Постанова

Іменем України

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 367/643/21

провадження № 61-7175св21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Ірпінський міський центр зайнятості, головне управління Пенсійного фонду України у Київській області,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду від 23 лютого 2021 року в складі судді Мерзлого Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року в складі колегії суддів Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що в січні 2021 року вона звернулася до Ірпінського міського центру зайнятості для набуття статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю, проте отримала відмову через встановлення факту її зайнятості у ФОП ОСОБА_2 . Зазначає, що з 17 вересня 2013 року вона працювала на посаді менеджер по туризму у ФОП ОСОБА_2 у м. Луганську на умовах строкового трудового договору до 17 вересня 2014 року, який було продовжено на невизначений строк на підставі положень статті 39-1 КЗпП України. У зв`язку з проведенням АТО на території Луганської області ОСОБА_1 у червні 2014 року виїхала з м. Луганська, трудову книжку й трудовий договір не забрала. Останній день роботи - 16 червня 2014 року. Заяву про припинення трудових відносин поштою не подавала, оскільки поштові відправлення на даній території не приймаються. Указувала, що роботодавець ФОП ОСОБА_2 з 09 серпня 2017 року припинив свою діяльність.

З огляду на викладене просила суд встановити факт припинення з 16 червня 2014 року трудових відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на підставі статті 38 КЗпП України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року, заяву залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що припинення трудових відносин породжує права та обов`язки як для працівника, так і для роботодавця, зокрема, в частині проведення з працівником усіх необхідних розрахунків. Унаслідок припинення трудових відносин між сторонами може мати місце спір щодо дати такого припинення, підстав припинення трудового договору, які визначені трудовим законодавством, та проведення розрахунків тощо, тобто в цій справі між сторонами трудового договору існує спір про право, який може бути вирішений лише в порядку позовного провадження, в зв`язку з чим наявні підстави для залишення заяви без розгляду.

Аргументи учасників справи

У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просила їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилалася на те, що ФОП ОСОБА_2 знаходиться на непідконтрольній державі Україна території, а з серпня 2017 року припинив підприємницьку діяльність, а тому визначити особу відповідача неможливо, в зв`язку з чим відсутній спір про право.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 26 травня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів не приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

У частині першій статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення та які можуть бути встановлені в порядку окремого провадження, який не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (пункт 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц, провадження № 14-505цс19).

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту припинення трудових відносин з роботодавцем.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що припинення трудових відносин породжує права та обов`язки як для працівника, так і роботодавця, зокрема, в частині проведення з працівником усіх необхідних розрахунків.

З огляду на викладене, встановивши, що пред`явлені ОСОБА_1 вимоги підлягають вирішенню в позовному провадженні, оскільки наявний спір про право між працівником та роботодавцем щодо припинення трудових відносин, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про неможливість звернення до суду в позовному провадженні з огляду на припинення ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності з серпня 2017 року не заслуговують на увагу, оскільки у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (пункт 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 910/8729/18, провадження № 12-294гс18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті без додержання норм процесуального права, а тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду від 23 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук