Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 363/4243/16-ц

провадження № 61-48055св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: акціонерне товариство «УкрСиббанк», приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи»,

державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Резніков Олександр Григорович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка підписана представником Кочіним Геннадієм Івановичем, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року у складі судді Рудюка О. Д., та постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резнікова О. Г., заінтересовані особи: АТ «УкрСиббанк», ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» про оцінку майна.

Скарга мотивована тим, що вартість майна значно занижена, оцінка проводилась без огляду об`єкта майна та з порушеннями норм Національного стандарту №1 «Загальні засади майна та майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10 вересня 2003 року № 1440.

На виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області знаходиться виконавче провадження № 41238477 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості на загальну суму 499 133,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 серпня 2012 року становить 3 989 574,50 грн.

10 лютого 2014 року державним виконавцем ВДВС Резніковим О. Г. складено акт опису та арешту нерухомого майна боржника та постановою від 16 серпня 2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності, за результатом оцінки якого 26 вересня 2016 року складено звіт про незалежну оцінку майна № 68, в якому ймовірна ринкова вартість нерухомого майна визначена в розмірі 3 971 700 грн.

ОСОБА_1 вважав, що звіт № 68 є необ`єктивним, незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до звіту виконаного на його замовлення ТОВ «Лекстатус Груп» № 16122016-004 визначено вартість указаних будинку та земельної ділянки 10 431 656 грн, а рецензією на звіт про експертну оцінку від 18 липня 2017 року, виконаною ТОВ «Експертна компанія «Професіонал», звіт визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

ОСОБА_1 просив:

визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резнікова О. Г. про оцінку майна в ході примусового виконання виконавчого провадження № 41238477 неправомірними;

скасувати звіт № 68 з незалежної оцінки майна від 26 вересня 2016 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резнікова О. Г. про оцінку майна в ході примусового виконання виконавчого провадження № 41238477 неправомірними та скасовано звіт № 68 з незалежної оцінки майна від 26 вересня 2016 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в звіті про незалежну оцінку майна № 68 отримана оцінювачем вартість об`єкта оцінки, була скоригована на умови вимушеного продажу з обмеженим строком експозиції з урахуванням ліквідності об`єкту на ринку і в результаті отримана величина вартості названа експертом «Ймовірна ринкова вартість». Проте в зазначеному звіті взагалі не зазначена ринкова вартість об`єкта оцінки. Крім того, згідно таблиці розрахунку коригуючих поправок, що міститься в оскаржуваному звіті, експерт зазначив повну відсутність допоміжних споруд, в той же час сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується наявність таких будівель та споруд в об`єкті оцінювання. Звіт не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440 та статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (що діяв на дату вчинення виконавчих дій), де мова йде пре те, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Твердження представника заінтересованої особи відносно пропуску скаржником 10-тиденного терміну на оскарження звіту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки до матеріалів справи не додано доказів направлення державним виконавцем звіту на адресу скаржника. Станом на час звернення зі скаргою до суду (04 листопада 2016 року) звіт з незалежної оцінки майна від 26 вересня 2016 року був чинним. Про результати оцінки майна скаржник дізнався 27 жовтня 2016 року від представників третьої особи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» залишено без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оцінка нерухомого майна відповідно до звіту про незалежну оцінку майна № 68 , складеного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» 26 вересня 2016 року, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доведено рецензією на звіт про експертну оцінку, складену ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» 18 липня 2017 року, яка ПАТ «УкрСиббанк» не спростована.

При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції 08 грудня 2016 року при розгляді апеляційної скарги на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 лютого 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2016 року здійснив дослідження Звіту про незалежну оцінку майна № 68 від 26 вересня 2016 року та встановив обставину ринкової вартості житлового будинку та земельної ділянки боржника в розмірі 3 791 700 грн, і ця обставина є преюдиціальною при вирішенні цієї скарги, апеляційний суд вказав, що в даній скарзі ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна при виконанні останнім рішення Вишгородського районного суду Київської області про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 499 133,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 серпня 2012 року становить 3 989 574,50 грн та 3 219 грн. Рішення, на яке посилається представник ПАТ «УкрСиббанк», ухвалене Ірпінським міським судом Київської області при розгляді справи за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зважаючи на те, що предметом розгляду в даній скарзі є дії державного виконавця з виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області, то обставина, на яку посилається представник ПАТ «УкрСиббанк» не є преюційною при вирішенні даної справи. На час установлення обставини, на яку посилається представник ПАТ «УкрСиббанк», Звіт № 68, складений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» 26 вересня 2016 року був предметом судового розгляду в даній справі.

При відхиленні посилання представника ПАТ «УкрСиббанк» на пропуск ОСОБА_1 строку звернення зі скаргою на дії державного виконавця апеляційний суд вказав, що будь-які докази направлення державним виконавцем Звіту про незалежну оцінку № 68 ОСОБА_1 та отримання його останнім, відсутні. Та обставина, що в матеріалах справи відсутня копія виконавчого провадження на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду не впливає, оскільки предметом розгляду даної скарги є Звіт № 68, складеного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» 26 вересня 2016 року, який наявний у матеріалах справи, як і копії постанов про відкриття виконавчого провадження № 41238477 від 27 листопада 2013 року, призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16 серпня 2016 року.

Аргументи учасників справи

У грудні 2018 року АТ «УкрСиббанк» через представника Кочіна Г. І. звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, посилалося на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустив десятиденний строк для звернення зі скаргою на дії державного виконавця Резнікова О. Г. з оцінки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. Суд першої та апеляційної інстанції не врахували доводів представника АТ «УкрСиббанк», що ОСОБА_1 скарга подана із пропуском встановленого законом десятиденного строку на звернення зі скаргою та не врахували доводів про необхідність залишення її без розгляду і повернення заявникові з цих підстав, оскільки заява, або клопотання про його поновлення скаржником в скарзі на дії виконавця відсутні, судами аргументи щодо відхилення доводів та доказів на їх спростування, в оскаржених судових рішеннях не наведено.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 повідомлення державного виконавця про результати оцінки було направлене за адресою вказаною у виконавчому документі - АДРЕСА_2 та за адресою місця знаходження об`єкта оцінки - АДРЕСА_1 . Проте суди не дослідили доказів, які в судовому засіданні 20 квітня 2018 року були долучені до матеріалів цивільної справи № 363/4243/16-ц (том 2, а. с. 91) за клопотанням АТ «УкрСиббанк»: - копії супроводжуючого листа начальника відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Сувало М. С., від 05 жовтня 2016 року за вих. № 6796, про направлення АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 копії висновку про оцінку нерухомого майна боржника, житлового приміщення та земельної ділянки, складеної ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» у виконавчому провадженні № 41238477.

Суд апеляційної інстанції порушив частину четверту статті 82 ЦПК щодо необхідності звільнення сторін спірних правовідносин від встановлення та доказування ринкової вартості об`єкту оцінки у справі №363/4243/16-ц, визначеної на підставі звіту про незалежну оцінку майна № 68 від 26 вересня 2016 року та безпідставно відхиливши доводи банку щодо преюдиційності обставини з визначення ринкової вартості майна боржника в розмірі 3 791 700 грн, встановленої у справі №367/5861/15-ц у рішенні від 08 грудня 2016 року, в якій брали участь іпотекодавець (боржник/відповідач) ОСОБА_1 та іпотекодержатель (стягувач/позивач) АТ «УкрСиббанк».

Зазначає, що в обґрунтування висновків про невідповідність звіту про належну оцінку майна № 68 вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національному стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України № 1440 від 10 вересня 2003 року, суди послалися на висновки рецензії звіту № 68, проведеної ТОВ «Експертна компанія «Професіонал», оцінювачем ОСОБА_2 , проте суди, досліджуючи зазначену рецензію, не з`ясували чи відповідає вона вимогам статей 78 79 ЦПК стосовно допустимості та достовірності, як доказу невідповідності звіту про незалежну оцінку майна № 68 , зважаючи на те, що вона має помилки, а загальний зміст звіту про належну оцінку майна № 68 спростовує дані, що встановлені рецензентом у таблиці результатів рецензування.

Вказує, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що головним державним виконавцем ВПРВ УДВС ГТУЮ у Київській області Шмідт К. В. 27 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження № 41238477 по виконанню виконавчого листа № 2-101/2013, виданого 15 жовтня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 499 133,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 серпня 2012 року становить 3 989 574,50 грн та 3 219 грн, а всього 3 992 973,50 грн.

16 серпня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резніковим О. Г. винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора Скобкіна Д. С. експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-101/2013, виданого 15 жовтня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 499 133,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 серпня 2012 року становить 3 989 574,50 грн та 3 219 грн, а всього 3 992 973,50 грн. Експерту, суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора ОСОБА_3 запропоновано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна, яке 10 лютого 2014 року було описано та арештовано, державним виконавцем, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв. м та загальною площею 368,70 кв. м, який зазначений на плані під літерою «А», вольєру під літерою «Б», басейну під літерою «В», альтанкою під літерою «Г», бані під літерою «Д», та під номером: 1-свердловини, 2-вигрібної ями, 3-6 огорожі, 7-підпірної стіни, І-замощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, цільове призначення - будівництво жилого будинку і господарських споруд, що належать ОСОБА_1 на праві власності та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

26 вересня 2016 року оцінювачем ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» ОСОБА_4 складено звіт про незалежну оцінку майна № 68 , відповідно до якого визначено «Ймовірну» ринкову вартість житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 3 791 700 грн.

Оскаржуючи рішення державного виконавця про оцінку майна на підставі звіту про незалежну оцінку майна № 68 від 26 вересня 2018 року, ОСОБА_1 послався на звіт про оцінку майна № 16122016-004, складений ТОВ «Лекстатус Груп» 16 грудня 2016 року, відповідно до якого визначено ринкову вартість житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 10 431 656 грн, а також на рецензію на звіт про експертну оцінку, складену ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» від 18 липня 2017 року.

Відповідно до рецензії на звіт про експертну оцінку, складену ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» 18 липня 2017 року, звіт про незалежну оцінку майна № 68 , складений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» 26 вересня 2016 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

У частині третій та четвертій статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент подання скарги) виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що «чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III). Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок, що «право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18). Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання рішень Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості та про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу вимог частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду у порядку цивільного судочинства. Статтею 384 ЦПК України та статтею 58 Закону № 1404-VIII встановлено 10-денний строк на оскарження оцінки майна з моменту отримання повідомлення про результати рецензування. З огляду на вказані норми закону та встановлені обставини справи суд зробив обґрунтований висновок, що з моменту отримання результатів рецензування ОСОБА_1 на десятий день оскаржила їх у судовому порядку. Таке оскарження було здійснено не відповідно до порядку, визначеного ЦПК України (в порядку позовного провадження), про що її повідомлено ухвалою суду від 08 листопада 2016 року. Після отримання ухвали суду ОСОБА_1 без зволікань звернулася до суду з указаною скаргою.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню».

Згідно статті 383 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У статті 385 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання скарги) передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року в справі № 753/1991/19-ц (провадження № 61-20633св19) зроблено висновок, що «суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України (2004 року). Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах».

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В скарзі ОСОБА_1 вказував, що про складання звіту та оцінку майна дізнався від представників банку 27 жовтня 2016 року, офіційних повідомлень на дату подання скарги не отримував, а тому подав скаргу в десятиденний строк, коли йому стало відомо (том 1, а. с. 2). Аналіз матеріалів справи свідчить, що будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.

Суд апеляційної інстанції: не з`ясував коли ОСОБА_1 отримав повідомлення від 05 жовтня 2016 року за № 6796 про направлення АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 копії висновку про оцінку нерухомого майна боржника, житлового приміщення та земельної ділянки, складеної ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» у виконавчому провадженні № 41238477 (том 2, а. с. 91); чи пропущено строк звернення до суду зі скаргою. А тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного ухвалена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка підписана представником Кочіним Геннадієм Івановичем, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року скасувати.

Передати справу № 363/4243/16-ц на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук