ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 360/1772/19

адміністративне провадження № К/9901/22424/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (прийняте судом у складі судді Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Арабей Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В.) у справі за позовом відділення Фонду до Приватного підприємства «Люксавто-СДК» (далі - ПП «Люксавто-СДК») про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року відділення Фонду звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з ПП «Люксавто-СДК» адміністративно-господарську санкцію за 2018 рік у сумі 48 215,06 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період по 18 квітня 2019 року у розмірі 86,79 грн, всього 48 301,85 грн.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 25 червня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 24 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов`язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов`язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Зважаючи на вжиття ПП «Люксавто-СДК» усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку про те, що позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

08 серпня 2019 року відділення Фонду звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і ухвалите нове - про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.

Посилається на те, що судами не взято до уваги відповідь Головного управління ДФС у Луганській області від 18.03.2019 № 2396/9/12-32-52-06 згідно з якою на підприємстві відповідача протягом 2017 та 2018 років особи з інвалідністю не працювали та вказана середньооблікова кількість штатних працівників у розрізі по місяцях.

Вважає, що відповідач не використав усіх можливих заходів, не здійснив самостійний пошук безробітних осіб з інвалідністю для працевлаштування.

У відзиві на касаційну скаргу ПП «Люксавто-СДК» просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 09 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ПП «Люксавто-СДК», ідентифікаційний код 35389271, є юридичною особою, перебуває на обліку в Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 08 квітня 2014 року за №44/118/411, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 02 серпня 2018 року № 336.

Згідно з інформацією за показниками звіту форми № 10-ПІ від 18 лютого 2019 року у ПП «Люксавто-СДК» за 2018 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 93 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 2, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» - 4 особи, фонд оплати праці штатних працівників складає 2 242 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 2 009 грн, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає « 48 215,06».

На підставі даних поданого відповідачем звіту форми № 10-ПІ позивачем зроблено висновок про незабезпечення відповідачем норми працевлаштування інвалідів у 2018 році, за що відповідачу необхідно самостійно обрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 48 215,06 грн, про що зазначено у листі Фонду.

За несвоєчасну сплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій за 2018 рік Фондом нараховано підприємству пеню в сумі 86,79 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій позивача щодо нарахування відповідачу суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону № 875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 181 Закону № 875-ХІІ рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств (об`єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається з ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судами встановлено, що відповідачем своєчасно подано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, в якому підприємством зазначено середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 особи, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 4 особи.

На запит Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 04-02/158 від 25 лютого 2019 року Лисичанським міським центром зайнятості надано інформацію від 14 березня 2019 року №8/05-483, якою повідомлено, що ПП "Люксавто-СДК" протягом 2018 року звіти про вільні місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю надавались щомісячно, починаючи з травня 2018 року, а саме:

- травень 2018 року: інженер з безпеки руху -1 вакансія;

- червень 2018 року: інженер з безпеки руху -1 вакансія;

- липень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) -1 вакансія, інженер з безпеки руху -1 вакансія;

- серпень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) - 2 вакансії;

- вересень 2018 року: водій автотранспортних засобів - 2 вакансії;

- жовтень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) - 1 вакансія, диспетчер автомобільного транспорту - 1 вакансія;

- листопад 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) -1 вакансія;

- грудень 2018 року: водій автотранспортних засобів (автобус) -1 вакансія.

Випадків відмови в працевлаштуванні особам з інвалідністю протягом 2018 року ПП «Люксавто-СДК» не було. Всім особам з інвалідністю, що перебували на обліку протягом 2018 року пропонувалися вакансії підприємства, жодного кандидата не виявлено, причини відмови: за станом здоров`я.

ПП «Люксавто-СДК» у 2018 році не надало замовлень на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю за відповідними професіями для вирішення питання працевлаштування. Протягом 2018 року у ПП «Люксавто-СДК» працювали три особи з інвалідністю:

- ОСОБА_1 - механік з випуску автомобілів з 07 червня 2010 року (наказ від 07 червня 2010 року № 10, довідка до акта огляду МСЕК серія 2-20 CM № 134437, видана Лисичанською міжрайонною МСЕК, яка підтверджує встановлення другої групи інвалідності);

- ОСОБА_2 - майстер з ремонту транспорту з 07 жовтня 2015 року (наказ від 07 жовтня 2015 року № 10-П-272, довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА № 503.829 та серія 12 ААА № 776123, видані Нейроофтальмологічною МСЕК (м. Сєвєродонецьк), які підтверджують встановлення третьої групи інвалідності);

- ОСОБА_3 - водій автотранспортних засобів (автобус) з 10 липня 2018 року (наказ від 09 липня 2018 року №49-П-471, довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА №771466 та серія 12 ААБ № 137412, видані Лисичанською міжрайонною МСЕК, які підтверджують встановлення третьої групи інвалідності).

Водночас, у відповідності з Порядком подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, ПП "Люксавто-СДК" протягом 2018 року, а саме з травня 2018 року по грудень 2018 року подавав до Лисичанського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)": від 30 травня 2018 року про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 27 червня 2018 року про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 30 липня 2018 року про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 28 серпня 2018 року про наявність 2 вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 28 вересня 2018 року про наявність 2 вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 26 жовтня 2018 року про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 27 листопада 2018 року про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; від 27 грудня 2018 року про наявність 1 вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Окрім цього, листом Лисичанського міського центру зайнятості від 08 травня 2019 року № 8/05-781 підтверджено участь ПП «Люксавто-СДК» у Дні інформування з нагоди міжнародного дня людей з інвалідністю та ярмарку в рамках його проведення.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

З огляду на викладене та виходячи з наданих доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем забезпечена певна кількість місць для працевлаштування інвалідів у своєму штаті, як того потребує законодавство.

Оскільки відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 16 квітня 2013 року (справа № 21-81а13) з посиланням на норми Закону № 875-ХІІ дійшов висновку про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. У зв`язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Така ж правова позиція міститься і у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі № 807/612/16, від 11.09.2018 у справі № 812/1127/18, від 19.12.2018 у справі № 812/1140/18, від 23.07.2019 у справі № 820/2204/16, від 31.07.2019 у справі № 812/1164/18.

Оцінюючи висновки рішень судів першої та апеляційної інстанцій в аспекті доводів касаційної скарги, слід зазначити, що суди правильно встановили обсяг та зміст фактичних обставин справи, та не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, а тому правового значення не мають та правильності висновків судів не спростовують.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко