ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 360/5411/19
провадження № К/9901/23768/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (суддя Чернявська Т.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року (головуючий суддя Гайдар А.В., судді Компанієць І.Д., Сіваченко І.В.)
у справі №360/5411/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, в якому просила суд визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер: 4412900000:07:001:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) та 1997 рік (1,059) при формуванні витягів від 13 серпня 2019 року №932/0/195-19 ЗД (4412900000:07:001:0011) станом на 08 серпня 2018 року та від 13 серпня 2019 року № 933/0/195-19 ЗД (4412900000:07:001:0011) станом на 13 серпня 2019 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер: 4412900000:07:001:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та видати нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки за 2018 та 2019 роки.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер: 4412900000:07:001:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) при формуванні витягів від 13 серпня 2019 року №932/0/195-19 та від 13 серпня 2019 року №933/0/195-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Луганській області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер: 4412900000:07:001:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) та зобов`язано видати ОСОБА_1 нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки за 2018 та 2019 роки. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер: 4412900000:07:001:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням коефіцієнту індексації за 1997 рік (1,059) при формуванні витягів від 13 серпня 2019 року №932/0/195-19 ЗД (4412900000:07:001:0011) станом на 08 серпня 2018 року та від 13 серпня 2019 року № 933/0/195-19 ЗД (4412900000:07:001:0011) станом на 13 серпня 2019 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.
3. Головне управління Держгеокадастру у Луганській області з судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у позові.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником будівлі виробничого корпусу № 4, загальною площею 5266,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці розміром 1,4686 га, кадастровий номер 4412900000:07:001:0011, про що свідчать договори купівлі-продажу від 13 квітня 2018 року, зареєстровані в реєстрі за № 1312, №1313, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 квітня 2018 року № 120967425 та Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28 грудня 2019 року № 195329569.
5. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 квітня 2018 року № 120967425 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28 грудня 2019 року № 195329569 державну реєстрацію права власності на будівлю виробничого корпусу № 4, загальною площею 5266,8 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1028862644129, на підставі договорів купівлі-продажу від 13 квітня 2018 року, зареєстрованих в реєстрі за № 1312, №1313, за ОСОБА_1 здійснено 17 квітня 2018 року.
6. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28 грудня 2019 року №195332012 земельна ділянка за вказаною адресою, загальною площею 1,4686 га, кадастровий номер 4412900000:07:001:0011, знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради.
7. Позивачем отримані сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,4686 га, кадастровий номер 4412900000:07:001:0011, від 13 серпня 2019 року № 932/0/195-19 станом на 08 серпня 2018 року та від 13 серпня 2019 року № 933/0/195-19, в яких зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6,071.
8. Грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Павлоград, селища Синецький, селища Лісова Дача, Борівське, села Воєводівка, Боброво, Осколонівка виконана Українським державним інститутом проектування міст «Дніпромісто» (м. Київ) у 1997 році. Базова вартість 1 квадратного метра землі по м. Сєвєродонецьку складає 17,344 грн/м.кв.
9. Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19 січня 1998 року № 1212 «Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача» затверджено з 01 січня 1998 року грошову оцінку земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача.
10. Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин) від 04 січня 2019 року за № 22-28-0.22-125/2-19 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель», значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0, Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
11. ОСОБА_1 вважає, що показник середньої (базової) вартості 1 квадратного метра землі по м. Сєвєродонецьку станом на 01 січня 1998 року має відрізнятися від показника середньої (базової) вартості 1 квадратного метра землі по м. Сєвєродонецьку станом на будь-яку дату 2017, 2018 або 2019 років лише на кумулятивний добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за 1998-2016 роки, а саме у 3.3661 рази: 1,006 х 1,127 х 1,182 х 1,02 х 1,035 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 3,3661.
Показник у розмірі 6,071 обумовлений тим фактом, що відповідачем при формуванні витягів протиправно застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки за 1996 та 1997 роки: 3,3661 х 1,703 х 1,059 = 6,071. Таким чином, належний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, що має застосовуватися для оцінки земельних ділянок по м. Сєвєродонецьку, станом на будь-яку дату 2018 або 2019 року, має бути рівним 3,3661, а не 6,071, як це вказано у витягах.
Таким чином, внаслідок протиправних дій Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок із застосування коефіцієнту індексації за 1996 рік (1,703) та 1997 рік (1,059) при формуванні витягів призвели до того, що позивач буде вимушена сплачувати орендну плату в 1,804 рази вище (6,071/3,3661=1,804), ніж це передбачено законодавством України.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що внаслідок набуття права власності на будівлю, що розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 4412900000:07:001:0011, у позивача виник обов`язок щодо плати за землю з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме з 17 квітня 2018 року.
13. Суд першої інстанції відзначив, що у спірних правовідносинах відповідач, при формуванні витягів від 13 серпня 2019 року № 932/0/195-19 станом на 08 серпня 2018 року та від 13 серпня 2019 року № 933/0/195-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,4686 га, кадастровий номер 4412900000:07:001:0011, застосував чинну з 01 січня 1998 року нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецька (згідно з рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19 січня 1998 року № 1212 «Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача»). При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи не від дати проведення нормативної грошової оцінки (1997 рік), а на рік раніше (1996 рік). Це означає, що відповідач, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, правильно застосував коефіцієнт індексації за 1997 рік (1,059) та неправильно застосував коефіцієнт індексації за 1996 рік (1,703).
14. Суди відхилили посилання відповідача на те, що Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України, оскільки позивач не оскаржує витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку як правові акти індивідуальної дії, а оскаржує дії відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 1996 рік (1,703) та за 1997 рік (1,059), з якими ОСОБА_1 не погоджується, що у цьому випадку є належним способом судового захисту.
15. Відповідач в якості підстави касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, на необхідність відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року № 804/937/16, від 24 грудня 2019 року № 804/1184/16, який застосовано Першим апеляційним адміністративним судом та Луганським окружним адміністративним судом, а саме щодо твердження суду, що "відповідач, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, безпідставно застосував коефіцієнт індексації за 1996 рік. (1,703)".
Головне управління Держгеокадастру у Луганській області мотивує необхідність відступу тим, що зазначена практика Верховного Суду не може бути застосована при розгляді цієї справи, як у подібних правовідносинах, оскільки грошова оцінка розроблена до набрання чинності Закону України «Про оцінку земель» Податкового кодексу України та кумулятивне застосування коефіцієнтів індексації почало здійснюватися на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України, постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки», Закону України «Про плату за землю» та згодом Податкового кодексу України.
16. Заявник касаційної скарги стверджує, що законодавчо дата проведення нормативної грошової оцінки була пов`язана із кумулятивним застосуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки після набрання чинності Податкового кодексу України - 01 січня 2011 року.
17. При цьому відповідач вважає, що лист № 03-303/1592 та постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки» кореспондуються один з одним та регулювали порядок індексації грошової оцінки земель за 1996 та наступні роки, ще до набрання чинності Податкового кодексу України. Тобто, після доведення до відома листом № 03-303/1592, а потім постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2000 року № 783, до Грошової оцінки, проведеної станом на 01 квітня 1996 року, застосовувався коефіцієнт індексації 1996 року (1,703). Витрати на освоєння та облаштування території, які були вихідними для розрахунку Грошової оцінки, розраховувалися станом на 01 квітня 1996 року, тобто Грошова оцінка проведена станом на 01 квітня 1996 року.
18. Скаржник вважає процесуальним порушенням розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що, на його думку, мало наслідком позбавлення можливості надати до суду додаткові докази у справі, які були отримані під час розгляду аналогічних справ №360/4035/19, №360/490/20, №360/491/20, а саме: копію рішення Сєвєродонецької міської ради від 22 січня 1998 року № 212; копію листа Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету статистики України від 05 жовтня 1998 року № 03-303/1592 «Про індексацію грошової оцінки землі»; копію листа Державного комітету статистики України від 01 серпня 2000 року № 05-2-4-8/281.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
20. Підпунктами 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
21. Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
22. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
23. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу України).
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 набула права власності на нерухоме майно, а саме будівлю виробничого корпусу № 4, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 4412900000:07:001:0011, у зв`язку з чим у неї виник обов`язок щодо плати за землю з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме з 17 квітня 2018 року.
25. Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
26. Згідно з вимогами статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.
27. Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
28. Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою.
29. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
30. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку земель» дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошова оцінка земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища, Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача розроблена в 1997 році. Рішення Сєвєродонецької міської ради, яким введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецька, прийняте 19 січня 1998 року, а введено в дію нормативну грошову оцінку з 01 січня 1998 року.
32. У спірних правовідносинах відповідач, при формуванні витягів від 13 серпня 2019 року №932/0/195-19 станом на 08 серпня 2018 року та від 13 серпня 2019 року № 933/0/195-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,4686 га, кадастровий номер 4412900000:07:001:0011, застосував чинну з 01 січня 1998 року нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецька (згідно з рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19 січня 1998 року № 1212 «Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача»). При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи не від дати проведення нормативної грошової оцінки (1997 рік), а на рік раніше (1996 рік).
33. Суди вважали, що дата вказана у документації - 1997 рік, в силу абзацу п`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку земель» є датою проведення нормативної грошової оцінки. Саме з цією датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.
34. У постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі №818/912/18 зроблено висновки про те, що вимоги пункту 271.2 статті 271 ПК України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації. Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено пунктом 289.2 статті 289 ПК України, за змістом якого, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки. Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель та здійснюється різними суб`єктами. Згідно із законодавством, з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки. При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.
35. Правильне визначення поняття "дати проведення нормативної грошової оцінки земель" є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.
36. У наведеній постанові, Верховний Суд вважав за необхідне відступити від висновків, які зробив цей суд раніше при розгляді інших справ, зокрема, у справі №804/979/16, за яким кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати набрання чинності відповідним рішенням міської ради.
37. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.
38. Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період.
39. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.
40. Верховним Судом у справі №804/937/16 встановлено, що відповідач, при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовував чинну з 01 січня 2016 року нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська (згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року №4/65). При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки (2013 рік).
41. Верховний Суд вказав, що за встановлених обставин, коефіціент індексації нормативної грошової оцінки застосовано саме з часу її затвердження (2016 рік), але не раніше. При цьому, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації, відповідач правильно здійснив таке застосування від дати саме проведення нормативної грошової оцінки (2013 рік).
42. Колегія суддів при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції Судової палати.
43. Керуючись підходом, висловленим Верховним Судом при розгляді справи №804/937/16, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про те, що відповідач, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, правильно застосував коефіцієнт індексації за 1997 рік (1,059) та неправильно застосував коефіцієнт індексації за 1996 рік (1,703).
44. Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на норми Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783 та інші акти законодавства, які були чинні до набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки станом на дату проведення індексації вказані норми втратили чинність і у відповідача не було підстав для їх застосування.
45. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника про наявність процесуальних порушень в частині розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки з огляду на приписи пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України і, з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, суд першої інстанції скористався своїм дискреційним повноваженням на віднесення справи до категорії справ незначної складності, оскільки позовні вимоги не належать до вичерпного переліку справ, які повинні розглядатися винятково за правилами загального позовного провадження.
46. Учасники справи не обмежені в праві надання суду всіх наявних у них доказів та документів для підтвердження своєї позиції, а суд у випадку необхідності має повноваження для переходу із спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження.
47. Документи, зазначені у касаційній скарзі, могли бути подані учасниками справи і в порядку спрощеного позовного провадження, що свідчить про необґрунтованість доводів касаційної скарги в цій частині.
48. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
49. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області - залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №360/5411/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб