ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа №360/659/21
адміністративне провадження № К/990/2357/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (головуючий суддя Блохін А.А., судді: Гайдар А.В., Геращенко І.В.) у справі № 360/659/21 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.12.2020 № 9092700141111 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби час роботи на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 04.07.2001 по 15.04.2002, час роботи на посаді землевпорядника Новоохтирської сільської ради з 21.10.2004 по 26.03.2009, час роботи на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 27.03.2009 по 04.11.2015 та призначити з 03.06.2020 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, відповідно до довідки Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області від 03.07.2020 № 773/20.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 позов задоволено.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначити причини пропуску строку, якщо такі є, та надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
17.01.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позивач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними.
Судом апеляційної інстанції зауважено, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначені ті ж самі доводи, які були викладені в апеляційній скарзі.
Так, в обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем було зазначено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року надійшло на поштову адресу управління у паперовому вигляді 28 вересня 2021 року.
Проте судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до довідки про доставку електронного листа, повний текст рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 360/659/21 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та доставлено 16 березня 2021 року.
Враховуючи значний проміжок часу, який сплинув після ухвалення оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не вжито усіх можливих заходів задля звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у найкоротші строки. Отже, на думку суду, наведені апелянтом підстави порушення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що строк на апеляційне оскарження припадає на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Також скаржником акцентовано увагу на тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» проводилась реорганізація територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду.
З огляду на зазначене, акцентує увагу на тому, що затримка у оскарженні рішення суду першої інстанції відбулась через «людський фактор».
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), виходить із такого.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною першою статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відлік процесуального строку, з яким положення статті 295 КАС України пов`язує можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.
Водночас при вирішенні питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.
Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частиною шостою статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
КАС України не пов`язує день вручення судового рішення з днем опублікування та/або ознайомлення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та доставлено 16 березня 2021 року, проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся 13 жовтня 2021 року (відповідно до штемпелю на конверті).
Отже, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України.
Щодо доводів скаржника в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.02.2020, Кабінет Міністрів України починаючи з 12.03.2020 по всій території України встановив карантин (постанова Уряду від 11.03.2020 №211 (зі змінами та доповненнями)).
У зв`язку із установленими Урядом заходами пов`язаними із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, Законом № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020) розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Зазначена редакція пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України діяла до 16.07.2020 включно.
В подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон № 731-IX, яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в новій редакції, яким унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до (…) пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що визначені КАС України процесуальні строки за період з 02.04.2020 по 16.07.2020, у тому числі (…) на апеляційне оскарження, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Проте, починаючи з 17.07.2020 законодавець змінив порядок застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві визначивши обов`язкові умови з настанням яких закон пов`язує можливість поновлення строків, в т. ч., на апеляційне оскарження.
Також із внесеними Законом № 731-IX змінами, законодавець з метою забезпечення основоположних гарантій учасників справи на оскарження судових рішень передбачив додатковий 20-дениий строк, який обчислюється з дня набрання цим Законом чинності, протягом якого особи мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються 06.08.2020.
З огляду на зміст вищенаведених норм, колегія суддів зауважує, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та касаційна скарга не міститься обґрунтувань щодо причин пропуску такого строку, що були б зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, зазначене лише посилання на запровадження такого карантину.
Також колегія суддів критично оцінює покликання скаржника на реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду та «людський фактор», оскільки процедура реорганізації не зупиняє роботу суб`єкта владних повноважень, в тому числі дотримання прав та обов`язків, визначених статтею 44 КАС України.
Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.
Водночас Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд в цій справі не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження та погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.
Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 360/659/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С. М. Чиркін
В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа