Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 362/4670/18
провадження № 61-3516 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг»;
відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
треті особи: відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ);
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі судді Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг» (далі - ТОВ «Агенція спортивних розваг»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, про визнання договору недійсним, припинення права власності на земельну ділянку, відновлення стану земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку, в якому просило: визнати недійсним договір про поділ земельної ділянки від 17 січня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є. В., зареєстровано в реєстрі за №56; припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності: ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 10,7281 га, кадастровий номер: 3221481500:02:039:0001, сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами), за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 10,7281 га, кадастровий номер: 3221481500:02:039:0002, сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами), за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 1,1294 га, кадастровий номер: 3221481500:02:023:0001, сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами), за адресою: АДРЕСА_1 ; відновити стан земельної ділянки площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001, реєстраційний номер: 1062008832214, який існував до порушення прав ТОВ «Агенція спортивних розваг», шляхом погашення права власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в Поземельних книгах на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, кадастрові номери: 3221481500:02:039:0001, 3221481500:02:039:0002, 3221481500:02:023:0001, які утворились в результаті поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами), площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001, з відновленням державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами) площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001 та відкриттям на неї Поземельної книги; визнати за ТОВ «Агенція спортивних розваг» право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами), площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001, реєстраційний номер: 1062008832214, за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовані господарські будівлі та споруди, реєстраційний номер: 922276032214, належні ТОВ «Агенція спортивних розваг» (код ЄДРПОУ 33640533) на праві власності; стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Агенція спортивних розваг» понесені ним судові витрати.
У травні 2019 року ТОВ «Агенція спортивних розваг» подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб земельних ділянок: площею 10,7281 га, кадастровий номер: 3221481500:02:039:0001; площею 10,7281 га, кадастровий номер: 3221481500:02:039:0002; площею 1,1294 га, кадастровий номер: 3221481500:02:023:0001.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом спору у даній справі є відновлення стану земельної ділянки площею 22,5856 га, кадастровий номер: 3221481501:01:039:0001, реєстраційний номер: 1062008832214, який існував до незаконного поділу зазначеної земельної ділянки сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами) на три новостворені земельні ділянки площею 10,7281 га, кадастровий номер: 3221481500:02:039:0001; площею 10,7281 га, кадастровий номер: 3221481500:02:039:0002; площею 1,1294 га, кадастровий номер: 3221481500:02:023:0001, які належать на праві власності відповідачам: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Вважало, що вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам. Вказувало, що у випадку невжиття заходів забезпечення відповідачі можуть відчужити спірні земельні ділянки, що може у разі задоволення позовних вимог утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Васильківського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року заяву ТОВ «Агенція спортивних розваг» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 10,7281 га, кадастровий № 3221481500:02:039:0001, що зареєстрована за ОСОБА_4 . Заборонено ОСОБА_4 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб даної земельної ділянки. Накладено арешт на земельну ділянку площею 10,7281 га, кадастровий № 3221481500:02:039:0002, що зареєстрована за ОСОБА_2 та заборонено їй та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб вказаної земельної ділянки. Накладено арешт на земельну ділянку площею 1,1294 га, кадастровий № 3221481500:02:023:0001, що зареєстрована за ОСОБА_3 та заборонено йому та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб вказаної земельної ділянки.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник, відповідає заявлений позовним вимогам.
Оскільки спірні земельні ділянки належать на праві власності відповідачам і вони можуть їх відчужити, то існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 29 грудня 2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Васильківського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга на рішення суду подана заявником після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення. Підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відсутні, оскільки відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи та не позбавлена була можливості цікавитися розглядом справи, знайомитися з матеріалами та приймати участь в судових засіданнях.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а тому висновки суду не відповідають обставинам справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 362/4670/18 з Васильківського районного суду Київської області.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2021 року зазначену справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 16 грудня 2020 року з інформаційних джерел, розміщених на сайті Судової влади України, було встановлено, що ухвалою Васильківського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року було задоволено заяву ТОВ «Агенція спортивних розваг» від 03 травня 2019 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб належних їм земельних ділянок: площею 10,7281, кадастровий номер: 3221481500:02:039:0001; площею.
17 грудня 2020 року після судового засідання у справі вона ознайомилася з матеріалами справи та зі змістом ухвали про забезпечення позову.
Вказувала, що судом першої інстанції не виконано вимог статті 157 ЦПК України щодо виконання ухвали про забезпечення позову, копію ухвали про забезпечення позову їй не була направлена.
Не володіючи спеціальними знаннями та навичками у сфері юриспруденції, вона не могла допустити та знати, що накладення арешту на належне їй майно взагалі можливе у справі за заявою особи, яка звернулась до суду із позовними вимогами про оскарження договору, стороною якого вона не є.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року ТОВ «Агенція спортивних розваг»подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Відтак, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Васильківського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року заяву ТОВ «Агенція спортивних розваг» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 10,7281 га, кадастровий № 3221481500:02:039:0001, що зареєстрована за ОСОБА_4 . Заборонено ОСОБА_4 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб даної земельної ділянки. Накладено арешт на земельну ділянку площею 10,7281 га, кадастровий № 3221481500:02:039:0002, що зареєстрована за ОСОБА_2 та заборонено їй та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб вказаної земельної ділянки. Накладено арешт на земельну ділянку площею 1,1294 га, кадастровий № 3221481500:02:023:0001, що зареєстрована за ОСОБА_3 та заборонено йому та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб вказаної земельної ділянки.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 29 грудня 2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Васильківського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
У статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалів справи убачається, що ухвала про забезпечення позову була постановлена судом першої інстанції 07 травня 2019 року.
Частиною першою статті 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Разом з тим стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може тлумачитися як надання сторонам справи автоматичного права на отримання певної форми надіслання судових документів, наприклад, рекомендованим листом.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Посилання касаційної скарги на те, що відповідач не знала про ухвалення судом ухвали про забезпечення позову, безпідставні, оскільки про розгляд справи ОСОБА_4 належним чином повідомлялась та не була позбавлена можливості цікавитися розглядом справи, знайомитися з матеріалами справи, приймати участь в судових засіданнях, а учасник процесу зобов`язаний добросовісно користуватись своїми процесуальними правами (частина перша статті 44 ЦПК України).
Зазначене також узгоджується з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, згідно з яким сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення), а відповідач протягом майже двох років не цікавилася розглядом відомої їй справи.
Таким чином апеляційний суд, надавши належну правову оцінку доводам ОСОБА_4 , дійшов вірного висновку про те, що заявник пропустила строк на апеляційне оскарження ухвали суду про забезпечення позову, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400 406 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович