Постанова

Іменем України

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 368/547/16-ц

провадження № 61-1363св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року в складі судді Іванюти Т. Є. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Волохова Л. А., Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області (далі - реєстраційна служба Кагарлицького РУЮ), про скасування наказу, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 14 травня 2015 року № 10-3878/15-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2,00 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та передано земельну ділянку у власність.

На підставі зазначеного наказу 03 червня 2015 року реєстраційною службою Кагарлицького РУЮ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2,00 га, що розташована на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:03:302:0043, за ОСОБА_1 .

Прокурор зазначав, що передача земельної ділянки у власність відбулася з порушенням вимог ЗК України та Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ Президента № 720/95).

З огляду на викладене прокурор просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 14 травня 2015 року № 10-3878/15-15-сг про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2,00 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 червня 2015 року № 2223689 на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 3222287200:03:302:0046, що розташована на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що прокурором не доведено належність спірної земельної ділянки до земель резервного фонду на час розроблення технічної документації та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , землі резервного фонду на території Ставівської сільської ради були відсутні, на що як на підставу своїх вимог посилався прокурор. З огляду на викладене суди вважали, що обставини, на які посилався прокурор є недоведеними.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2017 року перший заступник прокурора Київської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області зазначає, що рішення сільської ради, на підставі якого КСП «Червоний Жовтень» отримало державний акт на право постійного користування землею, є чинним, тому суди попередніх інстанцій повинні були застосувати спеціальні норми статті 25 ЗК України, пункт 7 Указу Президента № 720/95, що регулюють порядок передачі у власність земель резервного фонду, а не загальний порядок набуття земельних ділянок у власність громадян, передбачений статтями 116 118 121 ЗК України.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Суди встановили, що згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 29 січня 2015 року № 10-346/15-15-сг ОСОБА_1 надало дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області розміром 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 14 травня 2015 року № 10-3878/15-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2,00 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності та передано у власність відповідно до статей 118 121 ЗК України.

19 червня 2015 року реєстраційною службою Кагарлицького РУЮ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2,00 га, що розташована на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:03:302:0043 за ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області від 19 квітня 2016 року № 22-1011-03-793/2-16 відповідно до технічної документації по паюванню земель колективної власності КСП «Червоний Жовтень» с. Стави, розробленої у 1996 році було визначено землі резервного фонду та нанесені на картографічні матеріали.

Водночас, за даними державної статистичної звітності форми 6-зем (про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності) із 2000 року і до 01 січня 2015 року землі резервного фонду на території Ставівської сільської ради не обліковуються.

Відповідно до технічної документації із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель Ставівської сільської ради, затвердженої розпорядженням Кагалицької районної державної адміністрації від 16 липня 2009 року № 608, землі резервного фонду на території ради не обліковуються. Землі, з яких було сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3222287200:03:302:0042, 3222287200:03:302:0043; 3222287200:03:302:0044; 3222287200:03:302:0045; 3222287200:03:302:0046, до резервного фонду не входили.

Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (частина друга статті 118 ЗК України).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (частина перша статті 121 ЗК України).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента № 720/95 паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу Президента № 720/95).

Статтею 5 ЗК України 1990 року, чинного на момент розпаювання КСП «Червоний Жовтень», передбачено, що сільські та селищні ради створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Згідно з пунктом 7 Указу Президента № 720/95 створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Отже, із земель резервного фонду передаються земельні ділянки у власність або надаються у користування переважно особам, зайнятим у соціальній сфері на селі, чи яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, чи які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Згідно із пункту 11 статті 25 ЗК України резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Установивши, що на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області резервний фонд земель не формувався, суди дійшли правильного висновку, що спірна земельна ділянка не передавалась у власність ОСОБА_1 за рахунок земель резервного фонду, та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог прокурора.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 368/542/16-ц (провадження № 61-1442св17), від 07 листопада 2018 року у справі № 368/540/16-ц (провадження № 61-23730св18).

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи касаційної скарги щодо незастосування судами спеціальних норм законодавства, оскільки стаття 5 ЗК України 1990 року, Указ Президента України № 720/95 регулюють порядок правовідносин, які виникають у разі передачі у власність земель резервного фонду, тоді як у цій справі суди встановили відсутність такого фонду на території сільської ради.

Крім того, посилання у касаційній скарзі на статтю 25 ЗК України є безпідставним, оскільки на момент набрання чинності цим Кодексом КСП «Червоний Жовтень» вже було ліквідовано.

У зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка надана у власність ОСОБА_1 не за рахунок земель резервного фонду, положення Указу Президента № 720/95 щодо переважного права певної категорії громадян на отримання земель резервного фонду не можуть бути застосовані.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 серпня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук