Постанова

Іменем України

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 361/5903/16-ц

провадження № 61-4739св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Богданівська сільська рада Броварського району Київської області, правонаступником якої є Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області,

представник позивача - адвокат Заворотнюк Максим Сергійович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Пирогівський Володимир Васильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Богданівської сільської ради Броварського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У жовтні 2016 року Богданівська сільська рада Броварського району Київської області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що 06 січня 2012 року рішенням Богданівської сільської ради № 109 затверджено технічну документацію на будівництво будинку культури, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала, що у 2016 році було виділено фінансування на будівництво, проте, приступити до виконання робіт було неможливо у зв`язку з тим, що впритул до стіни будинку культури розташована земельна ділянка ОСОБА_1 , площею 0,1201 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Зазначала, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що спірну земельну ділянку передано відповідачу на підставі рішення Виконкому Богданівської сільської ради народних депутатів від 1999 року та видано відповідний державний акт від 15 вересня 1999 року.

Стверджувала, що з 1996 року по 2006 рік Богданівською сільською радою не приймалося жодного рішення про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 1201 га з відповідним цільовим призначенням.

Ураховуючи наведене, Богданівська сільська рада Броварського району Київської області просила суд визнати недійсним державний акт серії І-КВ № 116199 від 15 вересня 1999 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 , на право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, кадастровий номер 3221280801:01:036:0056, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та витребувати у ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року у складі судді Сердинського В. Г. позов Богданівської сільської ради Броварського району Київської області задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221280801:01:036:0056, серії І-КВ № 116199, виданий 15 вересня 1999 року на ім`я ОСОБА_1 .

Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1201 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221280801:01:036:0056 на користь Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Броварського районного суду Київської області від 10 березня 2017 року задоволено.

Скасовано заочне рішення Броварського районного суду Київської області від 10 березня 2017 року, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2019 року позов Богданівської сільської ради Броварського району Київської області задоволено. Визнано недійсним державний акт серії І-КВ № 116199 від 15 вересня 1999 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 , на право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1201 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221280801:01:036:0056, на користь Богданівської сільської ради Броварського району Київської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку без наявності на те законних підстав з порушенням встановленої законодавством процедури, що суттєво порушує суспільний інтерес і справедливу рівновагу між приватними інтересами та інтересами суспільства (територіальної громади с. Богданівка).

При цьому районний суд зазначив, що позивачем не було пропущено строк позовної давності на звернення до суду з позовом тому, що ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку на підставі державного акту серії І-КВ № 116199 від 15 вересня 1999 року лише 03 березня 2014 року, а Богданівська сільська рада завернулася з позовом 17 жовтня 2016 року - в межах строку позовної давності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову Богданівської сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутність у міськрайонному управлінні у Броварському районі та м. Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , не можна вважати підтвердженням факту її відсутності у цілому, з урахуванням і тієї обставини, що частина архіву Богданівської сільської ради була викрадена.

Також апеляційний суд зазначив, що відомості про реєстрацію державних актів на право приватної власності на земельну ділянку повинні вноситися у книгу записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю, ведення та збереження якої покладається на державні органи земельних ресурсів.

Разом з тим, згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26 вересня 2019 року книга реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Богданівській сільській раді Броварського району Київської області за 1999 рік відсутня.

Відсутність документації із землеустрою щодо виготовлення оспорюванного державного акту не є підставою для визнання його недійсним.

Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували його доводи щодо недійсності державного акту серії І-КВ № 116199 від 15 вересня 1999 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , на право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Богданівська сільська рада Броварського району Київської області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2020 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Журавель В. І.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2021 року залучено Великодимерську селищну раду до участі у справі як правонаступника Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Богданівської сільської ради Броварського району Київської області мотивована тим, що рішення про виділення відповідачу земельної ділянки з цільовим призначенням «будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель» сільською радою не ухвалювалося. У матеріалах справи є копія рішення про надання згоди на виділення земельної ділянки саме для «будівництва молодіжного комплексу».

Вказує, що суд апеляційної інстанції належно не перевірив факти, встановлені рішенням районного суду, про перебування на спірній земельній ділянці об`єкту права власності позивача у справі (сільського клубу).

Крім того, зазначає, що суд не вжив заходів щодо дослідження інформації про кадастровий номер земельної ділянки та її місцезнаходження, оскільки первинно державний акт видано без зазначення конкретної адреси - лише назви населеного пункту.

Стверджує, що відповідач отримав державний акт за відсутності технічної документації щодо місця знаходження земельної ділянки.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно поновив строк позовної давності на оскарження державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 вересня 1999 року.

Вважає оскаржувану постанову апеляційного суду мотивованою та обґрунтованою, а висновки апеляційного суду такими, що відповідають нормам матеріального права. Зокрема, звертає увагу на те, що судом правильно застосовано частину першу статті 29 ЗК України 1990 року та враховано, що право власності є абсолютним правом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до витягу з рішення Богданівської сільської ради Броварського району Київської області № 32 від 10 червня 1999 року, жителю села Богданівка ОСОБА_1 для будівництва молодіжного комплексу було надано земельну ділянку розміром 0,12 га на АДРЕСА_1 . При цьому його зобов`язано виготовити технічну документацію на будівництво (том 1, а. с. 43).

Згідно з актом прийому-передачі з балансу КСП «Богданівське» на баланс Богданівської сільської ради в с. Богданівка Броварського району Київської області від 10 серпня 1999 року пункт № 3 «Клуб на 250 місць» (шифр 013301) (к-ть І) (балансова вартість - 66006,11) (залишкова вартість - 1601,25) передано будинок культури на баланс Богданівської сільської ради с. Богданівка Броварського району Київської області (том 1, а. с. 170).

06 січня 2012 року Богданівською сільською радою Броварського району Київської області винесено рішення № 109 «Про затвердження технічної документації на будівництво будинку культури» за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 12).

05 липня 2012 року на підставі рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Броварського району Київської області № 48 від 15 травня 2012 року «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна», зареєстровано право власності на вказаний будинок культури за територіальною громадою села Богданівка в особі Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом про державну реєстрацію прав (том 1, а. с.13,14,164,165,166).

Листом від 28 березня 2016 року № 18-1008-99.2-390/2-16 Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області повідомило Богданівську сільську раду Броварського району Київської області про те, що присадибна земельна ділянка площею 0,1201 га в селі Богданівка з кадастровим номером 3221280801:01:036:0056 знаходиться у власності ОСОБА_1 . При цьому, правовстановлюючий документ і документація із землеустрою по виготовленню правовстановлюючого документа на дану земельну ділянку в Управлінні відсутня (том 1, а. с. 21).

У інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зазначено, що земельна ділянка площею 0,1201 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221280801:01:036:0056, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії І-КВ № 116199, виданого 15 вересня 1999 року Богданівською сільською радою народних депутатів (том 1, а. с. 15-16).

03 березня 2014 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3221280801:01:036:0056) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 1 КВ № 116199, виданого 15 вересня 1999 року.

У листі архівного сектору Броварської районної державної адміністрації Київської області від 11 жовтня 2017 року № 204 зазначено, що надати архівний витяг з рішення виконкому Богданівської сільської ради від 13 серпня 1999 року «Про приватизацію земельних ділянок» на ім`я ОСОБА_1 немає можливості, тому що вищевказаного прізвища в документах за 1999 рік виявлено не було. Також 13 серпня 1999 року засідання виконавчого комітету сільської ради не проводилось. Документи Богданівської сільської ради за період 1965-1998 роки було частково викрадено 09 січня 2008 року з приміщення архіву (Акт про нестачу справ від 14 січня 2008 року № 1) (том 1, а. с. 181).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга Богданівської сільської ради Броварського району Київської області підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень визначених цим Кодексом. Набуття цих прав громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

згідно із статтею 43 ЗК України права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статей 27, 28 цього Кодексу. Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов`язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства. Права власників земельних ділянок і землекористувачів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1 Інструкції право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю, на право постійного користування земелею.

Державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

Складання державного акту на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим проектом відведення цієї ділянки.

Розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації на підставі технічного завдання, яке видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України.

Технічна документація зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання в користування або передачу у власність земельної ділянки; заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта; технічне завдання на складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів про права третіх осіб на використання земельної ділянки; висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки; абрис зйомки земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки з прив`язкою до пунктів геодезичної мережі; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

До технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею обов`язково додається справа щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність, у власність або у постійне користування.

При наданні земельної ділянки у постійне користування до технічної документації зі складання державного акта обов`язково додається затверджений проект відведення цієї земельної ділянки.

Технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України.

Пунктам 2.9., 2.11., 2.14. Інструкції встановлено, що бланк державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею, договору тимчасового користування землею чи оренди землі заповняється державною мовою. Всі записи мають бути зроблені чітко і ретельно, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів можливе з використанням комп`ютерної техніки.

Державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею складається у двох примірниках, підписується сільським, селищним, міським головою або головою відповідної державної адміністрації і скріплюється відповідною гербовою печаткою. Сторінку державного акта з зображенням плану земельної ділянки підписує начальник районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів.

Згідно з пунктом 3.1. Інструкції Державні акти на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю або на право постійного користування землею видаються міськими, селищними, сільськими радами. Якщо рішення було прийнято Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим або обласною радою, то видача державного акта здійснюється районною радою.

Пунктом 3.3. Інструкції передбачено, що державна реєстрація державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю або право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) здійснюється районною, міською, селищною, сільською радою; договорів оренди - виконавчим органом міської, селищної, сільської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями; державних актів право власності на землю - місцевими державними органами земельних ресурсів.

Державні акти, що посвідчують право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею реєструються, відповідно, у - Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю (пункт 3.5. Інструкції).

При цьому згідно з пунктом 3.4. Інструкції забезпечення державної реєстрації державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди покладається на державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське та Севастопольське міські управління земельних ресурсів.

Порядок зберігання державних актів наведений у пунктах 4.1., 4.2. Інструкції, відповідно до яких власники земельних ділянок зберігають видані їм державні акти і договори як документи періодичного користування. Другий примірник державного акта зберігається у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.

Відповідно до положень частини третьої статті 12 та частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судами встановлено, що відповідно до витягу з рішення Богданівської сільської ради Броварського району Київської області від 10 червня 1999 року № 32 ОСОБА_1 надано земельну ділянку розміром 0,12 га на АДРЕСА_1 для будівництва молодіжного комплексу.

15 вересня 1999 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,12 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. який підписаний головою Богданівської сільської ради народних депутатів Т. І. Згонником, скріплений печаткою сільської ради та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1427.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що Богданівською сільською радою не надано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували його доводи щодо недійсності державного акту серії І-КВ № 116199 від 15 вересня 1999 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків, оскільки судом неповно встановлено всі обставини справи, наданим доказам не дана належна правова оцінка.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, не надав їм належної правової оцінки, дійшов передчасних висновків, що втрата Богданівською сільською радою з приміщення архіву частини документів за період з 1965 до 1998 роки та відсутність у міськрайонному управлінні у Броварському районі та м. Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , не можна вважати підтвердженням факту її відсутності у цілому.

При цьому, апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до витягу з рішення Богданівської сільської ради Броварського району Київської області № 32 від 10 червня 1999 року, жителю села Богданівка ОСОБА_1 надано земельну ділянку розміром 0,12 га на АДРЕСА_1 для будівництва молодіжного комплексу (том 1, а. с. 43), тоді як у державному акті на право приватної власності на землю від 15 вересня 1999 року цільовим призначенням земельної ділянки вказано будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (том 1, а. с. 73).

Апеляційний суд не дослідив, чи проводилася зміна цільового призначення спірної земельної ділянки і якщо так, то на підставі яких правовстановлюючих документів, на підставі яких рішень органу влади.

Отже, суд апеляційної інстанції не забезпечив належної обґрунтованості судового рішення, не дослідив всі зібрані у справі докази, не звернув уваги на обставину, що має значення для справи, а саме - цільове призначення земельної ділянки та ухвалив судове рішення, яке не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, збирати та надавати правову оцінку новим доказам у справі, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, правонаступником якої є Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області,задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк