ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 361/2455/19
провадження № 61-17741св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попович Вадим Сидорович, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Соколової В. В., від
24 травня 2023 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, про зміну черговості одержання права на спадкування.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній рідний брат - ОСОБА_6 .
3. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на все належне йому на день смерті майно, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Вказували, що спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_6 є дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 .
5. Протягом тривалого часу станом здоров`я свого чоловіка ОСОБА_4 не цікавилася, участі у витратах на його лікування не приймала, під час його перебування на лікуванні протягом вересня-жовтня 2018 року у лікарнях і вдома догляду за ним не здійснювала. Діти ніякої участі у цьому також не приймали і навіть не цікавились станом здоров`яОСОБА_6 , який через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані.
6. Заявляли, що лише вони, двоє рідних братів померлого, опікувалися братом ОСОБА_6 , матеріально його забезпечували під час хвороби, надавали йому всю необхідну допомогу для збереження життя, вважали, що вони, хоча і є спадкоємцями другої черги за законом після смерті брата, відповідно до частини другої статті 1259 Цивільного кодексу України набули права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
7. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з урахуванням відмови від частини позовних вимог, просили суд визнати за ними право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Стислий виклад позиції інших учасників справи
8. ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що його батько заповіту не складав, і він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після його смерті, оскільки дружина та дочка померлого від прийняття спадщини відмовилися. Вважав, що позивачі не довели підстав, які б надали його рідним дядькам право спадкувати разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті його батька ОСОБА_6 . Зауважував, що предметом спадкування є родинний будинок, який було успадковано ОСОБА_6 та який був оформлений на померлого у зв`язку з відмовою старших братів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від спадщини.
9. ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що вона та дочка померлого - ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовилися, тому єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його неповнолітній син ОСОБА_3 . Звертала увагу на те, що з часу звернення чоловіка до лікарів 06 вересня 2018 року до дня його смерті пройшов один місяць і 22 дні, у безпорадному стані чоловік перебував лише протягом 10 днів у реанімації, після перенесеного оперативного втручання, що не може вважатися тривалим періодом. За вказівкою лікаря вона купляла необхідні медичні препарати, а після смерті ОСОБА_6 замовила та оплатила поминальний обід.
10. Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області не підтримав позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на те, що відповідачем по справі є неповнолітній ОСОБА_3 , який має першочергове право на спадкування майна, як спадкоємець за законом першої черги.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Дутчака І. М. від 10 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Змінено черговість одержання права на спадкування та визнано за спадкоємцем другої черги за законом ОСОБА_1 право на спадкування після смерті брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем першої черги за законом сином померлого ОСОБА_3 , в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 довів належними та допустимими доказами підстави зміни черговості одержання права на спадкування на підставі частини другої статті 1259 ЦК України та надання йому права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 , оскільки у період часу з 10 вересня 2018 року до 28 жовтня 2018 року спадкодавець ОСОБА_6 через тяжку хворобу (онкологічне захворювання) перебував у безпорадному стані, а опіку над ним в цей період здійснював брат ОСОБА_1 . Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не надавала допомоги своєму чоловіку у той час, як він її потребував.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Київського апеляційного суду від24 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції про зміну черговості одержання права на спадкування, оскількиОСОБА_1 не надано належних та достатніх доказів, які б давали йому право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за закономОСОБА_3 . Позивачем не доведено належними засобами доказування наявності вказаних у статті 1259 ЦК України юридичних фактів у їх сукупності для зміни черговості одержання права на спадкування. Окрім того, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що у період з 10 вересня 2018 року до 28 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_3 був неповнолітнім, але на нього суд переклав відповідальність за поведінку його матері, яка з точки зору позивачів була неналежною, зважаючи на обставини хвороби її чоловіка - померлого ОСОБА_6 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
15. 13 грудня2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попович В. С., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від24 травня 2023 року (повний текст якої складено 09 листопада 2023 року) та залишити в силі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року.
16. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановіВерховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 554/4064/17-ц, а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
17. У касаційній скарзі заявник вказує, що дружина та діти самоусунулися від догляду за онкохворим ОСОБА_6 , яким цього потребував, тому брати (позивачі) взяли на себе ці обов`язки. Обставини надання ОСОБА_6 допомоги у період з 10 вересня 2018 року до 28 жовтня 2018 року включно доведені сукупністю наданих доказів та не спростовуються відповідачем. Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою систематичність надання ОСОБА_1 допомоги ОСОБА_6 до дня його смерті, тривалість цієї допомоги, стан здоров`я та матеріального забезпечення спадкодавця, придбання ліків для його лікування. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що таку допомогу спадкодавцю надавали інші особи.
18. Включення осіб найближчої родинної спорідненості, таких як діти, батьки і дружина (чоловік) до першої черги спадкоємців обумовлена виконанням членами сім`ї добросовісно своїх прав та обов`язків щодо членів родини, зокрема й обов`язку дбати про члена родини, який потребує цього, особливо коли ця людина знаходяться у вкрай тяжкому хворобливому стані. Проте ОСОБА_6 фактично був позбавлений піклування з боку спадкоємців першої черги, і якби не допомога заявника, фактично був би залишеним у безпорадному стані.
19. Ненадання спадкодавцеві відповідної допомоги членами його сім`ї, недобросовісність виконання спадкоємцями першої черги своїх обов`язків не породжує для них можливості спадкування після особи, за якою вони не доглядали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/2455/19, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
21. 03 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
22. 08 січня 2024 рокуОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попович В. С., у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від24 травня 2023 року залишити без змін.
23. Відзив обґрунтований посиланням на те, що судом апеляційної інстанції правильно надано оцінку його діям, враховуючи, що на момент смерті батька він був неповнолітнім, не мав самостійного заробітку та не мав можливості допомагати матеріально, але завжди надавав моральну підтримку. Зазначає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зведено лише до особистої суб`єктивної думки та міркувань про стосунки протягом останніх десяти днів життя померлого ОСОБА_6 . Звертає увагу на те, що сам хворіє на хронічну хворобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31 жовтня 2018 року.
25. До дня смерті ОСОБА_6 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
26. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на все належне йому на день смерті майно, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями
і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі з урахуванням 2/3 часток цього майна від яких відмовилися діти останнього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позивачі у цій справі).
27. Спадкодавець ОСОБА_6 за життя розпоряджень на випадок своєї смерті не зробив.
28. 07 листопада 2018 року Броварською міською державною нотаріальною конторою Київської області було заведено спадкову справу № 452/2018.
29. Із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 звернулися спадкоємці першої черги за законом: 07 листопада 2018 року - дружина померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - неповнолітній син спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який діяв за згодою матері.
30. ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка померлого ОСОБА_5 , спадкоємець першої черги за законом, подала до нотаріальної контори заяву про відмову від належної їй частки спадкового майна за законом після смерті батька на користь дружини померлого ОСОБА_4 .
31. 01 березня 2019 року до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявами про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_6 звернулися двоє спадкоємців другої черги за законом, рідні брати померлого, позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
32. 01 березня 2019 року Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області повідомила позивачів про те, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли спадкоємці першої черги, а вони є спадкоємцями другої черги. Черговість спадкування може бути змінена лише в судовому порядку.
33. 24 квітня 2019 року дружина померлого ОСОБА_4 подала до нотаріальної контори заяву про відкликання нею заяви від 07 листопада 2018 року про прийняття спадщини після смерті чоловіка та її відмову від належної частки спадкового майна.
34. 24 квітня 2019 року дочка померлого ОСОБА_5 подала до нотаріальної контори заяву про відкликання поданої нею 10 листопада 2018 року заяви про відмову від належної їй частки спадкового майна на користь дружини померлого та заяву про прийняття нею спадщини після смерті батька.
35. 26 квітня 2019 року дочка померлого ОСОБА_5 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від належної частки спадкового майна.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
37. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
39. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання,
а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
40. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
41. Згідно зі статтями 1216 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
42. Статтями 1217 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
43. Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
44. Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
45. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
46. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
47. Стаття 1259 ЦК України передбачає можливість зміни черговості одержання права на спадкування, у тому числі і за рішенням суду.
48. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).
49. Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
50. Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних обставин, встановлених у судовому порядку: 1) опікування над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (прихильне спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
51. Зокрема, під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
52. Для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування необхідна наявність всіх п`яти зазначених вище обставин.
53. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц (провадження № 61-40302св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 09 жовтня 2019 року у справі №552/8452/17 (провадження №61-48561св18), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18), від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19 (провадження № 61-6789св20), від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16 (провадження № 61-1300св20), від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц (провадження
№ 61-23350св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18 (провадження
№ 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14 (провадження № 61-14159св19), від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21).
54. За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
55. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
56. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
57. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки позивачами не доведено належними, достовірними і достатніми доказами наявності вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, матеріального забезпечення його тільки позивачами та надання іншої допомоги виключно позивачами.
58. До того ж суд апеляційної інстанції врахував, що станом на час смерті батька відповідач ОСОБА_3 був неповнолітнім.
59. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів у справі.
60. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
61. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм матеріального і процесуального права, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду.
62. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого
діє адвокат Попович Вадим Сидорович, залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного суду від24 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович