Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 361/5608/17
провадження № 61-17913св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди та упущеної вигоди
за касаційною скаргою адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича як представника ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року у складі судді Петришин Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєвої В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати відповідача сплатити на його користь збитки в розмірі 220 633,29 грн, упущену вигоду в розмірі 144 000,00 грн та судовий збір у розмірі 3 640,00 грн.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 21 червня 2016 року між ним та відповідачем укладено договір оренди автомобіля марки Volkswagen LN 35, державний номерний знак НОМЕР_1 , строком до 21 вересня 2016 року, на підставі якого складено акт приймання-передачі автомобіля, згідно з яким автомобіль передано в користування відповідача.
04 вересня 2016 року на трасі Київ-Чоп з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), у результаті якої було значно пошкоджено зазначений автомобіль. У строк, визначений договором, відповідач свого зобов`язання з повернення автомобіля не виконав і станом на 07 квітня 2017 року вказаний автомобіль позивачу як власнику не повернув.
На неодноразові звернення повернути автомобіль чи відшкодувати його вартість відповідач не реагує, тому ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Броварський міськрайонний суд Київської області рішенням від 23 травня 2019 року позов задовольнив частково. Зобов`язав ОСОБА_2 сплатити на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 220 633,29 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що пошкодження автомобіля, який на праві власності належить позивачу, сталося в результаті порушення відповідачем правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем позивача, чим завдано йому матеріальної шкоди, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати такі збитки.
Визначаючи розмір спричиненої матеріальної шкоди, суд виходив з того, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 , на 04 вересня 2016 року становить 239 643,45 грн, однак з урахуванням статті 13 ЦПК України суд вважав за необхідне стягнути з відповідача завдану шкоду в межах заявлених позивачем вимог, а саме у розмірі 220 633,29 грн.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 04 вересня 2019 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року в частині розміру майнової шкоди та судового збору, що підлягають стягненню
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 змінив, визначив розмір майнової шкоди в сумі 205 405,45 грн, а розмір судового збору в сумі 2 054,05 грн. В іншій частині рішення суду залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що позивач під час розгляду цієї справи відчужив спірний автомобіль у пошкодженому стані в інтересах третьої особи, що виключає у разі стягнення з відповідача шкоди в розмірі ринкової вартості автомобіля можливість передати його відповідачу, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру відшкодування шкоди.
Визначаючи розмір, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 27 лютого 2019 року № 20815/18-54/20816/18-56 ринкова вартість «Volkswagen LТ35», державний номерний знак НОМЕР_1 , на 04 вересня 2016 року складає 239 643,45 грн, утилізаційна вартість станом на 04 вересня 2016 року - 34 238,00 грн, тому розмір відшкодування матеріальної шкоди повинен становити 205 405,45 грн (239 643,45 - 34 238,00).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 02 жовтня 2019 року до Верховного Суду, адвокат Куксюк А. Л. як представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 158 643,45 грн та судові витрати в розмірі 1 586,46 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-ІV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювана шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
В разі виплати особі повної вартості речі, яку було знищено, залишки такої речі (спірний автомобіль) слід повернути особі, яка відшкодувала шкоду.
Відповідач та його представник неодноразово в Броварському міськрайонному суді Київської області та в Київському апеляційному суді заявляли клопотання про витребування від Регіонального сервісного центру МВС Територіального сервісного центру 0742 МВС у Волинській області інформації про вартість автомобіля, за яку його позивач відчужив, однак у задоволенні таких клопотань суд відмовив.
Не отримавши відповідь на адвокатські запити від 14 червня, 23 серпня 2019 року представник відповідача звертався із повторними адвокатськими запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, ТСЦ МВС № 0742.
26 вересня 2019 року адвокат Куксюк А. Л. отримав від ТСЦ МВС 0742 лист від 30 серпня 2019 року № 31/3/2-15-АЗ, в якому зазначено, що вартість спірного транспортного засобу за домовленістю сторін згідно з договором купівлі-продажу становила 81 000,00 грн.
Отже, судові рішення, ухвалені у цій справі, порушують права та інтереси відповідача.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення упущеної вигоди не оскаржуються, тому не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
04 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Негребецької Ю. Є. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що подана відповідачем касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені у цій скарзі, є безпідставними й необґрунтованими, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року та постанова Київського
апеляційного суду від 04 вересня 2019 року є законними й такими, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.
28 вересня 2016 року відповідач власноруч склав розписку, де повністю та цілком визнав, що внаслідок скоєної з його вини ДТП позивачу було завдано матеріальної шкоди, вираженої у пошкодженні транспортного засобу. У цій розписці відповідач зобов`язався відновити технічний стан транспортного засобу в повному обсязі та передати його позивачу за висновком незалежної експертизи. Відповідач пообіцяв виконати зазначені дії у період з дати набрання законної сили ухвалою у кримінальній справі щодо ДТП до 4 місяців. Остаточний варіант відшкодування збитків не обговорювався.
Позивач створив відповідачу всі умови для досудового врегулювання спору, в тому числі повідомив про огляд цього автомобіля, але дії відповідача свідчать про небажання нести матеріальну відповідальність перед позивачем, вказують на затягування судового розгляду та зловживання процесуальними правами. Тому внаслідок порушення законних прав позивач був змушений звернутися до суду.
У судовому засіданні Броварського міськрайонного суду Київської області 04 грудня 2017 року під час розгляду клопотання про призначення судової експертизи позивач наголошував, що спірний автомобіль неможливо оглянути, оскільки він був переданий третім особам, про що було додано до матеріалів справи копії нотаріально посвідченої довіреності від 25 листопада 2017 року.
Відповідач надав документи до касаційної скарги, які не були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, до того ж вказані докази жодним чином не підвереджують утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля станом на дату ДТП, 04 вересня 2016 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Броварського міськрайонного суду Київської області.
18 жовтня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 .
21 червня 2016 року між ОСОБА_1 (наймодавець) та ОСОБА_2 (наймач) укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черповицьким М. Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 11206.
Відповідно до пункту 1.1 цього договору наймодавець зобов`язується передати наймачу у строкове володіння та користування, а наймач зобов`язується прийняти у строкове володіння та користування автомобіль та зобов`язується сплачувати наймодавцю орендну плату.
За змістом пунктів 1.1.1 - 1.1.6 договору найму (оренди) об`єктом, який передається в оренду, є автомобіль марки Volkswagen, модель LT35, рік випуску 2006, державний номерний знак НОМЕР_1 . За домовленістю сторін вартість автомобіля, який передається в оренду, становить 275 000,00 грн.
Відповідно до пункту 4.1 договору найму (оренди) термін оренди становить до 21 вересня 2016 року з моменту прийняття автомобіля за актом приймання-передачі.
На виконання умов договору найму (оренди) 21 червня 2016 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у користування вказаний автомобіль, про що сторони склали відповідний акт.
Згідно з пунктом 9.3 договору найму (оренди) у разі пошкодження або знищення автомобіля, за умови, що такий випадок не компенсується страховим відшкодуванням, наймач виплачує наймодавцю залишкову вартість автомобіля, що вираховується на день, який передував такому пошкодженню чи знищенню.
04 вересня 2016 року близько 01 год 00 хв ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 , на 443 км - 31 м автодороги Київ - Чоп, виявивши необережність, порушуючи вимоги розділу І пункту 1.5; розділу 2 пункту 2.3 б) ПДР України, виявивши неуважність, відволікся від стеження за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, перемикаючи автомагнітолу, допустив виїзд на праве узбіччя дороги в напрямку свого руху, здійснив різкий маневр повороту ліворуч, внаслідок чого автомобіль занесло лівим боком і він виїхав за межі дороги у кювет, де перевернувся декілька разів. Порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху спричинили потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв`язку з чим ОСОБА_2 підозрюється у
вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України. Вина ОСОБА_2 у вчиненні цього кримінального правопорушення підтверджується його показами та іншими письмовими доказами.
У зв`язку з примиренням із потерпілим ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12016140160000655 від 04 вересня 2016 року та закрито кримінальне провадження. Речовий доказ, а саме транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 залишено у його користуванні(ухвала Бродівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2016 року).
28 вересня 2016 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 власноручно написану розписку, в якій зазначив, що повністю і цілком визнає, що внаслідок скоєння з його вини ДТП, яке відбулося 05 вересня 2016 року на трасі Київ - Чоп, було завдано матеріальної шкоди, яка полягає у пошкодженні транспортного засобу марки Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 зобов`язався повністю відновити технічний стан транспортного засобу та передати його власнику - ОСОБА_1 за висновком незалежної експертизи в термін з дати закриття кримінальної справи щодо ДТП до чотирьох місяців.
06 червня 2017 року на адресу відповідача направлено телеграму з інформацією про те, що 12 червня 2017 року за адресою: вул. Нововокзальна, 21, м. Київ, буде здійснюватися огляд аварійного автомобіля марки Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 . Також, у телеграмі зазначено, що в разі неявки ОСОБА_2 дефектна відомість буде складена експертом без його участі.
12 червня 2017 року судовий експерт державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Струк І. А. здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу.
За результатом огляду судовий експерт 16 червня 2017 року надав висновок експертного дослідження № 19/13-1/83-ЕД/17, з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Volkswagen LТ35, номер кузова НОМЕР_3 , 2006 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 станом на момент проведення експертного дослідження становить 220 633,29 грн.
На виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2017 року судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Бегей Р. І. та Юхименко А. В. 19 березня 2019 року надали висновок експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи від 27 лютого 2019 року № 20815/18-54/20816/18-56, згідно з яким ринкова вартість КТЗ Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 , на 04 вересня 2016 року становить 239 643,45 грн. Виходячи із наданого у розпорядження експертів комплексу вихідних даних, а також прийнятих обмежень, встановлено, що досліджуваний автомобіль може бути визнаний відремонтованим. За результатами проведених розрахунків встановлено, що вартість відновлювального ремонту досліджуваного КТЗ на визначену дату оцінки з урахуванням прийнятих обмежень становить 654 031,56 грн; вартість відновлювального ремонту досліджуваного КТЗ на визначену дату оцінки з врахуванням прийнятих обмежень та з врахуванням фізичного зносу замінюваних складових становить 268 868,76 грн. Вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику КТЗ Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 04 вересня 2016 року становить 239 643,45 грн, утилізаційна вартість цього автомобіля станом на 04 вересня 2016 року становить 34 238,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм
матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Статтями 15 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Суди встановили, що відповідач користувався належним позивачу на праві власності автомобілем на підставі договору оренди, укладеним відповідно до вимог законодавства України.
Наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця (стаття 779 ЦК України).
Згідно зі статтею 803 ЦК України наймач зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані у зв`язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з частинами першою - третьою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Суди встановили, що внаслідок скоєння з вини відповідача ДТП, яке відбулося 05 вересня 2016 року на трасі Київ - Чоп, позивачу було завдано матеріальної шкоди, яка полягає у пошкодженні транспортного засобу марки Volkswagen LТ35, державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_2 зобов`язався повністю відновити технічний стан транспортного засобу та передати його власнику - ОСОБА_1 , однак цього не зробив.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про розмір стягнутих на користь позивача збитків, який відповідає змісту виниклих між сторонами правовідносин та статтям 779 803 ЦК України.
Доводи касаційної скарги щодо розміру завданих збитків з урахуванням проданих залишків висновки апеляційного суду не спростовують, оскільки відповідач зобов`язаний їх відшкодувати у повному обсязі, відповідно до умов укладеного між сторонами договору та положень законодавства щодо найму транспортного засобу.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з такими висновками та необхідності переоцінки доказів.
Верховний Суд наголошує, що перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги її висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича як представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун