360/670/24 не змінює дати, з якої почався перебіг строку звернення з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

За висновками суду апеляційної інстанції, скаржником не вказано на обставини непереборного і об`єктивного характеру, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду, тому вказані позивачем обставини є неповажними, а висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог є обґрунтованим.

Отже, Перший апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що Луганський окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що винесена Першим апеляційним адміністративним судом постанова 19 березня 2025 року є незаконною через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду.

6. На думку скаржника, приймаючи рішення 19 березня 2025 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, судом апеляційної інстанції також як і судом першої інстанції не взято до уваги та не зазначено будь-яких тверджень щодо взяття до уваги або ж відсутності підстав для врахування рішень Верховного Суду у справах № 260/3564/22 та № 240/5105/23, що і стало підставою для звернення до суду касаційної інстанції.

7. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 360/15/25 та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

8. На момент розгляду справи, відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 до Верховного Суду не надходив.

9. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 травня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 360/15/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а також витребував із Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/15/25.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 360/15/25 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

12. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить із такого.

13. Спір у цій справі виник у зв`язку із наявністю підстав, на думку позивача, визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині, а також визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 Постанови № 168 та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу відповідну винагороду.

Щодо застосування строків звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині

14. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

15. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

17. Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

18. У цій справі спір в частині оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 виник щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки діяльність позивача щодо здійснення військової служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою, а тому до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

19. Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

20. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

21. Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 990/135/22 (провадження № 11-23заі24) зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Велика Палата Верховного Суду також указала, що у випадку, коли особа вважає, що її права під час прийняття на публічну службу, проходження чи звільнення з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

23. Як установили суди попередніх інстанцій, що позивачем не заперечується, про існування оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340, позивач дізнався 03 вересня 2024 року, отримавши відзив на позовну заяву у справі № 360/670/24 та копію оскаржуваного наказу.

24. Отже, з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом (03 вересня 2024 року) позивач дізнався про порушені (на його думку) права, свободи чи інтереси. Тому із цього часу в нього розпочався місячний строк на звернення до суду з позовом про його оскарження, а звернувся до суду позивач лише 26 грудня 2024 року, що свідчить про пропуск строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

25. Доводи представника позивача, наведені в заяві про поновлення строку на звернення до суду, про те, що позовна заява була подана представником ОСОБА_1 30 листопада 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, не спростовує пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

26. При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, скаржником не вказано на обставини непереборного і об`єктивного характеру, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду, тому вказані позивачем обставини є неповажними, а висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог є обґрунтованим.

27. Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині, є правильними.

Щодо повернення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 Постанови № 168 та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу відповідної винагороди

28. Повертаючи позовну заяву в цій частині позовних вимог, Луганський окружний адміністративний суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити відповідно до пункту 1 Постанови № 168 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум, у цьому випадку є похідною від першої вимоги про скасування наказу, строк звернення до суду з якою складає один місяць.

29. Відповідаючи на питання, які порушені у касаційній скарзі, у зіставленні з нормативно-правовим регулюванням цих відносин, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.

30. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

31. Як убачається з матеріалів справи та відомостей із Державного реєстру судових рішень, рішенням Луганського окружного адміністративного від 09 вересня 2024 року у справі № 360/670/24, яке набрало законної сили 10 жовтня 2024 року, позов адвоката Дулдієр Н. С. в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 16 грудня 2022 року.

Зобов`язано військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 16 грудня 2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за період з 17 грудня 2022 року по 09 січня 2023 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за період з 17 грудня 2022 року по 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог адвоката Дулдієр Н. С. в інтересах ОСОБА_1 відмовлено.

32. Як убачається з указаного рішення, позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу у відповідності до пункту 1 Постанови № 168 додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

33. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог, Луганський окружний адміністративний суд у справі № 360/670/24 не вказував на те, що вирішення цих вимог залежить від правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340. Водночас Луганський окружний адміністративний суд указав, що доводи відповідача про те, що у період з 01 по 30 грудня 2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 позивача знято з усіх видів забезпечення, в тому числі і грошового, в зв`язку з самовільним залишенням військової частини, суд вважає неприйнятними, оскільки відповідач беззаперечно визнав та самостійно встановив, що позивач 16 грудня 2022 року отримав бойове поранення саме під час виконання бойового завдання, що вже виключає самовільне залишення позивачем військової частини. А перебування позивача в закладах охорони здоров`я на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманого бойового поранення взагалі неможливо розцінювати як самовільне залишення військової частини.

34. Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 Постанови № 168 та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу відповідної винагороди не є похідними від позовних вимог щодо скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 грудня 2022 року № 340 в частині.

35. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 Постанови № 168 та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу відповідної винагороди - є похідними від першої вимоги про скасування наказу, строк звернення до суду з якою складає один місяць, а відтак і наявності підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 в цілому.

36. З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне скасувати рішення судів попередніх інстанцій щодо повернення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 Постанови № 168. та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу відповідної винагороди, а справу направити до суду першої інстанції.

37. Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу, що першочерговому вирішенню адміністративним судом після одержання позову підлягає саме вирішення питання чи є підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачені частиною першою статті 170 КАС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

39. Оскільки суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм права, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог, оскаржувані судові у відповідній частині належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в частині повернення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30 листопада по 04 грудня 2022 року та з 14 по 15 грудня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням фактично виплачених сум, та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 таку додаткову винагороду - скасувати, а справу направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді М. В. Білак

В. Е. Мацедонська