Постанова
Іменем України
09липня 2020 року
м. Київ
справа № 363/2359/19
провадження № 61-7354св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження -старший державний виконавець Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області Картошкіна Марина Михайлівна,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
представник заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області, у складі судді
Рудюка О. Д., від 18 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І., від 10 березня 2020 року.
Короткий зміст скарги та її обґрунтування
У червні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області (далі - Вишгородський РВ ДВС ГТУЮ у Київської області) Картошкіної М. М., заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована тим, що на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2015 року йому виділено у власність садовий будинок із будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею 0,0615 га, за цією ж адресою. ОСОБА_2 виділено у власність земельну ділянку, площею 0,128 га, яка розташована у с. Гора Бориспільського району Київської області. Стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 337 486,50 грн. Вказував, що з метою виконання зобов`язання по виплаті грошової компенсації за вказаним судовим рішенням він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої А. Р. та перерахував їй для передачі ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 337 486,50 грн, в результаті чого нотаріусом була видана квитанція від 31 березня 2016 року № 34. Вважав, що рішення Апеляційного суду Київської області
від 19 листопада 2015 року ним виконано. Зазначав, що приватний нотаріус повідомила ОСОБА_2 про необхідність отримання грошових коштів, однак остання їх не отримала. Натомість ОСОБА_2 отримала виконавчий лист від 09 листопада 2017 року № 363/157/15-ц та подала його до Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області для виконання, на підставі якого державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно ОСОБА_4 20 лютого 2019 року він звернувся до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження та надав докази на підтвердження виконання рішення суду. У вказаній заяві він зазначив адресу місця свого проживання та просив проводити листування з ним за вказаною адресою. Однак вказував, що він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення йому старшим державним виконавцем постанов про опис та арешт майна боржника, постанов про призначення суб`єктів оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні та постанов про арешт коштів боржника, а тому вважав такі дії старшого державного виконавця неправомірними. Зазначав, що станом на час подання до суду цієї скарги старший державний виконавець Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ
Картошкіна М. М. його заяву про закінчення виконавчого провадження
ВП № 56912726 за виконавчим листом від 09 листопада 2017 року
№ 363/157/15-ц не розглянула.
Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вишгородського
РВ ДВС ГТУЮ Картошкіної М. М. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 56912726 з примусового виконання виконавчого листа
від 09 листопада 2017 року № 363/157/15-ц, виданого Вишгородським районним судом Київської області, та неповідомлення його про подальше проведення виконавчих дій; зобов`язати старшого державного виконавця Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіну М. М. розглянути заяву ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 09 листопада 2017 року
№ 363/157/15-ц; зупинити вчинення виконавчих дій шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом до закінчення розгляду в суді його скарги на дії державного виконавця; заборонити будь-яким способом вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна, яке йому належить.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області
від 18 листопада 2019 року скаргу задоволено частково. Зобов`язано старшого державного виконавця Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіну М. М. розглянути заяву ОСОБА_4 про закриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 09 листопада
2017 року № 363/157/15-ц, виданим Вишгородським районним суду Київської області ОСОБА_2, у зв`язку з виконанням судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 20 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення, однак відповіді на заяву не отримав, що свідчить про неправомірну бездіяльність старшого державного виконавця. Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем та направлена боржнику в установленому законом порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання старшого державного виконавця Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ Картошкіної М. М. розглянути заяву ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на час розгляду судом першої інстанції скарги ОСОБА_4 старшим державним виконавцем Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіною М. М. не розглянуто заяву ОСОБА_4
від 20 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження, тому право ОСОБА_4 як сторони виконавчого провадження щодо розгляду його заяви державним виконавцем є порушеним, а відтак десятиденний строк для подачі скарги, передбачений частиною першою статті 449 ЦПК України, не пропущено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржені судові рішення у частині задоволення скарги та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 , посилаючись на те, що судами порушено норми процесуального права, при цьому застосування норм процесуального права суперечить правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним
у постанові від 22 лютого 2017 року, провадження № 6-788цс16. Заявник вказує, що з матеріалів виконавчого провадження ВП № 56912726 слідує, що всі постанови виносила Картошкіна Марина Михайлівна , а не ОСОБА_5 , яку зазначено у скарзі та у рішенні суду першої інстанції. Вказує, що законність дій старшого державного виконавця встановлена судовими рішеннями у справі № 363/157/15-ц. Наголошує на тому, що суд першої інстанції безпідставно поновив заявнику строк для подання скарги на дії старшого державного виконавця.
Судові рішення оскаржуються лише у частині задоволення скарги, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
До Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , в якому заявник просить здійснювати розгляд справи у судовому засіданні за участю ОСОБА_2 та її представника.
У задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, повідомлення учасників не передбачено ЦПК України, підстави для задоволення клопотання про розгляд справи за участю ОСОБА_2 та її представника відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено. У порядку розподілу спадкового майна виділено ОСОБА_4 у власність садовий будинок з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,0615 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю
1 348 878 грн. Виділено ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, площею 0,128 га, яка розташована у с. Гора Бориспільського району Київської області, вартістю 673 905 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 337 486,50 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
З метою виконання рішення Апеляційного суду Київської області
від 15 листопада 2015 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої А. Р. та перерахував їй для передачі ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі
337 486,50 грн, про що нотаріусом була видана квитанція від 31 березня 2016 року № 34.
05 квітня 2016 року ОСОБА_4 направив до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ копію квитанції
від 31 березня 2016 року № 34 про розміщення на депозит нотаріуса грошових коштів, які призначені для сплати грошової компенсації ОСОБА_2 на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2015 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2016 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2015 року залишено без змін.
07 квітня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А. Р. направила на адресу ОСОБА_2 повідомлення про те, що 30 березня 2016 року ОСОБА_4 було переведено на її депозитний рахунок грошову компенсацію у сумі 337 486,50 грн на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2015 року. Також у повідомленні нотаріусом зазначено адресу та номер телефону для звернення й отриманням грошових коштів.
10 квітня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А. Р. направила на адресу ОСОБА_2 повідомлення про те, що вона не має змоги перерахувати грошові кошти у сумі 337 468,50 грн на рахунок ОСОБА_2 , оскільки на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації
у ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
03 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіною М. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 363/157/15-ц, виданого 09 листопада 2017 року Вишгородським районним судом Київської області.
20 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області із заявою про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 09 листопада 2017 року
№ 363/157/15-ц у зв`язку з добровільними виконанням ним рішення Апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2015 року.
ОСОБА_4 відповіді на свою заяву від 20 лютого 2019 року на час розгляду скарги судом від державного виконавця не отримав.
Матеріали справи не містять даних про те, старший державний виконавець Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Картошкіна М. М. розглянула заяву ОСОБА_4 від 20 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 09 листопада 2017 року № 363/157/15-ц.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (частина перша
статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
За змістом статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема засад забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом
(стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги та зобов`язання старшого державного виконавця Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ Картошкіну М. М. розглянути заяву ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, яка була подана останнім до відділу державної виконавчої служби 20 лютого
2019 року та не була розглянута старшим державним виконавцем протягом тривалого часу. Судами було правильно враховано, що в результаті бездіяльності старшого державного виконавця було порушено право заявника на розгляд його заяви, а строк на оскарження бездіяльності старшого державного виконавця не пропущено, оскільки на момент звернення ОСОБА_4 до суду (07 червня 2019 року) із скаргою його заява (подана 20 лютого 2019 року) не була розглянута. При цьому прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 належить до дискреційних повноважень державного виконавця, якому вказана заява адресована.
Посилання касаційної скарги на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 6-788цс16 є безпідставними, оскільки ухвалою Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 428/7002/14-ц (провадження № 6-788цс16) вирішувалось процесуальне питання про виправлення арифметичної помилки.
Старший державний виконавецьВишгородського РВ ДВС ГТУЮ
Картошкіна М. М. судові рішення не оскаржувала.
Доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, мотивована відповідь на які надана судом апеляційної інстанції, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржених судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника з ухваленими у справі судовими рішеннями.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня
2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович