ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2020 року

Київ

справа №363/4451/16-а

адміністративне провадження №К/9901/33733/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Смоковича М.І.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка Олександра Володимировича

на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2017 року (головуючий суддя - Чірков Г.Є.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді - Кучма А.Ю., Аліменко В.О.)

у справі № 363/4451/16-а

за позовом ОСОБА_1

до поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка Олександра Володимировича

про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка Олександра Володимировича (далі - відповідач, поліцейський, скаржник, Охріменко О.В.), в якому просив:

визнати протиправними дії інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції сержанта Охріменка Олександра Володимировича щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.;

скасувати постанову серії АР №296567 від 05.11.2016 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка О.В. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

Визнано протиправною та скасовано постанову поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка О.В. серії АР № 296567 від 05 листопада 2016 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів правомірності оскаржуваної постанови згаданих у ст. 251 КУпАП суду не представлено. Посилання на належні й допустимі докази, пояснення свідків, показання технічних засобів, застосування яких є обов`язковим згідно ст. 283 КУпАП, тощо, оскаржувана постанова не містить. Долучені до постанови письмові пояснення позивача не перевірені та належними, допустимими і достатніми доказами не спростовано. Посилання на технічний засіб, яким здійснювався фото або відеозапис оскаржувана постанова всупереч ч. 3 ст. 283 КУпАП не містить. Що стосується позовних вимог в частині закриття провадження в адміністративній справі, то суд зазначає, що адміністративний суд не наділений повноваженнями закривати провадження в справах про адміністративні правопорушення, що може бути здійснено лише в порядку КУпАП, тоді як, задовольняючи позов, суд приймає постанову згідно вимог ст. 171-2 КУпАП лише з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень і тільки з дотриманням вимог ст. 162 КАС України.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив, що відповідачем не досліджувалось, хто саме вчинив правопорушення також не надано суду доказів, які б беззаперечно стверджували, що саме позивач вчинив зазначене правопорушення, при цьому колегія суддів враховує пояснення позивача, в яких він зазначив, що даного правопорушення не скоював, а прийшов щоб усунути правопорушення, що було вчинене іншою особою, його батьком. Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 296567 від 05.11.2016 була складена відносно ОСОБА_1 , а по-батькові позивача - ОСОБА_1 . В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 05 листопада 2016 року серія АР № 296567 була скасована, через те, що у ній невірно було зазначено по-батькові позивача, що також підтверджується листом управління патрульної поліції у м. Борисполі від 09.12.2016 № Н-380/41/31/01-2016. Замість скасованої постанови, поліцейським роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменком О.В. було винесено нову постанову датовану 23 грудня 2016 року серії АР за №77335, якою за вчинення позивачем 23 грудня 2016 року об 11 год. 30 хв. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., про що позивача взагалі повідомлено не було. Суду першої інстанції дані докази не надані.

13 червня 2017 року Київським апеляційним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу та направлено її на адресу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області з метою перевірки законності дій поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка О.В. при винесенні постанови від 23 грудня 2016 року серії АР за №77335 для вжиття відповідних заходів реагування.

Постановляючи окрему ухвалу, колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач зазначив, що через допущену помилку постанова про накладення адміністративного стягнення від 05 листопада 2016 року серія АР № 296567 (в період її оскарження в суді) була скасована та винесена нова постанова від 23 грудня 2016 року серії АР за №77335, якою за вчинення позивачем вже 23 грудня 2016 року об 11 год. 30 хв. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 122 КУпАП на нього було накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., про що ОСОБА_1 взагалі повідомлено не було. Про скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової суд першої інстанції не повідомлявся. Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає скасування постанови органом, який її виніс. Незважаючи на це, поліцейський роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменко О.В., усуваючи помилку (в по-батькові позивача), самостійно скасував постанову від 05 листопада 2016 року (яку сам виніс) та ухвалив нову постанову від 23 грудня 2016 року, якою штучно створив іншу подію, яка не мала місце.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

07 липня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка Олександра Володимировича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати вказані рішення та направити справу на новий розгляд або продовження розгляду.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Охріменко О.В. вказує на те, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Скаржник вважає, що обґрунтованість накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підтверджується власноруч написаними позивачем поясненнями, а також показаннями інспектора Станька С .П. , який разом із відповідачем був у складі патрульного екіпажу 05.11.2016. Доводи позивача про відсутність інформації щодо поданої ним скарги на дії патрульних поліцейських на ім`я Вишгородського районного відділу поліції Київської області, на думку скаржника, не відповідають дійсності, оскільки 16.11.2017 позивачу було повідомлено про те, що його звернення направлено для перевірки за належністю до УПП в м.Борисполі ДПП. Скаржником також, з посиланням на п.5 ч.1.ст. 278 КУпАП, зазначається про те, що посадова особа вирішує чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до відповідальності. Відтак, скаржник не був зобов`язаний розглядати усі клопотання позивача під час притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Позивачем не подано відзиву чи заперечення на вказану касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року касаційну скаргу поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка Олександра Володимировича прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

05 листопада 2016 року ОСОБА_1 - водій транспортного засобу марки Mazda 8 номерний знак НОМЕР_1 на вул. І Мазепи, 1, в м. Вишгород, Київської області здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 ПДР.

Поліцейським роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменком О. В. було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 05 листопада 2016 року № 296567 про накладення адміністративного стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 4).

Судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 296567 від 05.11.2016 була складена відносно ОСОБА_1 , а по-батькові позивача - ОСОБА_1 .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 05 листопада 2016 року серія АР № 296567 була скасована, через те, що у ній невірно було зазначено по-батькові позивача, що також підтверджується листом управління патрульної поліції у м. Борисполі від 09.12.2016 № Н-380/41/31/01-2016. Замість скасованої постанови, поліцейським роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменком О.В. було винесено нову постанову датовану 23 грудня 2016 року серії АР за №77335, якою за вчинення позивачем 23 грудня 2016 року об 11 год. 30 хв. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., про що позивача взагалі повідомлено не було. Суду першої інстанції дані докази не надані.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КАС України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням даного Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Згідно з п. 15 Правил 15.1. зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Згідно з розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху знак 3.34 "Зупинку заборонено" забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Стаття 245 КУпАП: Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Нормами статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пункт 5 частини 1 статті 278 КУпАП: Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Щодо доводів скаржника про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, Суд зауважує наступне.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищенаведена правова позиція також знаходить своє відображення в постанові Верховного Суду від 16.07.2018 у справі № 214/2517/17.

Зважаючи на те, що відповідачем не подано жодного належного доказу на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху та не досліджено хто саме вчинив правопорушення, що встановлено судами попередніх інстанцій, то оскаржувана постанова не може вважатися такою, що прийнята із дотриманням завдань та процедури провадження по справах про адміністративні правопорушення, з чим і погоджується колегія суддів касаційної інстанції.

Стосовно доводів скаржника, із посиланням на п.5 ч.1.ст. 278 КУпАП, про відсутність обов`язку розглядати усі клопотання позивача під час притягнення останнього до адміністративної відповідальності, Суд зазначає наступне.

Суд погоджується, що нормами п.5ч.1.ст.278 КУпАП відповідачу надані процесуальне повноваження, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо задоволення чи відмови в задоволенні клопотань позивача.

Водночас, Суд наголошує, що, у відповідності із приписами статті 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відтак, Суд зауважує, що повноваження відповідача щодо відмови у задоволенні клопотань позивача повинні бути співмірні завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав застосування до позивача адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху, та необхідності задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги, фактично зводяться до переоцінки встановлених судом фактичних обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка Олександра Володимировича безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, п.1ч.1.ст.349, ст.350, ст.ст. 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Охріменка Олександра Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді М. І. Смокович

Н. В. Шевцова