Постанова

Іменем України

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 367/3828/15-ц

провадження № 61-48086св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

відповідачі: Гостомельська селищна рада Київської області, ОСОБА_1 ,

третя особа - Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , третя особа - Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» про витребування земельної ділянки

за касаційною скаргою Гостомельської селищної ради Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Олійника В. І., Кулішенка Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів Українизвернувся до суду з цим позовом, в якому просив: визнати недійсним рішення Гостомельської селищної ради Київської області (далі - Гостомельська селищна рада) від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 455076, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:101:0074, площею 0,1000 га, вартістю 13963 грн; витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:101:0074, площею 0,1000 га, вартістю 13963 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, перший заступник прокурора Київської області посилався на те, що рішенням Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» затверджено проект землеустрою та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯИ № 455076 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:101:0074, зареєстрований відділом Держкомзему у місті Ірпінь за № 011096602579. Вартість спірної земельної ділянки становила 13 963 грн. Прокурорською перевіркою установлено, що рішенням селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V у приватну власність відповідача передано земельну ділянку державної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту смт Гостомель. Також, на момент відведення спірна земельна ділянка згідно з інформацією Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» (далі - КП «Святошинське лісопаркове господарство») та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» перебувала у постійному користуванні лісгоспу та згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування знаходилася у кварталі № 7 Київського лісництва. За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 08 жовтня 2014 року, спірна територія була лісами ще з радянських часів. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 грудня 2001 року № 2715 на виконання рішення Київської міської ради від 02 жовтня 2001 року № 59/1493, Київське державне комунальне об`єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд» перейменовано на Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації «Київзеленбуд», а Державне комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» - на КП «Святошинське лісопаркове господарство». Лісовпорядні роботи проводилися в 1945-1946, 1952-1959, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках. Водночас погодження на вилучення з постійного користування вказаної земельної ділянки КП «Святошинське лісопаркове господарство» не надавало, уповноважений орган державної влади відповідного рішення не приймав. Рішення селищної ради прийнято всупереч вимогам земельного законодавства, оскільки ним передано землі, які заборонено передавати у власність. Крім того, земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 передано з порушенням порядку зміни цільового призначення земель, оскільки така зміна відбулася не уповноваженим органом, за відсутності погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства, землю відведено для житлової забудови за межами населеного пункту. З огляду на викладене, Гостомельською селищною радою з перевищенням визначених законом повноважень земельна ділянка державної власності лісогосподарського призначення, що знаходилась за межами населеного пункту смт Гостомель, без вилучення у постійного користувача передано у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Окрім того, прокурор зазначив, що Указом Президента України від 01 травня 2014 року № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський», його територію розширено на 6 462,62 га за рахунок земель Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд». Згідно з пояснювальною запискою та проектними матеріалами до вказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулося за рахунок лісових земель КП «Святошинське лісопаркове господарство», в тому числі кварталу № 7, за рахунок якого відведено спірну земельну ділянку. Отже, земельна ділянка, відведена Гостомельською селищною радою під забудову, є територією національного природного парку «Голосіївський» та відноситься до земель природно-заповідного фонду, розпорядником якого є Кабінет Міністрів України. Земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для пред`явлення вимог про витребування її із чужого володіння на користь держави.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та в частині визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 455076, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:101:0074, площею 0,1000 га, вартістю 13 963 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ірпінський міський суд Київської області заочним рішенням від 16 травня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що прокурор пропустив строк звернення до суду за захистом порушених прав, що згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд постановою від 21 листопада 2018 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2018 року скасував та ухвалив нове судове рішення про задоволення позову. Витребував з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку, площею 0,1000 га, з кадастровим номером 3210945900:01:101:0074, яка розташована на АДРЕСА_1 . Вирішив питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що в матеріалах справи відсутня заява будь-кого з відповідачів про застосування строків позовної давності, яка подана до винесення місцевим судом рішення. Таким чином, суд першої інстанції за власною ініціативою не мав права застосувати позовну давність, а як наслідок відмовляти в задоволенні позову з цих підстав. Крім того, суд першої інстанції не встановив всіх обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, не з`ясував та не перевірив, з якого моменту Кабінет Міністрів України довідався або міг довідатися про порушення державних інтересів, та не врахував, що рішення суду, яким було визнано недійсним рішення селищної ради та державний акт на права власності на землю, набрало законної сили у червні 2012 року, а до суду з позовом про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся у червні 2015 року. Також апеляційний суд виходив з того, що Кабінет Міністрів України є власником спірної земельної ділянки, яка вибула з володіння поза його волею, а відповідач користується нею без достатньої правової підстави.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У грудні 2018 року Гостомельська селищна рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року і залишити без змін заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2018 року.

Касаційна скарга Гостомельської селищної ради мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що позовна заява подана в інтересах Кабінету Міністрів України, який не є належним суб`єктом захисту прав, оскільки особою чиї права ймовірно порушені, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів є Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації «Київзеленбуд», в тому числі і підконтрольне йому підприємство КП «Святошинське лісопаркове господарство». Докази порушення прав Кабінету Міністрів України та перебування спірної земельної ділянки в його розпорядженні, володінні або віданні відсутні. Також апеляційний суд не обґрунтував підстав з яких він дійшов висновку про задоволення позову та не врахував, що вина ОСОБА_1 та Гостомельської селищної ради щодо протиправного заволодіння майном позивачем не доведена, а судом не встановлена.

У лютому 2019 року перший заступник прокурора Київської області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на те, що апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. Спірна земельна ділянка належить до лісових земель з одночасним розташуванням на їх території об`єктів природно-заповідного фонду національного значення, у зв`язку із чим повноваження її законного власника та розпорядження від імені держави належить Кабінету Міністрів України.Тобто, законним розпорядником спірної землі є Кабінет Міністрів України в інтересах якого і подано цей позов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

08 лютого 2019 року справа № 367/3828/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 1019/0/226-20, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що рішенням Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» затверджено проект землеустрою та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення 12 жовтня 2010 року ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯИ № 455076 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:101:0074, зареєстрований відділом Держкомзему у місті Ірпінь за № 011096602579.

На момент відведення спірна земельна ділянка згідно з інформацією КП «Святошинське лісопаркове господарство» та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» перебувала у постійному користуванні лісгоспу та відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування знаходилась у кварталі № 7 Київського лісництва.

За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 08 жовтня 2014 року спірна територія була лісами ще з радянських часів. На підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20 червня 1956 року № 673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07 серпня 1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління зеленої зони міста Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14 167 га, вказані землі передано без вилучення із Держлісфонду України. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 грудня 2001 року № 2715 на виконання рішення Київської міської ради від 02 жовтня 2001 року № 59/1493, Київське державне комунальне об`єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд» перейменовано на Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації «Київзеленбуд», а державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на КП «Святошинське лісопаркове господарство». Лісовпорядні роботи проводилися в 1945-1946, 1952-1959, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2011 року у справі № 2-1562/2011 відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» до Гостомельської селищної ради Київської області, Відділу Держкомзему у місті Ірпені Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2012 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов заступника прокурора міста Києва задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розміром 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯИ № 455076 на земельну ділянку розміром 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 12 жовтня 2010 року на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2012 року Гостомельській селищній раді відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Указом Президента України від 01 травня 2014 року № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський», його територію розширено на 6 462,62 га за рахунок земель Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд». Згідно з пояснювальною запискою та проектними матеріалами до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулося за рахунок лісових земель КП «Святошинське лісопаркове господарство», в тому числі кварталу № 7, за рахунок якого відведено спірну земельну ділянку.

З листа Управління Держземагентства у місті Ірпені від 16 квітня 2015 року за № 05-02/54 встановлено, що вартість 0,01 га нормативної грошової оцінки землі за адресою: селище Гостомель, в районі вулиць Київська та Щорса, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з урахуванням економіко-планувальної зони та коефіцієнту індексації станом на 2015 рік складала 1 396,30 грн.

За інформацією Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області від 20 березня 2015 року, у період з 2009 року по 2011 рік на території Гостомельської селищної ради згідно з Державною статистичною звітністю за формою 6-зем площа земель запасу не змінювалася. При цьому, за відсутністю землевпорядної документації із зазначенням меж парку «Голосіївський», управління немає можливості надати інформацію про входження земельних ділянок з вказаними у листі кадастровими номерами до меж парку «Голосіївський» (в тому числі з кадастровим номером 3210945900:01:101:0074 згідно з запитом від 27 лютого 2015 року № 05/1-378).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені статтею 27 ЛК України.

Статтею 13 ЗК України передбачено, що саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частини дев`ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Апеляційний суд з огляду на те, що ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання, встановивши відсутність жодних дій щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою Кабінетом Міністрів України та врахувавши рішення Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2012 року яким визнано незаконним та скасовано рішення Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V та визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯИ № 455076 на земельну ділянку розміром 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 12 жовтня 2010 року на ім`я ОСОБА_1 , дійшов обґрунтованого висновку про доведеність прокурором права держави на спірну земельну ділянку.

У зв`язку із цим суд правильно витребував з володіння ОСОБА_1 на користь держави спірну земельну ділянку.

При цьому доводи заявника щодо звернення прокурора з позовом в інтересах неналежного позивача - Кабінету Міністрів України, а не в інтересах Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації «Київзеленбуд» та КП «Святошинське лісопаркове господарство» не заслуговують на увагу з огляду на положення статей 7 8 27 ЛК України, статей 13 84 ЗК України та порушення права власності держави на землі лісового фонду і права ефективного використання лісогосподарських земель.

Доводи касаційної скарги про те, що на момент прийняття рішення Гостомельською селищною радою від 17 вересня 2010 року спірна земельна ділянка не входила до території національного природного парку «Голосіївський», не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом правильно встановлено, що передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, відносилася до природно-заповідного фонду, а тому селищна рада не мала права нею розпоряджатися.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновки апеляційного суду, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням.

Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гостомельської селищної ради Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко