Постанова

Іменем України

14 лютого2023 року

м. Київ

справа № 361/4768/19

провадження № 61-5324св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ),

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: Болотова Є. В.,

Кулікової С. В., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2019 року Головне територіальне управління юстиції в Київській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України грошові кошти в сумі 7 091,60 грн у порядку регресу.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника позивача - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року у задоволенні позову Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено.

Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, 20 січня 2022 року представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року залишено без руху у зв`язку з пропуском строку подачі апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що позивач пропустив установлений статтею 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а наведені заявником причини пропуску строку є неповажними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У червні 2022 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу апеляційного суду та зобов`язати апеляційний суд постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що працівники відділу судової роботи у Київській області Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на яких покладено обов`язок здійснення самопредставництва позивача у цій справі, отримали повний текст рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року лише 06 грудня 2021 року.

Крім того, апеляційний суд не врахував відсутність декількох працівників та надмірний обсяг роботи, що ускладнило подання апеляційної скарги в межах процесуального строку.

Також апеляційний суд не врахував обставин, які виникли внаслідок реорганізації та залучення деяких працівників до робіт з належного оформлення та передавання документів і матеріалів справ, які після утворення нових структурних підрозділів не відносились до компетенції відділу роботи у Київській області.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, серед яких передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (Volovik v. Ukraine, № 15123/03, § 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення. ЦПК України не визначений конкретний перелік причин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересів.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

У справі, яка переглядається, установлено, що у судовому засіданні в суді першої інстанції, на якому був присутній представник позивача, 01 червня 2021 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року направлено до реєстру 16 листопада 2021 року, а оприлюднено 18 листопада 2021 року.

03 грудня 2021 року позивач отримав повний текст рішення суду першої інстанції, що підтверджується зворотнім повідомленням.

20 січня 2022 року представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) засобами поштового зв`язку за межами строку апеляційного оскарження подав апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року, в якій, серед іншого просив поновити зазначений строк, посилаючись на його пропуск з поважних причин, а саме, що повний текст оскаржуваного рішення отримано 06 грудня 2021 року. У період з 22 грудня 2021 року по 29 грудня 2021 року представник перебував у відпустці. У штаті відділу судової роботи перебуває лише три особи, крім нього. Саме ці обставини унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без руху та запропоновано скаржнику навести інші поважні причини пропущення строку апеляційного оскарження, оскільки наведені причини судом визнані неповажними.

На виконання вимог ухвали суду, представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому посилавсяна ті самі причини, а саме: недостатню кількість працівників, значний обсяг роботи та перебування представника у відпустці.

За таких обставин правильним є висновок апеляційного суду про пропуск заявником строку на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року без поважних причин.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник