Постанова

Іменем України

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 361/5295/17

провадження № 61-5215св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - начальник Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Штепа Сергій Олексійович,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року у складі судді Сердинського В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області області (далі - Броварське МР ВДВС ГТУЮ у Київській області) Штепи С. О. та визнання незаконною і скасування постанови, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Скаргу обґрунтовувано тим, що на виконанні у Броварському МР ВДВС ГТУЮ у Київській області знаходиться зведене виконавче провадження № 45979910, до складу якого входить шість виконавчих документів про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу на загальну суму 1 443 754,93 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року у справі № 1007/7475/12 зобов`язано державного виконавця ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області Шкред І. Ю. звернути стягнення на заставне нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку у АДРЕСА_1 та трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , шляхом реалізації вказаного майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».

У зв`язку з відсутністю допущених учасників 21 жовтня 2016 року публічні торги з реалізації вищевказаної квартири не відбулись, унаслідок чого ОСОБА_1 скористався своїм правом на придбання цієї квартири за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна.

01 грудня 2016 року головним державним виконавцем Броварського МР ВДВС ГТУЮ в Київській області Шкред І. Ю. винесено постанову і складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, відповідно до яких квартиру АДРЕСА_2 передано у власність ОСОБА_1 .

На виконання вимог статті 49 Закону України «Про іпотеку», державний виконавець направив на адресу іпотекодержателя та інших кредиторів боржника вимогу щодо придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку забезпечувальних вимог у рахунок ціни майна.

ОСОБА_1 виявив бажання придбати земельну ділянку у АДРЕСА_1 .

Оскільки ПАТ КБ «Надра Банк» та інші кредитори бажання придбати земельну ділянку у АДРЕСА_1 не виявили, то 30 березня 2017 року державним виконавцем Шкред І. Ю. винесено постанову та видано акт про передачу указаної земельної ділянки ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу відповідно до статей 47, 49 Закону України «Про іпотеку».

21 квітня 2017 року начальником Броварського МР ВДВС ГТУЮ в Київській області Штепою С. О. за результатами розгляду скарги ПАТ КБ «Надра Банк» на дії державного виконавця Шкред І. Ю. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 21 квітня 2017 року. Цією постановою визнано дії головного державного виконавця Шкред І. Ю. щодо видачі акта про передачу земельної ділянки у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 такими, що не суперечать Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою від 13 травня 2017 року № 17 виконуючого обов`язки начальника управління ДВС ГТУЮ у Київській області Вольфа О. Л. скасовано постанову начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ в Київській області Штепи С. О. від 21 квітня 2017 року та визнано дії старшого державного виконавця Шкред І. Ю. такими, що суперечать вимогам статті 18, частини восьмої статті 48, статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 49 Закону України «Про іпотеку».

На думку скаржника, при винесенні цієї постанови виконуючий обов`язки начальника управління Вольф О. Л. вийшов за межі своїх повноважень і не зазначив у постанові, в чому саме полягає порушення Шкред І. Ю. норм Закону України «Про виконавче провадження».

19 липня 2017 року директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщук Д. В., за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , виніс постанову, якою, зокрема, визнано дії державного виконавця Шкред І. Ю. такими, що суперечать вимогам статей 18, 48, 51, 61 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 49 Закону України «Про іпотеку»; визнано дії начальника Броварського МР ВДВС Штепи С. О. такими, що вчинені з порушенням вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»; доручено начальнику Броварського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Штепі С. О. скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 01 грудня 2016 року та акт державного виконавця Броварського МР ДВС ГТУЮ у Київській області Шкред І. Ю., винесені у зведеному виконавчому провадженні № 45970010.

На виконання постанови директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщука Д. В. від 19 липня 2017 року № 7, 17 серпня 2017 року начальник відділу Штепа С. О. виніс постанову, якою скасував постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 01 грудня 2016 року та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу.

ОСОБА_1 вважає, що мотивувальна частина постанови начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. від 17 серпня 2017 року не містить жодного обґрунтування незаконності скасованої постанови від 01 грудня 2016 року.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. від 17 серпня 2017 року у ВП № 36070342; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що оскаржувана постанова начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. від 17 серпня 2017 року є правомірною, оскільки винесена на виконання чинної постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д. В. про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19 липня 2017 року № 7.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, яка містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не виконали вимоги пункту 7 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02квітня 2012року№ 512/5, щодо обґрунтованості постанови державного виконавця. Наголошено, що відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_1 мав право на залишення за ним предмета іпотеки.

Касаційна скарга містить клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у зв`язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 361/4535/17.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано з Броварського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 361/5295/17.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу начальник Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепа С. О. та ОСОБА_2 до суду не подавали.

Фактичні обставини, встановлені судами

На виконанні у Броварському МР ВДВС ГТУЮ у Київській області знаходиться зведене виконавче провадження № 45979910, до складу якого входить шість виконавчих документів про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу на загальну суму 1 443 754,93 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року зобов`язано державного виконавця ВДВС Броварського МРУ юстиції у Київській області Шкред І. Ю. звернути стягнення на заставне нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , шляхом його реалізації у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

01 грудня 2016 року головним державним виконавцем Броварського МР ВДВС ГТУЮ в Київській області Шкред І. Ю. винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, акт державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, згідно з якими стягувачу ОСОБА_1 передано квартиру АДРЕСА_2 (вих. № 30154/55).

У порядку розгляду скарги представника ПАТ КБ «Надра», постановою начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. від 21 квітня 2017 року визнано дії державного виконавця Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Шкред І. Ю. з примусового виконання виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні № 45979910 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ОСОБА_1 такими, що не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

На виконання доручення Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про проведення перевірки зведеного виконавчого провадження № 45979910 начальником управління ДВС ГТУЮ у Київській області Вольфом О. Л. винесено постанову від 13 травня 2017 року, якою:

- скасовано постанову начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. від 21 квітня 2017 року;

- визнано дії старшого державного виконавця Шкред І. Ю. та державного виконавця Демчук Т. П. такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнано дії начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. такими, що вчинені з порушенням статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язано привести виконавче провадження № 45979910 у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку».

19 липня 2017 року постановою директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщука Д. В. за результатами проведеної перевірки за скаргою ОСОБА_1 на постанову начальника управління ДВС ГТУЮ у Київській області Вольфа О. Л. від 13 травня 2017 року:

- визнано дії головного державного виконавця Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Шкред І. Ю. такими, що суперечать вимогам статей 18, 48, 51, 61 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 49 Закону України «Про іпотеку»;

- визнано дії начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. такими, що вчинені з порушенням вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнано, що при винесенні постанови про результати перевірки виконавчого провадження від 13 травня 2017 року № 17 виконуючим обов`язки начальника управління ДВС ГТУЮ у Київській області Вольфом О. Л. не дотримано вимог пункту 7 розділу ХІІ Інструкції в частині надання доручення начальнику Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепі С. О. вчинити дії, передбачені вимогами частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»;

- доручено начальнику Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепі С. О. скасувати постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 01 грудня 2016 року та 30 березня 2017 року й відповідні акти, винесені головним державним виконавцем Шкред І. Ю. у рамках зведеного виконавчого провадження № 45979910;

- зобов`язано державного виконавця, на виконанні якого перебуває зведене виконавче провадження № 45979910 провести виконавчі дії по його виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», та про вжиті заходи та результати усунення порушень повідомити у строк до 26 червня 2017 року.

17 серпня 2017 року начальником відділу Штепою С. О. винесено постанову, якою скасовано постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 01 грудня 2016 року та акт державного виконавця про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу, винесені головним державним виконавцем Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Шкред І. Ю. у зведеному виконавчому провадженні № 45979910.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарг) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, на які посилався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала Броварського міськрайонного суду та постанова Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Оспорюваним правовим питанням у цій справі є питання законності постанови начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. від 17 серпня 2017 року у ВП № 36070342, якою скасовано постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 01 грудня 2016 року та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу.

Скаржник наполягав на тому, що він, як стягував у виконавчому провадженні, на законних підставах набув квартиру та земельну ділянку боржника шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна.

З матеріалів справи вбачається, що постанова від 17 серпня 2017 року винесена начальником Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепою С. О. у ВП № 36070342 за результатами розгляду директором Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщуком Д. В. скарги ОСОБА_1 (постанова від 19 липня 2017 року № 7 про результати перевірки законності зведеного виконавчого провадження № 45970010).

Відповідно до статті 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом указаної статті у редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», чинній на час вчинення виконавчих дій, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Так, відповідно до постанови директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщука Д. В. від 19 липня 2017 року № 7 за результатами проведеної перевірки дії начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. визнано такими, що вчинені з порушенням вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», та доручено начальнику відділу скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 01 грудня 2016 року й відповідний акт, винесені головним державним виконавцем Шкред І. Ю. у рамках зведеного виконавчого провадження № 45979910.

Саме на виконання цієї постанови від 19 липня 2017 року № 7 про результати перевірки законності виконавчого провадження начальником Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепою С. О. 17 серпня 2017 року винесено оскаржувану постанову, якою скасовано постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 01 грудня 2016 року та акт державного виконавця про передачу стягувачу у рахунок погашення боргу.

Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2019 року у справі № 361/4535/17 за скаргою ОСОБА_1 на дії директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщука Д. В., начальника Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепи С. О. у виконавчому провадженні № 45979910, прийнятій за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність порушень директором Департаменту ДВС МЮУ Поліщуком Д. В. законодавства України при винесенні постанови від 19 липня 2017 року № 7 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 45979910.

За наслідками розгляду справи № 361/4535/17 Верховний Суд залишив без змін постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у визнанні неправомірною та скасуванні постанови директора Департаменту ДВС МЮУ Поліщука Д. В. від 19 липня 2017 року № 7 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 45979910.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки питання законності постанови директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщука Д. В. від 19 липня 2017 року № 7, яка по суті стала підставою для винесення оскаржуваної постанови у цій справі, досліджувалось судами у справі № 361/4535/17, за наслідками розгляду якої не встановлено підстав для визнання її незаконною та скасування, суди попередніх інстанцій у справі, яка переглядається в порядку касаційного провадження, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 щодо невідповідності реквізитів та порядку оформлення оскаржуваної постанови вимогам законодавства України стосуються формального підходу скаржника до змісту окресленого ним питання саме щодо її незаконності та скасування, та не спростовують підстав для винесення оскаржуваної постанови.

Щодо вирішення клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

Частиною третьою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду..

Доводи ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 361/4535/17, є необґрунтованими.

На переконання колегії суддів, такими діями заявник намагається вчергове оскаржити передумови для винесення начальником Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Штепою С. О. постанови від 17 серпня 2017 року у ВП № 36070342, а саме: встановити законність передачі майна (квартири АДРЕСА_2 та земельної ділянки у АДРЕСА_1 ) стягувачу ( ОСОБА_1 ) в рахунок погашення боргу та акт про передачу майна стягувачу, тоді як цим обставинам було надано належну правову оцінку під час розгляду справи № 361/4535/17.

У зв`язку з цим, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Броварського міськрайонного суду та постанова Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець