Постанова
Іменем України
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 361/717/13-ц
провадження № 61-153св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1 ,
стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
головний державний виконавець Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Турчина Олена Сергіївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Косенком Іллею Андрійовичем , на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
26 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії головного державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 361/717/13-ц від 27 травня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 09 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості у розмірі - 74 876,55 дол. США, 25 295 грн та судових витрат у розмірі - 3 441 грн.
Дії державного виконавця щодо відкриття даного виконавчого провадження є предметом оскарження за скаргою ОСОБА_1 в цивільній справі № 361/717/13-ц, що перебуває в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області, у зв`язку з тим, що рішення у вигляді постанови від 30 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 прийнято після спливу встановленого законом строку для пред`явлення стягувачем до виконання виконавчого листа.
В ході судового розгляду скарги з`ясовано, що це виконавче провадження відкрито після завершення 31 березня 2016 року виконавчого провадження № НОМЕР_3, відомості про яке в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні.
В результаті ознайомлення в приміщенні Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області з матеріалами ВП № НОМЕР_3 з`ясовано, що останнє знищене у зв`язку із закінченням строку зберігання завершених виконавчих проваджень, та отримано витяг з спецрозділу ВП від 16 квітня 2024 року, згідно з інформації з якого виконавче провадження № НОМЕР_3 відкрито на підставі постанови головного державного виконавця Турчини О.С. від 02 квітня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 361/717/13-ц від 27 травня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 09 липня 2014 року.
Такі дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а виконавчий лист прийнято до виконання поза встановленим строком для його пред`явлення з огляду на наступне. Виконавчий лист видано на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року в цивільній справі № 361/717/13-ц за позовом ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до резолютивної частини якого судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованість за договором кредиту № 108/2008 USD від 07 квітня 2008 року у розмірі - 74 876,55 дол. США і 25 295 грн та судові витрати у розмірі - 3 441 грн.
Як на момент виникнення права стягувача на звернення з заявою про примусове виконання рішення до державної виконавчої служби та видачі виконавчого листа у справі № 361/717/13-ц, так і на момент відкриття виконавчого провадження (02 квітня 2015 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» в редакції № 2677-VI від 04 листопада 2010 року, який набрав чинності з 09 березня 2011 року, з наступними змінами та доповненнями. На момент видачі виконавчого листа, так і на момент відкриття виконавчого провадження виконавчий лист, виданий Броварським міськрайонним судом Київської області на підставі рішення в цивільній справі № 361/717/13-ц міг бути пред`явлений стягувачем до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили 07 червня 2013 року до 07 червня 2014 року, що зазначено у виконавчому документі відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_1 просив
визнати дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Турчини О. С. щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 неправомірними;
скасувати постанову головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Турчини О.С. від 02 квітня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 361/717/13-ц від 27 травня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 09 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості у розмірі - 74 876,55 дол. США, 25 295 грн та судових витрат у розмірі - 3 441 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області в складі: Василишина В. О., від 17 червня 2024 року:
скаргу ОСОБА_1 задоволено;
визнано неправомірними дії головного державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3;
скасовано постанову головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 02 квітня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №361/717/13-ц від 27 травня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 09 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості у розмірі - 74 876, 55 дол. США, 25 295 грн;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
на момент виникнення права стягувача на звернення із заявою про примусове виконання рішення до державної виконавчої служби та видачі виконавчого листа у справі № 361/717/13-ц, а також на момент відкриття виконавчого провадження, постановлення оскаржуваної постанови 02 квітня 2015 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» в редакції № 2677-VI від 04 листопада 2010 року, що набрав чинності з 09 березня 2011 року, з наступними змінами та доповненнями. Частиною першою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній як на момент видачі виконавчого листа, так і на момент відкриття виконавчого провадження) виконавчий лист, виданий Броварським міськрайонним судом Київської області на підставі рішення в цивільній справі № 361/717/13-ц міг бути пред`явлений стягувачем до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили 07 червня 2013 року до 07 червня 2014 року, про що вказано у виконавчому документі;
отримавши виконавчий лист № 361/717/13-ц державний виконавець відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» повинен був відмовити у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що винести відповідну постанову. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання. Відповідно до положень частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом;
ухвалою суду від 10 вересня 2014 року у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено. Разом з тим, головним державним виконавцем прийнято виконавчий лист до виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;
з матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Косенко І. А. подав заяву до відділу ДВС заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3. 16 квітня 2024 року отримав витяг із спецрозділу ВП НОМЕР_3. 26 квітня 2024 року звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Таким чином, строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця заявником не пропущено. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість цієї скарги та її задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року:
апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено;
ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким в вимогах скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що
аналіз частини першої статті 449 ЦПК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. Порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Доведення факту, що сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася своєчасно до суду за його захистом недостатньо для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду. Для поновлення строку звернення до суду заявнику потрібно довести наявність об`єктивних обставин, які свідчать про те, що заявник не знав та і не міг дізнатись про порушення своїх прав;
право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року);
встановлено судом першої інстанції та не заперечується представником скаржника, що 01 квітня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Косенко І. А. подав заяву до відділу ДВС заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3. Зі скаргою звернувся 26 квітня 2024 року. Те, що представник скаржника ознайомився з матеріалами справи пізніше, за наявності клопотання про поновлення строку може слугувати підставою для такого поновлення за наявності доказів та обґрунтованих підстав. Водночас, таке клопотання не подавалось, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк на подачу скарги в цьому випадку не пропущено;
відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Аргументи учасників справи
02 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником Косенком І. А., на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, у якій просив:
оскаржене судове рішення апеляційного суду скасувати;
ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції безпідставно констатував пропуск заявником десятиденного строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, встановленого статтею 449 ЦПК України, пов`язуючи початок перебігу процесуального строку з моментом подання стороною заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 01 квітня 2024 року, а не з моментом фактичного ознайомлення 16 квітня 2024 року, під час якого особа отримала можливість дізнатись про порушення її прав і свобод. Таким чином, постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: суд апеляційної інстанції неправильно встановив настання події, з якою пов`язано початок відліку процесуального строку, передбаченого статтею 449 ЦПК України;
суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, початок перебігу строку на оскарження дій державного виконавця пов`язує з поданням 01 квітня 2024 року до Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3, що не відповідає вимогам ЦПК України та обставинам справи;
відповідно до пункту а) частини першої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 759/20392/18 зазначено, що виходячи з результату системного аналізу статей 123 124 126 ЦПК України із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов`язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод. У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20 зазначено, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 209/2838/16. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження N° 61-17257св20) та від 07 липня 2021 року у справі № 127/2-200/2004 (провадження № 61-16384св19), однак в оскаржуваній постанові судом апеляційної інстанції не враховані;
предметом оскарження є дії головного державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Турчини Олени Сергіївни щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 02 квітня 2015 року після спливу встановленого законом строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа. Подією, з якою пов`язується початок перебігу десятиденного строку, визначеного статтею 449 ЦПК України, є фактичне ознайомлення представника ОСОБА_1 16 квітня 2024 року в приміщенні Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3, в результаті якого було отримано інформацію про дату відкриття виконавчого провадження та про порушення при цьому вимог Закону України «Про виконавче провадження»;
у травні 2023 року, у зв`язку з накладенням арешту на картковий рахунок для виплат, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» для зарахування та отримання грошового забезпечення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 дізнався про наявність виконавчого провадження № НОМЕР_2;
ВП № НОМЕР_2 відкрито після завершення 31 березня 2016 року виконавчого провадження № НОМЕР_3, відомості про яке в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні. При реалізації права на ознайомлення з матеріалами ВП № НОМЕР_3 в приміщенні Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області 16 квітня 2024 року з`ясовано, що останнє знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання завершених виконавчих проваджень, та отримано витяг з спецрозділу ВП від 16 квітня 2024 року. Згідно отриманої з витягу інформації, ВП № НОМЕР_3 було відкрито постановою головного державного виконавця Турчини О. С. від 02 квітня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 361/717/13-ц від 27 травня 2013 року виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 09 липня 2014 рокую. Таким чином, лише після отримання витягу із спецрозділу ВП від 16 квітня 2024 року заявник отримав інформацію про дату відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 02 квітня 2015 року. скаргу на дії державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням рішень подано 26 квітня 2024 року у передбачений частиною першої статті 449 ЦПК України десятиденний строк з моменту ознайомлення 16 квітня 2024 року з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3 в ході якого, було отримано витяг із спецрозділу виконавчих проваджень від 16 квітня 2024 року, у зв`язку з чим відсутні підстави для порушення питання про поновлення процесуального строку на її подання або застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 126 ЦПК України.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року:
поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року;
відкрито касаційне провадження у справі.
20 лютого 2025 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року
повернуто головному державному виконавцю Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Турчиній О. С. копію матеріалів ВП № НОМЕР_4, винесених при примусовому виконанні виконавчого листа № 361/717/13-ц від 27 травня 2013 року;
справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 січня 2025 року вказано, що:
наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року в справі № 361/717/13-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/32410870):
позов ПАТ «КБ «Експобанк» задоволено;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованість за договором кредиту № 108/2008 USD від 07 квітня 2008 року у розмірі - 74 876,55 дол. США, 25 295 грн та судові витрати в сумі - 3 441 грн.
Вказане рішення суду набрало законної сили 07 червня 2013 року.
04 липня 2014 року представник ПАТ «КБ «Експобанк» звернувся до суду із заявою про видачу копії рішення суду та виконавчого документа по цивільній справі № 361/717/13-ц.
09 липня 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист у справі № 361/717/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованість за договором кредиту № 108/2008 USD від 07 квітня 2008 року у розмірі - 74 876,55 дол. США, 25 295 грн та судові витрати в сумі - 3 441 грн. Строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання - 07 червня 2014 року.
09 липня 2014 року представник позивача в цивільній справі № 361/717/13-ц ОСОБА_3 подав до суду заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2014 року у справі № 361/5319/14-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/40082631) заяву ПАТ «КБ «Експобанк» залишено без розгляду на підставі заяви представника банку Герасименка А. Ю.
14 серпня 2014 року на адресу Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/40420127), що набрала законної сили 16 вересня 2014 року, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «Експобанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Судове рішення мотивовано відсутністю належних та допустимих доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Згідно інформації по ВП-спецрозділ 02 квітня 2015 року головним державним виконавцем Турчин О. С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 361/717/13-ц.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Столітнього М. М. від 31 березня 2016 року виконавчий документ № 361/717/13-ц, виданий 09 липня 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Експобанк» боргу у розмірі - 74 876,55 дол. США, 25 295 грн, повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 31 березня 2017 року.
28 вересня 2016 року представник стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» звернувся до органів ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Писька Ю. В. від 30 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 361/717/13-ц. Виконавче провадження № НОМЕР_2 на даний час перебуває на примусовому виконанні.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2019 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79787992)
заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задоволено;
замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 361/717/13-ц, виданого 09 липня 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області на виконання заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 361/717/13-ц, за позовом ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 108/2008 USD від 07 квітня 2008 року, а саме замінено стягувача ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Позиція Верховного Суду
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) вказано, що:
«під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що:
«перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 201/4813/19 (провадження № 61-13093св21) вказано, що:
«ОСОБА_2, звертаючись зі скаргою, вказував, що він не пропустив строк на подання скарги, посилаючись на те, що про наявність відкритого виконавчого провадження про стягнення з нього коштів йому стало відомо 08 жовтня 2020 року під час затримання автомобіля, а тому відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» він подав скаргу на дії та рішення державного виконавця 23 жовтня 2020 року, протягом десяти робочих днів.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_4 по суті, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не вирішив питання про поновлення строку на подання такої скарги, не з`ясував, чи дотримано ним строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України, оскільки заявник має право звернутись зі скаргою на дії державного виконавця до суду в межах десятиденного строку, що обчислюється в календарних днях, передбаченого ЦПК України.
Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд не усунув допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права та неправильно застосував до спірних правовідносин статтю 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, оскільки ця норма закону застосовується до більш широкого кола відносин».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 2-8754/11 (провадження № 61-9397св21) зазначено, що:
«розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця по суті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не з`ясував, який конкретно предмет розгляду скарги та в залежності від цього коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права та чи дотримано ним строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України».
Касаційний суд підкреслює, що:
законодавець не відносить пропуск строку на подання скарги на дії виконавця до підстав відмови у задоволенні скарги;
пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Касаційний суд зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постановуВерховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22 (провадження № 61-16084св23), постановуВерховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21 (провадження № 61-14938св23)).
У справі, що переглядається:
при зверненні зі скаргою 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 вказував, що не отримував постанову головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 02 квітня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №361/717/13-ц від 27 травня 2013 року. 01 квітня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Косенко І. А. подав заяву до відділу ДВС заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3. 16 квітня 2024 року отримав витяг із спецрозділу ВП НОМЕР_3. 26 квітня 2024 року звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Таким чином, строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця заявником не пропущено (а. с. 5);
апеляційний суд при відмові у задоволенні скарги вважав, що 01 квітня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Косенко І. А. подав заяву до відділу ДВС заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3. Зі скаргою звернувся 26 квітня 2024 року. Те, що представник скаржника ознайомився з матеріалами справи пізніше, за наявності клопотання про поновлення строку може слугувати підставою для такого поновлення за наявності доказів та обґрунтованих підстав. Водночас, таке клопотання не подавалось, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк на подачу скарги в цьому випадку не пропущено;
апеляційний суд не звернув уваги, що законодавець не відносить пропуск строку на подання скарги на дії виконавця до підстав відмови у задоволенні скарги; пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду; законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання;
у відзиві на апеляційну скаргу боржник вказував, що ВП № НОМЕР_2 відкрито після завершення 31 березня 2016 року виконавчого провадження № НОМЕР_3, відомості про яке в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні. При реалізації права на ознайомлення з матеріалами ВП № НОМЕР_3 в приміщенні Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області 16 квітня 2024 року з`ясовано, що останнє знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання завершених виконавчих проваджень, та отримано витяг з спецрозділу ВП від 16 квітня 2024 року (а. с. 120);
апеляційний суд на вказані аргументи відзиву не відповів. Як наслідок при розгляді скарги ОСОБА_1 по суті, апеляційний суд, зробив передчасний висновок про пропуск строку, при цьому не з`ясував коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав; чи дотримано строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні скарги та по суті не переглянув ухвалу суду першої інстанції. Тому постанову апеляційного суду належить скасувати та передати справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене із порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково;постанову апеляційного судуналежить скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Косенком Іллею Андрійовичем , задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко